3. Санація боржника.

Санація боржника — це система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржни­ка та задоволення в повному обсязі або частково вимог кре­диторів. Вона може включати кредитування, реорганізацію, в тому числі зміну організаційно-правової форми боржника, зміну форми власності, системи управління боржника тощо.

Процедура санації вводиться ухвалою арбітражного суду за поданням комітету кредиторів на строк до дванадцяти міся­ців, який може бути продовжений ще до шести місяців або скорочений за клопотанням комітету кредиторів, керуючого санацією або інвесторів (осіб, що беруть участь у санації, приймаючи зобов'язання про погашення (повністю чи част­ково) боргу боржника на певних умовах, в тому числі набуття права власності на його майно).

Одночасно господарський суд за погодженням комітету кре­диторів призначає керуючого санацією, яким може бути ке­рівник підприємства, розпорядник майном або стороння осо­ба, що має ліцензію арбітражного керуючого.

З дня винесення ухвали про санацію припиняються пов­новаження органів управління боржника, управління бор­жником переходить до керуючого санацією, який має широкі повноваження, а саме:

— на проведення інвентаризації майна боржника та здійс­нення розпорядження цим майном з дотриманням вимог Закону;

— на укладення угод (в т. ч. мирової угоди) від імені борж­ника;

— на здійснення заходів щодо стягнення дебіторської за­боргованості боржника;

— на розгляд вимог кредиторів щодо зобов'язань боржни­ка, що виникли після порушення справи про банкрутство;

— за певних умов, передбачених Законом, на відмову від виконання договорів боржника, а також на звернення до господарського суду з заявами про визнання укладених боржни­ком угод недійсними.

Основне призначення керуючого санацією — це розробка і забезпечення виконання схваленого комітетом кредиторів та затвердженого арбітражним судом плану санації, який має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та містити заходи щодо такого відновлення аж до продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу; умови участі інвесторів, за їх наявності, у задоволенні вимог креди­торів, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам тощо. Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію в господарський суд не буде по­дано схваленого комітетом кредиторів плану санації, господарський суд може прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Керуючий санацією зобов'язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт у разі: закінчення строку санації (за п'ят­надцять днів до його закінчення), за наявності підстав для до­строкового припинення санації (відновлення платоспромож­ності боржника, укладення мирової угоди). Цей звіт повинен містити відомості про фінансово-господарський стан борж­ника та наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника, а також інші відомості про можливість погашення кредитор­ської заборгованості, що залишилася.

Господарський суд затверджує звіт керуючого санацією і ви­носить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство, якщо зборами кредиторів за результатами розг­ляду цього звіту прийнято рішення:

• про виконання плану санації, закінчення процедури сана­ції та відновлення платоспроможності боржника;

• про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника та переходом до розрахунків кредиторів.

Звіт керуючого санацією не підлягає затвердженню у разі встановлення арбітражним судом обгрунтованості скарг кре­диторів або відсутності ознак відновлення платоспроможності боржника, про що виноситься відповідна ухвала. Незатвердження арбітражним судом звіту керуючого санацією або неподання такого звіту у встановлений строк є підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.