Лекція №6
Тема: ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ І ДЕРЖАВНИЙ БОРГ
План:
Державний кредит
Державний борг
1.Державний кредит – це сукупність економічних відносин, що виникають між державою як позичальником ( або позикодавцем ) коштів і фізичними та юридичними особами, іноземними урядами в процесі формування і використання загальнодержавного фонду грошових ресурсів.
Державні кредити безпосередньо пов’язані з бюджетним дефіцитом.
Державний кредит має дві форми :
ощадна справа,
бюджетні позики.
Ощадна справа належить до державного кредиту, лише в тому випадку, якщо залучені кошти зараховуються в доходи бюджету.
Бюджетні позики є основною формою державного кредиту.
Розрізняють такі види позик :
За правом оформування :
позики оформлені у вигляді угод або договорів. Такі позики надаються як правило урядами інших країн, або міжнародними фінансовими організаціями та інститутами,
позики оформлені у вигляді цінних паперів – це облігації і казначейські зобов’язання.
Облігація – це вид боргового зобов’язання держави, за яким у встановлений строк повертається борг і виплачуються доходи у вигляді відсотків або виграшу.
Облігації можуть бути цільовими – це кошти направлені на фінансування конкретних проектів або програм , і знеособлені – це кошти, які направляються на покриття бюджетного дефіциту.
Облігації мають дві вартості :
номінальна – це загальна вартість боргу, яка зазначена на самій облігації,
курсова або ринкова – це вартість за якою облігація купується або продається на фондовому ринку.
Казначейські зобов’язання – це вид боргового зобов’язання держави, при якому залучені кошти направлені лише на погашення бюджетного дефіциту.
Залежно від місця розміщення запозичень:
внутрішні відносини – на внутрішньому фінансовому ринку (надаються юридичними і фізичними особами даної країни),
зовнішні відносини – це відносини над урядами інших країни, міжнародними організаціями та фінансовими інститутами.
За правом емісії (випуску) :
державні позики – випускаються центральними органами управління і залучені кошти спрямовані в загальнодержавний бюджет.
місцеві позики – випускаються місцевими органами управління і залучені кошти спрямовані у відповідні місцеві бюджети.
В залежності від забезпечення держави майном, позики можуть бути:
заставні – це позики, повернення яких забезпечується фінансовим доходом,
без заставні ( бланкові ) – не мають конкретного матеріального забезпечення. Їх надійність визначається авторитетом держави.
В залежності від терміну погашення заборгованості- позики бувають :
короткострокові ( із терміном погашення до 1 року ),
середньострокові ( із терміном погашення від 1- 5 років ),
довгострокові ( із терміном погашення від 5 і вище ).
За характером виплати доходів державні позики поділяються на :
відсоткові – це позики, які передбачають виплату фіксованого відсотку за користування коштами.
виплачені – передбачають купівлю цінних паперів з повною знижкою, а при погашенні видається повна сума.
За характером погашення заборгованості :
позики з одноразовою виплатою, при яких здійснюється погашення загальної суми боргу з відсотками на повну дату.
виплати частинами.
Як фінансова категорія, державний кредит виконує дві функції :
фіскальну,
регулюючу.
За допомогою фіскальної функції державного кредиту здійснюється формування централізованих фондів фінансових ресурсів держави. Виступаючи в якості позичальника, держава забезпечує додаткові кошти для фінансування своїх витрат.
Регулююча функція державного кредиту. Вступаючи в кредитні відносини, держава впливає на стан грошового обігу, рівень ставок на ринку кредитів і капіталів, на виробництво і зайнятість.
Держава регулює грошовий обіг, розміщуючи позики серед різних груп інвесторів. Шляхом мобілізації фінансових коштів фізичних осіб, держава зменшує їх платоспроможний попит.
2.Державний борг – це неоплачена сума офіційно визнаних прямих зобов’язань органів державного управління перед іншими секторами економіки та іншими країнами світу, що утворилася в результаті їх операцій у минулому і має бути погашена за допомогою операцій цих органів у майбутньому або переоформлена у безстроковий борг.
В Україні величина державного боргу регулюється законодавчо з 1992 р. Законом „Про державний внутрішній борг України”.
Державний борг буває :
внутрішній,
зовнішній.
Внутрішній державний борг виникає перед населенням країни у випадку добровільного або примусового вилучення в нього коштів.
Добровільне вилучення виражається в придбанні населенням на добровільній основі облігацій державної позики. Примусове вилучення відбивається в наявності прихованого дефіциту бюджету.
Зовнішній державний борг являє собою борг держави іноземним кредиторам, у число яких входять Всесвітній банк ( термін боргу від 10 до 17 років ), Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд ( позику надає на строк до 3,5 років ).
Загальна сума внутрішнього державного боргу поділяється на дві частини: