
- •1. Охарактеризуйте предмет педагогіки вищої школи, її категорії і завдання та зв'язок з іншими науками.
- •2. Охарактеризуйте педагогіку вищої школи як науку і навчальний предмет.
- •3. Розкрийте методику (логіку) педагогічного дослідження.
- •4. Проаналізуйте основні методи педагогічних досліджень у вищій школі.
- •5. Охарактеризуйте науково-дослідну роботу студентів у внз, її види та структуру.
- •Проаналізуйте види самостійних письмових робіт студентів. Основні вимоги до магістерської роботи , її структура та критерії оцінювання.
- •Розкрийте поняття системи національної освіти та її структури. Вища освіта в Україні.
- •Охарактеризуйте головні напрямки реформування та перспективи розвитку вищої освіти в Україні.
- •Проаналізуйте основні методи науково-педагогічних досліджень у вищій школі.
- •Розкрийте сутність та специфіку педаг. Процесу у вищій школі.
- •Дайте характеристику поняття методу навчання. Класифікація методів навчання.
- •Проаналізуйте активні методи навчання. На прикладі однієї з тем предмету вашої спеціальності охарактеризуйте можливості їх застосування.
- •Дайте характеристику осн. Формам навчання у вищій школі.
- •Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
- •Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
- •Проаналізуйте завдання та функції самостійної роботи студентів.
- •17.Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.
- •Проаналізуйте специфіку модульного навчання.
- •Розкрийте специфіку проблемного навчання та особливості особистісно орієнтованого підходу до студентів у навчальному процесі.
- •Розкрийте специфіку організації ігрового навчання та його завдання.
- •Охарактеризуйте сутність дистанційного навчання у внз.
- •Проаналізуйте сутність різних видів контролю знань, умінь та навичок студентів.
- •Розкрийте особливості морального виховання студентської молоді на етнопедагогічних засадах. Складіть питання для індивідуальної бесіди (тема, контингент студентів – на вибір*.
- •Визначте зміст і значення правового виховання сучасної молоді. Запропонуйте перелік виховних заходів куратора академгрупи з цього напряму.
- •Розкрийте зміст поняття «національне виховання». Простежте потенціал навчальної дисципліни вашого фаху у досягненні його цілей та реалізації основних завдань.
- •Дайте визначення понять «метод», «прийом» та «засіб» виховання. Класифікуйте основні групи методів виховання та вкажіть основні вимоги до їх вибору.
- •28. Розкрийте методику формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою. Покажіть роль вашої фахової дисципліни в екологічному вихованні.
- •29. З’ясуйте роль куратора академічної групи у вихованні студентської молоді. Охарактеризуйте основні напрями його роботи із студентами.
- •30. Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії.
- •31. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •32. Структура і міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •33. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •34. Студентство як особливе соціально-психологічне явище. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •35. Характеристика студентського віку як особливого періоду розвитку людини.
- •36. Суперечності студентського віку та шляхи їх розв'язання.
- •37. Адаптація студента-першокурсника до навчання у вищій школі.
- •38. Динаміка розвитку студента протягом його навчання у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання*.
- •39. Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем.
- •40. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •41. Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •42. Аналіз особистості студентської молоді залежно від мотивів вибору нею професії (спеціальності* і здобуття вищої освіти.
- •43. Типологія сучасних студентів.
- •44. Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи.
- •45. Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •46. Типи викладачів «очима» студентів.
- •47. Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •48. Формування «я-концепції» студента як показника особистісного його зростання протягом навчання у внз.
- •49. Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •50. Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •51. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •52. Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •53. Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
- •54. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •55. Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання.
- •56. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •57. Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •58. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента.
- •59. Емоційно-вольові процеси і психічні стани в навчально-професійній діяльності студента.
- •60. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •61. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •62. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •63. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання.
- •64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання.
- •65. Особливості змісту і структури науково-педагогічної діяльності викладача.
- •66. Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей «я-концепції».
- •67. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •70. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •71. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •73. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності.
- •74. Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •75. Бар’єри професійно-педагогічного спілкування, їх причини та шляхи подолання.
- •76. Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •77. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- •78. Конфлікти у взаєминах «студент – викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.
