- •1. Предмет господарського права.
- •2. Метод господарського права.
- •3. Господарські правовідносини: поняття, визначальна ознака та класифікація.
- •4. Джерела господарського права.
- •5. Основна ознака, особливості та система господарського законодавства.
- •6. Поняття господарської діяльності.
- •7. Підприємництво. Гарантії прав щодо ведення підприємницької діяльності.
- •8. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- •9. Умови ведення підприємницької діяльності.
- •10. Підстави припинення підприємницької діяльності.
- •11. Некомерційна господарська діяльність: поняття, суб’єкти, особливості правового режиму.
- •12. Види та істотні правові ознаки суб’єктів господарювання.
- •13. Правовий статус фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності.
- •14. Поняття підприємства. Види та організаційні форми підприємств.
- •15. Установчий документ підприємства.
- •16. Правове становище відокремлених підрозділів підприємства.
- •17. Сутність та види реорганізації господарської організації.
- •18. Підстави та етапи ліквідації господарської організації.
- •19. Поняття акціонерного товариства, особливості його правового становища.
- •20. Система органів управління акціонерного товариства.
- •21. Поняття акції. Класифікація акцій.
- •22. Порівняльна характеристика товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.
- •23. Правове становище повного товариства та командитного товариства.
- •24. Поняття об’єднання підприємств. Види об’єднань підприємств.
- •25. Система органів управління об’єднання підприємств.
- •26. Правова характеристика державного унітарного підприємства.
- •27. Правова характеристика державного казенного підприємства.
- •28. Правова характеристика державного комерційного підприємства.
- •29. Господарсько-правове розуміння майна.
- •30. Особливості суб’єктивних прав власника майна, що використовується у сфері господарювання.
- •31. Право господарського відання та право оперативного управління.
- •32. Поняття господарського зобов’язання. Види господарських зобов’язань.
- •33. Принципи виконання господарських зобов’язань.
- •34. Поняття господарського договору. Класифікація господарських договорів.
- •35. Зміст та форма господарського договору.
- •36. Загальні правила укладання господарського договору.
- •37. Порядок зміни та розірвання господарського договору.
- •38. Державне господарське регулювання. Державний господарський нагляд (контроль).
- •39. Поняття державної економічної політики, її напрями та форми реалізації.
- •40. Управління господарською діяльністю органами місцевого самоврядування.
- •41. Основні види порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
- •42. Види цін та порядок їх встановлення.
- •43. Поняття правопорушення у сфері господарювання.
- •44. Види відповідальності у сфері господарювання.
- •45. Господарські санкції у вигляді грошової суми.
- •46. Поняття банкрутства. Учасники процедури банкрутства.
- •47. Процедура санації в справі про банкрутство.
- •48. Поняття захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання.
- •49. Особливості юрисдикційного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
- •50. Особливості неюрисдикційного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
- •51. Правова охорона інформації з обмеженим доступом у сфері господарювання.
- •52. Торговельна діяльність: поняття, види, об’єкти та суб’єкти.
- •53. Правова характеристика товарної біржі.
- •54. Порівняльна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки.
- •55. Договірне оформлення транспортної діяльності.
- •56. Суб’єкти правовідносин у сфері будівельної діяльності.
- •57. Організаційні форми сільськогосподарських підприємств.
- •2. Колективне сільськогосподарське підприємство
- •3. Особисте селянське господарство
- •58. Правове становище банку. Банківські операції.
- •59. Кредитний договір: визначення, зміст, форма.
- •60. Поняття лізингу. Види лізингу.
- •61. Торговець цінними паперами: поняття, особливості компетенції, операції.
- •62. Характеристика функцій та змісту основних документів процедури страхування.
- •63. Порівняльна характеристика інвестиційної та інноваційної діяльності.
- •64. Поняття, види та форми іноземних інвестицій.
- •65. Визначення, зміст та форма зовнішньоекономічного договору.
- •66. Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
28. Правова характеристика державного комерційного підприємства.
Згідно зі ст. 74 ГК України державне комерційне підприємство є. суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до ГК України. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.
Статутний фонд державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб’єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду державного комерційного підприємство встановлюється законом.
Державне комерційне підприємство може бути перетворене у випадках та порядку, передбачених законом, у корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство). Особливості діяльності корпоратизованих підприємств визначаються ГК України та Іншими законами.
29. Господарсько-правове розуміння майна.
Поняття майна достатньо докладно розвинуте у цивільному законодавстві. Відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Поряд з цим існують характерні особливості стосовно визначення поняття майна у господарському законодавстві України. Зокрема, згідно з ч.І ст. 139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їхньому балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів.
У результаті порівняння змісту процитованих вище визначень належить зробити такі висновки:
по-перше, за визначенням, що міститься в ЦК України, майном може вважатися і окрема (одинична) річ, а за ГК України - тільки сукупність речей;
по-друге, згідно з положеннями ЦК України до майна належать, окрім речей, майнові права та обов’язки. В ГК України майном вважаються речі, інші цінності, включаючи нематеріальні активи, якими є права користування природними ресурсами, права користування майном, права на комерційні позначення, права на об’єкти промислової власності, авторське право та суміжні з ним права тощо. Зобов’язальні права та обов’язки суб’єктів господарювання, що виникають із їхньої господарської діяльності, оскільки вони мають майновий вираз та вимірюються грошима, відображаються в бухгалтерському обліку суб’єктів господарювання як дебіторська заборгованість чи за іншими рядками балансу, поряд із тими статтями активу балансу, в яких обліковуються речові активи, також повинні визнаватися майном в якості інших цінностей;
по-третє, речі та інші цінності, згідно з ГК України, повинні мати вартісне визначення, що означає фіксацію їхньої вартості у національній грошовій одиниці (гривні). У ЦК України ця вимога відсутня;
по-четверте, майнові цінності, згідно з положеннями ГК України, обліковуються суб’єктами господарювання в їхніх балансах або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна. Відображення суб’єктом господарювання майнової одиниці у встановленій законодавством обліковій формі дозволяє ідентифікувати її як таку, що правомірно належить саме цьому суб’єкту господарювання.
Додаткові особливості щодо визначення майна в сфері господарювання за ГК України можна пояснити тим, що в процесі здійснення господарської діяльності реалізується публічний інтерес (стосовно оподаткування, захисту прав споживачів, здійснення чесної конкуренції тощо), і його охорона вимагає встановлення додаткових вимог до майна, задіяного у господарських процесах. Зокрема, слід забезпечити точний облік його руху, насамперед, з метою встановлення розміру податкових та інших фінансових зобов’язань суб’єкта господарювання перед бюджетами та державними фондами обов’язкового соціального страхування.