Народовці

На поч. 60-х рр. ХІХ ст. – з’являються.

Учасники: молода укр. інтелігенція, вчителі, студенти (Володимир Шашкевич – син Маркіяна – «Руська Трійця»).

Погляди:

• орієнтувалися не на рос. царя, а на укр. народ, присвятили себе служінню йому;

• доводили, що українці – окремий народ;

• прагнули підвищити культурно-освітній рівень та національну свідомість українців

• пропагували твори Т. Шевченка, Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського.

Отримували матеріальну підтримку від діячів суспільно-політичного руху в Наддніпрянщині.

В кінці 80-х рр. витіснили москвофілів з першості в сусп.-політ. русі (причина – судовий процес проти москвофілів, звинувачених у державній зраді).

1880 Р. – Народна Рада (кер. Центр)

Д іяльність

Пропаганда власних ідей через створення товариств,

через періодику установ та гуртків

Журнали: «Вечорниці»

«Нива»

«Мета»

«Русалка»

«Правда»

Газети: «Діло»

«Батьківщина».

«Просвіта» - культурно-освітнє товариство, відкрите у 1686 р.

Володислав Федорович – керівник Львівської просвіти.

• Відкрила 816 читалень та 19 філій;

• Фінансувала діяльність кооперативів;

• Знайомили селян з передовими методами ведення с/г.

Літературне товариство ім. Т. Шевченка

1873 р. – засновано.

Мета:

• розвиток укр. словесності;

• займалися культурно-просвітницькою роботою;

• видавало журнали «Правда» і «Зоря».

1892 р. – перейшли в Наукове товариство ім. Т. Шевченка

Суть: академія наук.

Секції

Філологічна Історико-філософська Математично-природничо-медична

Політичні партії

Радикали: молода інтелігенція, яка критикувала і москвофілів в народовців, хотіла діяти більш революційно.

Керівники: І. Франко, М. Павлик, Остап Терлецький.

Спочатку підтримували ідеї соціалізму.

Н априкінці 80-х загострилися відносини між Австро – Угорщиною та Росією ( із-за Балкан)

В иникає план утворення «Київського королівства»

В ся Україна автономна у складі Австрії

Л ояльність австрійської влади до українців

Зменшення рейтингів радикалів.

1 892 р. – народовці оприлюднили свою першу програму була проголошена «нова ера» пом’якшення відносин між укр. та австрійцями.

1894 р. – австр. влада поступово відмовляється від «новоерівської політики».

1 890 р. – радикали перетворюються у політичну партію.

РУРП - Русько-Українська радикальна партія

Погляди:

• н а початковому етапі за автономію у складі конституційної монархії Австрії;

• з 1895 р. – за самостійність.

Керівник: І.Франко

1 896 р. – Юліан Бачинський опублікував брошуру «Україна irredenta»

Україна уярмлена

Довів історичну необхідність здобуття Україною незалежності.

1 899 р. - УНДП - Українська націонал.-демократична партія.

За незалежність та виховання національної свідомості нації та патріотизму.

Отже, фактично в українському русі виникла двопартійна система.

1899 р. – УСДП – Українська соціаліст.-демократична партія.

1888 р. – виникає Австрійська СДП.

Перетворилася на спілку автономних партій.

1899 р. – виокремилася українська.

Лідери: Микола Ганькевич

Семен Вітик

Мета:

• легальні парламентські методи боротьби;

• реформи.