Цитатно, присл., Тай лишила печального поета, / Щоб не знайшов покірних мудрих слів, / Щоб мовити цитатно і вагомо… (нд3:71)

Цілунки-квіти, ім., мн., …І крізь усміхнених років журбу / До губ нести цілунки-квіти. (ГЦ1:79)

Ціна-розплата, ім., ж. р., Падали в трави ожини / За літо ціною-розплатою. (ГД:26 # 10.01.2000)

Цінності-корали, ім., мн., Росіянка, дівка Маша, / Нам сюди його прислала, / Щоб украсти в нас свободу – / Вічні цінності-корали! (МН:19 # 02.2002–02.2005)

Цнотливо-білий, прикм., Поглянь, он віти, так цнотливо-білі / Сплели коханню нашому вінок… (НД1:32)

Цукрець, ім., ч. р., За добу сухий цукрець / Води вбере літрів п’ять… (МК:41 # ~2000-і)

Цукріти, дієсл., Цукріє сік березовий / У білокорих бутлях... (МБер2:47)

Цунамисько, ім., с. р., …Небезпечне цунамисько / люди створили самі. (ЛПшен2:25)

Цурпалитися, дієсл., Та цурпаляться лікті, / Коліна цураються плоті… / О тяжіння польотів! (Мейта3:52)

Цятка-зірка, ім., ж. р., Світ такий ще незнайомий. / Скільки всього є у ньому! / І людей, машин і звірів, / А у небі – цяток-зірок… (РЖ:64)

Чайка-удовиця, ім., ж. р., див.: Пра-пра-пра-пра-пра; пор. у В. Осадчого: Душа, як чайка-удовиця, / Не замовкає по роках. [http://vitchyzna.ukrlife.org/5_6_06osadchy.htm]

Чаїно, присл., …І край села тремтить чаїно мати… (ВР1:173 # ~1970‑і); …І серце стужилось чаїно / Над вирядженим соколям. (Бабій11:19)

Чаїно-чаїно, присл., Україно моя! Україно! / Ти така ще тендітна, така молода, / А кигичеш чаїно-чаїно. (Ю. Бондючна: ЛР-2010:29)

Чаклунка-ніч, ім., ж. р., Десь вдалині зозуля ще кувала, / І чари сипала чаклунка-ніч. (ГД:37 # 14.07.1997)

Чаклунний, прикм., Який чаклунний день, / Яка врочиста мить – / Азалія цвіте, / Азалія горить!.. (ЛЛ:46); пор. з узуальним чаклунський

Чапля-чалапля, ім., ж. р., Стіл з табуретками / ходять по хаті, / мов чаплі-чалаплі. (ЛПшен:59)

Чара-чарівниця, ім., ж. р., Вище чари, повні чари. / Чари-чарівниці. (ОБ:265)

Чар-зело, ім., с. р., …Взяли ми в путь далеку чар-зело, / щоб душі від омани не боліли. (Рачок1:29)

Чари-зілля, ім., мн., Та горища дихають / чарами-зіллями, / І двори вбираються – / квітнуть весіллями. (Бабій1:66)

Чари-комиші, ім., мн., Я також, як небо зазоріє, / Як заграють чари-комиші, / До потоку вийду стріти мрію / І сум’яття змити із душі. (ВЯрм4:64)

Чарівниця-любаска, ім., ж. р., ...І рветься в його садибу така чарівниця-любаска. (Бабій6:47)

Чар-квіти, ім., мн., Ми ровесниці – разом з тобою росли, / Ти чар-квіти мені простягала… (МЯк1:31); пор. у Ю. Брезмен: У вирій листочок хотів полетіти, / Він знав, що там спокій, блакить, / Там тепло і добре, там дивні чар-квіти, / А тут тільки вітер свистить. (# 27.04.2010) [http://osobystist.com/#id=085fffee-b055-4510-a96d-f788665ae1fa&o=50]

Чар-кобза, ім., ж. р., …І чар-кобза, що її без тями / Я люблю уже чимало літ. (АГр:15 # 26.09.1979)

Чаркоман, ім., ч. р., <назва поезії> (ЮБ4:274)

Чарконути, дієсл., Боюсь, неділенько, тебе, ясновельможна, / Бо з хлопцями десь чарконути можна. (ЛКЗ3:92)

Чар-лист, ім., ч. р., Перед вікном в жалобі за чар-листом / Стоїть каштан – вітластий подобень. (ВЯрм3:26)

Чар-нектар, ім., ч. р., Бережімо, плекаймо, борімся за неї [любов. – В. М.] – / Не буде вона перед нами в боргу. / Чар-нектаром напоїть. / Засіє лілеї / Весняним суцвіттям на нашім шляху. (МЯк2:9)

Чародійка-мить, ім., ж. р., Я чародійку-мить підстережу... (МПш1:80)

Чародій-скрипаль, ім., ч. р., Голосить скрипка по ночах в яру, / Де чародій-скрипаль старий повісився… (Бабій8:72)

Чар-трунок, ім., ч. р., Літо всім дарувало чар-трунок… (ЖАндр:23)

Час-весла, ім., мн., Крилом журавлиним храм весен / Летить крізь осені листки / І ніжно п’є хлюп часу-весел / Короткої життя ріки. (ГЦ1:158 # 1997)

Час-гімнаст, ім., ч. р., Та мчиться час-гімнаст, і нове сальто / Ледь не ламає людству голови… (ОГ:47)

Час-крила, ім., мн., див.: Рік-заброда

Час-плаха, ім., ч. р., І синьозорими очима / Творю їй хист від часу-плахи… (ГЦ2:202 # 2007)

Час-суддя, ім., ч. р., Та час-суддя нам відкриває очі, / Що ми – сліпці, / А не Письмо святе. (СПраск1:34)

Час-трясовина, ім., ч. р., І нас поглине час-трясовина. (В. Ящук: Проріст-06:46)

Чашо-хмара, ім., ж. р., Із чашо-хмар один лише Грааль⁵⁶ / Дарує прохолоду насолоди / Із терпким присмаком… (ОЗ2:43)

Чваньба, ім., ж. р., див.: Лицемір’я

Чекання-утома, ім., с. р., див.: Дощ-непосида

Черв’як-контролер, ім., ч. р., Черв’яки-контролери, <назва поезії> (ЮБ3:226)

Червиво-скороспілий, прикм., Це хтось – у друк, у титул, як у шкоду, – / Червиво-скороспілий лавреат... (МПш1:44)

Червніти, дієсл., …У червні я червніти завше маю… (ЮБ1:144)

Червоно-лазуревий, прикм., Здригнувся річки збайдужілий нерв. / Відколихав червоно-лазуревий / В святих місцях епоху кролеферм. (РСл:18)

Червонопрапорий, прикм., …Поки внуки катів, / Їхнє плем’я червонопрапоре / В щирому каятті / Не здригнеться тим пройняте горем. (Бабій10:35 # ~2000-і); пор. з узуальним червонопрапорний

Червоно-чорно-сірий, прикм., Все червоно-чорно-сіре… / Серце ж – кольору небес. (В. Ікрова: НМД-2009: 63)

Червоно-яскравий, прикм., Калина лежить на долоні – / Червоно-яскраві вогні… (ЛБ:52)

Черевовісний, дієприкм., Убогі. Байдужість – то наш оберіг. / Ми віримо в лозунги черевовісні. (НД2:14)

Черево-мішок, ім., с. р., Лис услід дивився / З черевом-мішком / І слізьми давився: / – Повертайсь, Мишко… (ЮБ4:183)

Черкащанин-поет, ім., ч. р., див.: Полтавчанин-вкраїнець

Черлено-багряний, прикм., …то палаєте пристрастю / у черлено-багряних ватрах, / то печаль невимовну / загортаєте в сивий мороз… (ЛР:41)

Чинник-фактор, ім., ч. р., …Я перевірю кожен чинник-фактор, / Всі розділові знаки, всі трикрапки… (ББ:149 # 12.1999)

Чиновник-ізгой, ім., ч. р., …Та знов чиновники-ізгої / Ведуть безбожно нас до згину. (ГЦ2:116 # 1998)

Чинодер, ім., ч. р., <назва поезії> (ЮБ4:252)

Чиносвита, ім., ж. р., Мінялись телефонів номери / Частенько тут, але не чиносвита. (ЮБ4:284)

Чисто-вірний, прикм., Ти щось гукав до мене з того квітня / Очима чисто-вірними в мольбі. (Л. Пшенична: ЛР-2010:334)

Чистоголений, прикм., Поки чистоголений чинуша / З “мерса” не виходить на лану / До селянок згорблених... (МБер1:21)

Чистосиній, прикм., Над тобою небо чистосинє, / Сонце ллється щедро на поля. (СМатв2:38)

Читач-натураліст, ім., ч. р. <назва поезії> (Г. Дем’янчук: ЛР-2010:88 # 1959)

Чіпливий, прикм., Підвелися жінки. Кожна дика, як птах, / І чіплива, як серп, і пекуча, як мед. (Тимчак:45 # ~1980‑і)

Чобітський, прикм., Дурість чобітська – річ звична, / Як і, власне, політична. (ЮБ4:185)

Човен-весел-повен, ім., ч. р., Хочеш зачепитися бодай за соломинку, / а відштовхуєш човен-весел-повен. (Мейта3:18)

Чоловік-неборака, ім., ч. р., А сусідки чоловік-неборака до хата / Йшов на чотирьох. (ГД:34 # 06–07.2003)

Чоловік-невидимка, ім., ч. р., Що атом – не просто атом, / а чоловік-невидимка. (ЄЦимб:13)

Чорніти-худнути, дієсл., Чорніє-худне сніг в яру навпроти. (Б. Білецький: ЛР-2010:23)

Чорнобиль-біль, ім., ч. р., Над Чорнобилем-болем здіймемось / піднесені Богом, / І одне нам сіятиме: лиш Україна і Бог! (Бабій8:232)

Чорнобиль-могила, ім., ж. р., Ти здолаєш Чорнобиль-могилу, / І поснулих розбудиш зі сну… (РСл:11)

Чорнобиль-трава, ім., ж. р., Навіки застигли кургани, / Покриті чорнобиль-травою… (СМатв2:40)

Чорнобіль, ім., ч. р., Ти – людина. Чого ти просила? / Невже чорноболю? Невже полину? (СУ:27 # 1992)

Чорнобриво, присл., див.: Вишневогубо

Чорнобров’я, ім., с. р., …А ти, українцю, в її [України. – В. М.] чорнобров’ї, / В святім каятті на коліна впади… (ВР2:241 # 1988); пор. в І. Драча: …Проливши коси безголов’я / На дивне своє білогруддя, / На дике своє чорнобров’я (# 1981) [Цит. за: КСАН-04: с. 476]

Чорнобровіший, прикм., вищий ст. пор., Їду у Дворовичі – / Путь горбиста, / Там ще чорнобровіші [дівчата. – В. М.] / Йдуть в намистах! (ББ:105 # 07–08.1999)

Чорно-гірко-чорний, прикм., У білий день у білизну́ палат / Ступило з чорним скрипом горе чорне / У білому плащі, немов Пілат, / З підбоєм тільки чорно-гірко-чорним. (ББ:126 # 12.1999)

Чорнодень, ім., ч. р., Завісу хмар прорве десь раптом, / І зимового чорнодня / У сонці, як в промінні рампи, / Палає золотом стерня. (Бабій12:71)

Чорно-карий, прикм., …І задзвенів мені посеред ночі / Твого волосся чорно-карий спів. (ВР1:202 # ~1970‑і)

Чорнокрук, ім., ч. р., …А в чистих небесах моїх надій / Ширяє чорнокруками тривога. (ВР1:30 # ~1960‑і)

Чорнолінзий, прикм., субст., див.: Душечка-хохол

Чорноожиновий, прикм., див.: Соняшниково-золотистий

Чорнопелюстковий, прикм., Сипле квіти чорнопелюсткові / Опівнічний загадковий бог / Нам до ніг. (НД3:37)

Чорноперловий, прикм., …І політ у ридван боліт / Чорноперловий. (Мейта5:29)

Чорно-печерний, прикм., В темряву серця, чорно-печерну, / Зірка впаде золота. (МВівч:8)

Чорнопрелюд, ім., ж. р., У серці сум’яття, розпука і щемінь – / Муки голгофської чорнопрелюд. (МВівч:9)

Чорнорот, ім., ч. р., …Кроти підривають рослини городні, / А ці чорнороти – устої державні. (ЮБ4:267)

Чорнорясий, прикм., Геть, чорнорясі невдахи! / Світе новий, рости! (МВівч:7); Він знає землі – облітав не раз їх, / то понад все любив підмоклі кров’ю, / коли ходив, мов схимник чорнорясий, / над вбитими – всідався в узголов’ї. (Бабій1:15)

Чорноскибо, присл., ...Чорноскибо далина поорана... (ВКуч1:19); А поле вперто, чорноскибо / у неба синю каламуть / із себе спомин вивергає... (ВКуч6:7); Далина чорноскибо в синю далеч ячить. (ВКуч5:17)

Чорнохліб, ім., ч. р., див.: Сивосніг

Чорнявокарий, прикм., Вона сумна, вона також ізвідти, / Звідкіль чорнявокарі ці листи. (МПш1:90)

Чорнявокосий, прикм., Дівчатко горнеться до мами – / Чорнявокосе ластів’я. (ОБ:117, 119), пор.: Русявокосий

Чороноозерний, прикм., Як ті глибини, що непроглядні – / щирі чи знадні – / все ненаглядні / чороноозерні очі ті чорні / мені на радість, мені на горе? (Бабій6:101)

Чортдан, ім., ч. р., – Чортдан. Інструктор пекла. // Я придививсь. То був юнак (ЮБ4:123); Чортдан краваткою вуста / Тернув (мабуть, то звичка) / І одягати чорні став / Хутенько рукавички… (ЮБ4:125)

Чорт-домовик, ім., ч. р., Ще повідали, що й в хаті покинутій біля черешні / чорт-домовик із горища половою сипав… (Бабій11:48)

Чорт-зілля, ім., с. р., Ще є на ній де-де рум’яні зерна, / Що пахнуть хлібом посеред чорт-зілля. (ВЯрм3:8)

Чортіти, дієсл., див.: Гадіти

Чтотаковий, займ., …Й оживає чужа мова, / Ллється, як з відра, / Агресивна чтотакова / Першого Петра. (ЮБ4:82)

Чубарик-півник, ім., ч. р., Не встигнувши як слід ще й пір’ям обрости, / Чубарик-півник гвалт здійняв на птахофермі… (Красюк1:16); пор. з узуальним чубарка та в укр. дитячій пісні: Два півники, два півники, / Горох молотили, / Дві курочки-чубарочки / До млина носили. [http://mamaclub.ua/pages/zabavlyanki.html]

Чудово-дивний, прикм., Навколо все якесь чудово-дивне стало… (ЛБ:47)

