41/74 - Van Duyn
Договір про заснування ЄС та акти інститутів Євросоюзу встановлюють певні винятки із свободи пересування людей. Стаття 45.3 ДФЄС дозволяє державам-членам Євросоюзу обмежувати користування цією свободою на засадах публічного порядку, державної безпеки і охорони здоров'я. Ці положення деталізовані у Директиві ЄС 2004/68. Стаття 45.4 містить обмеження на працевлаштування у державному секторі.
Директива ЄС 2004/38 стосується не тільки робітників, а й осіб, що користуються свободою на заснування та економічну діяльність і надання послуг, а також членів їх сімей. В документі підкреслено, що обмежувальні заходи повинні ґрунтуватись не на економічних міркуваннях, а на оцінці поведінки особи. При оцінці поведінки особи не є суттєвими її минулі діяння, такі як попередня судимість, приналежність до забороненої організації тощо (ст. 27) (справи 41/74 Van Duyn [1974], 67/74 Воsign ore [1975]). Для заборони на в'їзд або депортації особи повинна існувати справжня та серйозна загроза фундаментальним інтересам суспільства (справа 36/75 Rutiii [1976]). Не є підставою для депортації закінчення терміну дії посвідчення особи або паспорта.
63/76 Inzirillo
-//-
53/81 Levin V Staatssecretaris van Justitie
Установчі договори та акти інститутів ЄС на дають визначення поняття "робітник". Воно міститься у тлумаченні цього терміна, наданому Судом ЄС у рішенні у справі 66/85 Lawrie-Blum [1986], де зазначалося, що це особа, яка протягом певного проміжку часу здійснює економічну діяльність під керівництвом іншої особи і за це отримує винагороду. Під поняття "робітник" підпадають також особи, які зайняті неповний робочий день (справи 53/81 Levin [1982] та 139/85 Kempf [1986]), а також ті, хто шукає роботу. Проте останні можуть перебувати в країні-члені не більше 6 місяців.
350/96 - Clean Car
-//-
67/74 – Bonsignore
Директива ЄС 2004/38 стосується не тільки робітників, а й осіб, що користуються свободою на заснування та економічну діяльність і надання послуг, а також членів їх сімей. В документі підкреслено, що обмежувальні заходи повинні ґрунтуватись не на економічних міркуваннях, а на оцінці поведінки особи. При оцінці поведінки особи не є суттєвими її минулі діяння, такі як попередня судимість, приналежність до забороненої організації тощо (ст. 27) (справи 41/74 Van Duyn [1974], 67/74 Воsign ore [1975]). Для заборони на в'їзд або депортації особи повинна існувати справжня та серйозна загроза фундаментальним інтересам суспільства (справа 36/75 Rutiii [1976]). Не є підставою для депортації закінчення терміну дії посвідчення особи або паспорта.
66/85 Lawrie-Blum
Установчі договори та акти інститутів ЄС на дають визначення поняття "робітник". Воно міститься у тлумаченні цього терміна, наданому Судом ЄС у рішенні у справі 66/85 Lawrie-Blum [1986], де зазначалося, що це особа, яка протягом певного проміжку часу здійснює економічну діяльність під керівництвом іншої особи і за це отримує винагороду. Під поняття "робітник" підпадають також особи, які зайняті неповний робочий день (справи 53/81 Levin [1982] та 139/85 Kempf [1986]), а також ті, хто шукає роботу. Проте останні можуть перебувати в країні-члені не більше 6 місяців.