9. Які, на Вашу думку, зовнішні (позасистемні) чинники впливають останнім часом на зміни у вищій історичні освіті?

Перерахуйте їх, нижче.

Серед позасистемних чинників, які особливо істотно впли­ватимуть на зміни освіти, крім найзагальнішої матеріальної еволюції , виділимо такі:

• чергова політична перебудова світу й перехід від "двотабірної" структури до початкової стадії зародження "світового уряду" і його участі в управлінні процесом оста­точного формування стійкої і демократичної системи моно­національних країн та більш-менш прийнятних форм їхньої співпраці для виключення масового поширення на планеті локальних конфліктів на ґрунті войовничого націоналізму чи шовінізму;

• сформування нової концепції національної безпеки, що принципово відрізнятиметься від тієї, на якій виховані й ді­ють майже всі сучасні політики (насамперед, в екс-соціалістичних і країнах третього світу);

• досить швидке наростання імперативу загального виживан­ня, бо все дужче загострюватимуться глобальні проблеми типу вичерпання ресурсів і неприпустимої деградації довкіл­ля, вирішення яких неможливе ні в локальних, ні в регіо­нальних межах;

• поступовий перегляд системи індивідуальних пріоритетів і цілей діяльності (у сенсі мети життя), ознаки появи доціль­ної сукупності особистих потреб і нових людей, які мати­муть вагоміші підстави відносити себе до біовиду homo sapiens;

• посилення взаємозалежності й поглиблення взаємодії країн світу, повна відмова від економічної й культурної самоізоля­ції як від шкідливого анахронізму.

10. Розкрийте роль euroclio в модернізації шкільної історичної освіти та пов’язаної з нею професійній підготовці вчителя історії.

Члени мережі EUROCLIO проводять консультації з вивчення і викладання історії. Мережа EUROCLIO зібрала окремі напрацювання у сфері історичної освіти і діє як експерт та дорадчий орган при урядах, міжнародних та національних організаціях, освітніх дослідних інститутах та освітніх видавництвах. Представники EUROCLIO читають лекції, проводять семінари, публікують статті у професійних науково-методичних виданнях Європи.

Встановився обмін думками як між асоціаціями-членами, так і між окремими представниками. Декілька вчителів-істориків, представляючи свої асоціації, стали інструкторами, досить багато з них отримали міжнародне визнання і ще більше спеціалістів зараз працюють на міжнародному рівні. EUROCLIO стала визнаним партнером національних адміністрацій і більшості європейських та міжнародних організацій. Співпрацюючи з іншими гравцями на полі історичної освіти, EUROCLIO створила міжнародну платформу для історичної освіти і залучилася до обговорення вивчення і викладання історії на міжнародному, національному, інституційному та шкільному рівнях.

Зросла популярність щорічних конференцій EUROCLIO. Асоціації викладачів історії, які приймають у себе Щорічні Збори, ледве не конкурують за право організації цього заходу. У 2003 році Щорічна Конференція  під назвою "Шкільна історія в розвитку: зміни у вивченні та викладанні історії протягом десятиріччя освітніх реформ" проходила у Болоньї. Для участі у цій зустрічі, зареєструвалося більше ніж 150 учасників із 40 країн. Завдання конференції – переглянути процес освітніх змін у викладанні історії в Європі за останні 10 років та представити широкий спектр ідей та практик на майбутнє.

Уельс запропонував організацію щорічної конференції EUROCLIO у 2004 році на тему регіонального виміру у європейській історичній програмі. Асоціації-члени EUROCLIO у Латвії, Словенії та Англії почали підготовку до конференцій 2005, 2006 та 2007 років.

У 2003 році EUROCLIO проводила кілька проектів. Члени EUROCLIO з Албанії, Болгарії та Македонії, починаючи із 2000 року, працювали над проектом "Розуміння спільного минулого, навчання заради майбутнього", розробляли та впроваджували вчительський довідник з історії повсякденного життя Албанії, Болгарії та Македонії за 1945 – 2000 роки.

Сьогодні EUROCLIO розглядає проблему змісту навчання, підручників для вчителів історії з погляду на загальноєвропейські та загальнолюдські цінності.