3.4. Вбудовані функції Загальні відомості

В Excel передбачено велику кількість вбудованих функцій, що найчастіше зустрічаються в роботі фахівців.

Кожна функція складається із імені та аргументів (не більше 30), які вказуються у круглих дужках і відділяються один від одного крапкою з комою ";". Ім’я функції свідчить про її призначення. Аргументи вказують адреси клітинок, які використовуються у функції. Це можуть бути окремі клітинки, діапазони клітинок, а також фактичні значення.

Ввести функцію можна такими способами:

з клавіатури в активну клітинку або у поле рядка формул;

за допомогою спеціальної програми Мастер функций (визивається вибором команди Вставить функцию на вкладці Формулы у групі Библиотека функций) або натиском кнопки Вставить функцию у рядку формул вікна Excel.

Для введення функції за допомогою майстра треба виконати такі дії:

1. Активізувати клітинку, в яку вводиться функція.

2. Викликати майстра функцій одним із способів.

3. Вибрати у вікні Мастер функций – шаг 1 из 2, що з’явилося, категорію із списку Категория, а із списку Выберите функцию, який розкривається, – ім’я функції.

На рис. 3.35 зображено вікно, в якому показано категорію 10 недавно использовавшихся і вибрано функцію МАКС.

рис. 3.35. вікно Мастер функции – шаг 1 из 2

4. Натиснути кнопку ОК.

5. Задати аргументи у вікні Аргументы функции, що з’явилося, і натиснути кнопку ОК.

Функції в Excel розділено на такі категорії: інженерні, логічні, математичні і тригонометричні, функції користувача, що встановлюються за допомогою надбудов, статистичні, текстові, фінансові, функції дати і часу, для роботи з базами даних, кубів, пошуку і посилання, попередніх версій, перевірки властивостей і значень.

Є ще одна категорія – 10 недавно использовавшиеся. Вона автоматично поновлюється і полегшує пошук категорій, які найчастіше вибиралися користувачем.

Використання функцій

Розглянемо функції, що найчастіше застосовуються на практиці.

Функції кнопки Автосумма опрацьовують діапазон клітинок. Вони викликаються клацанням кнопки зі стрілкою, що розташована праворуч від кнопки Автосумма , яка міститься на вкладці Формулы у групі Библиотека функций (рис. 3.36).

рис. 3.36. Функції кнопки Автосумма

Приклад використання функцій кнопки Автосумма наведено на рис. 3.37, де в таблиці обчислюється найбільша ціна виробів, найменша кількість серед проданих товарів (хліба, батонів, тістечок і бубликів), а також загальна вартість всіх виробів. Функції мають вигляд:

=МАКС(С4:С9) =МИН(D4:D5;D8:D9) СУММ(E4:E9)

рис. 3.37. Таблиця "Продаж хлібобулочних виробів"

Функції категорії "Логические" дозволяють вибирати те чи інше значення залежно від того, виконується одна або декілька умов. До основних логічних функцій відносяться ЕСЛИ, И і ИЛИ.

функція ЕСЛИ використовується для організації розгалужених обчислювальних процесів і має такий формат:

ЕСЛИ(лог_выражение;[значение_если_истина];[значение_если_ложь]),

де, перший аргумент лог_выражение – це будь-яке значення або логічний вираз, що набуває значення ИСТИНА або ЛОЖЬ;

другий і третій аргументи значение_если_истина і значение_если_ложь – це можуть бути значеннями арифметичного виразу чи функції, посиланням на клітинку таблиці або на її ім’я, а також текстом, який взято у подвійні лапки.

Аргумент у прямокутних дужках означає, що він необов’язковий.

функція ЕСЛИ виконується так: якщо значення логічного виразу (перший аргумент) приймає значення ИСТИНА, то функція повертає значення другого аргументу, а якщо ЛОЖЬ – значення третього аргументу.

Наприклад, за допомогою функції

=ЕСЛИ(A1>0;"додатне";"від'ємне або нуль")

можна визначити, яке число за знаком міститься в клітинці А1.

Для реалізації складних розгалужених обчислювальних процесів можуть бути вкладені одна в іншу до 64 функцій ЕСЛИ.

Приклад. Успішність навчання студентів оцінюється за стобальною шкалою (табл. 3.1). Треба визначити оцінку студента у залежності від кількості балів, отриманих під час контролю знань з дисципліни.

Таблиця 3.1