Модульний контроль з мвум (Частка)

Ворон А.А. Українська мова: Підруч. Для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів з рос. мовою навчання / А.А. Ворон, В.А. Солопенко. – К.: Освіта, 2007. – С. 173 – 189, 208-212.

Программа для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання.

І. Подати вимоги чинної програми до вивчення розділу «Сполучник»

Зміст навчального матеріалу:

Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням.

Правопис часток.

Написання часток -бо, -но, -то, -таки.

Не і ні з різними частинами мови (узагальнення).

Внутрішньопредметні зв’язки.

Лексикологія і фразеологія.

Частки синоніми та антоніми. Фразеологізми і крилаті вислови із частками.

Синтаксис.

Частка у спонукальних і окличних реченнях.

Культура мовлення.

Виразне читання речень із частками.

Текст (риторичний аспект).

Використання часток для підсилення виразності мовлення.

Міжпредметні зв’язки:

Використання часток як виражального засобу в художніх творах (література).

Учень повинен вміти:

• знаходити частки в реченні,

• відрізняти від інших службових частин мови;

• визначати частки за їх роллю у реченні;

• правильно писати частки; знаходити і пояснювати орфограми в частках за допомогою правил;

• самостійно знаходити і виправляти помилки в правописі;

• аналізувати тексти щодо використання в них часток як виражального засобу;

• складати речення з модальними частками;

• редагувати тексти щодо правильності вживання модальних часток;

• створювати висловлювання, правильно вживаючи частки.

ІІ. Дібрати основний і допоміжний матеріал, враховуючи освітні завдання програми

Основний матеріал

ЧАСТКА

Частка- це службова частина мови, яка вживається для надання окремим словам чи реченням додаткових емоційно-експресивних та смислових відтінків або для творення морфологічних форм та нових слів (ніхто не жив би на землі, якби не було тут атмосфери).

На відміну від прийменників та сполучників, які виконують роль єднального елемента у словосполученнях чи реченнях, частки мають лише виключно смислову функцію.

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ЧАСТКИ

Самостійно членом речення частка не буває. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова.

РОЗРЯДИ ЧАСТОК ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Серед часток виділяються такі групи слів:

• модальні, або фразові (вказівні, означальні, власне модальні, видільні, стверджувальні, заперечні, питальні, емоційно- експресивні);

• словотворчі;

• формотворчі.

ФРАЗОВІ, СЛОВОТВОРЧІ І ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ

За значенням і вживанням частки поділяються на фразові, словотворчі і формотворчі:

Частки	Приклади
Фразові	так, ось, не, ні, навряд чи, аякже, авжеж
Словотворчі	би, б, хтозна-, завгодно, аби, дехто, -же
Формотворчі	хай, най-, б, би, нехай

ФРАЗОВІ ЧАСТКИ

Фразові (модальні) частки можуть виконувати одну з двух функцій: увиразнювати один з компонентів речення або виражати ставлення розповідача до змісту висловлювання ( А ну, давай показуй!).

Фразові частки поділяються на три типи часток:

1. частки, що надають смислових відтінків:

• вказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото);

• означальні (прямо, майже, саме, якраз, справді, точно, просто);

• видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки, і, й, та (у ролі часток), бо, же);

2. частки, що вносять модальні і модально- вольові відтінки у значення:

• власне модальні (виражають непевненість, сумнів, припущення: ледве чи, мовляв, навряд чи, ой, ну, чи не);

• стверджувальні (еге, так, авжеж, аякже, атож);

• заперечні (ні, ані, не);

• питальні (чи, хіба, що за, невже);

• спонукальні (нехай, хай, ну, давай, бодай);

3. емоційно- експресивні частки (увиразнюють емоційну оцінку висловлювання: який, як, що то за, що за).

СЛОВОТВОРЧІ ЧАСТКИ

Словотворчі частки, поєднуючись з іншими словами, служать для творення нових слів.

У такій ролі виступають частки ні-, де-, дехто, аби-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, завгодно, -би, -б, -же, -ж, не-, ні-, де-, аби-, абихто (дехто тут проти?)..

ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ

Формотворчі частки служать для творення:

• зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);.

• наказового способу (хай, нехай: нехай пройду я крізь вогонь);

• умовного способу б, би: хіба став би я за це братися);

• найвищого ступеня порівнянняприкметників і прислівників (най-: найкрасивіша земля);

• зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);.

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧАСТКИ

Частка- незмінне слово. Формотворчі частки беруть участь у творенні форм дієслова.

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ЧАСТОК

1. Запишіть слово. Визначте частину мови слова.

2. Визначте розряд за значенням: частка смислова, модальна, словотворча чи формотворча.

3. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).

Додатковий матеріал

У багатьох працях виділяються ще словотворчі частки, за допомогою яких утворюються неозначені та заперечні займенники (будь-який, хтось, абищо) та подібні до них прислівники (де-небудь, хтозна-коли, ніяк). Але у складі цих слів вони виступають префіксами і суфіксами.

НАПИСАННЯ ЧАСТОК

Більшість часток пишуться окремо від слів, до яких вони відносяться.

Частки бо, но, то, таки пишуться через дефіс, якщо стоять безпосередньо після слова, до якого належать, в інших випадках вони також пишуться окремо. Порівняйте: Завдяки наполегливим тренуванням команда досягла-таки помітних успіхів. — Завдяки наполегливим тренуванням команда таки досягла успіхів.

У частках, що складаються з двох слів, ці слова пишуться окремо одне від одного: що за, навряд чи, трохи не, ще й, чи не тощо.

У сумнівних випадках (наприклад, егеж, якраз, невже) доцільно вдатися до прийому заміни синонімом — частками так, саме, хіба. Якщо така заміна можлива, то слово слід писати разом. Порівняйте: Тоді якраз (саме) починалися жнива. — Ми почули, як раз щось сильно стукнуло, а вдруге дещо тихіше.