Міністерство освіти і науки України

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОЇ

ОСВІТИ

Збірник наукових праць

№ 2, 2013

Суми - 2013

ISBN

ISSN

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №19538-9338Р

УДК

Заснований у 2012 році

Засновник, редакція, видавець і виготовлювач

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

Друкується згідно з рішенням вченої ради

Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка

(протокол № 5 від 25.11.2013)

Виходить два рази на рік

РЕДАКЦІЙНА РАДА

М.І. Бурда	доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПНУ (м. Київ, Україна)
М. Гарнер	доктор наук, професор (Кеннесо, США)
Л.О. Денищева	кандидат педагогічних наук, професор (м. Москва, Росія)
І.Є. Малова	кандидат педагогічних наук, професор (м. Брянськ, Росія)
О.І. Мельников	доктор педагогічних наук, професор (м. Мінськ, Білорусь)
В.Б. Мілушев	доктор педагогічних наук, професор (м. Пловдив, Болгарія)
І.О. Новік	доктор педагогічних наук, професор (м. Мінськ, Білорусь)
Г. Ригал	доктор наук, професор (м. Ченстохова, Польща)

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

В.Г. Бевз	доктор педагогічних наук, професор (м. Київ, Україна)
В. Ватсон	доктор філософії, доцент (Кеннесо, США)
Л.П. Величко	доктор педагогічних наук, професор (м. Київ, Україна)
Т.В. Крилова	доктор педагогічних наук, професор (м. Дніпродзержинськ, Україна)
О.В. Михайличенко	доктор педагогічних наук, професор (м. Суми, Україна)
Г.Ю. Ніколаї	доктор педагогічних наук, професор (м. Суми, Україна)
Е. Салата	доктор наук, професор (м. Радом, Польща)
А.А. Сбруєва	доктор педагогічних наук, професор (м. Суми, Україна)
С.О. Семеріков	доктор педагогічних наук, професор (м. Кривий Ріг, Україна)
О.І. Скафа	доктор педагогічних наук, професор (м. Донецьк, Україна)
С.О. Скворцова	доктор педагогічних наук, професор (м. Одеса, Україна)
Н.А. Тарасенкова	доктор педагогічних наук, професор (м. Черкаси, Україна)
О.М. Топузов	доктор педагогічних наук, професор (м. Київ, Україна)
Н.Н. Чайченко	доктор педагогічних наук, професор (м. Суми, Україна)
Н.В. Бровка	доктор педагогічних наук, доцент (м. Мінськ, Білорусь)
Л.А. Карташова	доктор педагогічних наук, доцент (м. Київ, Україна)
О.В. Лобова	доктор педагогічних наук, доцент (м. Суми, Україна)
О.С. Чашечникова	доктор педагогічних наук, доцент  (м. Суми, Україна) (голова редакційної колегії)
А.І. Кудренко	кандидат педагогічних наук, професор (м. Суми, Україна)
М.О. Лазарев	кандидат педагогічних наук, професор (м. Суми, Україна)
Т.М. Хмара	кандидат педагогічних наук, професор (м. Київ, Україна)
О.М. Бабенко	кандидат педагогічних наук, доцент (м. Суми, Україна) (відповідальний секретар)
О.І. Глобін	кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник (м. Київ, Україна) (заступник голови редакційної колегії)
М.В. Каленик	кандидат педагогічних наук, доцент (м. Суми, Україна) (відповідальний секретар)
Н.Ю. Матяш	кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник (м. Київ, Україна)
А.О. Розуменко	кандидат педагогічних наук, доцент (м. Суми, Україна) (заступник голови редакційної колегії)
О.В. Семеніхіна	кандидат педагогічних наук, доцент (м. Суми, Україна) (заступник голови редакційної колегії)

У збірнику представлені результати актуальних досліджень, присвячених спрямованості навчання дисциплін природничо-математичного циклу на розвиток інтелектуальних умінь та творчих здібностей учнів і студентів.

