2. Видатки бюджету на освіту

Основну частину видатківбюджету на освіту складають видатки, спрямовані на фінансування загальноосвітніх шкіл.

Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх шкіл здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків.

Джерелами формування кошторису є:

• кошти місцевого (Державного) бюджету за нормативами фінансування загальної освіти в обсязі державних стандартів освіти;

• кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;

• плата за надання додаткових освітніх послуг;

• кошти, одержані за науково-дослідні роботи;

• доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень;

• дотації місцевих Рад народних депутатів;

• кредити і позики банків;

• валютні надходження;

• добровільні грошові внески, матеріальні цінності, отримані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.

Видатки на загальноосвітні школи складаються з поточних і капітальних.

Поточні видатки включають:

• оплату праці працівників;

• нарахування на заробітну плату;

• придбання предметів постачання та матеріалів;

• інші.

Капітальні видатки включають:

• придбання основного капіталу;

• капітальні трансферти;

• придбання землі і нематеріальних активів;

• інше.

Воснові визначення фінансування загальноосвітніх закладів лежать два показники:

• вихідний - кількість учнів;

• похідний - кількість класів.

Ці показники відображаються у кошторисі на дві дати: на 1 січня планового року і 1 вересня.

Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається на основі плану прийому (перепису дітей в районі функціонування), повного переходу з класу в клас і випуску учнів.

Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу, які встановлені на рівні:

• 35 учнів для 1-9 класів;

• 25 учнів для 10-12 класів.

Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, розраховуються середньорічні показники за такою формулою:

К = К1 • 8/12+ К2 • 4/12,е:

К - середня кількість класів (учнів);

К! - кількість класів (учнів) на початок року;

К2 - кількість класів (учнів) на кінець року.

3. Фінансування загальноосвітніх шкіл

Розмір витрат на утримання шкіл визначається кошторисом доходів і видатків. Вихідною базою для визначення розміру асигнувань за основними статтями кошторису школи є кількість учнів і класів (граничне наповнення 1-9 класів – 40 учнів, 10-11 – 35.

Їх відображають у кошторисі на дві дати: на 1 січня та на 1 вересня планового року. Кількість учнів і класів на 1 січня беруть за фактичним станом на останню звітну дату. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначають відповідно до плану прийому і випуску учнів, а кількість дітей, що підуть до школи в наступному навчальному році, - за даними спеціального обліку, який веде школа.

Кількість класів, кількість годин навчальних занять (навчальний план щороку встановлюється МОН України) і норма тижневого навчального навантаження учителя (для 1-4 класів – 20 год.; для 5-11 – 18 год.) є основною для визначення кількості педагогічних ставок. Розрахунок робиться окремо по 1-4, 5-9 та 10-11 класах. Кількість педагогічних ставок визначається шляхом ділення загальної кількості тижневих годин навантаження для всіх класів на норму тижневого навантаження на одну ставку окремо по групах класів.

Розрахунок зарплати вчителів, кількість розрахованих педагогічних годин і педагогічних ставок відображається у спеціальному документі – тарифікаційному списку. Посадові оклади педагогів встановлюються за Схемою посадових окладів, встановленою МОН України. Крім основного складу, педагогам встановлюють доплати і надбавки за класне керівництво, за перевірку зошитів, за завідування кабінетом, за почесні звання, за науковий ступінь.

Кількість посад заступників і організаторів масової роботи залежить від кількості класів, а ставка зарплат директора і заступників – від кількості учнів. Кількість посад обслуговуючого персоналу визначається за встановленими нормативами (кількість прибиральниць – за нормативами площі на одну прибиральницю).