Література

1. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років: Монографія. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2004. – 113 с.

2. Верещагина И.Н. Английский язык: Учеб. для 1 кл. с углубл. изучением англ. яз., лицеев, гимназий и ст. групп дет. садов / И.Н.Верещагина, Т.А.Притыкина. – М.: Просвещение, 2003 – 160 с.

3. Готовимся к школе. Книга вторая: Английский язык. Первые шаги. – М.: СП “Окошко ЛТД”, 1992.

4. Готовимся к школе. Книга пятая: Английский язык. Слова и предложения. – М.: СП “Окошко ЛТД”, 1992.

5. Пенфильд В., Робертс Л. Речь и мозговые механизмы. – Л.: Медицина, 1984. – 265 с.

6. Сидельникова О.Д. Англійська веселка. Навчання англійської мови дошкільнят. Програма для дошкільних закладів. – Маріуполь, 2003. – 20 с.

УДК 373.36371.322.2+37.037

Т.Ф.Бєльчева,

старший викладач

(Мелітопольський державний

педагогічний університет)

Розв’язання навчально-пізнавальних задач як спосіб формування життєвих цінностей молодших школярів

Однією з актуальних проблем сучасної педагогіки є проблема формування з раннього дитинства життєвих цінностей у підростаючих громадян нашої країни.

Метою даної статті є визначення ролі роботи над розв’язанням навчально-пізнавальних задач у формуванні особистісних, духовних, національних цінностей учнів початкових класів. Теоретичною базою дослідження окресленої проблеми стали наукові праці С.Русової, В.Сухомлинського, Л.Виготського, В.Давидова, І.Підласого, О.Савченко та ін.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, навчальних програм початкової школи, педагогічний досвід свідчать про те, що цінність змісту освіти молодших школярів сьогодні частіше є відірваною від системи життєвих цінностей та настанов самого учня, який не завжди вважає для себе важливим та цікавим те, чого його навчають. Спочатку це негативно впливає на рівень засвоєння навчального матеріалу, пізніше призводить до накопичення негативних емоцій, які згодом переростають у внутрішній конфлікт, і як наслідок – різке зниження мотивації навчання. А мотиви, як відомо, перш за все базуються на системі ціннісних орієнтацій особистості. А.Маслоу стверджує, що цінність – це те, що людина обирає для себе [4, с.109]. Що ж обирає для себе людина в 6-8 років?

За нашими дослідженнями, проведеними в класі-лабораторії МДПУ [3, с.369], за результатами співбесід з учнями та спостереженнями, дитина обирає діяльність, яка для неї є цікавою, яка дає тільки реальні результати (як матеріальні, так і духовні), веде до власного успіху, вчить працювати, а значить, формує позитивний життєвий досвід. Організація такої діяльності на уроці, навчання опанування способами такої діяльності – головна мета сучасного вчителя, який також має змінювати власні ціннісні педагогічні орієнтації.

Одним із способів організації такої діяльності є робота над розв’язанням навчально-пізнавальних задач, яка і навчає, і розвиває, і виховує дитину, формуючи її духовні та соціальні цінності, а саме: працьовитість, наполегливість, самостійність, уміння приймати рішення, прагнення доводити справу до завершення, повагу до чужої думки.

Ще М.Демков у “Курсі педагогіки” вказував на велике значення задач для виховання волі й моральності учня. Зокрема, він акцентує увагу на тому, що основним і найвідповідальнішим видом роботи щодо розумового розвитку учнів початкових класів є розв’язання задач. Ця діяльність виконується дітьми на основі всебічного використання здібностей: сенсорних – у сприйманні словесної умови, креслення, схем короткого запису; мнемічних – у запам’ятовуванні тексту, чисел, предметних і математичних відношень даної задачі (оперативна пам’ять), відтворення знайомих схем, правил, способів розв’язання інших задач (тривала пам’ять); мовних – у відтворенні текстової умови за схемою короткого запису, пояснення виконуваних дій та операцій; імажинативних – в утворенні уявлень про описану в умові предметну ситуацію, розумових – у плануванні та виконанні обчислень, обґрунтуванні обраного шляху розв’язання тощо.

Аналіз змісту навчання молодших школярів свідчить про зростання вимог до розвинутих здібностей, а це, в свою чергу, вимагає від учителя творчого ставлення до підбору навчально-пізнавальних задач, розв’язання яких було б цікавим, захоплюючим для учнів. Одним зі шляхів підвищення пізнавальної активності школярів є залучення їх до розв’язання певної проблеми, проблемної задачі, що потребує оригінальності мислення, відмови від стереотипів, самостійності, нових знань, але в її розв’язанні можна було б спиратися частково на попередні знання, частково – на власний життєвий досвід, а комусь – і на інтуїцію. Організація такої навчальної діяльності потребує від учителя перш за все вміння правильно, чітко сформулювати проблему (що означає забезпечення її розв’язання), самоорганізації, здатності до співпраці з кожним учнем, уміння прогнозувати розвиток ситуації, керувати нею, вчасно робити висновки.

