1. Вплив технологічних процесів добутку вугілля на природу

Підземна добича вугілля у залежності від гірнича-геологічних та гірнича-технічних факторів має велике різноманіття технологій розробки, які мають різний вплив на оточуюче навколишне середовище у підземних умовах та на поверхні, а також на збереження та повноту використання природних ресурсів.

Всі технологічні процеси основного та допоміжного виробництва є джрелами різноманітних порушень природного середовища.

Технологічні процеси - джерела гідромеханічних порушень:

• проходка, що розкривають і підготовчих гірських вироблень ;

• видобуток корисних копалин підземним і відкритим способами;

• складування на землях порід і відходів виробництва;

• засипання природніх поглиблень рельєфу (балок, ярів, русявів струмків і т.д. ).

Геомеханічні порушення характеризуються: потужністю, що виносяться по-рід, товщиною шару, що порушується, ґрунту, висотою насипки порід, параметрами зон зрушення, обсягами й швидкістю руху прямування стічних вод по рельєфу.

Технологічні процеси - джерела гідродинамічних порушень:

• осушення площі земельного (гірничого) відводу шляхом відкачування води з водоносного горизонту;

• підвищення/зниження рівня підземних вод при підробітку водоносних горизонтів;

• заводнення підземних горизонтів (поховання відходів, гідровидобуток гідродобування, разупрочнение порід).

Кількісні характеристики джерел гідрогеологічних порушень: обсяги припливів або відтоків , площі затоплення/осушення, напір, рівень.

Забруднення повітряного басейну та аєродинамічні порушення:

• будівництво споруджень , що змінюють швидкість, напрямок і характер повітряних потоків;

• створення відвалів порід;

• випаровування з більших поверхонь хвостохранилищі відстійників, тепло- і газовиділення;

• спалювання палива в топленнях казанів;

• пилевиділення;

• горіння;

• навантажувальні роботи.

В атмосферу виділяються: пил, сажа, сірчистий ангідрид, оксиди азоту, оксиди вуглецю, оксиди металів.

Біологічні та біоморфологічні порушення:

• прокладка комунікацій;

• розчищення площ під будівництво;

• зняття й складування родючого шару;

• вирубка лісів для виробництва будівельних матеріалів.

Гідросферні порушення:

• промисловий водовідлив;

• скидання стічних вод;

• змив атмосферними опадами забруднюючих речовин з поверхні;

• забруднення відходами водоносних горизонтів.

Забруднення літосфери:

• складування сипучих і розчинних матеріалів;

• скидання стічних вод на землю;

• заілювання при гасінні підземних пожеж;

• поховання відходів виробництва.

1.1 Характеристика виробничих процесів шахти, джерела

забруднення та утворення відходів

Джерела викидів забруднюючих речовин шахти «Ломоватська» розташовані як на проммайданчику шахти, так і за її межами.

На проммайданчику шахти джерела­ми викидів забруднюючих речовин є: промислові котельні, бункер золи, кузня, не­діючий слабко палаючий породний відвал, пункт навантаження породи в автосамосвальї й навантаження вугілля в залізничні вагони, аварійний склад вугілля, венти­лятор головного провітрювання ВУПД-2,4, неорганізовані зварювальні пости елек­тродугового зварювання. Джерелами утворення забруднюючих речовин розташова­ними за межами основної промплощадки шахти є: котельня дитячого садка №30 і плоский, діючий породний відвал. З 14 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу 10 є неорганізованими.

Промислова котельня шахти обладнана 2 казанами ДКВР-6,5/13 з яких працює один казан, котельня працює круглогодично. Як паливо використовується рядове вугілля марки ТР. Казани обладнані нерухливою решіткою з ручним забросом па­лива, а також циклонами типу БЦУ-16С і вентиляторами - димососами ДН-12.5. Продукти горіння викидаються через димар висотою 50 м і діаметром 1.5 м.

Шлаки, що утворюються при спалюванні вугілля, віддаляється скребковим кон­веєром у бункер-накопичувач, звідки вивозиться за допомогою автосамосвалів. При завантаженні автосамосвалів в атмосферу надходить зола.

Для виконання дрібних - робіт з ремонту техніки на промплощадці шахти є ку­зня, де для нагрівання металу використовується вугілля марки ТР.

Продукти горіння викидаються через димар висотою 30 м і діаметром 0,7 м.

На проммайданчику шахти розташований недіючий, слабко палаючий пород­ний відвал. Горіння спостерігається у вигляді окремих вогнищ по гребені відвала у верхній його частині. При горінні відвала в атмосферу викидаються діоксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю і породний пил.

При роботі вентилятора головного провітрювання ВУПД-2,4, в атмосферу ви­кидається вугільно-породний пил і метан.

Джерелами утворення й викидів в атмосферу вугільного пилу є аварійний склад вугілля, пункт навантаження вугілля з бункера в залізничні вагони, і пункт навантаження вугілля з аварійного складу в залізничні вагони.

Джерелами утворення й викидів в атмосферу породного пилу є пункт наванта­ження породи в автосамосвальї.

На території проммайданчику виявлено три неорганізованих пости електроду­гового зварювання. При веденні зварювальних робіт в атмосферу надходять оксид заліза і диоксид марганцю. Для зварювання використовуються електроди типу АНО-4 АНО-5.

Джерелами утворення забруднюючих речовин розташованими за межами ос­новної промплощадки шахти є: котельня дитячого садка №30 і плоский, діючий породний відвал.

Діючий плоский породний відвал розташований до північного сходу від основ­ного проммайданчику шахти на відстані 2,5 км у колишньому кам'яному кар'єрі. Формування відвала здійснюється автосамосвалами й бульдозером. В 2005 р. у від­вал складирується 7436 тонн породи (2975 м³ /рік). В атмосферу викидається пород­ний пил. [11]

Вентилятор головного провітрювання ВОД-21 розташований західніше від ос­новної промплощадки шахти на відстані 2800м в оточенні сільгоспугідь.