- •79. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
Ефективною формою організації навчання у вищій школі є семінарські заняття.
Семінар (лат. seminarium - розсадник) - вид практичних занять, який передбачає самостійне опрацювання студентами окремих тем і проблем відповідно змісту навчальної дисципліни та обговорення результатів цього вивчення, представлених у вигляді тез, повідомлень, доповідей, рефератів тощо. Проведення семінарських занять при використанні їх у спеціальності «Українська мова та література» дозволяє вирішувати такі дидактичні цілі:
- оптимально поєднувати лекційні заняття із систематичною самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів, їх теоретичну підготовку з практичною;
- розвивати уміння, навички розумової праці, творчого мислення, уміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань;
- формувати у студентів інтерес до науково-дослідної роботи і залучення їх до наукових досліджень, які здійснює кафедра;
- забезпечувати системне повторення, поглиблення і закріплення знань студентів за певною темою;
- формувати уміння і навички здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності;
- здійснювати діагностику і контроль знань студентів з окремих розділів і тем програми, формувати уміння і навички виконання різних видів майбутньої професійної діяльності.
Семінарські заняття виконують такі основні функції:
- навчальну (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);
- розвивальну (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);
- виховну (виховання відповідальності, працездатності, виховання культури спілкування і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби раціоналізації навчально-пізнавальної діяльності та організації дозвілля);
- діагностично-корекційну та контролюючу (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин у його засвоєнні та їх подолання).
Залежно від завдань і змісту семінарських занять їх можна класифікувати як;
- просемінари;
- традиційні (тематичні) семінари;
- підсумовуючі семінари (повторення і систематизації знань, міжпредметні семінари та ін.);
- спецсемінари.
Просемінар проводиться зі студентами - першокурсниками з метою їх адаптації до лекційно-семінарської форми навчання у ВНЗ. Головним завданням просемінарських занять є формування у студентів умінь працювати з підручниками, першоджерелами, виконувати реферативні дослідження, готувати тези, доповіді та наукові виступи. Тобто, просемінари є своєрідними практикумами для підготовки першокурсників до навчально-пізнавальної діяльності на лекціях, у процесі практичних занять та самостійної роботи.
Як різновид просемінару можна іноді використати семінар - коментоване читання. Такий семінар ефективний, коли студентам демонструють методику опрацювання певної наукової роботи (монографії, наукової статті, дипломної роботи чи курсового дослідження) Основне завдання коментованого читання полягає у формуванні у студентів уміння аналізувати і правильно тлумачити науковий текст. Такі семінари ефективні на молодших курсах, на старших курсах їх проведення майже не практикується.
На перших просемінарах студентам слід запропонувати рекомендації, які оптимізують їх самостійну роботу і підвищать ефективність інтелектуальної праці. Наприклад, першокурсникам можна надати такі поради:
Традиційний (тематичний) семінар орієнтований на обговорення групи проблем, які вивчались студентами самостійно або опрацьовувалися на лекції. Серед тематичних семінарів найчастіше використовуються такі різновиди:
- семінар - бесіда (обговорення заздалегідь підготовлених студентами доповідей, рефератів, творчих робіт);
- семінар-дискусія;
- ссмінар-конференція;
- семінар -"круглий стіл;
- семінар-симпозіум та ін.
На семінарах студентам слід пропонувати запитання, що мають проблемний характер і вимагають творчого, продуктивного мислення, наприклад: "Як Ви вважаєте, чому ...?", "Аргументуйте свою точку зору...", "Порівняйте наукові факти і життєві уявлення про ...", "Чим можна пояснити, що ...?" і т.п. У процесі дискусії, "круглого столу", "конференції", "симпозіуму", які мають елементи інтерактивного навчання, студентів слід стимулювати до обміну думками, дебатів, що привчає самостійно мислити, сприяє розвитку аналітичних навичок, умінь захисту власної точки зору, виваженої аргументації, поваги до думки інших.
На старших курсах студентів залучають до участі в спецсемінарах, спеціально організованому спілкуванню дослідників-початківців з провідними фахівцями в певній науковій галузі чи професійній сфері. Спецсемінар найчастіше набуває характеру залучення студентів до наукової школи, привчає студентів до науково-професійної творчості.