Чудо-день, ім., ч. р., І в той наш святковий чудо-день / Ти сама ромашкою розквітла. (ВЯрм2:33)

Чудозірка, ім., ж. р., …І ночами я знову не сплю, / Чудозірку свою виглядаю. (БР:30 # ~1990‑і)

Чудозоря, ім., ж. р., Я не сплю, то чарує весна, / І п’янію від чудозорі… (БР:30 # ~1990‑і); пор.: Чудозірка

Чудо-м’ята, ім., ж. р., …Запах свіжий чудо-м’яти / Буду завжди пам’ятати. (І. Масюк: ПГ-2007:24)

Чудо-пластир, ім., ч. р., Від грудей та до колін / Наліпив Данило / Чудо-пластир “Вітаслін”, / Щоби пузо зникло. (ЮБ4:266)

Чудо-ріка, ім., ж. р., Вона / Ними мастить синові повіки. / Снів його безжурних чудо-ріки – / Днів прожитих трепетна луна. (НД1:8)

Чудо-стрічечка, ім., ж. р., див.: Фарба-листячко

Чужи́зна, ім., ж. р., …Тільки про чужизну син провадив далі… (ВР1:393 # ~1980-і); пор. з узуальним чужина

Чужинець-заброда, ім., ч. р., Пускали ж до столу не пташку – чужинця-заброду, / А він із ногами на стіл забирався, на жаль. (ПВ2:96 # ~2000‑і)

Чужинець-німець, ім., ч. р., За те, що тут бували партизани, / Чужинець-німець залишав свій слід. (ГД:9)

Чужиння, ім., с. р., Тож не діждеться чужиння, щоб топтати джерело! (МПш2:22)

Чужинородний, прикм., Від тих навал чужинородних, / Чому в дискусіях безплодних / Втрачаєм дорогий ми час? (АГр:55 # 10.09.2003); пор. з узуальним чужорідний

Чужинство, ім., с. р., Чужинство й золоте – п’янка омана, / Яка отрутою вбива наш рід. (АГр:86 # 05.01.2002)

Чумакаш, ім., ч. р., <від Чумак + Кашпіровський>, Чумакаш. Фінал. Вага важка: / Кашпіровський проти Чумака. (ЮБ5:328)

Шабля-дамаска, ім., ж. р., Віз без коліс. / І ярма! / Шабля-дамаска чужая… (АЛист:30)

Шабльований*, прикм., див.: Порозвіяний

Шайка-братія, ім., ж. р., І стрімко рухалась туда / Уся ця шайка-братія, / Де засідала молода / Російська демократія. (ОІрв2:89 # 1991–1992)

Шалено-звичний, прикм., див.: Нестримно-дикий

Шаленствувати, дієсл., В душі моїй шаленствує зима. (ВК1:7)

Шал-розмай, ім., ч. р., …коли в заметах ночі дні нуртують / кипінням нервів, шалом-розмаєм почуттів… (ВКуч7:38)

Шанс-фантик, ім., ч. р., …Щоб я, любові романтик, / Вирвав з рук смерті шанс-фантик… (ГЦ1:137 # 1996)

Шантажист-ловкач, ім., ч. р., Там [у пеклі. – В. М.] всі грабіжники, злодюги /…/ І шантажисти-ловкачі. (М. Степанюк: ЛР-2010:416)

Шарпати-цитувати, дієсл., Шарпають-цитують / Майстра видатного… (ЮБ2:94)

Шашликар, ім., ч. р., див.: Бізнесмен-одиночка

Швагро-пенсіонер, ім., ч. р., Швагри-пенсіонери, <назва поезії> (МБер6:77)

Швидководь, ім., ж. р., О, днів життя нестримна швидководь, / Дай віри для зневірених, Господь, / А кривдники усі хай кануть в Лету. (ОМ:17)

Швидкоплин, ім., ч. р., Негаразди жбурну / у найперший потік швидкоплину. (ЮБонд:33); пор. з узуальними швидкоплинний, швидкоплинно

Швидкоплиння, ім., с. р., І швидкоплиння невловимих вод / Твій образ віддзеркалить не для мене. (НД2:44)

Швидко-повільно, присл., Дні нецікаві, / Бо фарба скінчилась; / Швидко-повільно стікає донизу. (НДем:7 # 02.2002)

Шедевральний, прикм., Напишу-но я щось шедевральне й прозоре, / Наче вибори ті до Верховної Ради. (ЮК:28 # ~2000‑і)

Шелехтіти, дієсл., Шелехтить робота… (ЄШм:52)

Шибеник-знак, ім., ч. р., …Ця неправильно вигнута / часом підкова, / Це питання множинне, / цей шибеник-знак… (Мейта2:59 # ~1990‑і)

Шибеник-школяр, ім., ч. р., Тільки світить / На вулиці обвітрений ліхтар, / В якого із рогатки мітить / Маленький шибеник-школяр… (МН:129)

Шик-модерний, прикм., див.: Підмоднюватися

Шия-башта, ім., ж. р., …Скоріше повертайте шиї-башти, / Щоб жить гарніше стало, жити – краще! (ББ:32 # 04.1997)

