6. Обчислення і сплата податку на прибуток

Облік отриманих доходів і здійснених витрат веде платник податків самостійно з метою визначення об'єкта оподаткуван­ня. Платник податків має право обрати і використовувати будь-який з таких двох методів: метод нарахувань або касовий ме­тод ведення податкового обліку. Передбачається обов'язкове інформування податкового органу про обраний платником ме­тод обліку.

При використанні методу нарахувань облік доходів і витрат платник податків проводить, виходячи з часу придбання платником податків права на ці доходи або визнання за ним цих витрат, незалежно від часу фактичного одержання доходів чи здійснення платежів.

Використання касового методу припускає облік платником податків доходів і витрат, виходячи з часу відповідно вступу платника податків у право власності цих доходів чи визнання за ним цих витрат.

Платник податків, що використовує метод нарахувань, от­римує можливість використання податкового дисконту — по­правки, на яку з метою оподаткування необхідно збільшити отримані платником податків доходи. Його застосовують, якщо платник податків одержує додаткову й обумовлену виключно цим методом обліку вигоду від того, що момент здійснення ви­трат передує хоча б одному з таких моментів:

а) моменту їхнього визнання доходами другого учасника угоди, якщо останній не є фізичною особою чи іноземною юри­дичною особою і використовує касовий метод у податковому обліку;

б) моменту фактичного здійснення таких витрат, якщо плат­ник здобуває товари у фізичної особи чи іноземної юридичної особи, незалежно від використовуваного ним методу податко­вого обліку. Моментом фактичного здійснення таких витрат є момент відповідної фактичної виплати коштів чи момент фак­тичної передачі майна.

Податковий дисконт має бути враховано при визначенні доходів платника в той звітний період, на який припадає мо­мент закінчення використання їм зазначеної вигоди.

Валовий доход при товарообмінних операціях пов'язується з кожною з таких подій, що настали раніше:

1)з датою відвантаження товарів;

2)з датою оприбуткування товарів на склад. Податок обчислюють:

1.Виходячи з об'єкту оподаткування шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань. Скоригований валовий доход — це валовий доход за винятком того, що до скла­ду валового доходу не включається.

2.З урахуванням пунктів, у яких зазначено:

а) особливості оподаткування підприємств громадських організацій інвалідів;

б) особливості оподаткування окремих платників податку;

в) особливості оподаткування інноваційної діяльності інно­ваційних центрів, внесених до державного реєстру;

г) особливості оподаткування виробників сільськогоспо­дарської продукції;

д) особливості оподаткування страхової діяльності;

е) особливості оподаткування неприбуткових організацій;

ж) механізм переносу збитків на наступні податкові пе­ріоди.

Відповідно до підпункту 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний пе­ріод сплачує його платник до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку в строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з ураху­ванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пунк­ту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спроще­ну декларацію, а за результатами звітного року — повну. Фор­ми декларацій з цього податку встановлює центральний подат­ковий орган за узгодженням з комітетом Верховної Ради Ук­раїни, що відповідає за проведення податкової політики.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про при­буток у строки, визначені законом для річного податкового періоду за формою, що встановлює Державна податкова адміні­страція України.

Бюджетні організації сплачують податок на прибуток, от­риманий від господарської діяльності, щоквартально за нарос­таючим підсумком з початку звітного податкового року.

Неприбуткові організації сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності у загальному порядку.

Нерезиденти, що проводять діяльність на території Украї­ни через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно з законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійно­го представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за встановленою формою. У разі зупинення діяль­ності постійного представництва до закінчення звітного квар­талу, зазначені документи подаються державному податково­му органу протягом 15 календарних днів з моменту такого зу­пинення.

Податок на прибуток нерезидента обчислюється платником податку і підлягає підтвердженню податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

Законом України «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» (п.16.14) прямо передбачено, що обов'язок по сплаті по­датку реалізується тільки платником податку, а сплата подат­ку іншими, ніж платник податку, особами не дозволяється.

Зараховування податку на прибуток до бюджетів здій­снюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Висновок Податки – це обов’язкові внески до бюджету відповідного рівня або до позабюджетного фонду,які здійснюються платниками в порядку та на умовах, визначених законодавчими актами. Це узаконена форма відчуження власності юридичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня (в розмірах і в строки, передбачені в законі) на принципах обов’язковості, безповоротності, індивідуальної безоплатності. Формування доходної астини бюджету є важливим видом діяльності будь-якої держави. Україна не є винятком. Процес пиватизації державної власності і становлення ринкових відносин протягом останніх років суттєво змінили зміст фінансових ресурсів державного бюджету, все більшого значення набувають податкові методи акумуляції їх. Податки стають не тільки головним джерелом формування державного бюджету, але й важливим джерелом радикальних змін, виконуючи роль фінансового регулятора виробництва, стають способом забезпечення соціальної сфери.

Список використаної літератури

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997.

2. ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260

3. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем'яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с

4. Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. — 2001. — 339 с.