
- •Розділ 1. Предмет, методи і завдання дисципліни "Інформатика"
- •Найменшою одиницею об'єму даних прийнято вважати байт - групу з 8 бітів. Байтом можна закодувати, наприклад, один символ текстової інформації. Наступними одиницями кодування є:
- •Питання для самодіагностики
- •Словник основних термінів і визначень (глосарій) за розділом 1
- •Основна
- •Розділ 2. Теоретичні основи економічної інформатики
- •Професійні компетенції, що формуються за розділом
- •2.1. Економічна інформація і її особливості
- •2.2. Технічна база сучасних інформаційних технологій
- •2.3. Програмне забезпечення пк
- •Питання для самодіагностики
- •Завдання для самостійної роботи
- •Словник основних термінів і визначень (глосарій) за розділом 2
- •Література за розділом 2
- •Розділ 3. Використання табличного процесора Excel для розв'язання економічних задач
- •3.1. Основи роботи у середовищі Excel Загальні відомості
- •Техніко-економічному плануванні;
- •Матеріально-технічному забезпеченні;
- •Excel забезпечує:
- •Завантаження Excel і завершення роботи з ним
- •Структура головного вікна Excel
- •Вкладками Конструктор, Макет і Формат
- •Подання Microsoft Office Backstage
- •Панель швидкого доступу
- •Рядок формул
- •Вікно робочої книги
- •І додавання аркуша Рядок стану
- •Робота з аркушами
- •Робота з клітинками, стовпчиками і рядками. Діапазони клітинок
- •Форматування клітинок і діапазонів клітинок
- •3.2. Створення табличних документів Технологія створення табличних документів
- •Розв’язання економічних задач засобами Excel
- •Постановка задачі
- •Розв’язання задачі
- •Форматування таблиці
- •Аналіз результатів
- •Умовне форматування таблиць
- •3.3. Створення діаграм Загальні відомості
- •Типи діаграм
- •Етапи створення діаграм
- •Створення базової діаграми
- •Удосконалення базової діаграми
- •Зміна макету елементів діаграми вручну
- •Переміщення базової діаграми на окремий аркуш
- •Приклади візуалізації економічних процесів
- •3.4. Вбудовані функції Загальні відомості
- •Використання функцій
- •Шкала оцінювання успішності знань студентів магістратури
- •И(логическое_значение1;[логическое_значение2];...)
- •Или(логическое_значение1; [логическое_значение2]; ...)
- •Впр(искомое_значение;таблица;номер_столбца;интервальный_просмотр)
- •3.5. Робота зі списками даних Загальні відомості
- •Створення бази даних
- •Перевірка даних при введенні Загальні відомості
- •(Вкладка Параметры)
- •База даних "Продаж хлібобулочних виробів"
- •Впорядкування даних
- •Швидке сортування
- •Багаторівневе сортування
- •Обчислення проміжних і загальних підсумків
- •Відбір інформації у базі даних за допомогою фільтрів Загальні положення
- •Відбір інформації за допомогою автофільтра
- •Даних (Фильтры по дате)
- •Відбір інформації за допомогою розширеного фільтра
- •Про продаж батонів і хліба
- •Використання форми даних
- •3.6. Засоби аналізу даних Звіти зведених таблиць Загальні відомості
- •Побудова звіту зведеної таблиці
- •І вікно Список полей сводной таблицы
- •І вікно Список полей сводной таблицы Засоби аналізу звіту зведеної таблиці
- •З застосовуванням гістограм
- •Звіти зведених діаграм Загальні відомості
- •Побудова звіту зведеної діаграми
- •Прогнозування даних Загальні відомості
- •Побудова лінії тренда
- •Кожного виду товарів
- •Всього товару
- •Побудова спарклайнів
- •Засоби аналізу "що якщо" Загальні відомості
- •Сценарії
- •Дані для побудови сценаріїв
- •Дані для заповнення вікна Добавление сценария
- •Підбір параметрів
- •(Після виконання засобу Подбор параметра)
- •Пошук розв'язку
- •Дані для розрахунку прибутку банку
- •Список обмежень
