
- •1. Предмет господарського права.
- •2. Метод господарського права.
- •3. Господарські правовідносини: поняття, визначальна ознака та класифікація.
- •4. Джерела господарського права.
- •5. Основна ознака, особливості та система господарського законодавства.
- •6. Поняття господарської діяльності.
- •7. Підприємництво. Гарантії прав щодо ведення підприємницької діяльності.
- •8. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- •9. Умови ведення підприємницької діяльності.
- •10. Підстави припинення підприємницької діяльності.
- •11. Некомерційна господарська діяльність: поняття, суб’єкти, особливості правового режиму.
- •12. Види та істотні правові ознаки суб’єктів господарювання.
- •13. Правовий статус фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності.
- •14. Поняття підприємства. Види та організаційні форми підприємств.
- •15. Установчий документ підприємства.
- •16. Правове становище відокремлених підрозділів підприємства.
- •17. Сутність та види реорганізації господарської організації.
- •18. Підстави та етапи ліквідації господарської організації.
- •19. Поняття акціонерного товариства, особливості його правового становища.
- •20. Система органів управління акціонерного товариства.
- •21. Поняття акції. Класифікація акцій.
- •22. Порівняльна характеристика товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.
- •23. Правове становище повного товариства та командитного товариства.
- •24. Поняття об’єднання підприємств. Види об’єднань підприємств.
- •25. Система органів управління об’єднання підприємств.
- •26. Правова характеристика державного унітарного підприємства.
- •27. Правова характеристика державного казенного підприємства.
- •28. Правова характеристика державного комерційного підприємства.
- •29. Господарсько-правове розуміння майна.
- •30. Особливості суб’єктивних прав власника майна, що використовується у сфері господарювання.
- •31. Право господарського відання та право оперативного управління.
- •32. Поняття господарського зобов’язання. Види господарських зобов’язань.
- •33. Принципи виконання господарських зобов’язань.
- •34. Поняття господарського договору. Класифікація господарських договорів.
- •35. Зміст та форма господарського договору.
- •36. Загальні правила укладання господарського договору.
- •37. Порядок зміни та розірвання господарського договору.
- •38. Державне господарське регулювання. Державний господарський нагляд (контроль).
- •39. Поняття державної економічної політики, її напрями та форми реалізації.
- •40. Управління господарською діяльністю органами місцевого самоврядування.
- •41. Основні види порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
- •42. Види цін та порядок їх встановлення.
- •43. Поняття правопорушення у сфері господарювання.
- •44. Види відповідальності у сфері господарювання.
- •45. Господарські санкції у вигляді грошової суми.
- •46. Поняття банкрутства. Учасники процедури банкрутства.
- •47. Процедура санації в справі про банкрутство.
- •48. Поняття захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання.
- •49. Особливості юрисдикційного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
- •50. Особливості неюрисдикційного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
- •51. Правова охорона інформації з обмеженим доступом у сфері господарювання.
- •52. Торговельна діяльність: поняття, види, об’єкти та суб’єкти.
- •53. Правова характеристика товарної біржі.
- •54. Порівняльна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки.
- •55. Договірне оформлення транспортної діяльності.
- •56. Суб’єкти правовідносин у сфері будівельної діяльності.
- •57. Організаційні форми сільськогосподарських підприємств.
- •2. Колективне сільськогосподарське підприємство
- •3. Особисте селянське господарство
- •58. Правове становище банку. Банківські операції.
- •59. Кредитний договір: визначення, зміст, форма.
- •60. Поняття лізингу. Види лізингу.
- •61. Торговець цінними паперами: поняття, особливості компетенції, операції.
- •62. Характеристика функцій та змісту основних документів процедури страхування.
- •63. Порівняльна характеристика інвестиційної та інноваційної діяльності.
- •64. Поняття, види та форми іноземних інвестицій.
- •65. Визначення, зміст та форма зовнішньоекономічного договору.
- •66. Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
6. Поняття господарської діяльності.
Визначення господарської діяльності є ключовим поняттям господарського права та має законодавче закріплення в декількох чинних нормативно-правових актах:
по-перше, в Законі Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 1.32 ст. 1) вказано, що «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі якщо безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою»;
по-друге, в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ст.1) подане таке визначення: «Господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, пов’язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару»;
по-третє, у Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01 червня 2000 р. зазначається, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;
по-четверте, згідно із ГК України (ст. 3) «під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність». При цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Підсумовуючи викладене вище, маж на дати таке узагальнене визначення: господарська діяльність - це діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт і наданню послуг, яку за плату та професійно ведуть уповноважені на це суб’єкти з метою задоволення відповідної суспільної потреби згідно зі встановленими у законодавстві правилами та під публічним контролем.
7. Підприємництво. Гарантії прав щодо ведення підприємницької діяльності.
У ст. 42 ГК України законодавець визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Прийняття Закону України «Про підприємництво» у 1991 році було основою легалізації в Україні інституту підприємництва і стало офіційним визнанням необхідності переходу країни до ринкової соціально-економічної формації. У цьому зв’язку основним наслідком прийняття Закону України «Про підприємництво» стало визначення підприємництва як базового для країни способу економічної діяльності, на противагу адміністративно-плановому господарюванню, побудованому на засадах ринкового товарообміну.
У ст. 47 ГК України встановлено загальні гарантії прав підприємців, зокрема:
держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів;
забезпечення підприємця матеріально-технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється з метою виконання підприємцем поставок, робіт чи послуг для державних потреб;
держава гарантує недоторканність майна та забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до статті 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом;
збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до ГК України та інших законів.
підприємець або громадянин, який працює у підприємця за наймом, у передбачених законом випадках може бути залучений до виконання в робочий час державних або громадських обов’язків, з відшкодуванням підприємцю відповідних збитків органом, який приймає таке рішення. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом.