5. Основна ознака, особливості та система господарського законодавства.

Відкритим залишається питання визначення чітких ознак, керуючись якими можна було б відмежовувати масив господарського законодавства від інших сфер законодавства. На наш погляд, основною ознакою віднесення нормативно-правового акта чи нормативного договору до господарського законодавства є наявність у ньому статей, які регулюють у сукупності або окремо відносини:

• із загальних засад здійснення господарської діяльності;

• з організації, функціонування та припинення суб’єктів господарювання, включаючи господарські організації та приватних підприємців;

• виникнення, переходу і припинення права власності та інших речових прав у сфері господарської діяльності;

• з господарських зобов’язань;

• іноземного інвестування, валютного регулювання та зовнішньоекономічної діяльності в господарській сфері;

• зі спеціальних режимів господарювання;

• з відповідальності суб’єктів господарювання;

• стосовно банкрутства;

• із захисту господарських прав та інтересів тощо.

Іншими словами, господарське законодавство акумулює нормативно-правові акти та нормативні договори за ознакою наявності в них статей, що містять господарсько-правові норми.

Особливості господарського законодавства:

1. основні нормативно-правові акти господарського законодавства часто наділені комплексним змістом (тобто містять статті інших галузевих законодавств). Прикладом може слугувати основний акт господарського законодавства - ГК України;

1. має місце множинність актів господарського законодавства, зумовлена складністю предмета господарського права, різнорідністю видів господарської діяльності, багатоукладністю форм власності, великою кількістю органів публічного управління господарською діяльністю тощо;

2. існує поєднання національного господарського законодавства України з міжнародними договорами України;

3. є специфіка господарського законодавства, що застосовується у сфері зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання. Вона виявляється у використанні законодавства інших держав або у зверненні до наднаціонального правового регулювання (наприклад, шляхом застосування документів МТП).

Задається система господарського законодавства в основному логікою побудови ГК України. Даний кодифікований нормативно-правовий акт можна назвати стрижнем господарського законодавства України, а на розвиток його положень прийнято значну кількість спеціальних законів.

Регулятивні акти господарського законодавства можна систематизувати таким чином:

• законодавчі акти про основні засади господарювання (це відповідні положення ЦК України та ГК України, закони про основні засади господарювання - «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01 червня 2000 p., «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 p., відповідні підзаконні акти тощо);

• законодавство про правовий статус суб’єктів господарювання (відповідні положення ЦК України та ГК України, Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 p.. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 p., майбутній закон про державні підприємства тощо);

• законодавство про право власності та майнову основу господарювання (відповідні положення ЦК України, ГК України, ЗК України тощо);

• законодавство про господарські зобов'язання (відповідні положення ЦК України та ГК України, закони про окремі види зобов’язань, як-от Закони України «Про фінансовий лізинг» від 16 грудня 1997 p., «Про заставу» від 02 жовтня 1992 р. тощо):

• законодавство про відповідальність за правопорушення у сфері господарювання і захист господарських прав та інтересів (відповідні положення ЦК України та ГК України, спеціальні закони - Закони України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань*³ від 22 листопада 1996 p., «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»⁴ від 18 листопада 2003 р. тощо);

• законодавство про банкрутство (відповідні положення ЦК України та ГК України. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 р. тощо);

• законодавство про особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання (відповідні положення ЦК України та ГК України, спеціальні закони - Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 p., «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 p., «Про страхування» від 07 березня 1996 р. тощо);

• законодавство про зовнішньоекономічну діяльність та валютні операції (відповідні положення ГК України, Закони України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 p., «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 p.. Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. № 15-93 тощо);

• законодавство про спеціальні режими господарювання (ГК України. Закони України «Про спеціальні (вільні) економічні зони» від 13 жовтня 1992 p., «Про концесії» від 16 липня 1999 р. тощо).