Тестовий контроль

1. Робоча група, на відміну від інших соціальних груп, характеризується:

а) постійною взаємодією її членів один з одним;

б) наявністю спільних потреб, інтересів та мотивів;

в) наявністю органів управління та суспільно значимої цілі діяльності.

2. Визначить за характеристикою тип стосунків «керівник – підлеглий”, найбільш ефективний у такій ситуації: «Співробітник вже здатен до самостійного виконання завдання і в такій ситуації потрібно не лише керівництво, скільки психологічна підтримка, спільне обговорення проблеми та спільне прийняття рішення»:

а) наказ;

б) самонавіювання;

в) участь;

г)делегування.

3. Яку спрямованість має згуртованість у випадку, якщо працівники зовнішньо зацікавлені в результатах їх трудової діяльності, а сфера їх інтересів знаходиться поза роботою?

а) позитивну;

б) негативну;

в) конформістську.

4. Соціометрична процедура – це методика вимірювання:

а) формальної структури групи;

б) неформальної структури групи;

в) стилю стосунків «керівник - підлеглий».

5. Неформальні стосунки між керівником та підлеглими мають будуватися на основі:

а) поваги до законів підприємства;

б) поваги до чужої гідності;

в) власної симпатії та антипатії.

6. Внутрішньоособистісний конфлікт – це:

а) проблема слідування моральним вимогам;

б) проблема розуміння власних потреб;

в) проблема гармонійного поєднання потреб та моральних вимог.

7. Медіація – нова технологія вирішення конфліктів, за якої:

а) кваліфікований спеціаліст включає людей до конфліктного процесу;

б) кваліфікований спеціаліст майстерно уникає конфлікту;

в) кваліфікований спеціаліст допомагає учасникам конфлікту його врегулювати.

8. Запобігання конфліктам (профілактика) включає такі заходи:

а) роз’яснення завдань та вимог до діяльності кожного працівника;

б) відмову від комплексних цілей;

в) збереження стилю керівництва.

9. Картографію конфліктів складають:

а) до переговорів;

б) під час переговорів;

в) за підсумками переговорів.

10. Визначіть стиль поведінки менеджера в управлінні конфліктом за характеристикою: „Використання цього стилю передбачає, що акцент робиться не на рішенні, яке задовольняє інтереси всіх учасників, а на варіанті, який можна виразити словами: „Ми не можемо повністю виконати своє бажання, а, значить, необхідно прийти до рішення, з яким кожен з нас міг би погодитися”.

а) співробітництва;

б) компроміс;

в) пристосування.

Розділ 5 психологія ділового спілкування

5.1. Ефективна комунікація – основа успіху у

діловому спілкуванні

Ділове спілкування – складне соціально-психологічне явище. У психології управління спілкування розглядається як процес встановлення та розвитку ділових контактів, зумовлений потребами спільної дії. Знання психологічних закономірностей ділового спілкування та його особливостей у сфері політичного, соціального та господарського управління дозволяють підвищити ефективність управлінської діяльності менеджера.

Виділяють три основних напрямки підвищення культури управлінського спілкування: розвиток комунікативних вмінь, перцептивних та інтерактивних навичок взаємодії.

Від менеджера вимагається належний рівень комунікативної компетентності – знання, уміння, навички у сфері організації взаємодії людей і взаємозв`язку у діловій сфері. Коммунікація – обмін інформацією, важливою для учасників спілкування. Комунікативний рівень спілкування в організації пов`язується із створенням своєрідної „площадки для спілкування”, де учасники змогли б вільно обмінюватися думками.;

Комунікативна компетентність фахівця передбачає усвідомлення особистістю наступних аспектів:

• власних потреб та ціннісних орієнтирів, техніки власної роботи;

• власних перцептивних вмінь, тобто здатності сприймати навколишнє середовище без суб’єктивних упереджень у ставленні до тих чи інших проблем, особистостей, соціальних груп;

• готовності сприймати нове у зовнішньому середовищі;

• власні почуття та психічні стани під впливом чинників зовнішнього середовища.

Критерії ефективності комунікації

1. Здатність сприяти збереженню та розвитку ділових стосунків, особистісної цілісності учасників.

2. Сприяння досягненню цілей учасників спілкування.

3. Зміна поведінки партнерів (діють на досягнення спільних цілей).

Передача та прийняття смислу повідомлення (інформація має бути чітко переданою, отримувач повідомлення має правильно його зрозуміти та інтерпретувати). Відомо, що людина сприймає у повідомленні близько 30% інформації. Щоб бути сприйнятою на 100 % , рекомендується повторити повідомлення 3 рази.

• правило 3-х:

Повідомлення – Посилення – Повторення

1. Повідомити те, що ми збираємося сказати

2. Сказати те, що ми маємо сказати

3. Повторити те, що було сказано

Крім того, слід переформульовувати інформацію з метою «маскування» повторів.