
- •1. Предмет господарського права.
- •2. Метод господарського права.
- •3. Господарські правовідносини: поняття, визначальна ознака та класифікація.
- •4. Джерела господарського права.
- •5. Основна ознака, особливості та система господарського законодавства.
- •6. Поняття господарської діяльності.
- •7. Підприємництво. Гарантії прав щодо ведення підприємницької діяльності.
- •8. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- •9. Умови ведення підприємницької діяльності.
- •10. Підстави припинення підприємницької діяльності.
- •11. Некомерційна господарська діяльність: поняття, суб’єкти, особливості правового режиму.
- •12. Види та істотні правові ознаки суб’єктів господарювання.
- •13. Правовий статус фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності.
- •14. Поняття підприємства. Види та організаційні форми підприємств.
- •15. Установчий документ підприємства.
- •16. Правове становище відокремлених підрозділів підприємства.
- •17. Сутність та види реорганізації господарської організації.
- •18. Підстави та етапи ліквідації господарської організації.
- •19. Поняття акціонерного товариства, особливості його правового становища.
- •20. Система органів управління акціонерного товариства.
- •21. Поняття акції. Класифікація акцій.
- •22. Порівняльна характеристика товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.
- •23. Правове становище повного товариства та командитного товариства.
- •24. Поняття об’єднання підприємств. Види об’єднань підприємств.
- •25. Система органів управління об’єднання підприємств.
- •26. Правова характеристика державного унітарного підприємства.
- •27. Правова характеристика державного казенного підприємства.
- •28. Правова характеристика державного комерційного підприємства.
- •29. Господарсько-правове розуміння майна.
- •30. Особливості суб’єктивних прав власника майна, що використовується у сфері господарювання.
- •31. Право господарського відання та право оперативного управління.
- •32. Поняття господарського зобов’язання. Види господарських зобов’язань.
- •33. Принципи виконання господарських зобов’язань.
- •34. Поняття господарського договору. Класифікація господарських договорів.
- •35. Зміст та форма господарського договору.
- •36. Загальні правила укладання господарського договору.
- •37. Порядок зміни та розірвання господарського договору.
- •38. Державне господарське регулювання. Державний господарський нагляд (контроль).
- •39. Поняття державної економічної політики, її напрями та форми реалізації.
- •40. Управління господарською діяльністю органами місцевого самоврядування.
- •41. Основні види порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
- •42. Види цін та порядок їх встановлення.
- •43. Поняття правопорушення у сфері господарювання.
- •44. Види відповідальності у сфері господарювання.
- •45. Господарські санкції у вигляді грошової суми.
- •46. Поняття банкрутства. Учасники процедури банкрутства.
- •47. Процедура санації в справі про банкрутство.
- •48. Поняття захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання.
- •49. Особливості юрисдикційного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
- •50. Особливості неюрисдикційного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
- •51. Правова охорона інформації з обмеженим доступом у сфері господарювання.
- •52. Торговельна діяльність: поняття, види, об’єкти та суб’єкти.
- •53. Правова характеристика товарної біржі.
- •54. Порівняльна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки.
- •55. Договірне оформлення транспортної діяльності.
- •56. Суб’єкти правовідносин у сфері будівельної діяльності.
- •57. Організаційні форми сільськогосподарських підприємств.
- •2. Колективне сільськогосподарське підприємство
- •3. Особисте селянське господарство
- •58. Правове становище банку. Банківські операції.
- •59. Кредитний договір: визначення, зміст, форма.
- •60. Поняття лізингу. Види лізингу.
- •61. Торговець цінними паперами: поняття, особливості компетенції, операції.
- •62. Характеристика функцій та змісту основних документів процедури страхування.
- •63. Порівняльна характеристика інвестиційної та інноваційної діяльності.
- •64. Поняття, види та форми іноземних інвестицій.
- •65. Визначення, зміст та форма зовнішньоекономічного договору.
- •66. Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
46. Поняття банкрутства. Учасники процедури банкрутства.
Сьогодні у багатьох країнах світу відбувається процес перегляду законодавства про банкрутство. Метою таких реформ є адекватне реагування на сучасний стан розвитку міжнародної торгівлі та процеси гармонізації правового регулювання відносин неспроможності у різних державах.
Банкрутством є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не Інакше як через застосування ліквідаційної процедури (абз. 4 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» учасниками провадження у справі про банкрутство є:
Боржник це суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).
Розпорядник майна - це фізична особа, на яку у встановленому порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю мі управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство.
Керуючий санацією є фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника. Комітет кредиторів має прийняти рішення про погодження кандидатури керуючого санацією.
ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
інвестори - це фізичні особи та (або) юридичні особи, які виявляють бажання взяти участь у процедурі санації боржника, що подали розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації (план санації).
засновників (учасників) боржника - юридичної особи, власника майна, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Однак основні функції цих суб'єктів встановлюються законодавцем на етапі досудової санації.
47. Процедура санації в справі про банкрутство.
Санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Під реструктуризацією підприємства розуміється здійснення організаційно- господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу, з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачене планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.
Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено. Згідно з ч. 11 ст. 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо розрахунки з кредиторами не проведено у строки, передбачені планом санації, господарський суд у разі відсутності клопотання комітету кредиторів про продовження термінів, передбачених планом санації, і внесення відповідних змін до плану санації визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
З дня винесення ухвали про санаціюі припиняються повноваження керівника боржника, управління боржником переходить до керуючого санацією. Припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов’язані забезпечити передання керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей