Тема 7. Рахунки операцій та рахунки «іншого світу»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Особливу групу рахунків в СНР складають рахунки найважливіших економічних операцій. Вони мають перевірочний характер, не показують відносин між секторами, а підсумовують дані за певними операціями, які можна знайти в рахунках секторів, галузей, видів економічної діяльності.

Вивчення даної теми слід починати зі знайомства з рахунком товарів і послуг.

Слід засвоїти, що рахунок товарів і послуг характеризує всі ресурси (випуск продукції та імпорт) по економіці в цілому, а також напрями використання цих ресурсів (проміжне споживання, кінцеве споживання, зміна запасів матеріальних оборотних коштів, валове нагромадження основного капіталу, придбання за виключенням вибуття цінностей та експорт). Він є своєрідною зведеною характеристикою СНР. Рахунок товарів і послуг збалан­совано тільки на загальному рівні, але не за кожним видом операцій.

Варто звернути увагу на особливості побудови цього рахунку, а саме на те, що ресурси розміщено з лівого боку, а використання — з правого.

Схему рахунку товарів і послуг наведено в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Рахунок 0. Рахунок товарів і послуг

Ресурси	Використання
P.1 Випуск продукції P.7 Імпорт товарів та послуг D.21 Податки на продукти D.31 Субсидії на продукти	P.2 Проміжне споживання P.3 / P.4 Витрати на кінцеве споживання / фактичне кінцеве споживання P.5 Валове нагромадження P.51 Валове нагромадження основного капіталу P.52 Зміна запасів матеріальних оборотних коштів P.53 Придбання мінус вибуття цінностей P.6 Експорт товарів та послуг

Отже, на одному боці рахунку реєструються всі ресурси товарів та послуг, а на другому — відображається використання ресурсів на різні потреби. Необхідно також з’ясувати, що складові рахунку товарів і послуг дозволяють розрахувати ВВП двома методами: методом кінцевого використання та виробничим методом. ВВП, розрахований методом кінцевого використання, дорівнює сумі всіх статей кінцевого використання мінус імпорт, тобто сумі кінцевого споживання, валового нагромадження, зміни в запасах матеріальних оборотних коштів, придбання мінус вибуття цінностей, експорту мінус імпорт. ВВП, розрахований виробничим методом, дорівнює різниці між валовим випуском та проміжним споживанням плюс чисті податки на продукти. У схемі рахунку передбачається, що валовий випуск оцінено в основних цінах.

Принципи побудови та система показників рахунків зовнішніх операцій (рахунків «іншого світу»)

Зверніть увагу, що метою побудови групи рахунків зовнішніх операцій є узагальнення інформації про економічні відносини між національною (внутрішньою) економікою та «іншим світом», що склалися в поточному періоді. У рахунках «іншого світу» фіксуються всі операції та інші економічні потоки, які здійснюються між інституційними одиницями — резидентами країни та інституціональними одиницями — нерезидентами. Специфікою рахунків є те, що вони складаються з погляду умовного сектора «Інший світ», тобто в ресурсній частині відображаються операції, за якими нерезиденти отримують доходи від резидентів, а у використанні — операції, що пов’язані з передачею доходів від нерезидентів резидентам. Якщо балансуюча стаття має позитивне значення, це вказує на перевагу «іншого світу» перед національ­ною економікою, від’ємне — на дефіцит «іншого світу». Показники рахунків зовнішніх операцій дозволяють аналізувати економічну політику держави відносно інших країн, її кон’юнктурну та валютну спрямованість.

Треба знати, що сектор «Інший світ» охоплює іноземні інституційні одиниці — нерезидентів, які вступають в економічні зв’язки з одиницями — резидентами та мають із ними економічні відносини. До цього сектора також належать інституційні одиниці, що фізично розміщені на географічній території даної країни, але не входять до складу національної економіки (анклави інших країн — посольства, консульства, військові бази та міжнародні організації).

За допомогою рахунків «іншого світу» оцінюється роль зовнішніх зв’язків у забезпеченні збалансованості доходів та витрат інституційних секторів — резидентів даної країни через економіч­ну діяльність із нерезидентами.

