Декабристи

Мета: ліквідація самодержавства та кріпацтва.

1815 р. – «Залізні персні» - Кам’янець-Подільський.

1816 р. – «Союз порятунку» - Петербург офіцери рос. армії, дворяни.

Мета: конституційна монархія в Росії, скасування кріпацтва.

1818 р. – «Союз благоденства» - Москва на основі «Союзу порятунку» розпався у 1821 р.

Південне товариство Північне товариство

1821 р. 1822 р.

Павло Пестель Микита Муравйов

«Руська правда» «Конституція»

• скасування кріпацтва; - конституційна монархія;

• перетворення усіх селян - федеративний устрій;

на рівноправних громадян; - часткове відновлення прав укр.

• недоторканість приватної власності; народу на власну державність;

• Росія мала стати республікою; - Українська, Чорноморська та

• Україна є частиною Росії; Бузька республіки з центрами

• не передбачалося навіть автономії. Харків, Одеса, Київ.

Мета: шляхом військового перевороту повалити самодержавний лад і ліквідувати кріпосництво.

«Товариство об’єднаних слов’ян» - 1823 р. – Андрій та Петро Борисови Новоград-Волинський

Документи: «Правила» й «Клятвена обіцянка».

• Створення федерації слов’янських народів;

• З часом злилось з Південним товариством.

Діяльність:

• спроба здійснити державний переворот на Україні заарештувати Олександра І влітку 1826 р. під час військових маневрів на Україні.

• листопад 1825 р. – цар несподівано помер в Таганрозі.

• 14 грудня 1825 р. – відбулося повстання в Петербурзі на Сенатській площі завершилося поразкою оскільки керівники спізнилися.

• 29 грудня 1825 р. – повстання Чернігівського полку на Київщині.

• 3 січня 1826 р. – повстання придушене.

Гурток в Харківському університеті

• вважали себе продовжувачами справи декабристів;

• 1826 – 1827 рр. – розгромлені поліцією;

• обговорювали політичну обстановку, шляхи можливих змін в імперії;

• переписували твори антицарського спрямування.

Гімназія вищих наук в Ніжині

Директор – Іван Орлай.

1830 – звільнення вільнодумних професорів з посад; 5 заслано до Сибіру.

3. Польський рух

«Польське повстання» - 1830 – 1831 рр.

Листопад 1830 р. – Варшава – народне повстання кероване польськими офіцерами.

Мета: відродження державності Польщі станом на 1772 р.

Гасло: «За нашу і вашу свободу».

Лютий 1831 р. – повстанці направили на правобережну Україну кавалерійський полк.

Мета:

• підняти антиросійське повстання;

• залучити укр. населення (кріпаків);

• ніяких прав українцям не гарантувалося.

Пройшло виключно за участі польських панів розгромлене російськими військами, які в кінці серпня 1831 р. зайняли Варшаву.

Наслідки:

• зросійщення Правобережжя;

• закриття польських шкіл;

• царизм дещо покращив становище українців Правобережжя за те, що вони не підтримали повстання.

4. Український рух

«Патріотичний гуртожиток в Новгород-Сіверському»

Учасники: декілька десятків старшинських родів – Полетики, Капністи.

Діяльність: пропагували ідею укр. самостійності, поширювали твори.

1787 р. – проект відновлення козацького війська – В. Капніст Росія відхилила.

1791 р. – В. Капніст (разом з братом) приїхав до Берліна, зустрівся з королівським канцлером.

Чи підтримає Пруссія укр. повстання?

Вичікувальна позиція Пруссії.

Літературна діяльність козацької старшини

1785 р. – надання козацькій старшині привілеїв рос. дворянства

Лише літературна діяльність

Поч. ХІХ ст. – «Історія Русів» автор невідомий, ймовірно з родини Полетиків.

1846 р. – видана.

Зміст: розповідь про боротьбу українців проти польського та московського поневолення.

1794 р. – написана «Енеїда» І. Котляревського

Укр.. розмовна мова

1798 р. – видана

Кирило-Мефодіївське товариство

40-ві рр. ХІХ ст. – лідерами суспільно-політичного руху на Україні стали вихідці з сімей дворянства, купців, міщан, селян.

Різночинці (замість козацької старшини)

Національна ідея: усвідомлення самими українцями себе як окремого народу з власною історією, своїми політичними правами та власним поглядом на майбутнє.

Січень 1846 р. – виникло у Києві

Різночинна інтелігенція

Символ: золотий перстень з вигравіруваними іменами Кирила та Мефодія.

Учасники: 12 осіб.

Керівники: В. Білозерський, М. Гулак, М. Костомаров, П. Куліш.

Вплив: твори Шевченка: «Кобзар», «Гайдамаки».

Сам Шевченко учасником не був, але читав тут свої твори.

Програмні документи: автор – П. Куліш.

«Книга буття українського народу»

• основні події світової історії з давніх часів до сер. ХІХ ст.;

• поділ України між Польщею та Росією;

• заклик підняти інших слов’ян на боротьбу за національне відродження.

«Статут слов’янського братства Св. Кирила та Мефодія»

«Головні ідеї» «Головні правила»

Метою слов’ян повинно стати їх 11 правил

політичне об’єднання в федерацію - поширення ідей через виховання

з демократичною республіканською юнацтва, літературу, примноження

формою правління. членів товариства;

• викорінення рабства;

• поширення грамотності.

Діяльність:

• збиралися таємно на квартирах членів товариства;

• вели дискусії, обговорювали подальші плани;

• поширювали ідеї шляхом приватних бесід з людьми, яким довіряли.

Березень – квітень 1847 р. – розгромлене жандармами, а його керівників заарештували.

Наслідки: вплив на подальший розвиток укр. нац. Руху.

«ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

В КІНЦІ XVIII – ПЕРШІЙ ПОЛ. ХІХ ст.»

Адміністративно-територіальний поділ

Закарпаття – Угорщині

Буковина – Румунії

Галичина – Польщі

Реформа Марії Терезії (1740 – 1780) та Йосифа ІІ (1780 – 1790)

І Аграрна – панщина лише 30 днів на рік, селяни – не власність пана.

ІІ Релігійна – зрівняння в правах.

ІІІ Освітня – обов’язковість початкової освіти, укр. мова викладання.

1784 р. – Руський інститут

1805 р. – закрили.

Економічний стан земель

Леопольд ІІ, Франс ІІ – відновлення панщини, період «реакції».

95% - селяни.

Буковина – лише с/г, промисловість відсутня, розвинене скотарство – експорт м’яса та вовни.

Закарпаття – найбільш відсталий край, тільки землеробство, але не рентабельне.

Галичина – зародження промисловості:

• текстильна;

• шкіряна;

• соляна;

• залізорудна;

• нафтова;

• деревообробна;

• марганцева.

Антикріпосницька боротьба

І) 1810 – 1830 рр. – опришки (Мирон Штолюк, 30 осіб).

ІІ) 1831 – 1836 рр. – «Холерні бунти» в Закарпатті епідемія холери закрили кордони масові селянські протести скасовано ряд другорядних повинностей.

ІІІ) 1843 – 1844 рр. – повстання Лук’яна Кобилиці – 22 буковинські села.

Суспільно-політичні рухи:

Рушійна сила – греко-католицькі священики.

1816 р. – Просвітницьке товариство греко-католицьких священиків

м. Перемишль

М. Левицький – керівник

1834 р. – «Руська трійця»: М. Шашкевич

І. Вагилевич

Я. Головацький

1836. – промова Шашкевича (укр. мовою)

1834– 1837 рр. – «ходіння в народ»

1837 р. – видання альманаху «Русалка Дністрова» (переслідує влада)

Будапешт вилучена цензурою

Лише 250 примірників

Революція 1848 – 1849 рр.

«Весна народів» - Італія, Франція демократизація влади.

15 березня 1848 р. – Фердінанд І (австр. цісар) скликання парламенту, Конституція, свобода слова, думки і т.д.

Квітень 1848 р. – скасування кріпацтва (Галичина).

Серпень 1848 р. – скасування кріпацтва Буковина.

Закарпаття – лише через 5 років.

Квітень 1848 р. – Центральна Рада Народова

За литовсько-польсько-українську Річ Посполиту

23 квітня 1848 р. – «Руський собор» - поляки за незалежність Польщі.

2 травня 1848 р. – «Головна Руська Рада»+

• видання «Зорі Галицької» (перша укр. газета);

• видавали підручники укр.. мовою;

• створення «Галицько-руської матиці».

Червень 1848 р. – І-й слов’янський конгрес у Празі

Питання української мови

10 липня 1848 р. – початок роботи рейхстагу

39 депутатів – українці (з них 27 – селяни)

1 – 2 листопада 1848 р. – Львів, повстання придушене владою

Березень 1849 р. – розпуск парламенту.

Літо 1851 р. – заборона Головної Руської Ради

Листопад 1848 р. – жовтень 1851 р. – ІІ-ге повстання Лук’яна Кобилиці.