
- •«Гайдамацький рух на території україни»
- •18 Червня 1768 р. – взяли Умань, вбили 2 тис. Панів «Уманська різня».
- •«Опришки»
- •«Поділи речі посполитої»
- •1667 Р. – Андрусівський договір (Правобережжя – Польща).
- •«Культура україни в іі-й пол. XVIII ст.»
- •«Україна в і-й пол. Хіх ст.»
- •Спеціалізація с/г районів
- •Російський рух
- •Декабристи
- •«Культура в і-ій пол. Хіх ст.»
- •«Україна в іі-й пол. Хіх ст.»
- •Типи ведення господарств
- •Український рух
- •У часники польського руху
- •«Західноукраїнські землі в іі-й пол. Хіх ст.»
- •Народовці
- •1880 Р. – Народна Рада (кер. Центр)
- •«Культура україни в іі-й пол. Хіх ст.»
- •«Створення і початок діяльності укр. Політичних партій»
- •«Україна в роки революції 1905 – 1907 рр.»
- •9 Листопада 1906 р. – указ міністра внутрішніх справ Петра Столипіна про початок
- •«Посилення національного гніту в україні»
«Створення і початок діяльності укр. Політичних партій»
РУП (Революційна укр. партія)
1 900 р. Харків
точно визначеної програми не мали;
орієнтувалися на село (ходіння в народ);
учасники – молодь
Мета: повалення самодержавства.
Діяльність: газета «Селянин»
журнал «Гасло»
УНП (Українська Народна партія)
1 902 р. Микола Міхновський
самостійники, відкололись від РУПу.
Програмний документ: «Самостійна Україна».
УДП (Українська демократична партія)
1904 р. – утвор. з Київської громади на конференції ЗУО.
Керівники: Євген Чикаленко.
за автономію України.
УСДС (Українська соціал-демократична спілка) 1904 р.
відкололася від РУП
Керівники: Меленський
О. Скоропис-Йолтуховський
- злилися з меншовиками.
УРП (Українська Радикальна Партія)
1905 р. – за автономію.
На основі УДП.
К ін. 1905 р. – об’єдналася з УДП УДРП
УСДРП (Укр. Соціал-Демократична робітнича партія)
Керівники: М.Порш, В. Винниченко, С. Петлюра.
Перейменована з РУП у 1905 р.
ТУП Товариство Українських Поступовців)
Керівник: М. Грушевський
1908 р. – з УДП.
Партії
Автономісти – УДП, УРП.
Федералісти – РУП, УСДС, УСДРП, ТУП.
Самостійники – УНП.
«Україна в роки революції 1905 – 1907 рр.»
Причини:
невирішеність аграрного питання;
жахливі умови праці робітників;
падіння авторитету влади;
бажання буржуазії отримати владу.
Рушійні сили: селяни, робітники, буржуазія, інтелігенція, студенти.
Привід: розстріл царськими військами селянської демонстрації в Петербурзі
9 січня 1905 р. – кривава неділя.
Періодизація:
січень – жовтень 1905 р. – масові селянські та робітничі повстання.
1 4 – 25 червня 1905 р. – повстання на броненосці «Потьомкін»
Опанас Матюшенко
Григорій Вакуленчук
Олександр Коваленко
Підняли повстання в порту Одеси виграли «німий бій» з Чорноморською ескадрою з Севастополя втекли до порту Констанца корабель передали румунській владі, а самі отримали політичний притулок у 1907 р. Матюшенко повернувся на Україну і продовжив участь у сусп. русі.
1 7 жовтня 1905 р. – Маніфест Миколи ІІ
Демократичні права, вибори до Державної Думи
1 1 – 16 жовтня 1905 р. – повстання на крейсері «Очаків»
Придушене військами
К вітень – липень 1906 р. – І Державна Дума
Вимоги: автономія України; земельна й освітня реформи (не досягли)
102 українці (переважно селяни(44)) об’єдналися в Парламентську Громаду (групу), видавали журнал «Украинский вестник».
Л ютий – червень 1907 р. – ІІ Державна Дума
Вимоги: подальша автономізація та українізація
3 червня 1907 р. – розпуск ІІ Державної Думи
Ліквідація виборчих прав селян і робітників
«3-тьочервнева монархія» (закінчення революції)
Р езультат: - зародження та діяльність «чорносотенців» - прихильники влади царя винищували євреїв (єврейські погроми) вважали, що саме євреї підбурюють темний народ на повстання;
+ виникнення рад робітничих депутатів – І-а в Катеринославі 1905 р.;
+ формування профспілок;
+ початок діяльності «Просвіт» на Наддніпрянщині І-а відкрита в Одесі в
жовтні 1905 р., на 1907 р. – 35 «Просвіт»;
+ випуск періодики: листопад 1905 р. перша укр. газета «Хлібороб», пізніше «Громадська думка» (Є. Чикаленко), «Рада»;
+ українізація освіти в школах та ВУЗах;
+ скасовано викупні платежі селян;
+ досвід парламентської реформи;
+ скасування Емського указу – 1906 р.
Столипінська аграрна реформа (1906 – 1911)