«Західноукраїнські землі в іі-й пол. Хіх ст.»
Зміни адміністративно-політичного устрою
П оразка революції 1848 р. період «бахівської реакції» (міністр закордонних справ Бах)
Не було проведено жодної реформи.
З 60-х рр. ХІХ ст. почали проводити реформи.
1867 р. – прийняття Конституції (проголосили рівність усіх громадян).
1868 р. – Австрійська імперія стала конституційною монархією.:
Галичина отримала обмежену автономію, існував законодавчий орган – Галицький обласний сейм;
Уряд Австро-Угорщини відмовився розділяти Галичину на Західну та Східну;
На Буковині також існував Сейм, але там переважали румуни та німці;
Закарпаття автономій не отримало ( складалося з 4-ох жуп, які управлялися Угорщиною).
Принцип політики: «поділяй і владарюй».
Розвиток економіки та промисловості
Сприятливі природно-кліматичні умови для промислового перевороту, але він так і не відбувся.
Причини:
Австрія отримувала податкові пільги;
Яскраво виражений колоніальний характер політики;
В
икористання
її як ринку збуту товарів та джерело
дешевої сировини.
Отже, неможливо розвиватися коли тебе використовують.
70 – 90-ті рр. – становлення фабрично-заводської промисловості.
220 - великих і середніх підприємств.
95% - дрібні (до 5 осіб).
Галичина – 70-ті рр. завершення промислового перевороту, на решті території лише через 20 років.
Причина промислового застою: імпорт промислових товарів з більш розвинених регіонів.
Розвивалися лише ті галузі, які не мали конкуренції (виробництво та первинна переробка сировини).
Найрозвинутіші галузі промисловості:
Лісопильне виробництво: величезні лісові масиви, попит на дерев’яні будівельні матеріали;
Н афтова – великі поклади Дрогобицько-Бориславський район
Замість ручної техніки – буріння глибоких свердловин
Призвело до зростання видобутку нафти
Соледобувна – 64% видобутку солі імперії;
Озокеритна – видобування гірського воску. Видобуток зменшився через падіння попиту.
Занепадають: харчова та цукрова промисловість.
У
промисловості переважав іноземний
капітал ( англ.., нім., австр., бельгійський,
французький нафта).
Будівництво залізниць
У 60-х – поч. 70-х рр.. – на зах.-укр. землях будують залізниці.
1861 р. – відкриття залізниці Львів – Краків.
1866 р. – Львів – Чернівці.
80-ті рр. – залізнична колія до Закарпаття.
90-ті рр. – з’єднана Західна Україна з Наддніпрянщиною.
Результат: негативний (завдяки залізниці західний регіон України став легкодоступним джерелом сировини і ринком збуту для фабричної промисловості Австрії).
Особливості розвитку с/г окремих регіонів
С/г – основа економіки Зах. України (аграрний край)
Селяни – 75% - Галичина
85%
Буковина
Закарпаття
1 848 р. – реформа (скасування кріпацтва), проведена з інтересів поміщиків високі викупні платежі.
З
ах.
Україна – край поміщицьких латифундій
(панський
маєток з землею більше 5 тис. га)
40% усіх земель
С еляни малоземельні.
Деякі господарства розвивалися по-ринковому (вільнонаймані робітники, с/г техніка).
1894 р. – виставка с/г машинобудування у Львові.
Розвивається: садівництво – фрукти вивозили до Австрії;
торгівельне тваринництво (худоба на продаж, експортували за кордон або
збували на місцевих ринках).
Початок трудової еміграції
Причини:
малоземелля;
безземелля;
д емографічний бум (з 2,4 млн. до 4,6 млн.)
здешевив робочі руки
к ін. ХІХ ст. – початок масової еміграції Канада, США, Бразилія, Австралія
виїхало більше 250 тис. осіб.
На сезонну роботу – Німеччина, Росія, Румунія, Данія, Угорщина, Австрія.
Важкі умови еміграції: затримувала поліція, ошукували агенти, грабували корабельні компанії.
Зародження кооперативного руху
Причина: прагнення покращити життя селянства та міської бідноти, захистити їх від лихварства.
Ініціатори: демократична інтелігенція.
Зміст – створити організацію, яка б через мережу кредитних спілок та магазинів надавала товари та гроші у борг під мала проценти.
Лихварі – 150 – 250% річних.
Василь Нагірний (інженер-архітектор)
1883 р. – кооператив «Народна торгівля»
Мета: закуповувати й продавати великі партії продуктів без посередників, а заощаджені гроші передавати селянам.
Євген Олесницький – 1899 р. – «Сільський господар»
1895 р. – страхова компанія «Дністер»
Види:
кредитні;
споживчі (торгові);
страхові
Особливості суспільно-політичних рухів
Після революції 1848 – 1849 рр. – період реакції.
Р
еволюція
Ринкові відносини Суспільно-політичний рух
Розвинула + - загальмувала –
Позитивні риси:
прийняття Конституції;
відсутність заборони укр. мови;
право брати участь у виборах до сеймів.
«Москвофіли»
ІІ- га пол. 60-х рр. в Галичині виникла течія «москвофільство»
Причина: пошук альтернативи полонізації укр. населення.
Принципи:
вірили в керівну роль Росії в житті всього слов’янства;
не визнавали існування укр. народу та його мови;
пропагували ідею єдиної неподільної російської народності.
Щедро фінансувалися рос. урядом
Учасники: в основному стара укр. інтелігенція (Яків Головацький), пізніше селяни (казка про доброго царя).
1870 р. – створили політичну організацію «Руську Раду»
Мали потужну видавничу базу:
3 газети – «Галичина»
1 – Буковина
1 – Закарпаття
Мали власні установи, товариства і науково-літературні збірники.
Створили власну мову – «язичиє» (суміш польської, російської, укр. та церковнослов’янської) на якій друкували книжки.
60 – 80-ті рр. – максимальний розквіт.
90-ті рр. – поступовий спад.