- •Що введені
- •Практичні завдання
- •3.1. Основи роботи у середовищі Excel
- •3.2. Створення табличних документів
- •3.3. Створення діаграм
- •3.4. Вбудовані функції
- •3.5 Робота зі списками даних
- •3.6. Засоби аналізу даних
- •Списки елементів зведеної таблиці
- •Питання для самодіагностики
- •3.1. Основи роботи у середовищі Excel
- •3.2. Створення табличних документів
- •3.3. Створення діаграм
- •3.4. Вбудовані функції
- •3.5 Робота зі списками даних
- •3.6. Засоби аналізу даних
- •4.1. Алгоритм і його властивості
- •4.2. Схеми алгоритмів
- •Основні символи схем алгоритмів
- •4.3. Графічне подання обчислювальних процесів
- •Графічне подання лінійних обчислювальних процесів
- •Графічне подання розгалужених обчислювальних процесів
- •Графічне подання циклічних обчислювальних процесів
- •Графічне подання вкладених циклічних обчислювальних процесів
- •Практичні завдання
- •Питання для самодіагностики
- •Розділ 5. Основи офісного програмування
- •5.1. Технологія розробки інтерфейсної частини проекту в Visual Basic for Applications (vba) Теоретичні відомості Вивчення інтегрованого середовища програмування
- •Загальноприйняті префікси для елементів управління vba
- •Приклад розробки інтерфейсної частини проекту в vba.
- •Питання для самодіагностики
- •5.2. Проектування додатків із застосуванням різних типів даних для вирішення економічних задач Теоретичні відомості
- •Неявне оголошення змінних
- •Основні типи даних
- •Основні функції для роботи з датами
- •Припустимі значення аргументу "інтервал"
- •Функції перетворення типів
- •Економіко-математична модель
- •Алгоритм вирішення задачі.
- •Структура даних проекту
- •Інтерфейс проекту
- •Основні властивості елементів управління на формі
- •Код проекту
- •Реалізація проекту
- •Аналіз проекту
- •Виконання програми й аналіз отриманих результатів
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Питання для самодіагностики
- •5.3. Дослідження способів вирішення економічних задач з розгалуженнями Теоретичні відомості
- •Приклад вирішення економічної задачі з розгалуженням
- •Економіко-математична модель
- •Алгоритм вирішення задачі
- •Структура даних
- •Структура даних проекту
- •Інтерфейс проекту
- •Код проекту
- •У результаті виконання процедури на формі (у текстовому полі TxtОплата) відобразиться сума до сплати за товар, що придбається з урахуванням знижок на обсяг покупки, тип покупця і день тижня.
- •У результаті виконання процедури на формі (у текстовому полі TxtРешта) відобразиться здача й користувачеві буде видане повідомлення про результати покупки або необхідності доплати за покупку.
- •Реалізація проекту
- •Аналіз проекту
- •Виконання програми й аналіз отриманих результатів
- •Грошей для сплати
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Питання для самодіагностики
- •5.4. Проектування додатка на базі умовного циклу Теоретичні відомості
- •Основні типи циклів
- •Проектування додатка на базі циклу з лічильником
- •Проектування додатка на базі умовного циклу
- •Цикл із постумовою (з нижнім закінченням). Спочатку виконуються оператори, що становлять тіло циклу, після чого перевіряється деяка умова. Такий цикл називається циклом з постумовою.
- •Значення, що повертаються функцією MsgBox
- •Приклад вирішення економічної задачі на базі умовного циклу
- •Структура даних проекту
- •Код проекту.
- •У результаті виконання процедури на формі (у текстовому полі TxtОплата) відобразиться сума до сплати за товар, який куплено.
- •З таким покупцем
- •Реалізація проекту.
- •Аналіз проекту.
- •Виконання програми й аналіз отриманих результатів.
