
- •1 Розробка плану проекту
- •1.1 Аналіз та постановка задачі
- •1.2 Обґрунтування вибору моделі життєвого циклу для реалізації проекту
- •1.2.1 Каскадна модель.
- •1.2.2 Ітераційна модель.
- •1.2.3 Спіральна модель.
- •1.3 Обґрунтування вибору мови програмування та case-засобів
- •1.4 Розробка графіка виконання робіт по проекту у контексті обраної моделі життєвого циклу
- •1.5 Аналіз ризиків проекту та управління ними
- •1.6 Системна специфікація вимог до розроблюваного проекту
- •1.6.1 Розробка користувальницьких (функційних) вимог
- •1.6.2 Нефункційні вимоги до програмного забезпечення
- •2 Вибір та аналіз існуючих алгоритмів побудови шляху на карті
- •2.1 Точні алгоритми
- •2.1.1 Пошук в ширину на незваженому графі.
- •2.1.2 Алгоритм Флойда-Уоршелла
- •2.1.3 Алгоритм Дейкстри
- •2.2 Евристичні алгоритми
- •2.2.1 Алгоритм a*
- •2.2.2 Алгоритм d* Lite
- •3 Розробка архітектури програмного забезпечення
- •3.1.1 Діаграма варіантів використання
- •3.1.2 Діаграма класів
- •3.1.3 Діаграма станів
- •3.1.4 Діаграма діяльності
- •3.2 Блок-схеми алгоритмічної частини програмного забезпечення
- •4 Кодування і тестування пз
- •4.1 Особливості реалізації програмного забезпечення
- •4.2 Допоміжні засоби для реалізації програмного забезпечення
- •4.3 Тестування пз
- •4.4 Представлення результатів тестування пз (у хронологічному порядку, які помилки були виявлені і виправлені)
- •4.5 Представлення результатів, що демонструють функціональність розробленого пз
- •4.6 Основні функції розробленого програмного забезпечення
- •5 Надійність програмного забезпечення
- •5.1 Поняття надійності програмного забезпечення
- •5.2 Класифікація моделей надійності програмного забезпечення
- •5.3 Розрахункова частина
- •6 Економічний розділ
- •6.1 Обґрунтування доцільності створення локальної мережі
- •6.2 Кошторис на розробку програмного продукту
- •6.2.1 Основна заробітна плата розробників (дослідників):
- •6.2.2 Амортизація обладнання, комп'ютерів та приміщень, які використовувались для розробки нового технічного рішення.
- •6.2.3 Оренда обладнання, устаткування, приміщень, які були використані в ході здійснення розробки нового технічного рішення.
- •6.2.4 Витрати на комплектуючі к, що були використані на розробку нового технічного рішення, розраховуються за формулою:
- •7.2 Забезпечення електробезпеки при експлуатації комп’ютерної техніки
- •7.3 Розрахунок загального штучного рівномірного освітлення приміщення люмінесцентними лампами методом коефіцієнта використання світлового потоку
- •Висновки
- •Перелік посилань
1.5 Аналіз ризиків проекту та управління ними
Ризик – ймовірність виникнення обставин, які негативно впливають на реалізацію проекту. Керування ризиками називають визначення ризиків і розроблення мір зменшення їх впливу на виконання проекту. Причиною виникнення ризиків є невизначеності, що існують в кожному проекті. Ризики можуть бути відомі, які визначені, оцінені і які можна спланувати. Ризики невідомі, які не ідентифіковані і не можуть бути прогнозовані. Якщо в проекті ідентифікована безліч можливих подій ризику, які можуть спричинити за собою негативні наслідки, то такий проект є схильним до ризику. Багато компаній приділяють увагу розробці і застосуванню корпоративних методів управління ризиками, які зважають на специфіку проектів і корпоративні методи управління.
Загальні ризики:
недостатня кваліфікація виконавців;
хвороби;
невдала постановка вимог;
стислі строки виконання;
не досконала внутрішня організація роботи;
обмежені комп’ютерні ресурси;
розробка функціонально неправильних програмних елементів;
зміна вимог;
вихід з ладу необхідного забезпечення;
природні/техногенні ризики (торнадо, ураган, вибух на атомній електростанції, інші катастрофи).
Результати аналізу ризиків представляють у вигляді таблиці ризиків, впорядкованих по ступеню можливого збитку (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1- Список ризиків після проведення їх аналізу
-
№
Список ризиків
Імовірність
Збитки
1
Зайнятість у інших проектах
70%
терпимі
2
Олімпіади
60%
терпимі
3
Недосконала внутрішня організація роботи
50%
сильні
4
Хвороби
50%
терпимі
5
Обмежені комп’ютерні ресурси
40%
терпимі
6
Вихід з ладу необхідного забезпечення
10%
сильні
7
Недостатня кваліфікація виконавців
5%
катастрофічні
8
Природні ризики
5%
катастрофічні
В таблиці 1.1 представлені можливі ризики, імовірності їх виникнення і імовірність виникнення ризиків після стратегії їх усунення. Ризики впорядковані по ступеню можливого нанесення збитку. Перший, другий і третій ризик має серйозний ступінь можливих збитків, тому що дуже суттєво впливає на виконання проекту і вимагає радикальних реорганізацій, додаткового аналізу, впливає на календарний план виконання проекту (значно збільшує час виконання). Четвертий і п’ятий ризик має допустимий ступінь можливих збитків, тому що вплив на кінцевий результат є допустимим.
При аналізі для кожного визначеного ризику підраховується його прояв і збитки, які він може нанести. Не існує простих методів виконання аналізу ризиків – в значній мірі в його основі лежить думка і досвід менеджера. При побудові ризиків використано наступну шкалу ймовірностей ризиків і наслідків:
Імовірність ризику вважається низькою, якщо вона має значення менше 10%; достатній ступінь, якщо її значення від 10 до 25%; середньою при значеннях від 25 до 50%; високо, якщо значення коливається від 50 до 75%; дуже високою при значеннях більше 75%.
Можливий збиток від ризикових ситуацій поділять на катастрофічний, серйозні, допустимий і незначний.
Існує три категорії стратегій управління ризиками:
стратегії уникнення ризиків. Згідно цим стратегіям потрібно проводити заходи, що знижують імовірність прояву ризиків;
мінімізаційні стратегії. Направлені на зменшення можливого збитку від ризиків;
планування «аварійних» ситуацій. Згідно цим стратегіям необхідно мати план заходів, які необхідні виконати у випадку прояву ризикових ситуацій.
Боєм виділив 10 найбільш поширених причин ризику в проектах:
скорочення штату або набір некваліфікованих співробітників;
нереалістичні в проекті плани і бюджети;
розробка функціонально неправильних програмних елементів;
розробка невдалого призначеного для користувача інтерфейсу;
невдала постановка вимог;
постійна зміна вимог;
недоліки у внутрішній організації робіт;
недоліки взаємозв'язку із замовником;
невміння працювати в реальному часі;
обмежені комп'ютерні ресурси;