
- •Методи розвитку витривалості.
- •2.1. Рівномірний безперервний метод.
- •2.2. Змінний безперервний метод.
- •2.3. Змагальний метод.
- •2 Фізіологічні зміни у дихальній системі, які відбуваються під впливом занять з фітнесу.
- •3 Виззначити функціональні можливості серцево-судинної системи організму за функціональною пробою, ортостатична проба (описання,контрольні заміри, висновок).
- •4 Оцінити рівень працездатності за функціональною пробою Руфє (описання, контрольні заміри, розрахунок індексу, висновок).
4 Оцінити рівень працездатності за функціональною пробою Руфє (описання, контрольні заміри, розрахунок індексу, висновок).
Під фізичною працездатністю розуміють здатність людини прояви максимум фізичного зусилля в статичній, динамічній або змішаній роботі. Фізична працездатність у широкому значенні є інтегральним вираженням можливостей людини, входить у поняття її здоров'я. Фізичну працездатність розглядають як функціональний стан кардіореспіраторної системи.
Останні дослідження показують, що об'єктивна інформація про функціональний стан кардіореспіраторної системи може бути отримана під час виконання дозованих навантажень. Для оцінки результатів визначення фізичної працездатності користуються як якісними (ступінь змін, характер відновлення показників вегетативних функцій організму і т.ін.) так і кількісними характеристиками (максимальне споживання кисню - МСК, максимальна потужність виконаної роботи і т.ін.). Більшість дослідників надають перевагу функціональним пробам, основаним на якісних показниках, одержаних після фізичного навантаження.
Відомо, що рівень працездатності найбільшою мірою залежить від фізичної тренованості індивіда. Цей фактор визначає рівень соматичного здоров'я та адаптаційні здібності організму.
Зниження фізичної працездатності свідчить про порушення стану здоров'я. Ця залежність дає можливість використовувати дані про фізичну працездатність як діагностичний критерій для визначення адаптаційних можливостей організму і ступеня здоров’я як дітей, підлітків, так і молоді, студентів і осіб старшого віку.
4 Проба Руф’є є простим непрямим методом визначення фізичної працездатності.
У пробі Руф’є використовуються значення частоти серцевих скорочень (ЧСС) y різні часові періоди відновлення після фізичних навантажень. У випробуваного, який знаходиться в положенні сидячи, після 5 хв відпочинку виміряється ЧСС за 15 с (ЧСС 1), потім обстежуваний виконує 30 глибоких присідань, викидаючи руки вперед, за 45 с i відразу ж сідає на стілець. Підраховується ЧСС за перші 15 с після навантаження (ЧСС 2), потім в останні 15 с 1-ї хвилини після навантаження (ЧСС 3). Індекс Руф’є розраховується за формулою:
Індекс Руф’є = |
4 · (ЧСС 1 + ЧСС 2 + ЧСС 3) — 200 |
10 |
Оцінка індексу: <3 — висока фізична працездатність, 4–6 — хороша, 7–9 — середня, 10–14 — задовільна, ≥15 — погана.
На думку вчених, результати цього тесту допоможуть об’єктивно визначити групу для занять школяра на уроках фізичної культури.
|
Розраховується |
Приклад |
||||
|
Середня швидкість, м·с-1 |
Біг протягом 10 хв
|
||||
|
|
|||||
|
|