- •Контрольні питання з курсу „Юридична деонтологія” відповіді
- •Предмет юридичної деонтології.
- •Особливості характеру діяльності слідчого мвс.
- •Історичні витоки юридичної деонтології та ії основні принципи.
- •5. Основи кадрової політики в галузі права.
- •Основний зміст кадрової політики
- •6. Юридична практика, її співвідношення з юридичною освітою, юридичною наукою.
- •9. Вимоги до випускника юридичного внз.
- •7. Професія юриста, як одна з найперспективніших в умовах розбудови правової держави.
- •8. Правова форма діяльності. Види за законодавством України.
- •10. Офіційний характер результатів правової форми діяльності.
- •11. Предмет та зміст правової психології.
- •12. Поняття процесуальної діяльності та її принципи.
- •13. Характеристика психічного складу особи.
- •14. Прорахунки та помилки в юридичній практиці. Шляхи їх усунення.
- •15. Поняття особи та ії структура.
- •16. Професійна деформація юриста та правовий нігілізм.
- •2. Причини професійної деформації
- •4. Шляхи попередження професійної деформації юриста
- •21. Поняття та функції правової етики.
- •22. Види психологічної сумісності.
- •23. Поняття моральної культури юриста.
- •1. Поняття моральної культури
- •24. Типи комунікативної поведінки.
- •25. Ознаки порядності юриста як принципу етичної культури.
- •26. Види темпераментів.
- •27. Професійний обов’язок. Його структура.
- •28. Психологічний клімат у колективі. Соціально-психологічний клімат у колективі
- •29. Поняття, структура та зміст естетичної культури юриста.
- •30. Основні показники психологічного клімату.
- •31. Значення службового етикету.
- •32. Поняття та види стиля керівництва.
- •33. Практичне значення культури мови.
- •34. Конфлікти в юридичній практиці.
- •35. Зовнішній вигляд та манери поведінки юриста.
- •36. Стилі вирішення конфліктів.
- •37. Стандарти форменого одягу в окремих галузях юридичної практики.
- •38. Роль політичної культури юриста-професіонала
- •39. Зовнішній вигляд будови, приймальні, кабінету юриста.
- •44. Сучасні вимоги до стану юридичної практики.
- •45. Кодекс поведінки посадових осіб по підтриманню правопорядку.
- •46. Поняття юриста.
- •47. Основні положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочину та зловживань владою.
- •48. Специфічні риси юридичної професії. Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста
- •Засади організації судової влади Стаття 1. Судова влада
- •Стаття 2. Завдання суду
- •Стаття 3. Судова система України
- •Стаття 4. Законодавство про судоустрій і статус суддів
- •Стаття 5. Здійснення правосуддя
- •Стаття 6. Самостійність судів
- •Стаття 7. Право на судовий захист
- •Стаття 12. Мова судочинства і діловодства в судах
- •Стаття 13. Обов'язковість судових рішень
- •Стаття 14. Право на оскарження судового рішення
- •Стаття 15. Одноособовий та колегіальний розгляд справ
- •Стаття 16. Символи судової влади
- •53. Адвокат, його місце серед інших юридичних спеціальностей.
- •10.4. Адвокатська діяльність
- •54. Правовий статус прокурора.
- •10.2. Прокурорська діяльність
- •55. Основні принципи етичної культури юриста.
- •56. Адвокат, його місце серед інших юридичних спеціальностей.
- •57. Юрисконсульт.
- •58. Нотаріус та його повноваження за діючим законодавством.
- •59. Міжнародні принципи щодо незалежності судових органів.
- •60. Міжнародні мінімальні правила поводження з ув’язненими.
- •61. Основні положення ролі адвокатів.
Основний зміст кадрової політики
Забезпечення робочою силою високої якості, включаючи планування, відбір і наймання, вивільнення (вихід на пенсію, звільнення), аналіз плинності кадрів і ін;
Розвиток працівників, профорієнтація і перепідготовка, проведення атестації та оцінки рівня кваліфікації, організація просування по службі;
Вдосконалення організації та стимулювання праці, забезпечення техніки безпеки, соціальні виплати. Підрозділи управління персоналом активно беруть участь в переговорах з профспілками при укладанні колективних договорів, в розборі скарг, претензій, здійснюють контроль за трудовою дисципліною.
6. Юридична практика, її співвідношення з юридичною освітою, юридичною наукою.
Юридична практика - це діяльність з видання (тлумачення, реалізації і т. п.) юридичних приписів, взята у єдності з накопиченим соціально-правовим досвідом. Залежно від характеру, способів перетворення громадських відносин потрібно розрізняти правотворчу, правореалізаціонной (правоісполнітельного, правозастосовчу), розпорядчу, і інтерпретаційні типи практики. Правозастосовна практика являє собою єдність владної діяльності компетентних органів, спрямованої на винесення індивідуально - конкретних приписів , і виробленого в ході такої діяльності правового досвіду. Розпорядча, практика складається з розпорядчої діяльності уповноважених на те суб'єктів і накопиченого в процесі цієї діяльності юридичного досвіду. Суть інтерпретаційної практики виражається в формульованих правових роз'яснень та Правоположенія. У функціональному аспекті можна виділити правоконкретізірующую, контрольну, право-систематизуючу і інші типи практики. Особливість цих типів полягає в тому, що зміни суспільних відносин можливі тут за допомогою правотворчих, правозастосовних, розпорядчих та право - роз'яснювальних засобів, способів і методів. Будь-який тип юридичної практики можна підрозділити на певні види і підвиди. Так, у правозастосовчій практиці (тип) розрізняють оперативно-виконавчу і юрисдикційну (види), а остання, в свою чергу, підрозділяється на превентивну , каральну та ін (підвиди). По суб'єктах юридична практика розмежовується, як правило, на законодавчу, судову, слідчу, нотаріальну і т. п. За цим же критерієм можлива і більш детальна класифікація. Так, до судової відноситься практика Верховного Суду України, обласних, міських, районних судів. А прийнявши за основу класифікації підвідомчість справ судам і категорії дозволяються справ можна говорити про практику конституційних, загальних і арбітражних судів, судової практиці, наприклад, у цивільних і кримінальних справах і т. д. Основна спільна риса юр. Практики, освіти і науки всі ці три юридичні елементи, існують, на взаємних зв'язках впливають або сприяють один одному. Юридична практика - це діяльність з видання юридичних приписів, взята у єдності з накопиченим соціально-правовим досвідом - це сукупність знань про державу, управлінні, праві, наявність яких дає підставу для професійного заняття юридичною діяльністю. ЮРИДИЧНА НАУКА - суспільна наука, що вивчає право як особливу систему соціальних норм і різні аспекти правозастосовчої діяльності. Юридична практика визначає цілі та основні завдання дослідження, вибір найбільш важливих і актуальних напрямів наукового пошуку. У процесі практичної діяльності зазвичай виявляються прогалини та суперечності в законодавстві, помилки в його реалізації, відсутність необхідних право - конкретизують і інтерпретаційних положень, інші похибки і негативні явища правового регулювання. У конкретних різновидах практики (законодавчої, судової, слідчої та ін) накопичується особистий та соціально-правовий досвід, виробляються багато ефективні засоби і тактичні прийоми, оптимальні варіанти юридичних дій і процедурних вимог, які потребують глибокого і всебічному науковому осмисленні. Юридична освіта же прямо і побічно впливає на всю юридичну практику і науку в цілому, юридична освіта дає всі підстави для професійного заняття юридичною діяльністю. Юридична освіта відображає на часовому відрізку всю юридичну діяльність збагачуючи або збіднюючи юридичну науку і практику в цілому.