Школа-мрійниця, ім., ж. р., І ні, не забувся ще, / Моя ти школо-мрійнице, / Стежок-доріг заобрійних, / Які топтав без втом. (Пащук2:16)

Школяр-комбінатор, ім., ч. р., <назва поезії> (РС:23)

Школярча, ім., с. р., …Із води збитошно і блакитно / Школярча підморгує мені. (МПш1:101)

Шкуроздача, ім., ч. р., Низькі показники по шкуроздачі / Директору перевернули все нутро… (МК:15 # ~2000-і)

Шлях-дуга, ім., ч. р., Тільки тіні на снігу / стали темні і похмурі. / І, пробігши шлях-дугу, / Сонце згасло в кучугурі. (ВКл1:39)

Шлях-крутизна, ім., ч. р., Такий шлях-крутизну напророчила, / видно, нам доля… (Є. Цимбалюк: ЛР-2010:441)

Шлях-терези, ім., мн., …Крізь виборний шлях-терези / Народом вирости нарешті… (ГЦ2:128 # 1999)

Шлях-терен, ім., ч. р., Пролог у сонячну майбутність Леніна, / Мойсей вкраїнський із шляхами-тернами. (ВР3:48)

Шляхтич-пан, ім., ч. р., Батий впаде у часі й Бурундай, / Не всидять тут на цьому автохтоні // Литовський феодал і шляхтич-пан… (ОМ:13)

Шльондра-показуха, ім., ж. р., …Хрещений сину шльондри-показухи, / Ти ж зрозумій, що все це вже було! (ОІрв1:20)

Шоу-крамар, ім., ч. р., Може, хоч ангіна / Верески остудить шоу-крамарів. (МБер1:4)

Шпичак-голка, ім., ч. р., …Бився вітер, наче птах, / В червоному вітрилі – / Як в шпичаках-голках / Шипшину ми збирали… (С. Бабій: ЛР-2010:9)

Шпіцрутенний, прикм., Років / шпіцрутенний / послушний стрій / шмагає дійсністю. (ПВ1:110)

Штандарт-прапор, ім., ч. р., Далі – символи отримав, / Атрибути і клейноди: / Штандарт-прапор, булаву… (МН:120 # 02.2002–02.2005)

Штахетничок, ім., ч. р., – Чи ви, дядьку, десь хильнули, / Чи причина ще яка, / Що штахетничок прибили / Як на сміх, навскосяка? (МК:13 # ~2000-і)

Шторити, дієсл., …Соромливістю шторять шибки… (ГЦ1:40)

Шукалець, ім., ч. р., Світ пливе, гойдається у вальсі / Довкруг нас. Голуб мене, голуб… / Поглядів заблукані блукальці… / Жадібні шукальці наших губ… (НД3:37)

Шуміти-вирувати, дієсл., Шумить-вирує Амстердам – / Торгівлі розквіт і мистецтва! (ББ:46 # 12.1998)

Шумливо-проворний, прикм., Уперше в житті я лелеченька чорного / Зустрів серед теплих навальних снігів, / Зігнувсь до потічка шумливо-проворного, / Вишукував щось з-під його берегів. (Бабій12:72)

Шурич-кабачні, ім., мн., Приснивсь Сагайдачний, запитав “необачний”: / Ці мірімські, аронови, шурич-кабачні… (Бабій10:34 # ~2000-і)

Шуфричина, ім., ж. р., <від прізвища укр. політика Н. Шуфрича>, див.: Бузиня

Шухлядний, прикм., …І хай пробачать серця гами, Які кладу в шухлядний пил… (ГЦ1:113 # 1994); …В якій колись я, ластів’ятком, / Злітав і падав в пил шухлядний… (ГЦ1:143 # 1996); Душі обітниця – шухлядний пил паперу… (ГЦ1:145 # 10.1996); Рядків шухлядних пил тілесний… (ГЦ1:145 # 1996); …Серця клондайк, весь згорьований, / Шухлядними віршами спить. (ГЦ1:146 # 1996); Вже не ховаюсь, як колись, В шухлядному схороні… (ГЦ1:194 # 2000); див. також: Грішність

Щасливо-вільний, прикм., Століттями ішли до перемоги / Твої хоробрі доньки і сини, / Зближаючи, наскільки мали змогу, / Прихід щасливо-вільної весни. (О. Андрусік: НМД-2007:11)

Щастя-горе, ім., с. р., І як соломину по морю, / Кидає нас по щастю-горю... (ББор2:50)

Щастя-печать, ім., ж. р., Дві душі… / Ой, як боляче, боляче, / На вустах – дивна щастя-печать. (РБ:104)

Щедрівка-мандрівочка, ім., ж. р., Хто там, хто там в шибку стука? / Може, гість далекий? / Може, змерзли біля вікон / Молоді смереки – / То щедрівка-мандрівочка / Йде з хати до хати… (ОБ:265)

Щедровечір, ім., ч. р., Тож ревно, / Моя свічко любові гори, / Щедровечором будь цілорічно… (СПраск2:45)

