
- •1 Розробка плану проекту
- •1.1 Аналіз та постановка задачі
- •1.2 Обґрунтування вибору моделі життєвого циклу для реалізації проекту
- •1.2.1 Каскадна модель.
- •1.2.2 Ітераційна модель.
- •1.2.3 Спіральна модель.
- •1.3 Обґрунтування вибору мови програмування та case-засобів
- •1.4 Розробка графіка виконання робіт по проекту у контексті обраної моделі життєвого циклу
- •1.5 Аналіз ризиків проекту та управління ними
- •1.6 Системна специфікація вимог до розроблюваного проекту
- •1.6.1 Розробка користувальницьких (функційних) вимог
- •1.6.2 Нефункційні вимоги до програмного забезпечення
- •2 Вибір та аналіз існуючих алгоритмів побудови шляху на карті
- •2.1 Точні алгоритми
- •2.1.1 Пошук в ширину на незваженому графі.
- •2.1.2 Алгоритм Флойда-Уоршелла
- •2.1.3 Алгоритм Дейкстри
- •2.2 Евристичні алгоритми
- •2.2.1 Алгоритм a*
- •2.2.2 Алгоритм d* Lite
- •3 Розробка архітектури програмного забезпечення
- •3.1.1 Діаграма варіантів використання
- •3.1.2 Діаграма класів
- •3.1.3 Діаграма станів
- •3.1.4 Діаграма діяльності
- •3.2 Блок-схеми алгоритмічної частини програмного забезпечення
- •4 Кодування і тестування пз
- •4.1 Особливості реалізації програмного забезпечення
- •4.2 Допоміжні засоби для реалізації програмного забезпечення
- •4.3 Тестування пз
- •4.4 Представлення результатів тестування пз (у хронологічному порядку, які помилки були виявлені і виправлені)
- •4.5 Представлення результатів, що демонструють функціональність розробленого пз
- •4.6 Основні функції розробленого програмного забезпечення
- •5 Надійність програмного забезпечення
- •5.1 Поняття надійності програмного забезпечення
- •5.2 Класифікація моделей надійності програмного забезпечення
- •5.3 Розрахункова частина
- •6 Економічний розділ
- •6.1 Обґрунтування доцільності створення локальної мережі
- •6.2 Кошторис на розробку програмного продукту
- •6.2.1 Основна заробітна плата розробників (дослідників):
- •6.2.2 Амортизація обладнання, комп'ютерів та приміщень, які використовувались для розробки нового технічного рішення.
- •6.2.3 Оренда обладнання, устаткування, приміщень, які були використані в ході здійснення розробки нового технічного рішення.
- •6.2.4 Витрати на комплектуючі к, що були використані на розробку нового технічного рішення, розраховуються за формулою:
- •7.2 Забезпечення електробезпеки при експлуатації комп’ютерної техніки
- •7.3 Розрахунок загального штучного рівномірного освітлення приміщення люмінесцентними лампами методом коефіцієнта використання світлового потоку
- •Висновки
- •Перелік посилань
7.2 Забезпечення електробезпеки при експлуатації комп’ютерної техніки
Технічні способи і засоби, організаційні та технічні заходи щодо забезпечення електробезпеки при експлуатації електрообладнання комп'ютерного класу.
Електробезпека - це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електроструму, електродуги, електромагнітного поля, статичного і атмосферної електрики. Згідно ГОСТ 12.1.019-79 [17] вона забезпечується як в електроустановках, так і на робочих місцях одночасної реалізацією трьох принципів:
Конструкцією електроустановки (ЕУ)
Технічними і спеціальними засобами
Організаційними та технічними заходами.
Перші два принципи застосовують в основному при проектуванні, виготовленні (включаючи випробування і введення в експлуатацію) і розміщенні ЕУ, а третій принцип - тільки при їх експлуатації.
Вибір технічних і спеціальних засобів для забезпечення електробезпеки залежить від виду небезпеки:
від небезпечного і шкідливого дії електроструму і електродуги;
від електромагнітного поля
від статичної електрики
від розрядів і впливу атмосферної електрики.
