3.5. Короткий словник авторських новотворів поетів Рівненщини умовні скорочення і позначки, уживані у словнику

англ. – англійське (слово)

білорус. – білоруське (слово)

виг. – вигук

див. – дивись

дієприкм. – дієприкметник

дієприсл. – дієприслівник

дієсл. – дієслово

ж.р. – жіночий рід

займ. – займенник

збірн. – збірне (слово)

ім. – іменник

мн. – множина

модиф. – модифіковане (слово), модифікація

невідм. – невідмінюване (слово)

пор. – порівняй

прикм. – прикметник

присл. – прислівник

рос. – російське (слово)

с.р. – середній рід

ст. пор. – ступінь порівняння

субст. – субстантивоване (слово)

суч. – сучасний, -а, -е

фонет. – фонетичний

франц. – французьке (слово)

ч.р. – чоловічий рід

* * *

< > – вказівка на інформацію довідкового характеру,

коментар щодо розкриття значення новотвору

/ – вказівка на кінець віршового рядка

// – вказівка на кінець строфи

/…/ – пропуск тексту в ілюстрації

[ ] – коментар укладача; вказівка на наукове джерело

( ) – вказівка на джерело ілюстративного матеріалу

“АК”-автомат, ім., ч. р., Тож Петрович зарядив / “АК”-автомата. (МСт2:42)

“Багатохобний”, прикм., Вчитель – істота “багатохобна” (Н. Федорович: НМД-2008:216 # ~2000-і)

“Гетьман-вождь”, ім., ч. р., …Щоби Україну весь світ білий визнав, Потрібно зректися “гетьманів-вождів”… (ГЦ3:75 # 2002)

“Гніздобуд”, ім., ч. р., До Ворона – нового зава “Гніздобуду” – / Сорока прилетіла в кабінет. (Красюк1:59)

“Десертація”, ім., ж. р., Похваляється Омелько всім своєю працею – / Дисертацію зове щиро “Десертація” /…/ Завдяки тій “Десертації” маю тепер все: / І на чарку, і на шкварку… / А ще й на десерт! (МК:100 # ~2000-і)

“Екс”, ім., ч. р., <лексикалізація префіксальної морфеми, що має значення “колишній, який утратив колишнє становище, напр.: екс-міністр, екс-прем’єр, екс-чемпіон і т. ін.” [ВТССУМ-05, с. 340]>, І на вольній землі ні тобі, ні мені / Не дізнатись повік, чи він – “екс”, чи ще ні. (ЄШм1:534 # 21.10.1998)

“Овочпрод”, ім., ч. р., Із бази “Овочпроду” / Бухгалтер Котик Сава / Заночував в негоду / На хуторі Канава. (МК:20 # ~2000-і)

“Пір’я-пух”, ім., ч. р., Він, [лис. – В. М.] олівця діставши із-за вуха, / Табличку написав: “Контора “Пір’я-пух”. (ЛКЗ1:12)

“Самопхай”, ім., ч. р., – Це новітня, пане, марка. – / “Самопхаєм” зветься. (ЛКЗ2:21)

“Сампанжене”, ім., ч. р., невідм., Я коньяк “Сампанжене” / Матиму французький! (ЛКЗ1:52)

“Українолюб”, ім., ч. р., <назва поезії> (ЮБ4:266); пор. з узуальним українофоб

SOS-скрик, ім., ч. р., Бо терпне біль з любов’ю в боротьбі, / Неначе SOS-скрик Вічності нагальний… (ОЗ2:43)

Аборигенша, ім., ж. р., ...Тутейші аборигенші так дивно зовуться – “гейші”. (ОІрв1:55)

Авто-екскурс-колесо, ім., с. р., Прив’язана моя доля / до авто-екскурс-коліс… (ЛР:31)

Автокрад, ім., ч. р., Благання автокрада. (ЮБ4:229)

Агроном-селянин, ім., ч. р., Агроном-селянин (а селяни, здебільшого, / всі агрономи) потилицю чухає… (ВКуч7:27)

Адольфовогітлеровий, прикм., Як би не хотілося забути – / Вічно буде чути голоси: / Хановобатиєві верблюди, / Адольфовогітлерові пси...; І анфас позиркують, і в профіль / І на внуків наших, і на нас / Хановобатиєва епоха, / Адольфовогітлеровий час… (МПш:17); див.: Хановобатиєвий

Аеропланно, присл., Душа в політ зове аеропланно… (Г. Філонюк: НМД-2010:47 # 14.07.2010)

Акаціти, дієсл., (Було це, знаю, в травні, бо у пору ту / Творилося небачене видовище – / Все каштаніло й акаціло на ходу); І поки каштаніло й акаціло, / Я старанно, о матінко, поетизів!¹ (ЮБ1:105); Зі мною ж, волинянином-поетом, / Що любить слово тихе і щемке / (Скажу для читачів це по секрету), / Нечасто, але робиться таке: / Березіє мені і акаціє, / Калиніє, яблунить, тополить, / Вербичить, осокорить, грушевіє, / Сосніє, каштаніє, яворить. // А далі фази настають останні – / Грабіє, липеніє, дубенить. (ЮБ2:120)

Алея-молитва, ім., ж. р., Ця любові алея-молитва / Притуляла душі ніжний подив… (ГЦ1:149 # 1997)

Аліментник-тато, ім., ч. р., Ви у боргах, як у бігах / Від діток аліментник-тато… (МПш1:46)

Амораль, ім., ж. р., Благословляю віще беззаконня – / Святу, високу, яру амораль. (АКр1:26 # 14.09.1996)

Ангел-богослов, ім., ч. р., Ангеле-богослове – / Видиво моє раннє. (ВР2:224 # ~1990-і)

Ангел-демон, ім., ч. р., З прасвітанків українських ангел-демон / Перемогу просурмить у ріднім краї. (НД3:17)

Ангеля-амур, ім., с. р., Стояла, як совість, похмуро / Та церква, старенька, як світ. / А в ній ангелята-амури / Літали крізь маєва літ. (СМатв1:53)

Анічийний, займ., Зросте під небом анічийне зілля / З насіння із чужої сторони. (ЄШм1:535 # 01.11.1998); пор. з узуальним нічийний

Анічогісь, займ., Для чого ж я свій ефемерний стяг / Тягав на пустодзвонні препаради, / Якщо для мами не приніс насправді / Анічогісь за все своє життя?! (ЄШм1:532# 1998); пор. з узуальним анічогісінько

Антена-ріг, ім., ч. р., Антенами-рогами / лось колише, / немов обмацує / космічний світ. (ПВ:20)

Антибалада, ім., ж. р., Антибалада про четвертих (МБер3:9)

Антибуття, ім., с. р., …Полину я над сивими світами / В антибуття таїнне неземне. (СПраск1:62)

Антидійсність, ім., ж. р., Ні простору, ні часу, ні уточнень – / Це антидійсність істин остаточних. (НД1:40)

Антиправда, ім., ж. р., Та якщо послатись нам / На конкретні факти, / То, я думаю, вона [Чорна Заздрість. – В. М.] – / Доця Антиправди. (ЮБ2:17)

Анти-світ, ім., ч. р., За межею життя анти-світ, анти-час, / Анти-я в безгомінні астральнім. (НД1:14); пор. з узуальним антисвіт

Антихрист-багач, ім., ч. р., Благання антихриста-багача. (ЮБ4:227)

Анти-час, ім., ч. р., див.: Анти-світ

Анти-я, займ., див.: Анти-світ

Антропос, ім., ч. р., Не було ще культу і застою, / Ще антропос Бога не створив… (АКр:12 # 13.06.1988)

Апокаліптично, предик., Апокаліптично на землі. (НД3:44)

Апостол-мученик, ім., ч. р., …Стоять недосяжні, постріляні / Апостоли-мученики… (Бабій2:70)

Аптекар-син, ім., ч. р., У діловитому промовив дусі / Аптекар-син старесенькій матусі… (ЮБ1:91)

Аргентинець-технар, ім., ч. р., Хай тремтять бразильці-маги, / Аргентинці-технарі / Й інші визнані варяги: / Ми – у грі! (ЮБ4:5 # 06.2006)

Аріозити, дієсл., А шпак, легкокрилий Карузо, / Про щось аріозить своє. (АЛ:21 # ~1980-і)

Арканно, присл., Гірка облуда виповза на лови, / Брехня арканно всіх наздоганя. (ВБ5:99)