Щедромелодійний, прикм., А там, на сході, вже крокує сонце, / Злітає щедромелодійне “Бам-м-м-м!”. (ВЛ1:90 #17.02.1967)

Щедрослівний, прикм., Вони ж бо, щедрослівні бюрократи, / Майбутнім нашим знову зайнялись… (ВЯрм4:55)

Щем-гніздечко, ім., с. р., До схід сонця лебідкою в синьому морі / Я на гребені хвиль щем-гніздечко зів’ю… (МЯк1:36)

Щем-жаль, ім., ч. р., Тільки сходити щастя чомусь не хоче, / А все більшає щему-жалю. (ПВ2:42 # ~2000‑і)

Щемно-білий, прикм., На хризантемах щемно-білих / Холоне вдосвіта роса. (МПш1:22)

Щербато-незрячий, прикм., Посміхнулася доля / щербато-незряча. (ГД:26 # 14.11.1999)

Щеряти, дієсл., Щерять ротки порожні хатки... (ОІрв1:12); пор. з узуальним щирити

Щирозлото, ім., с. р., Хоч і ніколи щирозлота / Цей хімік не добуде в ній… (Бабій2:53)

Щиро-приязно, присл., Щиро-приязно дзвіночки / Розтулили сині очки... (МПш1:78)

Щит-недоторканність, ім., ж. р., Та зняла Верховна Рада / Ворогам на радість / З обласного депутата / Щит-недоторканність. (ЮБ4:61)

Щічка-полуничка, ім., ж. р., – Ну й бо щічки-полунички, / Хоч на блюдечка бери! (ЛКЗ2:68)

Щослова, присл., Мужньо щослова життя своє ніс на Голгофу… (АКр:36 # 26.02.1988)

Ювілейно-неювілейне, прикм., субст., Франкові скрижалі (Ювілейно-неювілейне) (Бабій10:53 # ~2000-і)

Юдо-кагебіст, ім., ч. р., Скупу статтю (числівник двісті): / Рубай на пні козацький рід! – / підпишуть юдо-кагебісти… (НМ:32 # Весна.2006)

Юдо-олівець, ім., ч. р., Здолають браття всі “проколи” / Й “людішек” юдо-олівець / І замість юдо-протоколів / Терновий оберуть вінець. (НМ:32 # Весна.2006)

Юдо-протокол, ім., ч. р., див.: Юдо-олівець

Юнкість, ім., ж. р., …Згадую весни солодку юнкість… (ГЦ1:50 # 1991); пор. з узуальним юність

Юно-молодий, прикм., Стали б їх небачені колони, / Всі прекрасні, юно-молоді... (ББор2:163)

Юно-чарівний, прикм., Йому із бабою ходити Сніговою, / А не з тобою – юно-чарівною (ОБ:315)

Юрба-неофіт, ім., ж. р., …І вірить в брехню цю юрба-неофіт. (ГЦ1:1839 # 1999)

Юрмовисько, ім., с. р., Суне юрмовисько за катафалком. (АКр:9 # 14.02.1990); пор. з узуальними юрмисько, юрмище

Юшкоград, ім., ч. р., Та вже не хуліганить гребенястий – / Пересилився, кажуть, в Юшкоград. (ЮБ3:203)

Яблукатий, прикм., Як прийде зима до хати, / День нам буде яблукатий. (Дубов:86 # 03.07.1988); див. також: Ресористий

Яблуко-лампада, ім., с. р., Достигла вже, як вереснева віть, / Яку вінчають яблука-лампади. (ВЯрм3:49)

Яблунево-бензиновий, прикм., Яблунево-бензиновий дух огорта / (Цвіт і суміш нектару з октаном)... (Бабій4:5)

Яблунити, дієсл., див.: Акаціти

Яблунятко, ім., с. р., От тільки сохне яблунятко, / Якого ти не посадив…(МБер:89); Яблунятко тонконоге / Усміхнулось подорожнім… (МБер:94); пор. у М. Вінграновського: Та прищепимо до груші / Молоденьке яблунятко. [Цит. за: КСАН-Вінгр, с. 169]

Явірно, присл., Ой затріщало три деревини, / затріскотіло. / Що перша – явірно, / що друга – ясенно / засокоріли… (Тимчак:25 # ~1980‑і)

Яворити, дієсл., див.: Акаціти

Ягідка-жаринка, ім., ж. р., Уродила горобина / Гронце ягідок-жаринок. (Дубов:86 # ~1980‑і)

Ягода-ябеда-кава, ім., ж. р., Коби тільки вони, коб / не ягода-ябеда-кава, / Від якої роз’ятрене серце / нерівно бубнить… (Мейта2:14 # ~1990‑і)

Ядерно-ракетний, прикм., Багато нас! Проте… Землі й людей не вистачить / Для ядерно-ракетної війни. (ВМ:91 # ~2000‑і); пор. з узуальним ракетно-ядерний [СДКУМ-2006⁵⁷:273]

Ядріти, дієсл., Пора, – як медом сочаться плоди, / Зерно ядріє у важкім покосі… (Бабій13:18)

Ядролиций, прикм., Несла б яйця ядролиці / Задля зброї для сміливців! (ЮБ5:350)

