39. Поняття державної економічної політики, її напрями та форми реалізації.

Державна економічна політика - це діяльність держави, метою якої є реалізація та оптимальне узгодження інтересів суб’єктів господарювання і споживачів, територіальних громад, держави та українського народу в цілому.

Згідно зі ст. 10 ГК України основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є:

структурно-галузева політика;

інвестиційна політика;

амортизаційна політика;

політика інституційних перетворень;

цінова політика;

антимонопольно-конкурентна політика;

податкова політика;

грошово-кредитна політика;

валютна політика;

зовнішньоекономічна політика.

Формами реалізації державної економічної політики є економічна стратегія та економічна тактика.

Економічна стратегія-це обраний державою курс економічної політики, який ґрунтується на довготривалих об'єктивних процесах і пріоритетах економіки. Згідно з ч.2 ст. 9 ГК України економічна стратегія розрахована на тривалу перспективу і спрямована на вирішення крупномасштабних економічних і соціальних завдань, завдань культурного розвитку, забезпечення економічної безпеки держави, збереження та примноження її економічного потенціалу і національного багатства, підвищення народного добробуту. Економічна стратегія включає визначення пріоритетних цілей народного господарства, засобів і способів їх реалізації, виходячи зі змісту об'єктивних процесів 1 тенденцій, що мають місце в національному та світовому господарстві, та враховуючи законні Інтереси суб’єктів господарювання.

У свою чергу, економічна тактика - це сукупність найближчих цілей, завдань, засобів і способів їх досягнення для реалізації стратегічного курсу економічної політики в конкретних умовах, що складаються в поточному періоді розвитку народного господарства (ч. З ст. 9 ГК України).

40. Управління господарською діяльністю органами місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ч.1 ст. 23 ГК України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб’єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб’єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

У теперішній час до відання місцевого самоврядування віднесено вирішення відносно невеликого переліку питань управління господарською діяльністю, що стосуються переважно господарського нагляду (контролю), зокрема:

1. відповідно до ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення в установленому порядку державної реєстрації підприємств та інших суб’єктів підприємницької діяльності, розташованих на відповідній території, а також положень про організації орендарів. Це так звані делеговані повноваження, однак їх здійснення є обов’язковим, що передбачає відповідну підконтрольність і підзвітність перед органом, що делегував ці повноваження;

2. дозвільні повноваження, що реалізуються органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та спеціальних законів.

3. Крім викладеного вище, органи місцевого самоврядування мають у своєму розпорядженні такі економічні засоби регулювання господарської діяльності, як встановлення податкових пільг та надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Адже відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Згідно з ч. 5 ст. 23 ГК України органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання недійсними актів підприємств, інших суб’єктів господарювання, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів місцевого самоврядування. З іншого боку, органи, посадові та службові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед суб’єктами господарювання, підстави, види і порядок якої визначаються Конституцією України та законом. Спори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.