А.Павленко наголошує, що “... в реальному навчальному процесі вчитель може переформулювати й подати “готову” задачу і у вигляді проблемної ситуації, і у вигляді проблеми учням, частково залучаючи їх до усвідомлення й переформулювання вихідної задачі” [6, c.139]. На його думку, таке подання зумовлюється рівнем підготовки учнів до розв’язування, складання задач даного класу та педагогічною діяльністю в цілому. У реальному житті після закінчення школи учень матиме справу, як правило, із задачними ситуаціями, які ще потрібно змоделювати й усвідомити як задачі, поставити (скласти) їх. Доцільне використання задачних ситуацій дозволяє на їх основі послідовно, крок за кроком, від проблемної ситуації до проблеми, а потім до задачі відтворити генезис задачі і в такий спосіб навчити “суб’єктності” – самостійного складання й розв’язування задач учнями”.

Аксіологічний підхід до роботи над розв’язанням задач передбачає формування в дитини потреби до саморозвитку, самовдосконалення, самооцінки, пізнання нового в собі та навколишньому світі. За Г.Баллом, “проблемна задача – це ситуація, яка вимагає від суб’єкта певної дії, що спрямована на знаходження невідомого на основі використання його зв’язків з відомим в умовах, коли суб’єкт не володіє способом (алгоритмом) цієї дії” [5, с.63].

Приклад. Математика 4 клас. Тема: письмове множення двоцифрових і круглих багатоцифрових чисел на розрядні числа. (Урок у рамках дослідження проводила студентка 4 курсу).

Після пояснення учням алгоритму дії під час знаходження добутку чисел з метою підвищення мотивації навчання дітям пропонується розв’язання наступного прикладу у вигляді проблемної ситуації.

Пояснення способу знаходження добутку чисел:

23*40=23*(4*10)=(23*4)*10=92*10=920

3400*20=(34*100)*(2*10)=(34*2)*(100*10)=68*1000=68000

Вчитель. А зараз я ускладнюю вашу задачу: як ви будете діяти, якщо треба помножити числа 9485 та 800?

Учень 1. Використаємо переставний закон множення, як у попередньому прикладі (спроба 1).

Учень 2. Використаємо сполучний закон (спроба 2).

Учень 3. Щоб розв’язати цей приклад, нам потрібно використати переставний і сполучний закони (спроба 3).

9485*800=9485*(8*100)=[(9000*8)+(400*8)+(80*8)+(5*8)]*100=(72000+3200+640+40)*100=7200000+320000+64000+4000=7584000

Вчитель. Чи зручно розв’язувати саме так?

Учні. Ні!

Вчитель. Дійсно, що ні! А як тоді зручніше виконати множення?

Учень 4. За допомогою калькулятора.

Вчитель. А чи всім цікаво саме так зробити? А в кого нема калькулятора? Як раніше розв’язували такі приклади?

Учень 5. Мені цікаво розв’язати самому. Треба виконати дію множення у стовпчик.

Учень 3. Раніше ми множили усно, а зараз – треба письмово. Але як?

В

9485

* 800

-----------

7588000

читель. (підсумовуючи сказане) Разом з учнями 3, 5 коментує дії: використовуємо переставний і сполучний закони дії множення. Для цього кругле число 800 подаємо у вигляді добутку чисел 8 та 100: 9485*(8*100)

Під час письмового множення 9485 на 800 – кругле число підписують під першим множником так, щоб цифра, відмінна від 0, була підписана під останньою цифрою першого множника:

Учні роблять висновок самостійно.

Такий підхід до пояснення нового для дітей алгоритму способу діяльності примушує їх не просто мислити, а ще й досліджувати ситуацію, шукати свій шлях подолання труднощів, бо “... вчитель навмисне створює проблемні ситуації, аби досягти глибшого розуміння матеріалу, сприяти розвиткові учнів, зробити процес навчання завдяки необхідності відшукувати способи розв’язання задач цікавішим” [6, с.12].

З точки зору аксіологічного підходу дуже важливими у формуванні комунікативних навичок учнів є саме комунікативні задачі, які передбачають передачу знань від однієї людини (розв’язувача) – іншій. Прикладом організації навчальної діяльності учнів другого класу під час розв’язання комунікативних задач може бути фрагмент уроку позакласного читання за темою “Яке диво ці казки!”, проведений студенткою 4 курсу в класі-лабораторії під час проходження педагогічної практики.