Ядушитися, дієсл., На біса битись, ядушитись в тюрмах / Було для них?.. (Бабій2:42)

Яйцекооператив, ім., ч. р., Рябеньку не лають, хоч яйця дрібні, / А ними торгують (ще й як!) день при дні / В яйцекооперативі. (ЮБ1:9)

Якоріти, дієсл., Так спогади в прожитім якоріють / І до села прив’язують мене. (Бабій12:70)

Яма-горбок, ім., Кінь погнався з ляку / В яр, а не на шлях, / І повіз майстряку / По ямах-горбках. (ЮБ4:35)

Яма-могила, ім., ж. р., Мовчки приліг біля ями-могили – / Світла забракло в довкілля холодне… (ГД:23 # 05–08.11.2000)

Яма-рів, ім., ж. р., А їм назустріч – сонце раннє / І яма-рів неподалік… (ОБ:119)

Янгол-дитина, ім., ч. р., А віру до Бога розп’яв, наче одіж. / Зосталися голими янголи-діти. (АЛист:94)

Янгол-принц, ім., ч. р., А десь так само сам / Твій янгол-принц почує. / Аби ж йому наснивсь / Той тріснутий горіх! (Мейта2:6 # ~1990‑і)

Яничар-злочинець, ім., ч. р., Кати, упирі, душогуби, ординці, / Васали Москви, яничари-злочинці, – / Розтлила нутро сатанинська спокуса / І ви мій народ розп’яли, як Ісуса. (ВР2:161 # ~1990‑і)

Яничарність, ім., ж. р., Радію, бо в моїй крові – / Суцільна яничарність! (ЮБ4:239)

Янкократ, ім., ч. р., В оранж майдану вдягся весь народ, / І лише біло-сині янкократи⁵⁸ / “Козлами” зазирають часу в рот. (ГЦ1:241 # 2005)

Янтарощокий, прикм., Янтарощокі яблука, як дань, / Рум’яняться, наповнюються соком. (ВЛ:213)

Яранга-хата, ім., ч. р., Буде кілька діб ночувати, / Хоч тікай із яранги-хати! (АКр3:10 # 10.11.2011)

Ярінь, ім., ж. р., Собою осіяв низини і вершини, / Промінням звеселив ярінь дністровських вод… (ВР1:364 # ~1980‑і)

Яровиння, ім., с. р., збірн., див.: Заізотопитися

Яр-пшениця, ім., ж. р., Десь там – колоситься жито, / Десь там яр-пшениці лан. (О. Камінська: НМД-2008: 96 # ~2000‑і)

Яруга-ліс, ім., ч. р., А наша слава, вкраїнська слава / По яругах-лісах пропала? (ВКуч1:8)

Яруга-чорторий, ім., ч. р., І куди нас веде патентованих колій політ: / у долину казок, чи до низки яруг-чорториїв? (Мейта3:50)

Ясенно, присл., див.: Явірно

Ясеня, ім., с. р., Від ока людського високо – / Берізонька чи ясеня? (МБер:103); Це Він літак підняв, / в якому я лечу до Миколая / із саджанцями рідних ясенят… (МБер6:27)

Ясінь-волошка, ім., ж. р., див.: Колінце-вузлик

Яскраворадісний, прикм., На щастя, більше днів було яскраворадісних, / Коли багато справ я швидко й залюбки зробив. (ББ:114 # 12.1998)

Ясновиддя, ім., с. р., Кружляють світила довкола спроквола / У повній пишноті свого ясновиддя. (НД3:29)

Ясно-голубиний, прикм., І стрепенулося / в душі / щось тепле, / ясно-голубине. (ЛЛ:79)

Яснодень, ім., ч. р., І засинає / Шум зелений / В барвистій хустці яснодня. (Пащук2:23)

Ясноок, ім., ч. р., див.: Горибрат

Яснота-надія, ім., ж. р., Яснот-надій цілющі острови! (ЛПшен2:73)

Яснотканий, дієприкм., А вони ховали / ясноткані крила / за кремезні плечі / пелехатих хмар. (Мейта4:57 # ~2000‑і); пор.: Темнотканий

Понад 4600 слів.

4640.

1 В “епіграф” узято строфу Олександра Гриценка з вірша “Карта будня”: А акація пахне – матінко, що то за запах! / А каштани, каштани – матінко, що за видовище! / Травень містом іде на зелених розкошланих лапах, / Заакаціючи, закаштанюючи середовище…

2 Бабак Тимко – прогнозист матчів Євро-2012.

3 Очевидно, утворене від бараняча боротьба???

4 Березніти – березнію, березнити – березню.

5 Берізка – стрижневе.

6 Вірш називається “Микола Пшеничний”.

7 Ідеться про Шевченка.

8 * Кета після нересту гине [примітка Юрія Берези]

9 Очевидно йдеться про верболистий плакун.

10 Антоніми.

11 Утворено від слова "видерти".

12 Форма дієслова витьохкувати.

13 Назва особи!!!!!

