Пізнання це :

• Процес здобування знань, створення образів, моделей теорій реальності (це інформативний аспект пізнання);

• Прагнення оволодіти реальністю, проникнути в її приховані підвалини (це активістський або вольовий аспект пізнання);

• Бажання досягти найважливішого, найпозитивнішого для людини стану досконалості (це смисловий аспект пізнання).

Об’єкт пізнання: конкретні речі, явища, процеси, на які безпосередньо спрямована пізнавальна активність людей.

Суб’єкт пізнання: той, хто здійснює пізнавальну діяльність (індивід, соціальна група, клас або суспільство вцілому).

Види пізнання:

• ЖИТТЄВО – ДОСВІДНЕ;

• МИСТЕЦЬКЕ;

• РЕЛІГІЙНО – МІСТИЧНЕ;

• ЕКСТРАСЕНСИВНЕ.

Рівень пізнання	Об’єкти пізнання	Форми пізнання	Результат пізнання
Чуттєвий	Окремі властивості та ознаки речей	Відчуття Сприйняття Уявлення	Створення образу реальності
Раціонально –логічний	Зв’язки, функції відношення речей	Поняття Судження Умовиводи	Створення понять, учень, теорій, концепцій
Синтезу вальний	Синтез абстрактного мислення та наочного даного	Експеримент Досвід практика	Підвищення рівня достовірності знання. Вихід на нові обрії пізнання та реальності.

Основні концепції істини:

• Відповідності знань та уявлень дійсності (кореспондентська);

• Конвенціальна;

• Прагматична;

• Регулятивна.

Критерії істинності наукових знань:

• Підтвердження фактами;

• Підтвердження експериментальними перевірками;

• Узгодженість із принципами наукової теорії;

• Коректність і точність застосування термінології;

• Логічна і концептуальна несперечливість.

Найбільш авторитетні методи сучасної філософії:

• Феноменології;

• Логічного аналізу;

• Кателорігіального аналізу;

• Діалектики;

• Системно структурного аналізу;

• Герменевтики;

• Трансцендентальної аналітики .

Форми емпіричного пізнання:

• описи;

• зведення;

• протоколи.

Методи емпіричного пізнання:

• спостереження;

  • безпосереднє;

  • опосередковане.

• Порівняння;

• Вимірювання;

  • пряме;

  • непряме.

• Описування;

  • описування як класифікація зібраних даних;

  • описування теоретичних положень.

• Експеримент;

  • пошуковий

  • перевірочний;

  • здійснюючий.

Основні методи опрацювання фактів:

• аналіз: розкладання фактів на їх елементарні складники;

• синтез: поєднання елементарних складників у складніше цілісне явище;

• індукція: рух думки від окремих фактів до ідей;

• дедукція: рух думки від загальних ідей до фактів;

• ідеалізація доведення параметрів певних фактів або явищ до гранично можливих меж для виявлення певної якості в найповнішому варіанті;

• формалізація: застосування символічних позначень для виявлення однорідних одиниць фактів.