7.3 Розрахунок загального штучного рівномірного освітлення приміщення люмінесцентними лампами методом коефіцієнта використання світлового потоку

Загальне штучне рівномірне освітлення виробничого приміщення передбачається здійснити світильниками з люмінесцентними лампами.

Відомо: розміри приміщення, розряд зорової роботи, що виконується, коефіцієнти відбиття стелі Рп, стін Рс і робочої поверхні Рр, тип світильників, що застосовуються, висота підвісу світильників над робочою поверхнею Н_р.

Необхідно: методом світлового потоку визначити потрібну кількість світильників для освітлення приміщення, накреслити у масштабі схему розташування світильників на плані приміщення.

Таблиця 7.1 - Вихідні дані для розрахунку кількості світильників

Розряд зорової роботи	Тип світильника з люмінісцентними лампами	Нр, м	Рп, %	Рс, %	Рр, %	Розміри приміщення в плані (довжина х ширина)
IVб	ПВЛМ-ДР-2х40	2,2	50	30	10	36х18

Розрахунок зводиться до визначення кількості світильників, необхідних для освітлення виробничого приміщення. При розрахунку методом коефіцієнта використання світлового потоку основна розрахункова формула має вигляд:

(7.1)

де N - необхідна кількість світильників;

E_н - нормоване значення освітленості, лк;

S - площа приміщення, м²;

К_з - коефіцієнт запасу;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення;

Ф_л - розрахунковий світловий потік лампи, лм;

m - кількість ламп в світильнику;

η - коефіцієнт використання світлового потоку.

Вибираємо лампу потужністю 40Вт [18]: лампа ЛД-40-4, Фл = 2850 лм

Визначаємо нормоване значення освітленості [18]: Ен = 500 лк

Рахуємо площу приміщення:

S = 36 x 18= 648 м² (7.2)

Визначаємо індекс приміщення [18]:

і = 5.45 (7.3)

Визначаємо розрахункову кількість світильників в приміщенні за формулою 7.1:

Z - коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітлення (відношення середньої освітленості до мінімальної), для люмінесцентних ламп [18]:

Z=1,1;

η=0,62;

Кз=1.5;

Схему розміщення світильників з люмінесцентними лампами зображено на рисунку 7.1

Рисунок 7.1- Схема розміщення світильників з люмінесцентними лампами на плані приміщення

Висновок: загальні розміри нашого приміщення становлять 648 м². В приміщені розташовано 152 світильники з люмінесцентними лампами по 17 штук в 9 рядів.

Висновки

В даній роботі була поставлена задача реалізації програмного забезпечення розрахунку траєкторії руху мобільної платформи на місцевості з іншими рухомими об'єктами. Для вирішення даної задачі було розглянуто два види алгоритмів: точні (алгоритми Дейкстри, Флойда-Уоршелла) та еврістичні (A*, D* Lite). Основним недоліком точних алгоритмів є їх статичність, тобто неможливість швидко обраховувати необхідну траєкторію руху мобільного робота при зміні положення об'єктів на місцевості - при кожній зміні алгоритм потрібно запускати заново; тоді як в розглянутому еврістичному алгоритмі D* Lite існує можливість вираховувати потрібну нам траєкторію досить швидко, без великих ресурсних затрат на пам'ять та час. Саме тому для реалізації програмного забезпечення було обрано саме даний алгоритм.

Для розробки проекта була обрана мова програмування С++. В ходi розробки були пройденi всi основнi етапи проектування програмних продуктів: вiд аналiзу вхiдних даних та специфікації до побудови UML-діаграм та тестування.

Під час проектування вся поставлена задача була поділена на етапи, які були рівномірно розподілені в часі. Як видно з результатів роботи програми вона є досить ефективною і повною мірою відображає структуру поставленого завдання.

Розроблене програмне забезпечення являє собою незалежний модуль, який включає в себе клас для математичних обрахувань, структури даних для карти та комірок на карті, клас планувальника траєкторії руху, а також симулятор для візуального тестування. Проведений аналіз вихідного коду показав,що програмне забезпечення написане коректно, без значних помилок (витічок пам'яті, звернення до неініціалізованих змінних та ін.).

Даний модуль легко включити в головний проект для автономного керування мобільною платформою, додавши один інтерфейсний клас та кілька методі звернення до планувальника. В цьому випадку, звичайно, може з'явитись проблема, яка полягає в тому, що мобільний робот являється не однією точкою на карті, а великим об'єктом. Існує два шляхи вирішення даної проблеми:

1. зменшення усієї карти до моменту, коли робот перетвориться в точку. Основним недоліком даного підходу є те, що об'екти, які менші самої платформи можуть зайняти зайве місце на карті;

2. візьмемо за точку центр мобільного робота, а усі об'єкти, що заважають рухатись роботу збільшемо на величину рівною радіусу робота. Даний підхід надасть більш реальнішу картину про карту, а також дозволить проводити розрахунки без похибки.