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Питання для самодіагностики
- •5.5. Технологія розробки та використання користувацьких процедур і функцій Теоретичні відомості
- •ВартістьП
- •Приклад рішення економічної задачі із застосуванням користувацьких процедур і функцій
- •Технологія проектування і застосування користувальницьких функцій в середовищі Visual Basic for Applications
- •Function Знижки1(X As Currency, y As String) As Currency.
- •Function ЗнижкиРазгал(X As Currency,y As String,z As Boolean) _ As Currency
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Питання для самодіагностики
- •Оголошення статичних масивів
- •Оголошення динамічних масивів
- •Приклад вирішення економічної задачі із застосуванням масивів даних і масивів елементів управління
- •До середньої ціни
- •Структура даних проекту
- •На друк
- •В текстовий файл
- •Варіанти індивідуальних задач
- •Питання для самодіагностики
- •Література за розділом 5
- •Розділ 6. Мережні технології
- •Професійні компетентності, що формуються за розділом:
- •Теоретичні принципи побудови мережної взаємодії
- •Класифікація комп’ютерних мереж
- •Топологія мережі
- •Адресація в мережі
- •Створення моделі локальної мережі
- •Обмін даними з іншою мережею
- •Обмін даними між маршрутизаторами
- •Завдання
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Питання для самодіагностики
- •Словник основних термінів і визначень (глосарій) за розділом 6
- •Література за розділом 6
- •Розділ 7. Застосування Інтернету в економіці
- •7.1. Основні сфери застосування Інтернет
- •7.2. Пошук інформації в Інтернет
- •7.3. Електронна пошта як Інтернет сервіс
- •7.4. Використання технології "хмарних" обчислень в економіці
- •7.4.1. Основні напрямки використання "Хмарних" технологій
- •7.4.2. Переваги "хмарних" обчислень
- •7.4.3. Недоліки "хмарних" обчислень
- •Практичні завдання
- •Питання для самодіагностики
- •Словник основних термінів і визначень (глосарій) за темою 7
- •Література за темою 7
- •Розділ 8. Організація комп’ютерної безпеки та захисту інформації
- •Професійні компетенції, що формуються за розділом:
- •8.1. Комп’ютерна безпека та захист інформації Актуальність захисту інформації
- •Комп’ютерні віруси, їх класифікація
- •8.2. Приклад сканування пк за допомогою антивірусної системи nod32 Antivirus
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Питання для самодіагностики
- •Словник основних термінів і визначень (глосарій) за розділом 8
- •Література за розділом 8
- •Розділ 9. Основи Web-дизайну
- •9.1. Створення та редагування Web-сторінок засобами мови html Теоретичні відомості
- •Суть і складові частини Web-технології
- •Основи мови розмітки гіпертексту – html
- •Значення кольорів html-документа
- •Структурування тексту
- •Застосування гіперпосилань
- •Лінії, зображення, впроваджені об’єкти
- •Створення форми
- •Застосування таблиць
- •Приклад вирішення
- •Індивідуальне завдання
- •Короткий огляд засобів програмування мови JavaScript
- •Операції присвоєння
- •Структури операторів
- •Використання функцій в скриптах
- •Особливості введення/виведення масивів
- •Використання в сценаріях об’єктної моделі документа
- •Приклади програм JavaScript-сценаріїв
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Питання для самодіагностики
- •9.3. Програмування серверних сценаріїв засобами мови рнр Характеристика мови рнр
- •Огляд засобів програмування мови рнр
- •Операції в рнр
- •Використання масивів даних в Web-додатках
- •Створення одновимірних масивів
- •Інструментальні засоби програмування рнр-сценаріїв
- •Приклади динамізації Web-сторінок з використанням
- •Проектування додатків з використанням інтерактивного інтерфейсу
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Питання для самодіагностики
- •Словник основних термінів і визначень (глосарій) за розділом 9
- •Література за розділом 9
- •Розділ 10. Програмні засоби роботи з базами даних
- •Професійні компетентності, що формуються за розділом
- •10. 1. Архітектура системи керування базами даних, функціональні можливості, принципи моделювання даних Поняття про базу даних. Концепція бази даних
- •Склад та основні функції скбд
- •Види систем керування базами даних
- •Види моделей даних та їх призначення
- •Ієрархічна модель даних
- •Мережна модель даних
- •Реляційна модель даних
- •Предметна область
- •Архітектура бази даних. Поняття схеми бази даних, стандарт sparс. Етапи проектування баз даних
- •Питання для самодіагностики
- •10. 2. Основні поняття реляційної моделі даних
- •Атрибути та схема відношення
- •Об'єктні та звязувальні відношення
- •Тип даних
- •Типи атрибутів відношення «викладач»
- •Первинні ключі
- •Логічні зв'язки між таблицями. Вторинні ключі
- •Цілісна частина реляційної моделі
- •Маніпуляційна частина реляційної моделі
- •Питання для самодіагностики
- •10. 3. Проектування реляційних баз даних Проблеми проектування реляційних баз даних
- •Аномалії ненормалізованого відношення
- •Аномалія оновлення
- •Аномалія поповнення
- •Аномалія видалення
- •Аномалія надлишковості
- •Основні поняття теорія нормалізації
- •Нормальні форми відношень
- •Перша нормальна форма (1нф)
- •Друга нормальна форма (2нф)
- •Третя нормальна форма (3нф)
- •Нормальна форма Бойса – Кодда (нфбк)
- •Інфологічне моделювання даних за принципами методології «сутність-зв’язок»
- •Основні поняття er-технології
- •Побудова er-діаграм за нотацією Чена
- •Відображення er-діаграм на відношення
- •Правила для бінарних зв’язків 1 : 1
- •Правила для бінарних зв’язків 1 : м
- •Етапи проектування та створення бази даних
- •Проектування інфологічної моделі бази даних
- •Проектування логічної схеми бази даних
- •Проектування фізичної моделі бази даних
- •Приклад проектування бази даних
- •Призначення додатку. Постановка задачі
- •Основні задачі, які будуть вирішуватися в додатку
- •Основні вимоги до бази даних
- •Проектування інфологічної моделі бази даних
- •Проектування логічної схеми бази даних
- •Питання для самодіагностики
- •10. 4. Створення бази даних у скбд Microsoft Access Загальні відомості про ms Access
- •Дії над об'єктами
- •Правила та прийоми роботи користувача в ms Access
- •Вікна об'єктів і конструктора
- •Створення бази даних.
- •Створення бази даних користувачем самостійно
- •Створення бази даних у автоматизований спосіб
- •Питання для самодіагностики
- •Підтипи полів для типу Числовой
- •Загальні властивості полів таблиць
- •Способи створення таблиць
- •Вибір способу створення таблиць
- •Створення таблиці в режимі конструктора
- •Створення таблиці в режимі таблиці
- •Створення таблиці в режимі sql
- •Індексація полів таблиці
- •Прості і складені індекси полів
- •Особливості індексації ключових полів
- •Модифікація таблиць Загальні рекомендації
- •Додавання, видалення і зміна порядку полів
- •Зміна типів і розмірів полів
- •Створення зв'язків між таблицями бази даних Основні поняття
- •Створення схеми даних
- •Введення і редагування даних до таблиці
- •Введення даних з клавіатури безпосередньо у вікні таблиці
- •Формування списків з фіксованими наборами даних
- •Введення даних із з інших таблиць бд
- •Введення даних про об'єкти поза бд
- •Перевірка даних при введенні в таблицю
- •Питання для самодіагностики
- •Створення і редагування запитів Призначення і види запитів
- •Створення запитів Створення запитів в режимі конструктора
- •Редагування та виконання запитів Редагування запитів
- •Виконання запитів
- •Розширені можливості запитів Запити, що засновані на даних декількох таблиць
- •Параметричні запити
- •Обчислення в запитах Створення обчислюваних полів у запитах
- •Аналіз даних за допомогою запитів Запити з угрупуванням даних
- •Статистичні функції в рядку «Групповые операции»
- •Перехресні запити
- •Створення перехресного запиту за допомогою майстра
