- •Л.Ю.Москальова,
- •Теоретичний аналіз змісту морального виховання особистості
- •Література
- •Відповідальність як основа виховання вільної особистості
- •Література
- •Педагогічний аналіз в системі управління дошкільним освітнім закладом
- •Література
- •Формування передумов естетичного інтересу у старших дошкільників у процесі музичної діяльності
- •Використання наочності як засіб формування мовленнєвої активності у процесі навчання іноземної (англійської) мови дітей старшого дошкільного віку
- •Література
- •Розв’язання навчально-пізнавальних задач як спосіб формування життєвих цінностей молодших школярів
- •Література
- •Можливості використання мультимедійних програм у навчанні англійської мови в початковій ланці загальноосвітньої школи
- •Література
- •Сприйняття музики у вихованні учнів загальноосвітньої школи
- •Література
- •Особливості мотивації навчальної діяльності підлітків на уроках історії
- •Ставлення до предмету історія учнів 7-8 класів м. Бердянська (у %)
- •Література
- •Метод проектів у технології трудового навчання
- •Література
- •Контрастивно-альтернативна основа вивчення української лексики учнями-білінгвами
- •Література
- •Питання ефективності методики розвитку мовлення учнів у процесі вивчення лексики (лінгвокультурознавчий аспект)
- •1. Робота на слуховій основі.
- •Література
- •Проблема художньо-творчого розвитку учнівської молоді в умовах соціокультурної трансформації суспільства
- •Література
- •Можливості формування природничо-наукового мислення старшокласників засобами пізнавальних навчальних задач
- •Література
- •Особливості формування соціальної стійкості особистості старшокласника
- •Література
- •Зміст і структура пізнавальної самостійності у старших школярів
- •Література
- •Сутність етичної культури батьків та її прояв у взаємодії суб'єктів процесу виховання
- •Література
- •Особливості педагогічної взаємодії суб’єктів дистанційного навчального процесу
- •Література
- •Технологічне забезпечення підготовки студентів впнз до педагогічної імпровізації
- •Література
- •Особливості методики формування у студентів техніко-економічних умінь і навичок під час викладання курсу “основи охорони праці”
- •Література
- •Проблемне навчання у формуванні професійно-творчого мислення студента-музиканта
- •Література
- •5. Левина м.М. Технологии профессионального педагогического образования. Учебное пособие для вуЗов. – м.: Академия, 2001. – 272 с.
- •Модель формування в майбутніх інженерів потреби у творчій самореалізації
- •Література
- •Методологічні засади інтеграції змісту мовної освіти майбутніх інженерів
- •Література
- •Моделювання резонансних явищ з використанням програмного забезпечення “electronics workbench” у процесі вивчення електричних ланцюгів змінного струму
- •Література
- •Управлінська культура як складова підготовки майбутнього менеджера освіти
- •Література
- •Методика вивчення базових понять web-дизайну студентами гуманітарних спеціальностей внз
- •Література
- •Кандидат біологічних наук, доцент, в.І.Курілова, кандидат біологічних наук, професор,
- •Вплив занять у спортивних секціях на моральну вихованість студентської молоді
- •Література
- •Аксіологічні аспекти соціальної адаптації студентів педагогічного університету
- •Література
- •Особистісний підхід до формування іншомовної культури фахівця в умовах інформатизації соціуму
- •Лiтература
- •Формування просторової уяви студентів при вивченні курсу “нарисна геометріЯ”
- •Література
- •Історичний гностизм магістерського руху в сучасних оцінках і вимірах
- •Література
- •До питання про ціннісний підхід до організації навчально-виховного процесу у вищій педагогічній школі
- •Література
- •Використання інноваційних технологій як шлях покращення якості професійної підготовки магістрів
- •Література
- •Організація навчання та перевірки рівня засвоєння студентами знань, умінь і навичок в умовах кредитно-модульної системи
- •Література
- •Наукове видання
- •Адреса редакції:
- •71100 М. Бердянськ, Запорізька обл., вул. Шмідта, 4.
Ставлення до предмету історія учнів 7-8 класів м. Бердянська (у %)
№ з/п |
Подобається вивчати історію, тому що |
Повністю погоджуюсь |
Частково погоджуюсь |
Не погоджуюсь |
Заперечую |
Не подобається вивчати історію, тому що |
Повністю погоджуюсь |
Частково погоджуюсь |
Не погоджуюсь |
Заперечую |
1 |
Історія цікава |
96 79 |
4 11 |
- 2 |
- - |
Історія не цікава |
- - |
1 5 |
- 33 |
99 62 |
2 |
Подобається, як викладає вчитель |
52 31 |
8 27 |
- - |
- - |
Не подобається, як викладає вчитель |
3 4 |
8 6 |
47 64 |
42 22 |
3 |
Історію треба знати всім |
85 86 |
11 11 |
4 6 |
- - |
Історію не треба знати всім |
- - |
4 12 |
- 18 |
- - |
4 |
Історія потрібна для майбутньої професії |
4 8 |
6 12 |
47 32 |
- 8 |
Історія не потрібна для майбутньої професії |
48 24 |
42 6 |
10 12 |
- 3 |
5 |
Історія легко засвоюється |
20 15 |
36 21 |
18 16 |
1 3 |
Історія важко засвоюється |
18 12 |
52 11 |
7 32 |
- - |
6 |
Історія спонукає мислити |
50 52 |
47 44 |
3 4 |
- - |
Історія не спонукає мислити |
