Вибір, обґрунтування й технічні характеристики станції очищення

Приймаємо відстійник

Технічні параметри обраної технологічної схеми

1. Виробнича потужність станції (м³ /рік):

Проектна –150 м³/рік

Фактична -125 м³/рік

2. Ефективність очищення

Зміст суспензії до очищення - 300 мг/л.

після очищення - 15 мг/л.

Для сульфатів, хлоратів.

3.4.Проект станції очистки стічних вод

Проект очисних споруджень нараховує наступні фактори:

• кількісні показники (приток води - м³/год, годовий обєм стічних вод);

• фізико-хімічний склад стічної (каналізаційної) та шахтної води;

• наявність вільної територї для очисних споруджень;

• структура матеріальних потоків шахти і наявність можливості по будівництву очисних споруд;

• вимоги природоохороних органів до якості скидаємої води.

4. Розрахунок та обґрунтування об’ємів утворення відходів на шахті

На шахті в процесі її господарської діяльності утворюються наступні види твердих відходів:

• порода, видавана із шахти при проходці гірських вироблень , - 37000 т\рік (клас небезпеки - 4);

• шлаки й зола, що утворювалися при спалюванні вугілля в котельній шахти, складовані в тимчасовому відвалі , - 333 т (клас небезпеки - 4);

• побутові відходи, що утворюються при збиранні приміщень АБК і їдальні , а також в інших місцях, - 25 т/рік (клас небезпеки - 4),

• гумовотехнічні відходи (відпрацьовані автомобільні шини, конвеєрні стрічки, оболонки кабелів, шланги й ін.Основна маса твердих відходів представлена гірською породою, що утворюється при проходці гірських вироблень ,а також золою й шлаками, що утворюються при спалюванні вугілля в казанової котельної шахти. Гірські породи, зола й шлаки належать по показникові забруднення до середнього ступеня забруднення, помірному ступеня небезпеки й можуть складуватися на корінних породах із зоною аерації не менш 5 м.

Клас небезпеки відходів визначений відповідно до п. 3 "Протоколу засідання технічної ради Державного комітету з ООС КО" від 08.02.2000 г. № 1, а саме:

• установлений на підставі Тимчасового класифікатора токсичних промислових відходів і методичних рекомендацій з визначення класу токсичності промислових відходів, М., 1987, Мінздрав СРСР, СРСР і підтверджений узгодженням ЦГСЭН.

4.1. Шахтна порода

Шахтна порода утвориться при проходці під виробіток. Може бути викорис­тано як закладка виробітку простору, викладення бут. смуг. На поверхні шахтна по­рода складируется в породні відвали - конусні й плоскі, які потім підлягають реку­льтивації. Даним проектом передбачається видача породи на поверхню в кількості 37000 т/рік.

4.2. Мул ставка відстійника

Кількість відходів очисних споруджень визначаємо по кількості зважених ча­сток у стічних водах, що надходять на очищення.(б)

М_ост = (Q_вх - Q_вих)*V; т

де Q_вх - кількість зважених часток на вході, г/м³;

Q_вих - кількість зважених часток на виході, г/м³;

V - річний обсяг стоку, м³/рік;

Із ісходних даних маємо:

Q_вх = 1700 г/м³;

Q_вих = 105 г/м³.

Річний обсяг стоку визначаємо по формулі:

V=Q_норм*12*330 м³/рік;

де Q_норм- нормальний притік води, м³ /рік;

12-кількість годин роботи;

330- кількість днів роботи у рік

V=210*12*330=831600 м³ /рік

М_ост =(1700-105)*831600=1326402000г = 1326,4 т

Нагромадження й тимчасове зберігання відходів очищення шахтних вод (штибу вугільного) здійснюється в ставку відстійника загальною площею 1,2 Га .