2. Загальні відомості о шахті

Шахта «Ломоватська» — вугледобувне підприємство в м. Брянка (Луганська область, Україна). Шахта «Ломоватська» треста «Кадиевуголь» сдана в експлуатацію в 1958 году з проектною потужністю 450 тис. тон в рік. Багато років входила в состав об’єднання «Стахановуголь», а після його разпаду з 1998 до 2005 рік працювала в структурі ГХК «Луганскуголь». Сьогодні «Ломоватська» працює в складі ГП «Первомайскуголь».

Дві шахти Брянки, ті що вижили у горнилі реструктуризації, входять у промислові структури вугільних обєдинань різних міст: «Вергелевская» — ГП «Луганскуголь», а «Ломоватская»- ГП «Первомайскуголь». А профкоми обох шахт входять в структуру теркома профсоюза у Стаханові.

Характерними особливостями кліматичних умов є негативні температури повітря у зимовий період, невеликий сніжний покров, жарке літо, у кінці весни – суховії. Впродовж року найбільшу повторюваність мають вітри східного й північно-східного напрямків.

Кондиційні запаси мають вугільні пласти m₆¹, m₅, m₃, m₂, l₇^н, l₆^в, l₅, l₄^в, l₃, промислове значення мають пласти m₃, l₆^в, l₄^в.

Режим роботи шахти - 4-х змінний, виробнича потужність шахти 250 тис. тон у рік.

Промислова потужність на 01.01.2011 — 70 тис. тон у рік.

Промислові запаси на 01.01.2011 р. складають — 18,1 млн тон.

Промислові запаси по розроблюючим пластам на 01.01.2011 р. — 2,9 млн тон.

Шахта небезпечна по раптовим викидам вугілля і газу.

Розроблюється пласт m₃ потужністю 0,7-0,77 м, марка вугілля ОС, Г.

Глубина розробки пластів — 400 м. [11]

Відомості про запаси вугілля, реальні до відпрацьовування по шахті«Ломоватська» за станом на 01.01.2011р.

Пласт	Марка	Горизонт	Од. ізм.	Балансові запаси	Промислові запаси
m3	ОС	400	ТЬІС. Т	2286	1831
l6в	Т	400	ТЬІС. Т	-	-
l4в	ОС	400	ТЬІС. Т	2300	1100
усього				4586	2931

1.3 Фізико-географічні особливості району проммайданчику шахти

У фізчно-географічному відношенні територія шахти відноситься до Лозовсько-Каменському фізіко-географічному району Донецької фізико-географічної області. Розташована шахта на території Перевальського району і частково на землях м. Брянки. Найближчими населеними пунктами є селища Ломоватка та Вергельовка.

В геоморфологічному плані шахта знаходиться на водорозділі річок Кринка і Лугань. Поверхню тут представляє собою слабогорбисту степову рівнину, порізану мережею балок і ярів, частково заселених. Абсолютні позначки поверхні змінюються від плюс 290 до 335м.

У геологічному відношенні ділянки займають крайню південно-західну частину Алмазного вугленосного району і присвячені до західних продовженнь пологого Краснополь'ївсько-Аненського антиклінального підняття Аненко-Сабовської синкліналі, і Ломоватської антикліналі, вхідних в систему складок другого порядку. У геологічній будові родовища приймають участь відкладення кам'яновугільного, крейдового, третинного й четвертинного віків.

У цілому продуктивна товща карбону характеризується досить високою вугленосністю й більшою кількістю пластов і пропластків вугілля. З яких промислове значення мають свиті С²₇-(Горлівської) і С²₆-(Алмазної).

У геологічній будові родовища беруть участь осадові відкладення свит С₂⁵, С₂⁶, С₂⁷ середнього відділу карбону і верхнього відділу - С₃¹, представлені товщею, що чергуються між собою пісковиками, алевролітами, аргилітами, вугіллям й вуглистими алевролитами .

У тектонічному відношенні вугленосна товща присвячена до смуги дрібної складчастості північної окраїни Донбасу, що становить північно-східний борт Бахмутської котловини. Для смуги дрібної складчастості характерне чергування синклінальних й антиклінальних складок субширотного простягання, ускладнених розривними порушеннями переважно надвигового типу з амплітудами від декількох метрів до декількох сотень метрів.

Найбільш великими розривними структурами на полі шахти є Краснопол'ївський 1, Ніканоровський і Видірний насуви, що є природними границями шахтного поля на півночі й півдні.

Більш дрібними насувами, що ускладнюють південне крило Ломоватсько-Анненській синкліналі є Продольний, супутник Продольного, h-l, Довгий Видірний, К-М, Ломоватський, А-Б, З, В-Б, а^1-б1 та інші.

Основними джерелами обводнювання гірничих виробок шахти є підземні води карбонових відкладень. Приплив води у шахту по вимірах 1 кв. 2008 року, проведених геологічною службою шахти склав:

Q_H=435 м³/год, у тому числі по обріях: р. 246 м – 170 м³/год,

р. 400 м – 265 м³/год.

У розрізі кам'яновугільних відкладень водоносними є переважно тріщинуваті вапняки й піщаники. У зоні вивітрювання іноді втримується невелика кількість води в алевролітах. Водоупорами звичайно служать аргілліти. У границях описуваної площі вапняки мають незначну потужність і містять невеликі запаси підземних вод, але внаслідок інтенсивної тріщинуватості при розкритті можуть давати більші водопритоки. При цьому відбувається швидке їхнє дренування, що супроводжується різким зменшенням припливу. Піщаники містять значні запаси води, але мають меншу водовіддачу через невелику тріщинуватість.

По складності тектоніки родовище віднесене до 3 групі.

У технічному відношенні – води що спінюються, з більшою кількістю твердого котельного каменю, слабоагресивними до портландцементів, середньоагресивні до металевих конструкцій, обмежено придатні для зрошення.

Шахта «Ломоватська» розташована в районі, електропостачання котрого забезпечують Серговскі електричні мережі ОАО «Луганськобленерго». Електропостачання шахти здійснюється при напрузі 6кВ від ПС 35/6 кВ п. Ломоватка.

Джерелом водопостачання систем господарсько-питного, виробничого й протипожежного призначення споживачів центральної промплощадки шахти і

промплощадки західного вентиляційного ствола є водорозбірний вузол ВКХ, розташований в селищі Південна-Ломоватка. [11]

Таблиця 3.1. Метеорологічні характеристики й коефіцієнти, що визначають умови розсіювання забруднюючих речовин у атмосфері

№ п/п	Найменування характеристик	Величина
1	Коефіцієнт, що залежить від стратифікації атмосфери, А	200
2	Коефіцієнт рельєфу місцевості	1
3	Середня температура зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця року, Т°С	+28
4	Середня температура зовнішнього повітря найбільш холодного місяця, Т°З	-10,5
5	Середньорічна троянда вітрів у % П ПЗ ПС З С ПЗ ПС П 1 Північ (П) 2 Північний схід 3 Схід 4 Південний схід 5 Південь 6 Південний захід 7 Захід 8 Північний захід	Переважає північно-східний (ПС) 7 16 17 15 11 11 12 11
6	Швидкість вітру (по середнім багаторічним даним) повторюємість превищення якої складе 5%	12