Український рух
Хлопомани:
Польський рух – отримавши поразку в повстання 1830 – 1831 рр. поляки не кинули спроб відновлення незалежності Польщі. Як і раніше орієнтувалися на підтримку Правобережної України, нічого їй не обіцяючи.
У часники польського руху
С польщені Українізовані
з
алишалися
на старих позиціях
Хлопомани
зближаються з діячами укр. сусп. руху
згадують, що вони колись були укр.
землевласниками.
Керівники: Володимир Антонович
Тадей Рильський
Борис Познанський
Назва: «холоп» - проста людина; поляки звинуватили їх у зраді й у підтримці низів суспільства.
Діяльність:
заперечували польське твердження, що Правобережна Україна – це частина Польщі;
розмовляли на укр. мові, вбиралися в народне вбрання, надавали перевагу етнографічній діяльності;
«ходіння в народ».
Результат:
населення повідомляло владу, влада затримувала «хлопоманів» і передавала міській владі;
на поч. 1861 р. хлопомани припинили ходіння по селам і пішли в підпілля.
Громади 1859 – 1863 рр. «старі»
Передумови:
у кр. рух в 60 – 90-х рр. був незрілим, перебував на стадії становлення, частково був поглинутий рос. та пол. Рухами, не було групи, яка б змогла його очолити;
Козацька старшина – не хотіла брати участь;
Різночинці – повільно формувалися;
Селяни – не дозріли.
Отже, укр. рух – «культурницька фаза», ще не був готовий ставити питання про відродження державності.
Громади – напівлегальні непартійні об’єднання.
1
859
р. –
приїзд до Петербургу колишніх
Кирило-Мефодіївців Куліша,
Білозерського, Костомарова відкриття
Петербурзької громади
1
861
– 1862 рр. –
видають у Петербурзі журнал «Основа»
через
22 місяці припинили видавництво із-за
переслідування влади та нестачі коштів.
Видавали
праці з історії, народознавства, художні
твори поширювали журнали по Україні.
1860 р. – Українська громада (Київський університет – студенти).
Керівник – В. Антонович (ректор).
Кількість – 200 осіб.
Створили власні програмні положення – укр. народ є окремою нацією.
Громади створюються: Чернігів, Вінниця, Катеринослав, Одеса, Полтава, Харків.
Діяльність:
організовували недільні школи ( 1859 р. – у Києві – 1-ша);
друкували укр. підручники;
збирали кошти для друку літератури;
відкривали щоденні школи, працювали в них вчителями;
поширювали твори укр. письменників;
«Чернігівська громада» видавала щотижневик «Чернігівський листок» (видавець Леонід Глібов).
З 60-х рр. – цькування громад.
Л
истопад
1862 р. –
лист «Відзив
з Києва».
схвалення царських реформ не допомогло.
2
0
червня 1863 р. – Валуєвський циркуляр.
Міністр
внутрішніх справ Петро Валуєв заборона
друкувати шкільні та релігійні книжки
укр. мовою, художні дозволялися.
Ціль: худ. літературу читали лише інтелігенція, основна маса читали лише шкільні та релігійні видання.
Результат: в нац.-визв. Русі перерва на 10 років.
Громади (1870 – 1876 рр.)
З
кінця 60-х рр. поступово відновлюються
громади Київ, Полтава, Чернігів
збиралися таємно.
1 870 р. – відновлення Київської громади
Збирали та видавали матеріал з історії, етнографії України, фольклор.
1873 р. – Історичне товариство Нестора Літописця.
1874 р. – Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.
Самостійна організація на базі Київської громади.
Керівники: Григорій Галаган, Павло Чубинський.
1 874 – 1875 рр. – Київська громада видавала газету «Київський телеграф»
Матеріали про тяжке селянське життя та несправедливість селянської реформи 1861 р.
Серпень 1875 р. – Олександр ІІ створив спеціальну комісію по боротьбі з українофільством.
1876 р. – Емський указ – повна заборона укр. мови, навіть нот, а театральні вистави та пісні повинні перекладатися рос. мовою.
Діяльність Михайла Драгоманова
За кошти Київської громади М. Драгоманов організував у Відні видання укр. творів, які переправлялися на Україну.
1878 р. – переїхав до Женеви – видавав журнал «Громада»
1
889
р. переїхав
до Болгарії
працював
професором у Софійському університеті,
помер у Софії.
Проповідував перебудову Росії на принципах федерації.
Р езультат діяльності: неоднозначний з одного боку сприяв пробудженню укр. руху, а з іншого боку власними ідеями федералізму призупинив розвиток самостійництва.
Молоді громади Братство Тарасівців
7 0 – 80-ті рр. ХІХ ст. – радикалізація громадівського руху.
Молодь,
яку не задовольнила культурницька
діяльність старшого покоління.
Підтримували
рос. радикалів та польських революціонерів,
вважали діяльність старших громадівців
безперспективною.
Створили власні об’єднання «молоді громади».
1 891 р. – створення «Братства тарасівців» під час зустрічі в Каневі на могилі Т. Шевченка
Керівники: Іван Липа
Борис Грінченко
Микола Міхновський
Діяльність:
агітація, особливо в Харкові;
лекції, постановка вистав на різну тематику;
створення бібліотеки нелегальних видань;
в
иступили
з ідеєю повної державної незалежності.
І -ша укр.. самостійницька організація
Аналогічні гуртки діяли у Полтаві, Чернігові, Києві, Херсоні, Одесі.
1893 р. – арешт членів Братства тарасівців, організація припинила своє існування.
Польський рух 1863 – 1864 рр.
Січень 1863 р. – поляки звернулися за підтримкою до українців.
Діяло 20 повстанських загонів, в яких воювало понад 500 українців, білорусів, росіян.
Учасники: А. Красовський, А. Потебня.
М ета: ліквідація панування Росії в Польщі, відновлення незалежності Польщі.
Масової підтримки не набуло
Травень 1864 р. – Росія за допомогою Австрії і Пруссії придушила повстання.
Помилки ті ж що й у повстання 1830 – 1831 рр.