
- •Контрольні питання з курсу „Юридична деонтологія” відповіді
- •Предмет юридичної деонтології.
- •Особливості характеру діяльності слідчого мвс.
- •Історичні витоки юридичної деонтології та ії основні принципи.
- •5. Основи кадрової політики в галузі права.
- •Основний зміст кадрової політики
- •6. Юридична практика, її співвідношення з юридичною освітою, юридичною наукою.
- •7. Професія юриста, як одна з найперспективніших в умовах розбудови правової держави.
- •8. Правова форма діяльності. Види за законодавством України.
- •9. Вимоги до випускника юридичного внз.
- •10. Офіційний характер результатів правової форми діяльності.
- •11. Предмет та зміст правової психології.
- •12. Поняття процесуальної діяльності та її принципи.
- •13. Характеристика психічного складу особи.
- •14. Прорахунки та помилки в юридичній практиці. Шляхи їх усунення.
- •15. Поняття особи та ії структура.
- •16. Професійна деформація юриста та правовий нігілізм.
- •2. Причини професійної деформації
- •4. Шляхи попередження професійної деформації юриста
- •21. Поняття та функції правової етики.
- •22. Види психологічної сумісності.
- •23. Поняття моральної культури юриста.
- •1. Поняття моральної культури
- •24. Типи комунікативної поведінки.
- •25. Ознаки порядності юриста як принципу етичної культури.
- •26. Види темпераментів.
- •27. Професійний обов’язок. Його структура.
- •28. Психологічний клімат у колективі. Соціально-психологічний клімат у колективі
- •29. Поняття, структура та зміст естетичної культури юриста.
- •30. Основні показники психологічного клімату.
- •31. Значення службового етикету.
- •32. Поняття та види стиля керівництва.
- •33. Практичне значення культури мови.
- •34. Конфлікти в юридичній практиці.
- •35. Зовнішній вигляд та манери поведінки юриста.
- •36. Стилі вирішення конфліктів.
- •37. Стандарти форменого одягу в окремих галузях юридичної практики.
- •38. Роль політичної культури юриста-професіонала
- •39. Зовнішній вигляд будови, приймальні, кабінету юриста.
- •44. Сучасні вимоги до стану юридичної практики.
- •45. Кодекс поведінки посадових осіб по підтриманню правопорядку.
- •46. Поняття юриста.
- •47. Основні положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочину та зловживань владою.
- •48. Специфічні риси юридичної професії. Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста
- •Засади організації судової влади Стаття 1. Судова влада
- •Стаття 2. Завдання суду
- •Стаття 3. Судова система України
- •Стаття 4. Законодавство про судоустрій і статус суддів
- •Стаття 5. Здійснення правосуддя
- •Стаття 6. Самостійність судів
- •Стаття 7. Право на судовий захист
- •Стаття 12. Мова судочинства і діловодства в судах
- •Стаття 13. Обов'язковість судових рішень
- •Стаття 14. Право на оскарження судового рішення
- •Стаття 15. Одноособовий та колегіальний розгляд справ
- •Стаття 16. Символи судової влади
- •53. Адвокат, його місце серед інших юридичних спеціальностей.
- •10.4. Адвокатська діяльність
- •54. Правовий статус прокурора.
- •10.2. Прокурорська діяльність
- •55. Основні принципи етичної культури юриста.
- •56. Адвокат, його місце серед інших юридичних спеціальностей.
- •57. Юрисконсульт.
- •58. Нотаріус та його повноваження за діючим законодавством.
- •59. Міжнародні принципи щодо незалежності судових органів.
- •60. Міжнародні мінімальні правила поводження з ув’язненими.
- •61. Основні положення ролі адвокатів.
28. Психологічний клімат у колективі. Соціально-психологічний клімат у колективі
Одним із показників успішної діяльності керівника організації (фірми, колективу) є рівень сформованості соціально-психологічного клімату. Так, Б. Д. Паригін зазначає, що соціально-психологічний клімат — "один із вирішальних чинників успішної діяльності людини в усіх сферах життя суспільства" .
Соціально-психологічний клімат будь-якої установи породжується міжособистісною взаємодією, яка опосередковує не тільки між-особистісні впливи, а й вплив навколишнього фізичного середовища: речей, предметів, явищ природи тощо. Настрій однієї людини впливає на настрій іншої, позначається на різноманітних актах поведінки, діяльності, життя людини.
Р. X. Шакуров пропонує розглядати соціально-психологічний клімат з урахуванням трьох особливостей: психологічної, соціальної
та соціально-психологічної. "Психологічна форма клімату, — пише Р. X. Шакуров, — розкривається в емоційних, вольових та інтелектуальних станах і властивостях групи (так, можна говорити про атмосферу оптимізму, страху, цілеспрямованості або вольової розслабленості, творчого пошуку та інтелектуальної активності людини тощо)". На його думку, якщо в інтелекті, емоціях, волі фіксувати їхній соціальний зміст, то тут виявлятиметься соціальний аспект, соціально-психологічний аспект виявляється в єдності, згоді, задоволенні, дружбі, згуртованості.
Соціально-психологічний клімат — якісний бік стосунків, що виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності та всебічному розвитку особистості в групі. Такий клімат може бути сприятливим, несприятливим, нейтральним, позитивно чи негативно впливати на самопочуття людини.
Найважливіші ознаки сприятливого соціально-психологічного клімату групи (колективу):
Суб'єктивні ознаки:
• довіра та взємовимогливість членів групи один до одного;
• доброзичливість і ділові претензії;
• вільне висловлювання думок щодо справ колективу чи поведінки окремих осіб;
• відсутність тиску з боку керівництва на підлеглих і визнання за ними права приймати рішення, значущі для справ колективу;
• достатня поінформованість членів колективу про завдання та стан справ у колективі;
• високий ступінь емоційного включення та взаємодопомоги у ситуаціях, якщо є у цьому потреба;
• усвідомлення і взяття відповідальності на себе за стан справ у групі кожним із її членів.
Об'єктивні ознаки:
• високі показники результатів діяльності;
• низька плинність кадрів;
• високий рівень трудової дисципліни;
• відсутність напруженості й конфліктності в колективі тощо.
І хоча кожен колектив має своє, неповторне обличчя, стиль, інтереси, згадані ознаки майже універсальні для будь-якого колективу.
Загальні фактори формування соціально-психологічного клімату:
• характер виробничих відносин того суспільства, складовою частиною якого є група;
• організація й умови трудової діяльності;
• специфіка й особливості роботи органів управління та самоврядування;
• стиль і характерологічні форми керівництва;
• соціально-психологічні, тендерні та демографічні особливості групи;
• чисельність групи тощо.
Вирізняють такі основні фактори формування соціально-психологічного клімату:
• фактори макросередовища;
• фактори мікросередовища.
Говорячи про фактори макросередовища, які впливають на психологічний клімат ззовні, необхідно враховувати те, що жодна група не може існувати, а тим більше розвиватися ізольовано від навколишнього світу. До таких факторів належать:
• соціально-психологічні тенденції науково-технічного прогресу;
• особливості суспільно-економічної формації на конкретному етапі розвитку суспільства;
• особливості діяльності органів управління, вищих за рівнем;
• соціально-психологічні особливості територіального району, в якому функціонує організація, тощо.
Значно більше впливають на соціально-психологічний клімат колективу фактори мікросередовища; основні з них такі:
• особливості матеріально-економічних, технологічних та організаційно-управлінських умов праці в колективі та ступінь задоволення людей цими факторами;
• особливості формальної структури в колективі та її співвідношення з неформальною;
• стиль керівництва керівника колективу;
• рівень психологічної культури керівника та співробітників тощо. Отже, основними факторами, які впливають на стан соціально-психологічного клімату в колективі, є зміст праці та ступінь задоволення людей роботою; умови праці та побуту, задоволеність ними; ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків зі співробітниками; стиль керівництва, особистість керівника, а також те, чи задоволений він співробітниками.
Український психолог Н. Л. Коломінський розробив схему, де враховано основні чинники, що зумовлюють задоволеність людей ви-конуваною роботою, а також взаємний вплив різних компонентів. Така схема цікава для керівника, бо допомагає запобігати конфлік-тності в колективі.
Аби керівник сприяв згуртованості колективу, він має володіти такими особистісними характеристиками: визначеність, усвідомленість, цілеспрямованість, вибірковість, тактовність, дієвість, вимогливість, критичність, відповідальність.
Доброзичливими, комфортними будуть стосунки людей в колективі, коли члени колективу ставитимуться з повагою, симпатією один до одного. Це дуже важливо. М. М. Обозов, Г. В. Щокін систематизували основні чинники, які визначають характер міжособистісних стосунків [13].
З метою формування та поліпшення соціально-психологічного клімату в колективі (фірмі) бажано проводити тренінги, з допомогою яких психологи навчали б членів колективу і керівників високій культурі взаємодії та спілкування. Найбільш ефективними є такі форми тренінгів, як тренінг поведінковий, тренінг чутливості, тренінг рольовий, відеотренінг та ін.
Пропонуємо для розмірковувань модель діяльності психолога з метою поліпшення соціально-психологічного клімату в колективі (організації будь-якої сфери діяльності).
Модель діяльності психолога в організації сфери щодо оптимізації соціально-психологічного клімату колективу