- •1. Предмет господарського права.
- •2. Метод господарського права.
- •3. Господарські правовідносини: поняття, визначальна ознака та класифікація.
- •4. Джерела господарського права.
- •5. Основна ознака, особливості та система господарського законодавства.
- •6. Поняття господарської діяльності.
- •7. Підприємництво. Гарантії прав щодо ведення підприємницької діяльності.
- •8. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- •9. Умови ведення підприємницької діяльності.
- •10. Підстави припинення підприємницької діяльності.
- •11. Некомерційна господарська діяльність: поняття, суб’єкти, особливості правового режиму.
- •12. Види та істотні правові ознаки суб’єктів господарювання.
- •13. Правовий статус фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності.
- •14. Поняття підприємства. Види та організаційні форми підприємств.
- •15. Установчий документ підприємства.
- •16. Правове становище відокремлених підрозділів підприємства.
- •17. Сутність та види реорганізації господарської організації.
- •18. Підстави та етапи ліквідації господарської організації.
- •19. Поняття акціонерного товариства, особливості його правового становища.
- •20. Система органів управління акціонерного товариства.
- •21. Поняття акції. Класифікація акцій.
- •22. Порівняльна характеристика товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.
- •23. Правове становище повного товариства та командитного товариства.
- •24. Поняття об’єднання підприємств. Види об’єднань підприємств.
- •25. Система органів управління об’єднання підприємств.
- •26. Правова характеристика державного унітарного підприємства.
- •27. Правова характеристика державного казенного підприємства.
- •28. Правова характеристика державного комерційного підприємства.
- •29. Господарсько-правове розуміння майна.
- •30. Особливості суб’єктивних прав власника майна, що використовується у сфері господарювання.
- •31. Право господарського відання та право оперативного управління.
- •32. Поняття господарського зобов’язання. Види господарських зобов’язань.
- •33. Принципи виконання господарських зобов’язань.
- •34. Поняття господарського договору. Класифікація господарських договорів.
- •35. Зміст та форма господарського договору.
- •36. Загальні правила укладання господарського договору.
- •37. Порядок зміни та розірвання господарського договору.
- •38. Державне господарське регулювання. Державний господарський нагляд (контроль).
- •39. Поняття державної економічної політики, її напрями та форми реалізації.
- •40. Управління господарською діяльністю органами місцевого самоврядування.
- •41. Основні види порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
- •42. Види цін та порядок їх встановлення.
- •43. Поняття правопорушення у сфері господарювання.
- •44. Види відповідальності у сфері господарювання.
- •45. Господарські санкції у вигляді грошової суми.
- •46. Поняття банкрутства. Учасники процедури банкрутства.
- •47. Процедура санації в справі про банкрутство.
- •48. Поняття захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання.
- •49. Особливості юрисдикційного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
- •50. Особливості неюрисдикційного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
- •51. Правова охорона інформації з обмеженим доступом у сфері господарювання.
- •52. Торговельна діяльність: поняття, види, об’єкти та суб’єкти.
- •53. Правова характеристика товарної біржі.
- •54. Порівняльна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки.
- •55. Договірне оформлення транспортної діяльності.
- •56. Суб’єкти правовідносин у сфері будівельної діяльності.
- •57. Організаційні форми сільськогосподарських підприємств.
- •2. Колективне сільськогосподарське підприємство
- •3. Особисте селянське господарство
- •58. Правове становище банку. Банківські операції.
- •59. Кредитний договір: визначення, зміст, форма.
- •60. Поняття лізингу. Види лізингу.
- •61. Торговець цінними паперами: поняття, особливості компетенції, операції.
- •62. Характеристика функцій та змісту основних документів процедури страхування.
- •63. Порівняльна характеристика інвестиційної та інноваційної діяльності.
- •64. Поняття, види та форми іноземних інвестицій.
- •65. Визначення, зміст та форма зовнішньоекономічного договору.
- •66. Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
18. Підстави та етапи ліквідації господарської організації.
Згідно з ч. 6 ст. 59 ГК України суб’єкт господарювання ліквідується:
за ініціативою власника чи уповноважених ними органів, за рішенням засновників чи правонаступників, за рішенням суду;
у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено:
у разі визнання його банкрутом;
у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Виділяються наступні етапи ліквідації суб’єкта господарювання:
Прийняття рішення про ліквідацію.
Органи, уповноважені на прийняття рішення про ліквідацію, - це, як правило, вищий орган управління суб’єкта господарювання або суд. Згідно з ч. 2 ст. 60 ГК України орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію;
Призначення органу, уповноваженого на ліквідацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ГК України ліквідація суб’єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником майна суб’єкта господарювання чи його представниками , або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений ГК України. Ліквідацію суб’єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб’єкта, що ліквідується;
Внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи.
Оприлюднення інформації про ліквідацію у «Бюлетені державної реєстрації».
На практиці публікація оголошення про ліквідацію суб'єкта господарювання забезпечується державним реєстратором.
Інвентаризація активів та зобов’язань.
Розрахунки з дебіторами та кредиторами.
Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб’єкта господарювання, який ліквідується, та розраховується з кредиторами. Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГК України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб’єкта господарювання.
19. Поняття акціонерного товариства, особливості його правового становища.
Виникнення AT було викликане необхідністю створення досить значного за обсягами капіталу для здійснення великих торгових, а потім і промислових проектів. На початку зародження AT частки учасників, пропорційно до яких розподілявся прибуток, були нерівними. При цьому учасникам було заборонено виходити з компанії протягом визначеного період (до 10 років). Однак таке обмеження суперечило потребам торгової практики, і саме тому наступним етапом розвитку акціонерних товариств був розподіл капіталу AT (компанії) на рівні частини, які отримали назву акцій та матеріалізувалися у цінні папери. З часом механізм відчуження акцій полегшився, а самі акції стали предметом біржового обороту.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р. акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Близькі за змістом визначення дають законодавці у ЦК України та в ГК України. Так, згідно з ч. 2 ст. 80 ГК України акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про акціонерні товариства» мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.
У разі, якщо вартість чистих активів стає меншою, ніж мінімальний розмір статутного капіталу, встановлений цим Законом, товариство зобов’язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію.
Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.