– Усі ви змалку добре знаєте казку “Ріпка”. За допомогою малюнків згадайте її героїв. Як ви гадаєте, вони мовчки допомагали діду тягти ріпку? Чи так буває в житті? Подумайте, що кожен з них міг би сказати іншим героям казки. (Відповіді дітей).

– А тепер уявіть, що серед цих героїв з’явилося ще двоє: кіт та лисиця. Чи змінилась би казка? Які нові пригоди могли б статися з її героями, хто і як відреагував би на появу кота й лисиці?

Складання діалогів. З цією ж метою можна використовувати на уроці розвитку мовлення подані нижче мовленнєві задачі.

Задача-гра "Обери правильну відповідь" (малюнки).

– Вінні-Пух запізнюється на зустріч з П’ятачком. Він поспішає. По дорозі Вінні-Пух наступив на ногу Кроликові. Ведмежа вибачається:

а) вибач; б) вибач, будь ласка; в) вибач, Кролику.

– Ненароком Вінні-Пух розбив улюблену вазу Сови. Він каже:

а) пробач, Сова; б) пробач, будь ласка, я не навмисне.

– Поспішаючи ведмежа штовхнуло ослика Іа. Вінні-Пух каже:

а) вибач, Іа; б) відійди, не заважай; в) пробач, я не хотів.

– Прийшовши на зустріч з П’ятачком, Вінні-Пух вибачився за спізнення: а) пробач, П’ятачок; б) вибач, що спізнився; в) Привіт! Як справи?

– Ти спізнився в гості. Що ти скажеш?

а) здрастуйте; б) здрастуйте, пробачте будь ласка; в) здрастуйте, я бачу, веселощі в розпалі.

– Ти спізнився на урок. Зайшовши до класу, ти скажеш:

а) здрастуйте; б) пробачте, можна мені зайти?

– Дівчина просить вибачення у трьох ведмедів (казка “Три ведмедя”):

а) “Простіть, Ведмеді, що я зайшла до вашої хатинки без запрошення й хазяйнувала без дозволу”; б) “Ведмеді, я заблукала, стомилася, допоможіть мені повернутися додому”; в) “Ведмеді, я заблукала і натрапила на вашу хатинку. Пробачте за безлад, я допоможу вам прибрати.”

Аналіз мовленнєвих ситуацій.

– Сашко ненароком розбив вазу. Він чесно признався у цьому мамі. Які “чарівні” слова вживав Сашко в розмові з мамою?

– Маринка зробила для мами намисто. Петрик, пробігаючи, ненароком зачепив і розсипав намистинки. Марійка трохи не заплакала, але Петрик сказав “чарівне” слово, Марійка посміхнулася й щось відповіла. Що діти сказали одне одному?

– Олена образила свою подругу Надійку, але зрозуміла, що вчинила неправильно й вибачилася. Що вона сказала?

– Коли автобус зрушив з місця, Оксана не втрималася й штовхнула ненароком жінку, яка стояла поряд. Дівчина відразу сказала “чарівне” слово й невдоволеність на обличчі жінки змінилася посмішкою. Що сказала дівчинка?

– Юрко образив Ганнусю. Він забрав у неї книжку. “Помиріться, діти. – сказала мама. – Юрко, вибачсь перед Ганнусею”. Що скаже Юрко? Що відповість йому Ганнуся?

Задача-гра "Закінчи речення".

Якщо я ненароком штовхнув перехожого, я повинен ....

Коли мені потрібно звернутися із проханням, я ...

Якщо мені треба пройти до свого місця у театрі, я ...

Якщо я звертаюся до людини, яка розмовляє з іншими, я повинен ...

Як показали наші дослідження, на формування в молодших школярів національних цінностей упливає робота над розв’язуванням задач винахідницького характеру (пов’язаних з особливостями діяльності людей у рідному місті чи селі), на виховання особистісних цінностей – перцептивні, мовні, рухові задачі. Дуже цікаві учням і задачі, що не мають розв’язку. До їх розв’язання часто залучаються й батьки, які беруть разом з дітьми участь у конкурсі на складання й розв’язання таких задач. Ця спільна робота, як показав наш досвід, дуже допомагає вихованню в дітей родинних цінностей, згуртовує сім’ю. Проведене дослідження довело доцільність використання різного виду задач у навчальному процесі початкової школи для формування аксіологічних орієнтацій молодших школярів. Правильно підібрані вчителем задачі для розв’язання проблемних ситуацій не тільки навчають та розвивають учнів, а й виховують, формують суспільну активність і такі життєво необхідні психічні якості, як кмітливість, винахідливість та постійне бажання пізнавати нове.

Аналіз результатів дослідження також дозволяє зробити висновок про нагальну необхідність навчати майбутніх учителів формувати власні професійні цінності на прикладі розв’язання та складання педагогічних задач.