І. Сутність управління та вимоги до нього

Сутність управління військами полягає в цілеспрямованій діяльності командирів (начальників), штабів та інших органів управління по підтримці бойової готовності і боєздатності частин та підрозділів, підготовці їх до бойових дій і керування ними при виконанні поставлених завдань в бою.

Основною метою управління є забезпечення максимальної ефективності використання підпорядкованих військ при вирішенні поставлених завдань в бою.

Досягнення цієї мети пов'язане з вирішенням багатьох питань, що складають сутність управління:

Управління військами включає такі елементи:

1. Підтримка високого психологічного та морального стану, мобілізації та бойової готовності військ.

2. Безперервне добування, збір, вивчення, відображення і аналіз даних обстановки.

3. Прийняття рішень.

4. Постановка завдань підпорядкованим військам.

5. Планування бойових дій.

6. Організація та підтримка безперервної взаємодії.

7. Організація і проведення заходів з виховної роботи і всебічного забезпечення бойових дій військ.

8. Підготовка військ і штабів до бойових дій і безпосереднє керівництво ними.

9. Організація контролю і допомоги підпорядкованим командирам, штабам і військам.

Система управління військами

Система управління військами (СУВ) - це сукупність функціонально пов'язаних 1) органів управління, 2) пунктів управління, 3) системи зв'язку, 4) засобів автоматизації управління військами, а також 5) спеціальних систем, що забезпечують збір, обробку і передачу інформації.

Вимоги до управління військами.

В сучасних умовах підготовки і ведення бойових дій, до вимог до управління військами відносять:

1) стійкість управління;

2) безперервність управління;

3) оперативність управління;

4) скритність управління;

5) якість управління.

Стійкість управління військами полягає в можливості командування та органів управління виконувати свої функції в складній обстановці, яка різко змінюється в умовах сильного впливу противника на систему управління.

Стійкість необхідно розглядати як комплексну вимогу до управління військами, яка включає такі часткові вимоги: живучість, захищеність від перешкод і технічну надійність.

Живучість управління військами характеризує здатність системи управління функціонувати в умовах впливу на неї різних засобів ураження противника, а також можливість швидкого відновлення управління військами.

Вона досягається створенням декількох пунктів управління, їх розосередженням, ретельним маскуванням і розташуванням у фортифікаційних спорудах, комплексним застосуванням засобів зв'язку, організацією прямих, обхідних і резервних каналів зв'язку та іншими заходами.

Захищеність від перешкод управління військами визначається здатністю системи управління протистояти такому впливу на неї, який хоча і не призводить до порушення фізичної цілісності її елементів, але веде до постійного або тимчасового припинення роботи технічних засобів управління (навмисні та випадкові радіоелектронні перешкоди, наводки від силових та інших кабелів, акустичні перешкоди тощо).

Захищеність від перешкод системи управління характеризує її здатність функціонувати в умовах радіоелектронних перешкод, що створюються як противником, так і своїми електронними засобами.

Технічна надійність системи управління характеризується ймовірністю різних відмов функціонування елементів системи і здатністю швидкого їх усунення.

Із стійкістю управління тісно пов'язана така вимога, як його безперервність.

Під безперервністю управління військами розуміється такий рівень функціонування системи управління, яким забезпечує командуванню та іншим органам управління можливість постійного впливу на хід бойових дій, тобто своєчасно доводити до підпорядкованих військ розпорядчу інформацію (директиви, накази, розпорядження, команди, сигнали) і отримувати від них інформацію про обстановку, що склалася (доповіді, донесення, зведення). Не всі короткі перерви в управлінні військами розглядають як його порушення. Якщо порушувався зв'язок на декілька хвилин і не було потреби в цей час впливати на війська, то такі перерви не вважаються порушенням управління.

Стійкість і безперервність управління військами досягається: знанням реальної обстановки; своєчасним прийняттям рішення і постановкою завдань підлеглим; наявністю зв'язку з підпорядкованими, взаємодіючими з'єднаннями, частинами, забезпеченням надійності його роботи: комплексним використанням усіх технічних засобів управління, зв'язку, а також засобів автоматизованого управління військами; проведенням заходів щодо захисту своїх радіоелектронних засобів і протидії технічним засобам розвідки противника; вмілим інженерним обладнанням, маскуванням елементів пунктів управління і своєчасним їх переміщенням у ході бою; швидкою передачею, за необхідністю, управління з одного пункту управління на інший і відновленням порушеного управління.

Оперативність управління полягає в здатності командування і штабів вирішувати завдання управління за час, який забезпечує випередження противника в реагуванні на зміни обстановки і своєчасний вплив на хід бойових дій. Ця вимога витікає із закону відповідності потрібного та наявного часу піл час вирішення завдань управління.

Оперативність управління досягається постійним знанням командирами, (начальниками) та іншими органами управління обстановки, швидким реагуванням на її зміни; своєчасним уточненням прийнятого рішення і поставлених підлеглим завдань; умінням командирів і штабів застосовувати найбільш доцільні методи роботи і виконувати поставлені завдання в строки, які забезпечують випередження противника в діях.

Таємність управління полягає в здатності зберігати в таємниці від противника відомості щодо системи управління військами, а також заходів, пов'язаних з підготовкою військ до бойових дій і керуванням ними в ході бойових дій.

Таємність управління військами досягається: суворим виконанням вимог керівних документів щодо збереження державної таємниці; особистим доведенням завдань до підлеглих; застосуванням засобів прихованого зв'язку; технічними та організаційними заходами захисту інформації в АСУ і на об'єктах обчислювальної техніки; проведенням заходів щодо маскування і дезінформації противника відповідно до плану вищого штабу, надійної охорони та оборони пунктів управління.

Особливе місце серед вимог до управління військами в сучасних умовах займає вимога високої якості управління.

Якість управління визначається здатністю командирів і штабів з максимальною ефективністю використовувати бойові можливості військ, досягати мети бою з найменшими втратами і за короткий час.

Висока якість управління військами забезпечується всебічним обґрунтуванням рішень, що приймаються, оптимальністю розроблених планів, повнотою втілення їх у життя і вмілим керуванням військами вході ведення операцій і бойових дій.

Одним із шляхів підвищення якості управління військами є автоматизація управлінських процесів.

До складу органів управління входять: командування, штаб, управління, відділи, інші постійні і тимчасово створюванні органи, що призначенні для виконання функцій по управлінню військами в різних ланках.

Основним органом управління військами є загальновійськовий штаб. Загальновійськовий штаб планує і організує свою діяльність по управлінню військами, визначає порядок і завдання роботи підлеглих штабів, начальників родів військ та служб. Управління підпорядкованими підрозділами здійснюється з пунктів управління.

Пункти управління - спеціально влаштовані і обладнанні технічними засобами місця, звідки командир особисто і через штаб керує військами при підготовці і під час бойових дій. Пункти управління можуть бути стаціонарними і пересувними.