Контрольні питання з курсу „Юридична деонтологія” відповіді
Предмет юридичної деонтології.
Юридична деонтологія — це філософсько-правова наука про пізнання юристом сутності внутрішнього імперативу службового обов’язку, який створює передумови для формування особистісних норм його професійної поведінки і мотиви їх вибору.
Предмет юридичної деонтології умовно можна представити такою залежністю: “філософія – право – почуттєва норма – професійна дія”. З неї випливає, що норми природного права пронизують почуття юриста, на основі чого формуються комплексні почуттєві норми, які разом з позитивним правом проявляються у професійних діях.
у загальному вигляді предметом юридичної деонтології можна визначити юридичну теорію, юридичну практику та систему моральних вимог, що складають етикет професійної діяльності юристів.
Особливості характеру діяльності слідчого мвс.
Структура юридичної деонтології.
Н
еможливо
чітко зрозуміти, що таке юридична
деонтологія, не розглянувши її
структуру і складові елементи.
З позицій філософії, структура
— це внутрішня відносно самостійна
і стійка єдність елементів і відносин
об'єкта. Структура нерозривно пов'язана
із системою. Система — це зовнішня
побудова об'єкта.
Історичні витоки юридичної деонтології та ії основні принципи.
Юридична деонтологія передбачає творче ставлення юриста-професіонала до своєї праці при дотриманні її основних принципів. Принципи юридичної деонтології - вихідні вимоги, що пред'являються до професійної діяльності юриста Принцип гуманізму деонтології передбачає шанобливе ставлення до конкретної людини з урахуванням її індивідуальних особливостей, вміння поставити себе на місце клієнта і подивитися на ситуацію з його позиції, співпереживати йому, проявити милосердя, співчуття його біді, надати йому допомогу. Принцип справедливості деонтології. Згідно з цим принципом юрист повинен оцінювати себе, колег і клієнтів за реальними заслугами пропорційно витраченим зусиллям. Сам термін "юстиція" у перекладі з латинської означає - справедливість, законність, походить від jus - право. Вже в самому терміні закладена вимога до юриста бути справедливим. Принцип справедливості з'єднується з сумлінністю, виключає користолюбство, хабарництво. Принцип істинності передбачає встановлення в кожному юридичному справі цілковитої достовірності. Порушення істинності на будь-якому етапі розгляду юридичної справи тягне за собою його кінцеву безрезультатність. Принцип плюралізму виражається в терпимості до ідеологічних нахилам клієнта, його ідейно-політичної (або релігійної) переконаності чи партійної приналежності, до його соціальним станом. Принцип професійно-правової активності означає цілеспрямовану діяльність юриста-професіонала з реалізації своєї компетенції в рамках правових норм і пов'язана з додатковими витратами часу, енергії. Працюючи в колективі і не ігноруючи його інтересів, юрист повинен вміти проявити ініціативу ("хто, якщо не я").
5. Основи кадрової політики в галузі права.
Ка́дрова полі́тика — сукупність правил і норм, цілей і уявлень, які визначають напрямок і зміст роботи з персоналом. Через кадрову політику здійснюється реалізація цілей і завдань управління персоналом, тому її вважають ядром системи управління персоналом. Кадрова політика формується керівництвом організації, реалізується кадровою службою в процесі виконання її працівниками своїх функцій. Вона знаходить своє відображення в наступних нормативних документах:
Правилах внутрішнього розпорядку
Колективному договорі.