
- •1. Охарактеризуйте предмет педагогіки вищої школи, її категорії і завдання та зв'язок з іншими науками.
- •2. Охарактеризуйте педагогіку вищої школи як науку і навчальний предмет.
- •3. Розкрийте методику (логіку) педагогічного дослідження.
- •4. Проаналізуйте основні методи педагогічних досліджень у вищій школі.
- •5. Охарактеризуйте науково-дослідну роботу студентів у внз, її види та структуру.
- •Проаналізуйте види самостійних письмових робіт студентів. Основні вимоги до магістерської роботи , її структура та критерії оцінювання.
- •Розкрийте поняття системи національної освіти та її структури. Вища освіта в Україні.
- •Охарактеризуйте головні напрямки реформування та перспективи розвитку вищої освіти в Україні.
- •Проаналізуйте основні методи науково-педагогічних досліджень у вищій школі.
- •Розкрийте сутність та специфіку педаг. Процесу у вищій школі.
- •Дайте характеристику поняття методу навчання. Класифікація методів навчання.
- •Проаналізуйте активні методи навчання. На прикладі однієї з тем предмету вашої спеціальності охарактеризуйте можливості їх застосування.
- •Дайте характеристику осн. Формам навчання у вищій школі.
- •Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
- •Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
- •Проаналізуйте завдання та функції самостійної роботи студентів.
- •17.Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.
- •Проаналізуйте специфіку модульного навчання.
- •Розкрийте специфіку проблемного навчання та особливості особистісно орієнтованого підходу до студентів у навчальному процесі.
- •Розкрийте специфіку організації ігрового навчання та його завдання.
- •Охарактеризуйте сутність дистанційного навчання у внз.
- •Проаналізуйте сутність різних видів контролю знань, умінь та навичок студентів.
- •Розкрийте особливості морального виховання студентської молоді на етнопедагогічних засадах. Складіть питання для індивідуальної бесіди (тема, контингент студентів – на вибір*.
- •Визначте зміст і значення правового виховання сучасної молоді. Запропонуйте перелік виховних заходів куратора академгрупи з цього напряму.
- •Розкрийте зміст поняття «національне виховання». Простежте потенціал навчальної дисципліни вашого фаху у досягненні його цілей та реалізації основних завдань.
- •Дайте визначення понять «метод», «прийом» та «засіб» виховання. Класифікуйте основні групи методів виховання та вкажіть основні вимоги до їх вибору.
- •28. Розкрийте методику формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою. Покажіть роль вашої фахової дисципліни в екологічному вихованні.
- •29. З’ясуйте роль куратора академічної групи у вихованні студентської молоді. Охарактеризуйте основні напрями його роботи із студентами.
- •30. Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії.
- •31. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •32. Структура і міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •33. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •34. Студентство як особливе соціально-психологічне явище. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •35. Характеристика студентського віку як особливого періоду розвитку людини.
- •36. Суперечності студентського віку та шляхи їх розв'язання.
- •37. Адаптація студента-першокурсника до навчання у вищій школі.
- •38. Динаміка розвитку студента протягом його навчання у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання*.
- •39. Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем.
- •40. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •41. Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •42. Аналіз особистості студентської молоді залежно від мотивів вибору нею професії (спеціальності* і здобуття вищої освіти.
- •43. Типологія сучасних студентів.
- •44. Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи.
- •45. Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •46. Типи викладачів «очима» студентів.
- •47. Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •48. Формування «я-концепції» студента як показника особистісного його зростання протягом навчання у внз.
- •49. Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •50. Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •51. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •52. Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •53. Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
- •54. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •55. Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання.
- •56. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •57. Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •58. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента.
- •59. Емоційно-вольові процеси і психічні стани в навчально-професійній діяльності студента.
- •60. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •61. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •62. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •63. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання.
- •64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання.
- •65. Особливості змісту і структури науково-педагогічної діяльності викладача.
- •66. Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей «я-концепції».
- •67. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •70. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •71. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •73. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності.
- •74. Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •75. Бар’єри професійно-педагогічного спілкування, їх причини та шляхи подолання.
- •76. Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •77. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- •78. Конфлікти у взаєминах «студент – викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.
- •79. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
Дайте характеристику осн. Формам навчання у вищій школі.
Форма організації навчання– певна структурно-організаційна та управлінська конструкція навч. заняття залежно від його дидактичних цілей, змісту й особливостей діяльності суб’єктів та об’єктів навчання. Форми організації навчання мають упорядкувати навч. процес. Їхньою провідною ознакою для класифікації є дидакт. цілі. Водночас кожна організаційна форма навчання може мати кілька дидакт. цілей. У дидакт. процесі найчастіше виокремлюють чотири групи організаційних форм:
- навчальні заняття; - практична підготовка; - самостійна робота; - контрольні заходи.
