12. Види та істотні правові ознаки суб’єктів господарювання.

суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно та несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з ст. 55 ГК України суб’єктами господарювання є:

1. господарські організації-юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Нагадаємо, що відповідно до ЦК України під юридичною особою мається на увазі організація, створена та зареєстрована у встановленому законом порядку;

1. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб’єкт господарювання має ряд істотних ознак:

1. Належну правову чи організаційну;

2. Господарську компетенцію (фізичні особи – підприємці реалізують господарську компетенцію безпосередньо, а суб’єкти господарського права – юридичні особи здійснюють її через систему їх органів управління. Господарська компетенція громадян, громадських та інших організацій, які виступають засновниками суб'єктів господарювання виникає на підставі закону та установчого документа господарської організації.);

3.Господарську деліктоздатність (здатність суб’єкта господарювання нести господарсько-правову відповідальність у виді відшкодування збитків, господарські санкції у вигляді грошової суми);

4. Особливу мету, цілі та предмет діяльності (мета - результат, для досягнення якого створюється і діє суб’єкт господарювання. Цілі є складовими елементами мети або сприяють її досягненню. Предмет діяльності - перелік видів діяльності, які має право здійснювати суб’єкт господарювання); майнову основу господарювання (майно, що знаходиться у суб. господарювання у володінні та користуванні).

13. Правовий статус фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 55 ГКУ до переліку суб’єктів господарювання входять громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ГКУ громадянин – підприємець зобов'язаний:

1. Одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності;

2. Повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах; забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов'язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством; не допускати недобросовісної конкуренції;

3. Своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.

Держ. реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП проводиться у разі:

1. Прийняття ФОПом рішення про припинення підпр. діял.;

2. Смерті ФОПа;

3. Постановлення суд. рішення: про оголошення фіз. ос. померлою або визнання

безвісно відсутньою;

4. Постановлення суд. рішення про визнання ФОП, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;

5. Постановлення суд. рішення про припинення підпр. діял. ФОП.