
- •Поняття та місце міжнародного приватного права
- •Предмет міжнародного приватного права.
- •Поняття та елементи міжнародних приватноправових відносин
- •Ознаки міжнародних приватноправових відносин
- •5. Поняття та види іноземного елемента
- •6. Методи міжнародного приватного права
- •7. Принципи міжнародного приватного права
- •8. Співвідношення міжнародного приватного права з міжнародним публічним правом та іншими галузями національного права
- •9. Система міжнародного приватного права
- •10. Поняття та загальна характеристика джерел міжнародного приватного права
- •11. Національне законодавство як джерело міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •12. Характеристика Закону України «Про міжнародне приватне право»
- •13. Міжнародні договори як джерело міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •14. Звичаї як джерело міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •15. Роль судової та арбітражної практики в регулюванні міжнародних приватних
- •16. Уніфікація норм міжнародного приватного права.
- •17. Діяльність міжнародних організацій з питань уніфікації міжнародного приватного права
- •18. Поняття та значення матеріальних та колізійних норм в міжнародному приватному праві.
- •19. Характеристика договорів про правову допомогу
- •20. Фізичні особи як суб’єкти міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •21. Особистий закон фізичних осіб
- •23. Правосуб’єктність фізичних осіб у відносинах з іноземним елементом
- •24. Колізійне регулювання правового статусу фізичних осіб в законодавстві України
- •25. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •26. Характеристика зу «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»
- •27. Правовий статус юридичних осіб в мПрП.
- •28. Особистий закон юридичної особи
- •29. Характеристика теорій юридичної особи
- •30. Колізійне регулювання правового статусу юридичних осіб в законодавстві України Не знаю чи це правильно (ніде не знайшла,використала матеріали минулорічного модулю)
- •31.Заснування та діяльність іноземних юридичних осіб на території України. Представництва та філії іноземних юридичних осіб
- •32. Держава як учасник міжнародних приватних відносин
- •33. Поняття та теорії імунітету держави
- •37. Види (система) колізійних норм
- •38. Односторонні та двосторонні колізійні норми
- •39. Імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні колізійні норми
- •40.Прості, складні, абсолютно визначені та відносно визначені колізійні норми та інші види колізійних норм
- •41. Типи колізійних прив’язок Характеристика окремих колізійних прив’язок
- •42. Уніфікація колізійних норм: поняття, види, стадії
- •43. Правова природа права власності в мпп: поняття, джерела правового регулювання, підстави набуття, зміст, форми, суб’єкти тощо.
- •50. Поняття, ознаки, джерела та загальна характеристика зовнішньоекономічної
- •52. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •53. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •54. Зовнішньоекономічний договір (контракт): поняття, ознаки, форма, особливості щодо
- •55. Поняття, ознаки та загальна характеристика договору міжнародної купівлі-продажу.
- •57. Загальна характеристика Віденської конвенції про міжнародний договір купівлі-продажу
- •58. Сфера дії договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу
- •59. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу (вимоги, що ставляться до оферти
- •60. Зміст договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •61. Засоби правового захисту покупця та продавця за договору міжнародної купівлі-
- •Розділ 3 Засоби правового захисту в разі порушення договору продавцем Стаття 45
- •Стаття 46
- •Стаття 47
- •Стаття 48
- •Стаття 49
- •Стаття 50
- •Стаття 51
- •Стаття 52
- •Розділ 3 Засоби правового захисту в разі порушення договору покупцем Стаття 61
- •Стаття 62
- •Стаття 63
- •Стаття 64
- •Стаття 65
- •62. Розірвання договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про
- •Розділ 5 Наслідки розірвання договору Стаття 81
- •Стаття 82
- •Стаття 83
- •Стаття 84
- •63. Відповідальність сторін за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденською
- •Стаття 36
- •Стаття 37
- •Розділ 4 Звільнення від відповідальності Стаття 79
- •64. Форс мажорні обставини та умови яким вони повинні відповідати за Віденською
- •Розділ 4 Звільнення від відповідальності Стаття 79
- •65. Правила інкотермс – в редакції 2010 року
- •(Редакція 2000 року)
- •3. Інкотермс-2000
- •4. Включення правил інкотермс у договір купівлі-продажу
- •5. Структура інкотермс
- •66. Характеристика окремих груп термінів – е, f, c, d.( терміни exw , fca ,fas, fob, cfr, cif , cpt тощо)
- •9. Терміни
- •Exw ex works (... Named place) франко-завод (... Назва місця)
- •Fca free carrier (... Named place) франко-перевізник (... Назва місця)
- •Fas free alongside ship (... Named port of shipment) франко вздовж борту судна (... Назва порту відвантаження)
- •Fob free on board (... Named port of shipment) франко-борт (... Назва порту відвантаження)
- •Cfr cost and freight (... Named port of destination) вартість і фрахт (... Назва порту призначення)
- •Cif cost, insurance and freight (... Named port of destination) вартість, страхування та фрахт (... Назва порту призначення)
- •Cpt carriage paid to (... Named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... Назва місця призначення)
54. Зовнішньоекономічний договір (контракт): поняття, ознаки, форма, особливості щодо
Укладення
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;
Ознаками зовнішньоекономічного договору (контракту) є різновид господарського договору та місцезнаходження контрагентів в різних країнах.
Стаття 6. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та право, що застосовується до них
Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
1. До умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться:
1.1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
1.2. Преамбула.
У преамбулі зазначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Постачальник" тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір (контракт), та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту) (установчі документи тощо).
1.3. Предмет договору (контракту).
У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується.
1.4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
1.5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).
У цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні умови поставки (відповідно до правил "Інкотермс", які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару).
1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
1.7. Умови платежів.
Цей розділ визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань.
1.8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг)
У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів.
1.9. Упаковка та маркування.
1.10. Форс-мажорні обставини.
Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов`язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.
1.11. Санкції та рекламації.
1.12. Урегулювання спорів у судовому порядку.
1.13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.
2. За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови:
страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.
Стаття 383. Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
1. Кабінет Міністрів України з метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів (контрактів) законодавству України може запроваджувати їх державну реєстрацію.
2. Види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що підлягають державній реєстрації, а також порядок її здійснення визначаються законом про зовнішньоекономічну діяльність ( 959-12 ) та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.
3. Виконання зобов'язань, що випливають із зовнішньоекономічних договорів (контрактів), не зареєстрованих в установленому законом порядку, тягне застосування до суб'єктів господарювання, які порушили цю вимогу, адміністративно-господарських санкцій, передбачених законом.