
- •1. Предмет господарського права.
- •2. Метод господарського права.
- •3. Господарські правовідносини: поняття, визначальна ознака та класифікація.
- •4. Джерела господарського права.
- •5. Основна ознака, особливості та система господарського законодавства.
- •6. Поняття господарської діяльності.
- •7. Підприємництво. Гарантії прав щодо ведення підприємницької діяльності.
- •8. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- •9. Умови ведення підприємницької діяльності.
- •10. Підстави припинення підприємницької діяльності.
- •11. Некомерційна господарська діяльність: поняття, суб’єкти, особливості правового режиму.
- •12. Види та істотні правові ознаки суб’єктів господарювання.
- •13. Правовий статус фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності.
- •14. Поняття підприємства. Види та організаційні форми підприємств.
- •15. Установчий документ підприємства.
- •16. Правове становище відокремлених підрозділів підприємства.
- •17. Сутність та види реорганізації господарської організації.
- •18. Підстави та етапи ліквідації господарської організації.
- •19. Поняття акціонерного товариства, особливості його правового становища.
- •20. Система органів управління акціонерного товариства.
- •21. Поняття акції. Класифікація акцій.
- •22. Порівняльна характеристика товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.
- •23. Правове становище повного товариства та командитного товариства.
- •24. Поняття об’єднання підприємств. Види об’єднань підприємств.
- •25. Система органів управління об’єднання підприємств.
- •26. Правова характеристика державного унітарного підприємства.
- •27. Правова характеристика державного казенного підприємства.
- •28. Правова характеристика державного комерційного підприємства.
- •29. Господарсько-правове розуміння майна.
- •30. Особливості суб’єктивних прав власника майна, що використовується у сфері господарювання.
- •31. Право господарського відання та право оперативного управління.
- •32. Поняття господарського зобов’язання. Види господарських зобов’язань.
- •33. Принципи виконання господарських зобов’язань.
- •34. Поняття господарського договору. Класифікація господарських договорів.
- •35. Зміст та форма господарського договору.
- •36. Загальні правила укладання господарського договору.
- •37. Порядок зміни та розірвання господарського договору.
- •38. Державне господарське регулювання. Державний господарський нагляд (контроль).
- •39. Поняття державної економічної політики, її напрями та форми реалізації.
- •40. Управління господарською діяльністю органами місцевого самоврядування.
- •41. Основні види порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
- •42. Види цін та порядок їх встановлення.
- •43. Поняття правопорушення у сфері господарювання.
- •44. Види відповідальності у сфері господарювання.
- •45. Господарські санкції у вигляді грошової суми.
- •46. Поняття банкрутства. Учасники процедури банкрутства.
- •47. Процедура санації в справі про банкрутство.
- •48. Поняття захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання.
- •49. Особливості юрисдикційного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
- •50. Особливості неюрисдикційного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
- •51. Правова охорона інформації з обмеженим доступом у сфері господарювання.
- •52. Торговельна діяльність: поняття, види, об’єкти та суб’єкти.
- •53. Правова характеристика товарної біржі.
- •54. Порівняльна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки.
- •55. Договірне оформлення транспортної діяльності.
- •56. Суб’єкти правовідносин у сфері будівельної діяльності.
- •57. Організаційні форми сільськогосподарських підприємств.
- •2. Колективне сільськогосподарське підприємство
- •3. Особисте селянське господарство
- •58. Правове становище банку. Банківські операції.
- •59. Кредитний договір: визначення, зміст, форма.
- •60. Поняття лізингу. Види лізингу.
- •61. Торговець цінними паперами: поняття, особливості компетенції, операції.
- •62. Характеристика функцій та змісту основних документів процедури страхування.
- •63. Порівняльна характеристика інвестиційної та інноваційної діяльності.
- •64. Поняття, види та форми іноземних інвестицій.
- •65. Визначення, зміст та форма зовнішньоекономічного договору.
- •66. Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
52. Торговельна діяльність: поняття, види, об’єкти та суб’єкти.
Відповідно до ст. 263 ГК України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їхню реалізацію шляхом надання відповідних послуг.
Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання в таких формах:
матеріально-технічне постачання і збут;
енергопостачання;
заготівля;
оптова торгівля;
роздрібна торгівля та громадське харчування;
продаж і передача в оренду засобів виробництва;
Об'єктами торговельної діяльності є товари, зокрема, продукція виробничо-технічного призначення, вироби народного споживання, цінні папери, енергія тощо, які у чинному законодавстві України кваліфікуються як речі, або до котрих у торговельному обороті застосовуються правила обігу речей.
Суб'єктами, господарсько-торговельної діяльності є юридичні особи - суб’єкти господарювання та фізичні особи - підприємці, які реалізують продукцію виробничо-технічного призначення, вироби народного споживання та інші товари, а також ведуть допоміжну діяльність, надаючи послуги, що є супутніми торгівлі і забезпечують її здійснення.
53. Правова характеристика товарної біржі.
Запровадження ринкових засад та форм господарювання в економіку України зумовило широке застосування конкурентних способів укладання господарських договорів на реалізацію майна шляхом проведення торгів і, відповідно, появу і розвиток спеціалізованих організацій, що здійснюють організаційно-правове проведення торгів та надання пов’язаних з цим послуг. Серед таких суб’єктів торговельно-господарських відносин особливе місце посідає біржа - одна з історично перших організаційних форм, що використовується для проведення торгів.
Уніфікованого визначення біржі законодавство України не містить, регулюючи правове становище бірж залежно від їх виду та спеціалізації. Однак шляхом аналізу відповідних нормативно-правових актів є можливість зафіксувати спільні істотні юридичні ознаки такого виду суб’єктів господарювання.
Біржа є юридичною особою - суб’єктом господарювання з виключною компетенцією, яка створена та діє в порядку і в організаційній формі, встановленій законодавством, що без мети одержання прибутку надає послуги з організації гуртової купівлі-продажу певних видів товарів згідно із затвердженими правилами.
54. Порівняльна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки.
У ст. 655 ЦК України зазначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Даний договір є оплатним, двостороннім і нонсенсуальним.
Слід звернути увагу на те. що згідно зі ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі- продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Виходячи з викладеного вище, відмінність договору поставки від договору купівлі-продажу полягає у наступному:
а) сторонами договору поставки можуть бути тільки суб’єкти господарювання.
б) предметом договору поставки є тільки товар, який призначається для господарської (підприємницької) діяльності, або інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім і тому подібним споживанням.
в) зміст договору поставки містить специфічні для нього елементи, як-от асортимент, комплектність продукції тощо.
г) товару, який повинен бути поставленим, на момент укладення договору поставки у продавця може не бути у наявності;
г) укладення договору поставки може грунтуватися на вільному волевиявленні сторін, або ж на адміністративному акті (як-от на державному замовленні, або ж на акті прикріплення покупця до постачальника при поставках товарів між організаціями держав - учасниць СНД тощо).