Матеріали подаються в авторській редакції

© СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2013

Ministry of education and science of Ukraine

Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko

TOPICAL ISSUES

OF NATURAL SCIENCE AND MATHEMATICS EDUCATION

Collection of scientific works

№ 2, 2013

Sumy - 2013

ISBN

ISSN

Certificate of registration КВ № 19538-9338Р

UDC

Founded in 2012

Founded, edited, published and manufactured by

Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko

Published in accordance with the resolution of the academic council of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko

(protocol № 5 from 25.11.2013)

Published two times a year

EDITORIAL BOARD

Mykhaylo Burda	doctor of pedagogical sciences, professor, member of NAPSU (Kyiv, Ukraine)
Mary Garner	Ph.D., professor (Kennesaw, USA)
Larisa Denyscheva	Ph.D., professor (Moscow, Russia)
Iryna Malova	Ph.D., professor (Bryansk, Russia)
Oleg Mel’nikov	doctor of pedagogical sciences, professor (Minsk, Belarus)
Vasil Milushev	doctor of pedagogical sciences, professor (Plovdiv, Bulgaria)
Iryna Novick	doctor of pedagogical sciences, professor (Minsk, Belarus)
Grazyna Rygal	dr hab, professor AjD (Czestochowa, Poland)

EDITORIAL BOARD

Valentina Bevz	doctor of pedagogical sciences, professor (Kyiv, Ukraine)
Virginia Watson	Ph.D., associate professor (Kennesaw, USA)
Ludmila Velichko	professor (Kyiv, Ukraine)
Tatyana Krylova	professor (Dneprodzerzhinsk, Ukraine)
Oleg Mykhailychenko	professor (Sumy, Ukraine)
Galyna Nikolai	professor (Sumy, Ukraine)
Elizbieta Salata	professor (Radom, Poland)
Alina Sbruieva	professor (Sumy, Ukraine)
Sergiy Semerikov	professor (Krivoy Rog, Ukraine)
Olena Skafa	professor (Donetsk, Ukraine)
Svitlana Skvortsova	professor (Odessa, Ukraine)
Nina Tarasenkova	professor (Odessa, Ukraine)
Oleg Topuzov	professor (Kyiv, Ukraine)
Nadiya Chaichenko	professor (Sumy, Ukraine)
Natalia Brovka	associate professor (Minsk, Belarus)
Lubov Kartashova	associate professor (Kyiv, Ukraine)
Olga Lobova	associate professor (Sumy, Ukraine)
Olga Chashechnykova	associate professor (Sumy, Ukraine) (chairman of the editorial board)
Anatoliy Kudrenko	professor (Sumy, Ukraine)
Mykola Lazarev	professor (Sumy, Ukraine)
Tamara Khmara	professor (Kyiv, Ukraine)
Olena Babenko	associate professor (Sumy, Ukraine) (executive secretary)
Oleksandr Globin	senior researcher (Kyiv, Ukraine) (deputy chairman of the editorial board)
Mykhaylo Kalenyk	associate professor (Sumy, Ukraine) (executive secretary)
Natalia Matiash	senior researcher (Kyiv, Ukraine)
Angela Rozumenko	associate professor (Sumy, Ukraine) (deputy chairman of the editorial board)
Olena Semenihina	associate professor (Sumy, Ukraine) (deputy chairman of the editorial board)

The collection of articles presents the results of current research which highlight orientation of training courses in natural science and mathematical disciplines on developing intellectual skills and creative abilities of students.

Proceedings are presented in the author's wording

© SumySPU named after A.S. Makarenko, 2013

Розділ 1. Актуальні питання підвищення якості навчання дисциплін природничо-математичного циклу в школі та вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації

УДК 54:378.147-057.875

О.М. Бабенко

Сумський державний педагогічний університет імені А.С.Макаренка, м.Суми

Бабенко о.М. Формування та розвиток пізнавального інтересу до хімії учнів старших класів

Стаття присвячена питанню формування та розвитку пізнавального інтересу до хімії учнів старших класів. З’ясовано сутність поняття пізнавальний інтерес і визначено зміст навчальних предметів як провідного об’єкта пізнавальних інтересів старшокласників при вивченні хімії. Розглянутий поетапний процес створення та впровадження в процес навчання методичної системи, спрямованої на формування та розвиток пізнавального інтересу учнів до системи знань з теми «Неметалічні елементи та їхні сполуки». Запропоновано використання методу анкетування для визначення особливостей пізнавальної активності старших школярів, що вивчають хімію.

Ключові слова: процес навчання хімії, компоненти навчально-пізнавального процесу, старша школа, пізнавальний інтерес, зміст навчального предмету, методична система, педагогічний експеримент, метод анкетування.

Постановка проблеми. Система освіти в Україні за два останніх десятиліття пережила великі зміни. У Законі про освіту вказується, що його зміст і спрямованість є одним з найбільш істотних факторів суспільного розвитку, які забезпечують створення умов для самореалізації особистості в нових соціальних умовах життя. Освіта повинна відповідати світовому рівню, не знижуючи вимог до традиційних сфер вітчизняної середньої і вищої школи. З-поміж ряду важливих питань, від успішного практичного вирішення яких багато в чому залежить творча реалізація ідей реформи, важливу увагу привертає проблема формування в учнів інтересу до знань і потреби в самоосвіті.