- •Побудова запитів на підставі запитів
- •Види з'єднань між таблицями в запитах
- •Модифікуючі запити
- •Запити створення таблиць
- •Запити на додавання записів в таблицю
- •Запити на видалення записів з таблиці
- •Запити на оновлення записів таблиці
- •Створення запитів в режимі sql Access 2010
- •Визначення даних за допомогою мови ddl
- •Створення таблиць за допомогою мови ddl
- •Типи даних мови sql ms Access 2010
- •Створення запитів за допомогою мови dml Оператор select
- •Вибірка даних із декількох таблиць
- •Питання для самодіагностики
- •Створення і редагування форм
- •Створення форм за допомогою майстра
- •Створення форм на базі зв'язаних таблиць
- •Створення додаткових елементів форми
- •Управління безпомилковим уведенням даних
- •Створення полів зі списком
- •Обчислювані елементи управління
- •Питання для самодіагностики
- •Створення і редагування звітів
- •Створення звітів
- •Створення звітів за допомогою майстра
- •Конструктор звітів і його застосування
- •Нумерація записів звіту
- •Створення обчислюваних полів у звітах
- •Вставка графічних об'єктів
- •Перегляд і друк звітів
- •Питання для самодіагностики
- •10. 5. Публікація баз даних в компютерних мережах
- •Створення доступу до даних за допомогою додатку phpMaker
- •Створення доступу до даних SharePoint за допомогою форм ms Access
- •Додаткова
- •Ресурси мережі Internet
- •Практичні завдання до теми 10. 4 «Створення бази даних у скбд Microsoft Access»
- •Загальні вимоги до розроблюваної бд
- •Варіанти завдань
- •Глосарій
- •Розділ 11. Робота зі сховищами даних
- •Професійні компетенції, що формуються за розділом:
- •11.1. Проектування сховищ даних Відмінність сховищ даних від баз даних
- •Основні характеристики сховища даних
- •Типова архітектура сховищ даних
- •Вимоги до проектування сховищ даних
- •11.2. Багатовимірний аналіз даних Принципи побудови olap-системи
- •"Зріз" куба за вимірами: час та країна
- •"Зріз" куба за вимірами: категорія товару та рік по Україні
- •Інструменти аналізу даних
- •Продуктивність olap-систем
- •11.3. Xml як засіб організації сховища даних
- •Питання для самодіагностики
- •Практичне завдання
- •Варіанти завдань
- •Словник основних термінів і визначень (глосарій) за розділом 11
- •Література за розділом 11
- •2. Туманов в.Е., Маклаков с.В. Проектирование реляционных хранилищ данных. – м.: Диалог-мифи, 2007. – 333 с.
- •5. Старыгин а. Xml. Разработка Web-приложений. – сПб.: bhv, 2003 – 592 c. Розділ 12. Програмні засоби роботи зі структурованими документами
- •Теоретичні відомості
- •Підготовка структурованих документів ms Word 2010 Створення документа зі змістом в ms Word 2010 з використанням вбудованих стилів і заголовків
- •Підготовка структурованих документів ms Excel 2010
- •"Відомість видачі матеріалів" в ms Excel 2010 Створення складеного документа за технологією ole
- •Розробка документів складної структури з використанням
- •Засобів гіпертекстової розмітки документів
- •Питання для самодіагностики
- •Завдання
- •Словник основних термінів і визначень (глосарій) за розділом 12
- •Література за розділом 12
- •Основна
- •Додаткова
- •Ресурси мережі Internet
- •Розділ 13. Експертні навчальні системи
- •Література за розділом 13
- •Розділ 14. Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •Питання для самодіагностики
- •Література до розділу 14
- •Основна
- •Додаткова
- •Ресурси мережі Internet
9.1. Створення та редагування Web-сторінок засобами мови html Теоретичні відомості
Всесвітня інформаційна мережа (World Wide Web далі Web) має недовгу, по людським міркам, історію. Роком народження Web вважається 1992 рік, а її засновником – Тім Бернерс-Лі, який зумів, використовуючи нові мережні технології та досвід своїх попередників, зробити Web зручним засобом розповсюдження інформації у всесвітній комп'ютерній мережі Інтернет (Internet існує з середини ХХ сторіччя) .
