62. Характеристика функцій та змісту основних документів процедури страхування.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Основними документами процедури страхування є договір страхування, страховий поліс, правила страхування, заява страхувальника про страховий випадок, страховий акт.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Договір страхування укладається відповідно до правил страхування. Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Факт укладання договору страхування може посвідчуватись страховим полісом, що є формою договору страхування.

Виплата страхового відшкодування проводиться страховиком на підставі заяви про страховий випадок і страхового акту, який складається страховиком (чи уповноваженою ним особою) Страховик може на письмовий запит одержати від підприємств, установ та організацій інформацію, пов’язану із страховим випадком, в тому числі і ту. що є комерційною таємницею.

63. Порівняльна характеристика інвестиційної та інноваційної діяльності.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект. У ст. 326 ГК України зазначається, що інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об’єкти господарської діяльності з метою одержання прибутку або досягнення іншого соціального ефекту.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про інвестиційну діяльність» інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестування, залежно від джерела його походження, може бути приватним, комунальним, державним. Згідно з ч. 2 ст. 326 ГК України державне (комунальне) інвестування здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону. При цьому принагідно зазначимо, що відповідно до ст. 330 ГК України інноваційні проекти, які інвестуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, а також проекти, замовниками яких є органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, підлягають обов’язковій державній експертизі відповідно до законодавства. Інноваційні проекти, що інвестуються за рахунок інших джерел, підлягають обов'язковій державній експертизі з питань додержання екологічних, містобудівних та санітарно-гігієнічних вимог.

Однією із форм інвестиційної діяльності, як вважається, є інноваційна діяльність. Вона здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології, прогресивні міжгалузеві структурні зрушення, реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат, фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил, розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і екологічного становища.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інноваційну діяльність» інновації - це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва 1 (або) соціальної сфери, а інноваційна діяльність є діяльністю, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.