Основним джерелом інформації для побудови рахунків «іншого світу» є платіжний баланс країни. Статті цих рахунків використовуються в рахунках товарів і послуг, рахунках первинного та вторинного розподілу доходу національної економіки в цілому та її секторів, таким чином коригуючи та впливаючи на показники функціонування економічної системи країни.

Потрібно орієнтуватися в тому, що відповідно до методології СНР-93 для сектора «Інший світ» складається чотири рахунки:

• зовнішній рахунок товарів і послуг;

• зовнішній рахунок первинного доходу та поточних трансфертів;

• зовнішні рахунки нагромадження: рахунок капіталу, фінансовий рахунок, рахунок інших змін в активах, рахунок переоцінки;

• зовнішній рахунок активів і пасивів.

Нагадаємо, що зовнішній рахунок товарів і послуг охоплює поточні операції між «іншим світом» і національною економікою, пов’язані з купівлею та продажем товарів і послуг. У ресурсній частині фіксується імпорт товарів та послуг як відображення поточних доходів, отриманих нерезидентами від імпорту в національну економіку. У розділі «використання» відображається експорт товарів та послуг, що показує поточні доходи, яки передаються «іншим світом» національній економіки від експорту товарів та послуг.

Зверніть увагу, що балансуюча стаття рахунку «Зовнішнє саль­до товарів і послуг» розраховується як різниця між показниками імпорту та експорту. Якщо сальдо позитивне — для «іншого світу» спостерігається перевищення суми доходів, отриманих над сумою, яку передано ним; для національної економіки — перевищення суми переданих доходів іншим країнам світу над доходами, які отримано нею (табл. 7.2).

Далі у вивченні потрібно перейти до зовнішнього рахунку пер­винного доходу та поточних трансфертів, який показує процес перерозподілу поточних доходів між резидентами національної економіки у цілому та нерезидентами («іншим світом»). Із попереднього рахунку до розділу «Ресурси» переноситься стаття «Зовнішнє сальдо товарів і послуг». Також у цьому розділі відображають первинні доходи, отриманні нерезидентами від прямої чи опосередкованої участі у виробництві ВВП даної країни, та поточні трансферти, передані їм резидентами у звітному періоді.

У розділі «Використання» фіксуються первинні доходи, отримані резидентами даної країни за результатами прямої чи опосередкованої участі у виробництві ВВП інших країн, та поточні трансферти, передані їм нерезидентами країни.

Балансуюча стаття рахунку «Поточне зовнішнє сальдо» розраховується як різниця між підсумками розділів «Ресурси» та «Використання», тобто між первинними доходами та поточними трансфертами, переданими національною економікою «іншому світові» (тобто отриманими «іншім світом») та отриманими національною економікою від країн «іншого світу» (тобто переданим від «іншого світу»). Позитивне сальдо свідчить про перевищення доходів за даними показниками над витратами для «іншого світу» та дефіцит національної економіки, від’ємне — навпаки (табл. 7.2).

Потрібно знати, що сутність показника «Поточне зовнішнє саль­до» для сектора «Інший світ» аналогічна за складом та змістом до показника «Заощадження» для інституційних секторів внутрішньої економіки.

Зовнішній рахунок первинного доходу та поточних трансфертів кореспондується з деякими рахунками внутрішньої економіки, а саме: із рахунками утворення доходу, розподілу первинного доходу та вторинного розподілу доходу.

Таблиця 7.2

СХЕМА РАХУНКІВ «ІНШОГО СВІТУ»

Використання	Ресурси
Зовнішній рахунок товарів і послуг
Р.6. Експорт товарів і послуг	Р.7. Імпорт товарів та послуг
В11. Зовнішнє сальдо товарів і послуг (В.11 = Р.7 – Р.6)
Зовнішній рахунок первинного доходу та поточних трансфертів
Отримано від «іншого світу» (резидентами від нерезидентів):	В.11. Зовнішнє сальдо товарів і послуг
D.1. Оплата праці найманих працівників	Передано «іншому світові» (від резидентів нерезидентам):
D.2-D.3. Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт	D.1. Оплата праці найманих працівників
D.4. Доход від власності	D.2-D.3. Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт
D.5. Поточні податки на доход, майно тощо	D.4. Доход від власності
D.6. Соціальні внески та допомоги	D.5. Поточні податки на доход, майно тощо
D.7. Інші поточні трансферти	D.6. Соціальні внески та допомоги
D.8. Коригування на зміни чистої вартості активів домашніх господарств у пенсійних фондах	D.7. Інші поточні трансферти
	D.8. Коригування на зміни чистої вартості активів домашніх господарств у пенсійних фондах
B.12. Поточне зовнішнє сальдо B.12 = B.11 + D.1 + (D.2 – – D.3) + D.4 + D.5 + D.6 + D.7 + + D.8 – D.1 – (D.2 – D.3) – D.4 – D.5 –– D.6 – D.7 – D.8
Зміни в активах	Зміни у зобов’язаннях і чистому багатстві

Закінчення табл. 7.2

Використання	Ресурси
Рахунок капіталу
K.2. Придбання мінус вибуття невироблених нефінансових активів	B.12. Поточне зовнішнє сальдо
	D.9. Капітальні трансферти, одержані «іншим світом»
	D.9. Капітальні трансферти, передані «іншим світом»
	B.10.1. Зміна чистого багатства за рахунок заощадження та капітальних трансфертів
	B.10.1=B.12+D.9r-D.9u
B.9. Чисте кредитування (+), чисте запозичення (–) B.9 = B.12 + D.9r – D.9u – K.2

Потрібно також орієнтуватись у специфіці зовнішньоекономіч­ніх рахунків нагромадження, які дозволяють характеризувати зміни в активах, зобов’язання та чистої вартості власного капіталу нерезидентів у результаті здійснення операцій із резидентами країни та інших економічних та неекономічних факторів. Статті рахунків відображають операції, пов’язані з придбанням або продажем невиробничих нефінансових активів та фінансових активів (придбання або продаж виробничих нефінансових активів розглядаються як експорт або імпорт товарів), капітальних трансфер­тів, із прийняттям фінансових зобов’язань, з природними ката­строфами, політичними подіями, зміною рівня цін тощо. Ліва частина фіксує зміни в активах, права — зміни в зобов’язаннях і чистому багатстві.

Рахунок капіталу охоплює в частині змін у зобов’язаннях капітальні трансферти, одержані «іншим світом» від резидентів та передані секторам-резидентам від нерезидентів («іншого світу»), а в частині змін в активах — чисте придбання (тобто придбання мінус вибуття) невироблених нефінансових активів між іншими країнами світу та національною економікою. Цей рахунок кореспондується із «Зовнішнім рахунком первинного доходу та поточних трансфертів» через перенесення з останнього його балансуючої статті «Поточне зовнішнє сальдо» у правий розділ.

Балансуюча стаття рахунку операцій із капіталом — це чисте кредитування (+) або чисте запозичення (–), що розраховується як різниця між загальною величиною змін чистого багатства за рахунок заощадження і капітальних трансфертів та чистим придбанням невироблених нефінансових активів. Позитивне значення вказує на обсяг ресурсів, що надається національній економіці від «іншого світу», від’ємна різниця — обсяг ресурсів, що передається «іншому світові» від національної економіки. Підсумок правої частини рахунку (табл. 7.2) характеризує зміни чистого багатства нерезидентів у результаті заощадження та капітальних трансфертів із резидентами даної країни.

Балансуюча стаття рахунку капіталу є вихідною для зов- нішнього рахунку нагромадження — фінансового рахунку, а також кореспондується з балансуючою статтею рахунку капіталу для внутрішньої економіки в цілому, але з протилежним знаком.

Завершуючи роботу над темою, слід познайомитися з рахунками зовнішніх активів та пасивів, що визначають зовнішнє фінансове становище країни на початок та кінець періоду.

ПЛАН ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Структура рахунку товарів і послуг.

2. Характеристика ресурсів рахунку товарів і послуг.

3. Характеристика використання ресурсів у рахунку товарів та послуг.

4. Рахунки зовнішніх операцій та їх характеристика.

4.1. Зовнішній рахунок товарів і послуг.

4.2. Зовнішній рахунок первинного доходу та поточних транс­фертів.

4.3. Зовнішні рахунки нагромадження.