Пробудження пізнавального інтересу – це початкова ланка великої та складної роботи по формуванню глибокого інтересу до знань і потреби в самоосвіті. Інтерес до знань у широкому сенсі слова – це спрямованість особистості на засвоєння всього величезного кола знань, умінь, навичок. Тоді як у вужчому значенні, стосовно шкільного процесу навчання, – це спрямованість особистості учня на оволодіння всією сукупністю знань, що вивчаються в школі. Формування і розвиток в учнів інтересу до знань повинні здійснюватися вчителем з опорою на психолого-педагогічні основи даного процесу.

Аналіз актуальних досліджень. Проблема розвитку пізнавального інтересу як спонукальної сили діяльності учнів була розглянута в роботах В. П. Беспалько, Є. В. Бондаревскої, О. С. Гребенюк, В. І. Загвязінского, В. С. Ільїна, А. Н. Леонтьєва, І. Я. Ланіна, М. Г. Морозова, В. Н. Мясищева, Ф. К. Савіної, Г. І. Щукіної та інших. У шкільній практиці для діагностики загального рівня інтересів школярів можуть бути використані методика Е. А. Клімова, різні модифікації методики В. А. Ядова, анкети для вивчення інтересів школярів, розроблені Г. Є. Залеським тощо. У методиці хімії інтерес до вказаної проблеми виявили Н. М. Буринська, Л. М. Величко, П. П. Попель й інші.

Науковцями доведено, що пізнавальний інтерес сприяє більш вільному залученню особистості до суспільних цінностей і стимулює вибір особистих цінностей. Якщо не розвинений пізнавальний інтерес, фактично неможливим стає сходження від знання набору розрізнених фактів і понять до особистісно-ціннісного сприйняття, до цілісного світорозуміння.

На підставі аналізу літературних джерел і власних педагогічних досліджень нами виявлено суттєву суперечність між необхідністю набуття старшокласниками системи знань про хімічні елементи та їх сполуки і відсутністю цілісної методики їх формування, яка базується на пізнавальному інтересі школярів. Розв’язання вказаної суперечності дозволило сформулювати мету дослідження.

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні методичної системи, що включає провідні умови та підходи до формування та розвитку пізнавального інтересу до хімії старших школярів на прикладі вивчення теми «Неметалічні елементи та їхні сполуки». Названа тема була обрана не випадково; саме з неї, згідно чинної навчальної програми, починається вивчення хімії у старшій школі.

Виклад основного матеріалу. Одним з постійних сильнодіючих мотивів людської діяльності є інтерес (від лат. має значення, важливо) – реальна причина дій, що відчувається людиною як особливо важлива. Інтерес можна визначити як позитивне оцінне ставлення суб’єкта до його діяльності.

Успішність навчання учнів залежить від їх мотивації. Для стійкої мотивації учнів необхідним є формування і розвиток у них пізнавального інтересу. У сучасних педагогічних дослідженнях пізнавальний інтерес розглядається як інтегративна якість особистості, що забезпечує розширення сфери пізнання, формування світогляду, свободу особистості у виборі цілей і засобів діяльності.

Спеціальні дослідження, присвячені проблемі формування пізнавального інтересу, показують, що інтерес у всіх його видах і на всіх етапах розвитку характеризується трьома обов’язковими моментами: 1) позитивною емоцією по відношенню до діяльності; 2) наявністю пізнавальної сторони цієї емоції; 3) наявністю безпосереднього мотиву, що йде від самої діяльності (Г. І. Щукіна, Н. Г. Морозова).

У старших класах інтереси школярів до шкільних предметів пов’язані з питаннями особистого самовизначення в житті, вибору вищого навчального закладу тощо.

У загальноосвітньому закладі об’єктом пізнавальних інтересів перш за все виступає зміст навчальних предметів, оволодіння якими складає основне призначення учня. Природничі науки (географія, біологія, хімія й інші) – мають винятково важливе значення, оскільки вони формують світогляд учня, його загальну культуру, цілісне сприйняття світу і виховують особистість, що дбає про майбутнє живої та неживої природи.

Нами був проведений педагогічний експеримент, що полягав у розробці методичної системи формування знань про неметалічні елементи та їх сполуки.

На першому етапі дослідження – констатувальному – була проведена обробка методичної, психологічної, педагогічної літератури, в ході якої була приділена увага таким питанням: поняття форм, методів і прийомів навчання, пізнавальна діяльність, пізнавальний інтерес. На другому етапі – пошуковому – було створено та впроваджено в процес навчання методичну систему, спрямовану на формування та розвиток пізнавального інтересу учнів 10 класу до системи знань з теми «Неметалічні елементи та їхні сполуки».

Запропонована методична система формування та розвитку пізнавального інтересу, на нашу думку, виконує такі функції:

• пізнавально-інформаційну;

• методологічну;

• інтегративну;

• мотиваційно-перетворювальну;

• особистісно-суб’єктивну.

Вона являє собою систему п’яти взаємозв’язаних елементів: цільового; змістового; операціонально-діяльнісного (методи, форми та засоби навчання); контрольно-регулювального (одночасний контроль викладача за ходом розв’язання поставлених завдань навчання та самоконтроль тих, хто навчається, за правильністю виконання навчальних операцій); оцінно-результативного (рис. 1).

Ознаками методичної системи формування знань про неметалічні елементи та їхні сполуки стали:

• повнота компонентів, приналежних до досягнення мети;

• наявність зв’язків і залежності між компонентами;

• наявність провідної ідеї, необхідної для об’єднання компонентів;

• поява в компонентів системи загальних якостей.

Отже, створена нами методична система володіє усіма ознаками системи: логіка процесу, взаємозв’язок усіх його частин, цілісність, водночас вона є відкритою, нежорсткою. Її складові можна поділити на інваріантні та варіативні. До інваріантних належать цілі, зміст і результат навчальної діяльності. Варіативні складові – це методи та форми навчання, контролю та самоконтролю учнів, які можуть змінюватися відповідно до індивідуальних особливостей вчителя та учнів, педагогічних умов тощо.

Таким чином, процес формування в учнів пізнавального інтересу при вивченні хімії в першому семестрі десятого класу може бути відображений за допомогою розробленої нами методичної системи, яка містить всі компоненти навчально-пізнавального процесу.

Рис. 1. Компоненти методичної системи формування знань про неметалічні елементи та їхні сполуки: І – цільовий; ІІ – змістовий; ІІІ – операціонально-діяльнісний; ІV – контрольно-регулювальний; V – оцінно-результативний.

Формувальний етап дослідження включав у себе розробку системи уроків з використанням методів формування та розвитку пізнавального інтересу та впровадження їх у шкільний курс хімії при вивченні теми «Неметалічні елементи та їхні сполуки». Були проведені уроки різних типів:

• уроки вивчення нового матеріалу;

• уроки-дослідження;

• уроки-проекти;

• комбінований урок засвоєння знань, умінь і навичок і творчого застосування їх на практиці;

• уроки узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.

На різних етапах уроків були використані такі методи формування і розвитку пізнавального інтересу: проблемне навчання, ігрові методи (гра, подорож, диспут, вікторина), дискусійні методи (групова дискусія), нетрадиційні уроки (семінар, лекція) та інші.

Водночас, нами була обрана методика для визначення рівня пізнавальної активності учнів на уроках хімії. Дослідники феномену пізнавальної активності неодноразово зверталися до проблеми визначення її критеріїв – суттєвих ознак, на підставі яких здійснюється оцінювання, характеристика цієї властивості. Проте науковцям так і не вдалося дійти цілковитої згоди щодо цього питання.

До критеріїв, на основі яких визначаються особливості пізнавальної активності старших школярів у процесі вивчення хімії, найчастіше відносять:

• рівень знань, умінь та навичок;

• допитливість;

• надситуативність;

• працездатність;

• інтерес;

• інтенсивність та виразність емоційних проявів;

• ініціативність;

• самостійність;

• регулярність виконання завдань;

• сумлінність та старанність;

• самоконтроль та самоорганізованість;

• наполегливість.

Розглянемо використання методу анкетування (таблиця 1), адже визначення особливостей пізнавальної активності окремого старшого школяра, що вивчає хімію, на нашу думку, має обов’язково включати його анкетне опитування. Опитувальник виконано у формі стандартизованої анкети, що містить п’ятнадцять запитань. На кожне запитання опитувальника пропонується обрати один з трьох можливих варіантів відповідей (“так”; “іноді”; “ні”).

Опрацювання результатів відбувалося таким чином: за відповідь “так” нараховується 3 бали, за відповідь “іноді” – 2 бали, за відповідь “ні” – 1 бал. Відповідно до набраної суми балів визначається рівень розвитку пізнавальної активності школяра у процесі вивчення хімії: до 15 балів – низький, 16-23 – середній з тенденцією до низького, 24-30 – середній; 31-40 – середній з тенденцією до високого; 41-45 – високий.

Таблиця 1