Поштовхом для стрімкого розвитку Web-технологія отримала в 1993 році, коли Марк Андерссен з групою студентів університету Іллінойсу розробили програму Mosaic для перегляду Web-сторінок, що розповсдживалась безкоштовно (що є справжнім чинником бурхливого розвитку Web-технологій).
Мову гіпертекстової розмітки документів (HTML) розроблено на основі потужної мови SGML, шляхом перенесення деяких її функцій в мережне середовище для розмітки гіпертексту. Одночасно з розвитком Web-технологій, насиченням Web новими сервісами і можливостями, розвивається і мова розмітки гіпертексту. З моменту своєї появи стандарт HTML безперервно удосконалюється.
Суть і складові частини Web-технології
Виділимо базові елементи технології Web:
Інтернет – це всесвітня мережа різнорідних комп'ютерних мереж, що взаємодіють по протоколу TCP/IP.
Web – це один з додатків Internet (поряд з електронною поштою, новинами та іншими електронними сервісами), що призначений для масового поширення різноманітної інформації.
Носіями інформації в Web служать веб-сторінки, які включають у своєму складі текст, графіку, мультимедійні елементи і гіперпосилання на інші ресурси Web або Інтернет.
Для передачі гіпертексту Web-сторінок в Інтернеті використовуєть-ся спеціально розроблений протокол HTTP (Hyper Text Transfer Protocol).
Для розробки веб-сторінок використовується спеціальна мова розмітки гіпертексту HTML (Hyper Text Markup Language).
Для перегляду Web-сторінок використовується спеціальні про-грами - Web-браузери. У вікні Web-браузера відображаються результати інтерпретації мови HTML Web-сторінок.
Основи мови розмітки гіпертексту – html
Основу HTML складають елементи. Кожний елемент компонується з трьох частин: відкриваючого тега, змістовної частини елемента і закриваючого тега. Тегом (від англ. слова tag – мітка) в HTML-мові вважається текст з назвою елемента, поміщений між символами «<» та «>». Наприклад, тег може мати вигляд <Р>. Тоді елемент може бути таким:
<Р> Електронний модуль </Р>,
де <Р> – відкриваючий тег, </Р> – закриваючий тег.
Між ними подано текст HTML-елемента. Призначення елемента Р є абзацний відступ. Стосовно наведеного прикладу це – вимога створення абзацного відступу для тексту "Електронний модуль". Як видно з запису, закриваючий тег відрізняється від відкриваючого наявністю символу /.
Мова HTML не чутлива до регістру. Теги можуть набиратися як великими, так і малими літерами, тобто команда <title> еквівалентна команді <TITLE> або <TiTlE>. Не всі теги підтримуються всіма браузерами. Якщо браузер не підтримує тег, він його просто ігнорує.
Засобами HTML подаються усі Web-документи. Елементи HTML умовно можна розділити на декілька категорій:
структурні елементи, що обов’язкові для документа – це: HTML, HEAD, BODY, TITLE;
блочні елементи, які призначені для форматування текстових блоків (DIV, H1, H2, H3, H4, H5, H6, P, Pre);
текстові, призначені для розмітки шрифту (I, B, U, BIG, SMALL), розмітки тексту (STRONG, CODE, VAR, CITE та ін.);
спеціальні – елементи порожнього рядка (BR, HR) якірний елемент А, впроваджені елементи (IMG, OBJECT, MAP та ін.), елементи таблиць (TABLE).
Тексти найменувань тегів бажано записувати заголовковими літерами. Браузери, розпізнають теги і виконують пов’язані з ними дії.