11 8 |
39 28 |
47 54 |
3 9 |
7 |
Історія вважається престижним предметом |
27 18 |
33 22 |
15 24 |
7 - |
Історія не вважається престижним предметом |
50 18 |
23 36 |
27 18 |
- - |
8 |
Історія вимагає допитливості, кмітливості |
25 22 |
15 23 |
47 36 |
- - |
Історія не вимагає допитливості, кмітливості |
26 14 |
54 21 |
30 42 |
- 7 |
9 |
Історія потребує терпіння |
15 10 |
15 12 |
44 34 |
- - |
Історія не потребує терпіння |
22 14 |
36 32 |
34 42 |
- - |
10 |
Історія мене захоплює |
42 34 |
38 27 |
11 14 |
9 9 |
Історія не захоплює |
6 13 |
36 28 |
40 34 |
3 8 |
11 |
Друзі цікавляться цим предметом |
15 11 |
8 10 |
48 19 |
- - |
Друзі не цікавляться цим предметом |
75 12 |
10 2 |
15 10 |
- - |
12 |
Цікаві окремі факти |
50 54 |
20 22 |
7 8 |
8 3 |
Не цікаві окремі факти |
23 24 |
7 11 |
56 48 |
- - |
13 |
Батьки вважають, що цей предмет важливий |
60 52 |
26 27 |
14 21 |
- - |
Батьки не вважають, що цей предмет важливий |
40 34 |
24 22 |
36 44 |
- - |
14 |
У мене добрі стосунки з вчителем |
36 34 |
44 40 |
16 23 |
4 3 |
У мене погані стосунки з вчителем |
2 - |
3 4 |
60 62 |
20 24 |
15 |
Вчитель часто мене хвалить |
8 9 |
27 26 |
34 37 |
8 |
Вчитель рідко мене хвалить |
14 14 |
26 23 |
3 18 |
- |
16 |
Вчитель цікаво викладає |
30 29 |
40 42 |
7 12 |
3 - |
Вчитель не цікаво викладає |
6 2 |
17 14 |
18 24 |
8 10 |
17 |
Я отримую задоволення при вивченні історії |
20 16 |
20 24 |
17 21 |
- 4 |
Я не отримує задоволення при вивчені історії |
11 14 |
38 26 |
15 18 |
- - |
18 |
Знання з історії необхідні для вступу в інститут |
14 8 |
36 24 |
46 58 |
- - |
Знання з історії не потрібні для вступу в інститут |
20 18 |
25 26 |
9 4 |
7 - |
19 |
Історія сприяє розвитку культури взагалі |
60 72 |
36 34 |
13 4 |
- - |
Історія не сприяє розвитку культури взагалі |
18 8 |
22 12 |
46 62 |
- - |
20 |
Знання з історії розширюють кругозір |
56 62 |
21 31 |
11 7 |
4 |
Знання з історії не розширюють кругозір |
15 8 |
15 9 |
48 59 |
12 10 |
21 |
Під час уроку є можливість для висловлення своєї думки |
50 44 |
25 37 |
20 19 |
- - |
Немає можливості для висловлення своєї думки |
8 8 |
7 12 |
50 48 |
- - |
1, 2, 3 – відповіді учнів 7-х класів.
1, 2, 3 – відповіді учнів 8-х класів.
Отримані дані підтвердили попередні результати: серед чинників, які спонукають вивчати історію, учні сьомих класів назвали: історія цікава, історію треба знати всім, і під час уроків історії є можливість для висловлення власної думки. Серед факторів, які знижують зацікавленість історією як навчальним предметом, учні визначили такі: 1) 90% – історія не потрібна для майбутньої професії (міські учні) та історія важко засвоюється або не подобається як викладає вчитель – 36% учнів сільських шкіл; 2) 85% – друзі не цікавляться цим предметом (міські учні) та не цікаві окремі факти – 18% учнів сільських шкіл; 3) 70% (міські учні) – історія важко засвоюється та друзі не цікавляться цим предметом – 15% учнів сільських шкіл.
Учні восьмих класів зазначили, що вивчають історію тому, що: історію треба знати всім, подобається як викладає вчитель та історія сприяє загальному розвитку людини. Міським школярам не подобається вивчати історію, тому що: 1) 30% – історія не потрібна для майбутньої професії; 2) 23% – історія важко засвоюється; 3)14% – друзі не цікавляться цим предметом.
Учням восьмих класів сільських шкіл не подобається вивчати історію, тому що: 1) 42% – не подобається як викладає вчитель; 2) 28% – не цікаві окремі факти; 3) 9% – знання з історії не розширюють кругозір.
Дані дослідження показують, що при визначенні негативних чинників, які знижують зацікавленість вивчення історії в школі, підлітки знову визначають соціальні мотиви, які в даному випадку не реалізовані (90% семикласників і 30% восьмикласників зазначили, що історія не потрібна для майбутньої професії; у 70% семикласників і 12% восьмикласників друзі не цікавляться цим предметом). Отже, у сучасних учнів 7-8 класів досить важливе місце посідають соціальні мотиви. Один зі шляхів їх стимулювання вбачається в застосуванні нових методів навчання: дискусійних [3]. Використання їх на уроках історії допомагає учням проявити себе, показати свої здібності, таланти. Цікава діяльність у процесі дискусії викликає у школярів бажання не просто копіювати, повторювати сказане вчителем, а вносити в діяльність елементи творчості, використовуючи набуті раніше знання, доводити розпочату до кінця справу самостійно, без сторонньої допомоги. Дискусії вміло спрямовують розумову активність школярів, їх готовність переборювати труднощі при розв’язанні складних завдань, заохочують ініціативність учнів, розвивають їх творчу активність. Крім того надають можливість поспілкуватись з однолітками, вислухати те, що думають інші, продемонструвати свої думки та знання, але в менш напруженій для школярів атмосфері.
Таким чином, дискусійні методи не тільки розвивають здібності учнів, але й упливають на ставлення до школи, допомагають досягти кращих результатів за допомогою збільшення мотивації, яка лежить в основі продуктивного вчення.