Електричні установки, до яких відноситься все обладнання персональних комп'ютерів, представляють для людини потенційну небезпеку. Вплив струму може призвести до електричної травми, тобто пошкодження організму електричним струмом або електричною дугою.
Виключне значення для запобігання електричного травматизму має правильна організація обслуговування діючих електричних установок, встановлена "Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕ) і "Правилами улаштування електроустановок" (ПУЕ). Приміщення, де знаходяться робочі місця операторів, відносяться до категорії приміщень без підвищеної небезпеки, устаткування відноситься до класу до 1000 В. Оператор працює з обладнанням на 220 В. Найбільш частими бувають випадки торкання рукою або іншими частинами тіла корпусів комп'ютерів і дисплеїв. Для запобігання електротравматизму необхідно застосовувати найбільш дешевий і ефективний спосіб захисту, яким є занулення. Людина-оператор повинна бути навчений правилам експлуатації електрообладнання та надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
Для запобігання утворення та захисту від статичної електрики необхідно використовувати нейтралізатори та зволожувачі, а підлоги повинні мати антистатичне покриття. Захист повинна проводитися відповідно до Санітарно-гігієнічними нормами допускається напруженості електростатичного поля - її рівень не повинен перевищувати 20 кВ протягом години.
Дуже важливим, хвилюючим і складним є питання електромагнітного випромінювання відеомонітора. Все більше число фахівців визнають, що вони не володіють достатнім запасом знань, щоб з упевненістю говорити про безпеку випромінювання дисплея. Спектр випромінювання комп'ютера включає в себе рентгенівську, ультрафіолетову та інфрачервону області спектра, а також широкий діапазон електромагнітних хвиль інших частот. Небезпека рентгенівських променів вважається зараз фахівцями пренебрежимо малої, оскільки цей вид променів повністю поглинається речовиною екрану. Увага дослідників в даний час залучають біологічні ефекти низькочастотних електромагнітних полів, які до недавнього часу вважалися абсолютно нешкідливими.
Для зниження потенційно небезпечного випромінювання відеотерміналів доцільно вживати спеціальні заходи захисту від низькочастотних полів. Оскільки джерело високої напруги дисплея - рядковий трансформатор - поміщається у задній або бічній частині терміналу, рівень випромінювання з боку задньої панелі дисплея вище, причому стінки корпусу не екранують випромінювання. Тому користувачам слід перебувати не ближче ніж на 1.2 метра від задніх або бічних поверхонь сусідніх терміналів.
У приміщенні повинні бути передбачені захисні оболонки для струмоведучих частин, що забезпечують повну (часткову) захист людини від дотику. Струмоведучі частини повинні мати безпечне розташування, що досягається їх розміщенням на такій висоті, щоб людина або пересувна машина не змогли доторкнутися до них у процесі роботи.
Зовнішні
електропроводки тимчасового
електропостачання
повинні бути виконані ізольованим
проводом і розміщені на опорах на висоті
не менш
від
рівня землі, підлоги або настилу над
робочим місцем, не менш
над
проходами і не менше 6 м над проїздами.
Світильники загального освітлення
напругою 127 і 220 В встановлюються на
висоті не менш 2.5 м від рівня землі,
підлоги або настилу.
Для зменшення ймовірності електротравматизму необхідно здійснювати періодичний контроль ізоляції виміром опору ізоляції. Контроль здійснюється на стадіях монтажу, ремонту, аварійного відключення або тривалого перебування в бездіяльності ЕУ, в процесі експлуатації ЕУ.
Прекрасним доповненням до загальної захисту від НС і аварій є системи автоматичного відключення у разі виникнення небезпеки. Це швидкодіюча захист, який забезпечує автоматичне відключення ЕУ при виникненні в ній небезпеки ураження струмом. Така небезпека виникає при зниженні опору ізоляції фаз нижче гранично допустимого рівня, появу на корпусі ЕУ небезпечного поєднання струму і часу його протікання, однофазному замиканні на землю, а також у разі дотику людини безпосередньо до струмоведучих частини, яка знаходиться під напругою.