50. Особливості неюрисдикційного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

Захист суб'єктивних цивільних прав та охоронюваних законом інтересів здійснюється у передбаченому законом порядку із застосуванням певних форм, засобів та способів захисту. Неюрисдикційна форма захисту охоплює дії громадян та організацій у захисті прав, які здійснюються ними самостійно без звернення до компетентних державних органів. У ЦК України вказані дії, об'єднані в поняття самозахисту цивільних прав, який розглядається як один із способів захисту цивільних прав. До них слід віднести:

Визнання права. Необхідність цього способу захисту виникає у тих випадках, коли існування у певної особи права викликає сумнів, не підтверджується даними (документами) встановленої форми, а також суб'єктивне право оспорюється. Цей спосіб захисту може бути реалізований лише в юрисдикційному порядку, причому вимога позивача звернена не до відповідача, а до суду, який на підставі наданих позивачем доказів офіційно встановлює наявність або відсутність у нього спірного права.

Визнання правочину недійсним. Цей спосіб можна визнати одним з різновидів такого способу, як відновлення положення, що існувало до порушення права. В обох випадках сторони, що виконали недійсну угоду, мають повернутися до первинного стану за правовими наслідками.

Зміна або припинення правовідношення - реалізується, як правило, в юрисдикційному порядку, хоча можливий і неюрисдикційний спосіб. Так, особа може припинити дію договору (розірвати його достроково) у випадку, коли зрозуміло, що договір не буде виконаний належним чином і в передбачені терміни. Так, при придбанні за договором купівлі-продажу неякісної речі покупець має право за законом (ст. 678 ЦК України) вимагати безоплатного усунення недоліків товару, або відшкодування витрат на його виправлення, або заміни недоброякісного товару на аналогічний товар належної якості, або пропорційного зменшення купівельної ціни, або відмовитися від виконання договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми (припинення правовідносин).

Самозахист цивільних прав. Неюрисдикційна форма захисту цивільних прав полягає в особливих діях громадян і організацій, що здійснюються ними самостійно, без звернення до державних та інших компетентних органів. У новому ЦК України введено поняття самозахисту цивільних прав. Під самозахистом розуміють застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам громадянського суспільства (ст. 19 ЦК України). До них, наприклад, належать дії власника або іншого законного володільця, що спрямовані на захист майна, а також дії, здійснені у стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

51. Правова охорона інформації з обмеженим доступом у сфері господарювання.

Здійснення правової охорони інформації з обмеженим доступом (конфіденційної інформації та комерційної таємниці) в господарській діяльності є нагальною вимогою сучасного способу господарювання на рівні середнього та великого підприємництва, а також обов’язковою умовою досягнення належної безпеки діяльності та збереження цілісності організаційної структури суб’єктів господарювання. Інформаційна безпека досягається за рахунок використання комплексу систем, методів та засобів захисту інформації суб’єкта господарювання від можливих зловмисних дій конкурентів.

Механізмом охорони інформації з обмеженим доступом є сукупність правил та дій, спрямованих на попередження, виявлення та припинення несанкціонованих розголошення, доступу чи втрати конфіденційної або таємної інформації. Охорона інформації складається з декількох взаємопов’язаних напрямів - нормативного, юридичного, технічного тощо.

Нормативний захист інформації - це система нормативно-правових та локальних актів, що надають гарантії та встановлюють правила поведінки для захисту інформації. Наприклад, нормативні гарантії захисту інформації зазначені в ст. 6 Закону України «Про інформацію», в якій діяльність щодо створення загальної системи охорони інформації визначається одним із головних напрямів держави в інформаційній політиці.

Юридична охорона інформації включає в себе документальне оформлення переліку відомостей, які є комерційною таємницею, а також складання супутніх документів (положення про комерційну таємницю, яке регламентує порядок доступу до такої інформації, а також запровадження системи, за якої кожний працівник під розписку ознайомлюватиметься з цим положенням та інформацією про відповідальність за його порушення).

Слід зазначити, що суб’єкт господарювання повинен вживати заходів технічного та фізичного характеру, що направлені на охорону комерційної таємниці.

До технічних заходів безпеки інформації можна віднести:

виявлення та локалізація можливих каналів витоку конфіденційної інформації;

забезпечення охорони приміщень, устаткування, офісів, продукції та технічних засобів;

інженерно-технічний захист службових, виробничих приміщень, складів тощо.

До фізичних заходів безпеки інформації належать:

організація особистої безпеки керівництва та провідних менеджерів і спеціалістів;

забезпечення пропускного та внутрішньо-об’єктного режиму;

контроль за дотриманням такого режиму та ін.