Теги зазвичай мають атрибути. Це – компоненти тегів, які утримують вказівки про те, як мусить браузер сприймати і оброблювати теги. Атрибут записується після назви тега перед кутовою дужкою «>» і подається, як правило, у вигляді пари «ім’я атрибуту – значення». Значення атрибуту записується після імені атрибуту через знак «=» і повинне замикатись в подвійні «"» чи одинарні «‘» верхні лапки. Тег може мати декілька атрибутів, тоді вони відокремлюються один від одного пробілами.
Корисними є коментарі фрагменти коду, які не виконуються і зазвичай подаються у такому вигляді:
<! - - Текст коментаря - ->
В готовому Web-документі вони не відображаються.
Стандартний HTML-документ зазвичай складається з трьох компонентів:
даних про версію використовуваного HTML;
заголовка документа;
тіла документа.
Структура такого документа в дещо спрощеному вигляді має бути такою, як у наведеному нижче прикладі:
<! DOCTYPE HTML PUBLIC”-//W3C//DTD HTML 4.01//EN”>
<HTML>
<HEAD>
<TITLE> HTML-документ </TITLE>
</HEAD>
<BODY>
<H1> Заголовок </H1>
<Р> Перший абзац </Р>
<Р> Другий абзац </Р>
</BODY>
</HTML>.
Перший рядок в наведеній структурі HTML-документа утримує інформацію про використовувану версію мови HTML (у даному випадку це – 4.01), а також визначається, який тип даних (DTD) мусить використовувати браузер при взаємодії з документом.
Базовим елементом в структурі HTML-документа є елемент HTML, який задається парою тегів <HTML> і </HTML>. Саме він дозволяє вказати браузеру на те, що він обробляє HTML-документ, а не будь-який інший. Елемент HTML вміщує в себе всі інші структурні частини HTML-документа такі як HEAD, BODY, H1, Р та ін. Все, що поміщено між тегами <HTML> і </HTML> і є, власне, HTML-документ.
Важлива увага в HTML-документі приділяється заголовку HEAD, бо в ньому утримуються відомості про HTML-документ, а саме: назва (тема документа), ключові слова, що використовуються пошуковими системами, а також ряд інших даних. Елемент HEAD задається парою тегів <HEAD> і </HEAD>, між якими зазвичай поміщають інші елементи згідно наступної схеми:
<HEAD>
<TITLE> … </TITLE>
<META…>
...
<META…>
</HEAD>.
Елемент TITLE задає конкретну назву HTML-документа. Саме вона відображається в заголовку вікна броузера. Вона ж сприймається пошуковими системами в Інтернеті. Тому наявність цього елемента в HTML-документі обов’язкова.
Вся змістовна частина HTML-документа знаходиться в елементі BODY (тіло). Для визначення цього елемента використовується пара тегів <BODY> і </BODY>. З елементом BODY зв’язані наступні найбільш часто використовувані атрибути:
background – URL, що вказує зображення для фону (зазвичай береться невеличке зображення, котре розмножується для заповнення фону нового документа);
bgcolor – колір фону HTML- документа;
text – колір шрифту документа;
link – колір не відвіданих гіперпосилань;
vlink – колір відвіданих гіперпосилань;
alink – колір гіперпосилань при виборі їх користувачами (при натиску Enter станеться перехід за таким гіперпосиланням).
Всі атрибути, зв’язані з кольором, мають тип Color. Значення таких атрибутів можуть бути заданими шістнадцятковими числами з символом # перед числом. Наприклад так: bgcolor=”#FF0005”. При визначенні кольору в такий спосіб слід мати на увазі, що числом задається колір в RGB-форматі. Це означає, що перші два символи задають інтенсивність червоного кольору від 0 до FF (від 0 до 255 в десятковій системі числення), третій та четвертий символи подають інтенсивність зеленого кольору, а два останніх – інтенсивність синього кольору. Значення кольорів можна задавати також назвами кольорів. Окремі з них наведені в таблиці 9.1.
Таблиця 9.1