
- •Модуль 2
- •Лекція: поняття, функції, види, принципи
- •I) лекція не відповідає новітнім тенденціям підготовки фахівця, адже на практиці очікують спеціалістів, які мають не тільки певні знання, але й більшою мірою - вміння та навички роботи;
- •Методика підготовки та проведення практичних і семінарських занять у вищій школі
- •1. Методика підготовки та проведення практичних занять у вш
- •2. Функції контролю знань (навчальних досягнень) студентів
- •3. Дидактичні принципи контролю знань студентів
- •4. Види і форми контролю знань студентів
- •5. Прогресивні технології діагностики знань (тести)
2. Функції контролю знань (навчальних досягнень) студентів
Перевірка і оцінка знань виконують, принаймні, шість функцій: контрольну, навчальну, виховну, організаторську, розвиваючу і методичну.
Контролююча функція - яка передбачає встановлення рівня досягнень окремого студента, групи, факультету і здійснюється для цілеспрямованого керування процесом навчання та вивчення ефективності методів і способів навчання, дає змогу викладачеві своєчасно планувати і коригувати роботу й методику вивчення наступного матеріалу.
Навчаюча функція - передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень студентів, коли його проведення сприяє вдосконаленню та закріпленню їх знань. Саме завдяки реалізації цієї функції контролю, який сприяє повторенню матеріалу, є можливість перенести інформацію з короткочасної у довготривалу пам'ять, а відтак досягнути результату навчання.
Виховна функція - впливаючи на мораль студента, правильно поставлена перевірка і оцінка є потужним засобом напрацювання суспільно цінних якостей особистості: чесного ставлення до праці, активності, самостійності. Завдяки цій функції виховується раціоналізм і працездатність, відповідальність за наслідки праці, виробляються творчі уміння.
Керуюча функція проявляється у керівництві з боку викладача навчальним процесом. Відомо, що керувати самостійною роботою студентів можна за допомогою систематичного контролю, який попереджає випадковість на екзаменах, впливає на рівень знань студентів.
Діагностична функція - проявляється у сумі знань і вмінь майбутнього спеціаліста, одночасно дає можливість встановити недоліки і прогалини в знаннях, а відповідно й усунути їх, тобто дає основу для "зворотного зв'язку", без якого неможливий процес навчання.
Розвиваюча функція — процес контролю знань ефективно сприяє розвитку таких важливих якостей особистості, як самостійність мислення, багата і стінка пам'ять, виразна мова і т.д.
Методична функція - вона дуже важлива для самого викладача і його подальшої роботи, оскільки у процесі контролю викладач одночасно оцінює свою методику викладання, зміст лекцій, семінарів і практичних
Функція вимірювання і оцінювання - включає вимірювання та
оцінювання знань і вмінь, дає можливість встановити результати реалізації
поставленої мети. Адже оцінка є престижем студента в групі, на курсі, на
факультеті. Правильно оцінені знання можуть стати стимулом для
подальшої роботи.
3. Дидактичні принципи контролю знань студентів
Перевірка навчальної діяльності студентів як складова компонента контролю проводиться на основі дидактичних принципів, які передбачають: дієвість, систематичність, індивідуальність, диференціювання, об'єктивність, єдність, всебічність, різноманітність та етичність вимог.
Принцип дієвості полягає у тому, що перевірка і оцінка навчальних досягнень студентів мають відбивати не тільки рівень засвоєння знань, але постійно стимулювати студентів і викладачів до зусиль щодо досягнення у навчальний роботі нових, успіхів.
Принцип систематичності виражається в тому, що, по-перше, перевірка і оцінка навчальних досягнень здійснюється не від випадку до випадку, а планово, у нерозривному зв'язку з усім процесом навчання, з усіх навчальних дисциплін; по-друге, контроль має бути безперервним протягом усього процесу навчання; по-третє, перевірка і оцінка знань проводиться у певній послідовності, з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики.
Принцип індивідуальності перевірки і оцінки навчальних досягнень означає, що викладач прагне глибоко і справедливо оцінити успіх кожного студента, а не групи в цілому.
Принцип диференціювання полягає у визначенні кількісних і якісних різниць у знаннях, вміннях і навичках студентів та їх оцінці.
Принцип об'єктивності означає, що кожна окрема оцінка має бути об'єктивною, тобто відповідати істинній якості і кількості засвоєних знань, вмінь і навичок.
Принцип всебічності контролю передбачає охоплення контролем всіх розділів програми. Позитивна оцінка з одного розділу програми не повинна перекривати незадовільну оцінку з іншого, бо може призводити до появи прогалин у знаннях.
Принцип різноманітності форм контролю створює умови реалізації функцій контролю для підвищення інтересу студентів до його проведення.
Принцип етичності контролю передбачає перш за все повагу до студента, віру в його можливості; делікатність і тактовність викладача, поведінку стосовно студента без зневаги, зарозумілості, гордовитості, погроз та приниження його гідності.