До першої групиналежать: лекція, семінар, лабораторне заняття, практичне заняття, індивідуальне заняття, навчальна конференція, консультація, навчальна гра та ін. Ці організаційні форми навчання мають свої особливості. Їхнє врахування дає змогу оптимізувати процес навчання. Провідною формою організації процесу навчання у ВНЗ є лекція. Вона забезпечує системне подання наукових знань у викладенні наук.-пед. працівників.
Дидакт. цілі лекцій: повідомлення нових знань, систематизація й узагальнення накопичених, формування на їхній основі ідейних поглядів, переконань, світогляду, розвиток пізнавальних і професійних зацікавлень.Види лекцій. У педагогічній практиці для здійснення навчального процесу доцільно окреслити такі види акаде-
мічних лекцій: вступна; інформаційна; оглядова; настановна; підсумкова.
Часто до видів лекцій зараховують також проблемну лекцію, лекцію-візуалізацію; лекцію із запланованими помилками, бінарну лекцію (лекцію вдвох), лекцію-прес-конференцію тощо.
У ВНЗ, крім лекції, використовують також інші організаційні форми навчання: семінар, лабораторну роботу, наук.-практ. конференцію, самостійну навчальну роботу студентів, виробничу практику, стажування в іншому вітчизняному чи закордонному ВНЗ тощо.
Семінар. Важливою організаційною формою навчання є семінар. Його відмінність від інших форм у тому, що він орієнтує студентів на виявлення більшої самостійності у навчально-пізнавальній діяльності. Під час семінару поглиблюються, систематизуються й контролюються знання, здобуті в результаті самостійної позааудиторної роботи над першоджерелами, документами, додатковою літературою тощо Залежно від способу проведення виокремлюють такі види семінарів: семінар-бесіда, семінар-заслуховування, семінар-диспут, семінар-прес-конференція тощо.
Як форми контролю й оцінки результатів навчання використовують іспити і заліки, рейтингову систему оцінки; реферативну, курсову і дипломну роботи. Навчальна конференція також є організ. формою навчання, яка забезпечує пед. взаємодію викладача й тих, хто навчається. Вона спрямована на розширення, закріплення та вдосконалення знань.
Мета консультації – аналіз навчального матеріалу, що його недостатньо засвоїли студенти.
У процесі навчання використовують ігрові методи. Гру в освітньому процесі розглядають як довільну, внутрішньо
мотивовану діяльність, яка передбачає гнучкість у розв’язанні питання про те, як використовувати той чи інший предмет, звертаючись до свого минулого, орієнтуючи себе до сьогодення й прогнозу майбутнього в процесі гри.
Ділові ігри – найскладніша форма ігрових занять, під час яких імітують колективну професійну діяльність. Нині їх
широко застосовують у ВНЗ. Ділові ігри мають значні дидактичні можливості, оскільки забезпечують закріплення й комплексне застосування знань, здобутих під час вивчення різних дисциплін (інтеграційна роль ігор); формування чіткого уявлення про професійну діяльність в обраній спеціальності; розвиток навичок ефективного управління реальними процесами, зокрема за допомогою сучасних математичних методів і технічних засобів.
Соціально-психологічний тренінг розглядають як своєрідні способи формування знань та окремих навичок у сфері спілкування, а також форм їхньої відповідної корекції через групову практику психологічного впливу, основану на активних методах групової роботи.
Лабораторне заняття − форма організації навчання, яку проводять за завданням і під керівництвом науко-во-педагогічного працівника. Основні дидактичні цілі лабораторних робіт − експериментальне підтвердження вивчених теоретичних положень; експериментальна перевірка формул, розрахунків; ознайомлення з методикою проведення експериментів, досліджень та ін.
Практичне заняття − форма організації навчального процесу, під час якої за завданням і під керівництвом науково-педагогічного працівника студенти виконують практичну аудиторну чи позааудиторну роботу з будь-якого предмета. Особливо значну роль практичні заняття мають відіграти у вивченні спеціальних предметів, зміст яких спрямовано на формування професійних умінь.
Індивідуальні зу3аняття є важливою формою організації навчального процесу. Вони передбачають створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів.
Мета самостійної роботи студентів – самостійне вивчення, закріплення й поглиблення раніше здобутих і нових знань, набування практичних навичок і умінь.
Дидактичні цілі самостійної роботи:
- закріплення, поглиблення, розширення знань, здобутих під час аудиторних занять;
- самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом;
- формування професійних навичок і вмінь;
- формування вмінь і навичок самост. розумової праці;
- розвиток самостійності мислення, творчого підходу до розв’язання поставлених завдань;
- самоосвіта.