14 – Чим більше вітру в голові, – сказав Лука, / Тим грубша завжди дерть від язика. (МК:96)

15 Синоніми.

16 Гомер "Іліада" (с. 188) – пісня сімнадцята "Подвиги Менелая" - Переклад Бориса Тена, 1978 р. Тен також рівненський.

17 Ідеться про барана.

18 Називається – Галина Топоровська. Хто це? Чи не було у неї збірочки Думосад???

19 “Дуб-нелинь” – посмертна книга прозових творів острозького майстра слова Івана Маєвського. (Прим. О. Ундіра).

20 Таку дату зазначив автор під віршем.

21 Ідеться про деревій.

22 Злість мов змія.

23 Книгу з подібною назвою написав Волтер Піткін (прим. автора)

24 Жирне в автора, оскільки це акровірші. Як подавати у словнику???

25 Колоїз-03: Колоїз Ж. В. Тлумачно-словотвірний словник оказіоналізмів / Ж. В. Колоїз. – Кривий Ріг : ЯВВА, 2003. – 168 с.

26 Ідеться про кам’яний пам’ятник риболову біля озера Ханки у Причорномор’ї. Камєнь-Риболов – адміністративний центр Ханкайського району Приморського краю РФ.

27 Ідеться про омелу.

28 В “епіграфі” вірш Миколи Пшеничного “Сьомий материк”: …невпевнено, кульбабно… / …мов калачики… / …аїром звуть… / …бо спориші… / і т. д., і т. п.

29 Я – аферист.

30 Хитрий.

31 ТШ-2010: Шевченко Т. Г. Кобзар : повна ілюстрована збірка / [передм. І. Дзюби]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2010. – 720 с.

32 Від лютий – останній місяць зими

33 Пародія. В епіграф узято рядки Валерія Кінзбурзького з “Багряних експресів”: Мені завжди в цей час мінориться… / Але й мажориться чомусь!

34 Ужито у вірші-пародії на Неонілу Диб’як: Сонце мегасексуально – до грудей землі…

35 Утворене, очевидно, від муза + мурашник

36 Виокремлення жирним контексту – авторське (Н. Диб’як)

37 Новоїда (сатирична поема) – Нова Енеїда

38 Божевільна [прим. автора].

39 Ідеться про рушницю.

40 Тетяна Сладковська

41 Компоненти є синонімами.

42 Халат – стрижневе. Ідеться про лікаря.

43 Ідеться про стихію.

44 Росяниця – русалка, опікунка роси [Войтович В. – С. 449].

45 Стус-2010: Тимочко Ольга. Словник авторських лексичних новотворів В. Стуса / Ольга Тимочко // Словотворчість шістдесятників. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Григорій Чубай : [збірник наук. праць ; відп. ред. Г. М. Вокальчук]. – Острог : Вид-во НаУ “Острозька академія”, 2010. – С. 328–426. – (Лексикографічна серія “Українська індивідуально-авторська неографія” ; вип. 4).

46 Ідеться про Великдень.

47 Ідеться про Віктора Романюка.

48 Ужито в поезії, присвяченій Миколі Вінграновському.

49 Шрифтове оформлення автора, оскільки вірш присвячений д-ру філол. наук, проф. Рисаку Олександрові Опанасовичу з нагоди 63-річчя. (Із четвертих літер читаємо: Олександру Рисаку)

50 КСАН-Вінгр: Вокальчук Г. М. Короткий словник авторських лексичних новоторів Миколи Вінграновського / Г. М. Вокальчук, А. І. Браун // Словотворчість шістдесятників. Ліна Костенко. Микола Вінграновський : [збірник наук. праць ; відп. ред. Г. М. Вокальчук]. – Острог : Вид-во НАУ “Острозька академія”, 2010. – С. 121–138. – (Лексикографічна серія “Українська індивідуально-авторська неографія” ; вип. 3).

51 Ідеться про Олексу Стефановича.

52 Фартинг – мала грошова англійська одиниця (прим. автора).

53 Поезія називається Хам-на-крові. В епіграф винесено спогади М. Хрущова: "В останні місяці життя Сталін рідко користувався послугами лікарів, він їх боявся. Обслуговував його тоді майор із охорони, який колись був ветеринарним фельдшером. Він же і подзвонив про кончину Сталіна…” Новотвір – обігрування назви Храм-на-Крові во ім’я Всіх Святих, в землі Російській просіявших, який був побудований 2000–2003 рр. (Єкатеринбург) на тому місці, де в ніч із 16 на 17 липня 1918 р. було розстріляно останнього російського імператора Миколу ІІ з сім’єю.

54 Пісня гурту Воплі Відоплясова "Трава" (автор слів Олег Скрипка)

55 Ідеться про квіти

56 Написано, коли їхала в автобусі й, дивлячись у вікно, побачила хмаринку, схожу на чашу [прим. автора].

57 СДКУМ-2006: Словник-довідник з культури української мови / Д. Гринчишин, А. Капелюшний, О. Сербенська, З. Терлак. – [3-тє вид., випр.]. – К. : Знання, 2006. – 367 с.

58 Утворено від прізвища В. Януковича + грецьке кратос – влада.