Аркан-ярлик, ім., ч. р., Петро за критику відразу / Аркан-ярлик на вас жбурля: / – Ви – нелюд! (ЮБ1:80)

Арлекінно, присл., Арлекінно тамуємо біль / Під чужі надривні барабани. (А. Свентах: НМД-2009:7)

Артист-мастак, ім., ч. р., Отож, бувало, / Покаже дикобразину / Таку – / Не перейнять / Артисту-мастаку… (ВГр2:81)

Артист-писака, ім., ч. р., В іншім разі всі ви також / Телепні й жлоби, / Як і ваш артист-писака, / Грім би вас побив! (ЮБ1:100)

Архарівець-бродяга, ім., ч. р., А слава наша вкрита струпами зневаги, /…/ В болото втоптана важкими чобітьми / З чіткими таврами архарівця-бродяги. (ВР2:72 # ~1990-і)

Архівісниця, ім., ж. р., Скликає архівісниця звізда / Всіх до гнізда. (ЮБонд1:75)

Архілюбов, ім., ж. р., Архілюбов душі моєї / Без ніжності вмирає… (ГЦ1:37 # 1989)

Архіпростір, ім., ч. р., Мовчання лежать покосами / В трикутнику архіпростору. (СУ1:35)

Астероїд-бризк, ім., ч. р., Ніжність душі – недописана книга – / Кує із зірок астероїди-бризки… (ГЦ1:111 # 1994)

Астрально, присл., І знов терези балансують в повітрі астрально. (АВ2:81); Із сузір’я Лебедя астрально / Білий пух до змерзлої землі – / Сніг паде натхненно і печально / На осінні вичахлі жалі… (НД3:74)

Асфальтно-блакитний, прикм., Поверніте мені мене, / Вільно-дужий волинський вітер, / Синє небо високо-ясне / І асфальтно-блакитні квіти. (Г. Філонюк: НМД-2009:45)

Атеїст-безбатченко, ім., ч. р., …Нині полями дорога з отими незримими віхами: / так потрудилися час наш із виродками (атеїсти-безбатченки)… (Бабій11:48)

Атлантний, прикм., Та духовні / і справжні яблука – / пісня нескорена атлантного лицаря. (Пащук1:18)

Атом-грім, ім., ч. р., Не візьме мул і не затруять стоки, / І атом-грім не випалить очей… (Бабій3:138)

Атомно-нейтронний, прикм., субст., В ріці життя од дзвону похоронного / Донині скаламучена вода – / Чорнобильською атомно-нейтронною / До неї ще й підкралася біда. (ВР2:57 # ~1990-і)

Афганістанний, прикм., …Бо горе афганістанне / Не тільки мені і їй. (МПш1:116)

Афродіта-весна, ім., ж. р., Що під серцем носиш, Афродіто-весно? (ЮБонд1:78)

Ахкотіти, дієсл., Тож задумавсь, ах, на хвильку / Й цвіркуном їй ахкочу. (ЮБ4:338)

Бабак-харків’янин, ім., ч. р., Ой бабаче-харків’яне², / Мудрий Тимку другий! / Твоя слава не зів’яне за твої потуги. (ЮБ5:280)

Баба-хуга, ім., ж. р., Відридає осінь, відголосить, / Відтанцює баба-хуга у полях. (АГр:64)

Бабачка, ім., ж. р., …Ми підсунем замість слави / У твій дім бабачку // Вередливу, вредну, хитру / Та іще ледащу… (ЮБ5:281)

Бабилітечко, ім., с. р., А з волошками спіле житечко, / Павутинкою бабилітечко… (ГД:3)

Бабуся-гординя, ім., ж. р., Та чомусь не в душі міс Еліта, / А зустрічна бабуся-гординя… (СМатв2:69)

Бавило, ім., с. р., Правда, бабцю, ви моє / бавило? (Тимчак1:9)

Багатоіменно, присл., Поемою, сонетом чи катреном / В натхненні ви звертались до епох / Багатолико, багатоіменно. (НД1:42)

Багаторукий, прикм., Фуга, / зроджена в надрах інфарктного серця юрби, / багаторукої, багатоногої, позарозумної. (НД2:28)

Багатострадний, прикм., – Наш народ багатострадний / Нині вільним уже є. (ЮБ2:54); пор. з узуальними багатострадницький, багатостраждальний

Багатство-владоманія, ім., ж. р., А вслід їй голос, котиться за нею: / – Зажди, зажди, бо істин гострі грані / Поколять душу сивою стернею, / А кожен гріх – то лиш одна із маній. / Оргієманія… лжеманія… і отже… / Багатство-владоманія… а значить – / Лише хвороби, їх зціли, о Боже! (НД3:47)

Багатство-розкіш, ім., – Таких людей на світі мало є. / Багатства-розкоші не визнає. (Красюк1:69)

Багач-щасливець, ім., ч. р., Із тих пір ці рідні душі – / Багачі-щасливці… (ЮБ4:163)

Багровіння, ім., с. р., Стою край села під вишневим покровом, / А в щоки пече золоте багровіння. (ВР1:49 # ~1960-і)

Багрянець-багрець, ім., ч. р., Листів багрянці-багреці, / Ясного золота горіння / Торкають душу до коріння / Чи до сльозини на щоці. (ЛПшен1:4)

Багряножовтий, прикм., А я з багряножовтої пожежі / Листочки – іскри осені – ловлю. (В. Лящук: ЛР-2010:236); пор. в іншій редакції: А я з багряно-жовтої пожежі / Листочки – іскри осені – ловлю. (ВЛ:16)

Багряно-жовтий, прикм., Скільки їх [листків. – В. М.] багряно-жовтих, / Лиш дерева, як банкроти… (Рачинець2:35); пор.: Багряножовтий

Багряно-непривітний, прикм., Вона [осінь. – В. М.] – така багряно-непривітна… (Г. Сафроньєва: НМД-2010:131)

Багряно-осінній, прикм., Сонце – багряно-осіннє. (Ю. Костюкевич: ЛР-2010:190)

Багрян-творіння, ім., с. р., Крізь весни й літо зовеш до себе, / Тендітне й чисте багрян-творіння. (ГЦ1:204 # 2001)

Бадьоро-кавовий, прикм., Коли пізньої ночі / Їдеш у самотньому таксі / І слухаєш нещире FM, / Де бадьоро-кавовим голосом / Бажають тобі хороших снів / Втомлені діджеї-опівнічники, / Не сумуй – / Взавтра все буде по-іншому… (О. Андрусік: НМД-2007:8)

Бажання-воля, ім., с. р., Послала Круку щедра доля / Оцінювати здібності співців. / Отож з його бажання-волі / Соліста місце Грак посів… (Красюк:37 # ~1980-і)

Бажання-протиріччя, ім., с. р., …Вип’ємо місяць, холодний, мов докір, / Сплутаєм сітку бажань-протиріч… (НДем:24)

Базарно-балаганний, прикм., Де вже нам до слави, – популярність / На базарно-балаганний кшталт… (Мейта5:138)

Базарно-мадонний, прикм., І знову товчуть на сцені / Брехні базарно-мадонні. (ВПоп1:30 # 1990)

Базар-парад, ім., ч. р., Скільки покинуло Вкраїну, / А скільки не вернеться назад, / А скільки пішло у могилу. / А біля трибун – базар-парад. (МЩ:13 # 10.03.2007)

Байбаша, ім., ч. р., Баба Катря припуска: / – Якщо збірна наша / Стане жартом байбака – / З’їсть його байбаша! (ЮБ5:287)

Байдужість-повія, ім., ж. р., Бо чатують довкола – / не стулюють віч – / Черствість – міна сповільнена, / і байдужість-повія. (ПВ1:46)

Балада-октава, ім., ж. р., Тут все для пісні, для балад-октав... (ВПоп:45 # 1988)

Балачковий, прикм., …Як вуркотить хазяйновито млин / Під плин води і балачковий плин… (ЄШм1:537 # 16.06.1999)

Бал-тусовочка, ім., ч. р., Одягла обновочку / Гусочка без пір’я / Та й на бал-тусовочку / Подалась з подвір’я. (ЮБ4:176)

Банально-сумно-строго, присл., Почніть банально-сумно-строго… (МПш1:36)

Банкнотно, присл., І чорна мантія банкнотно шелестіла, / І, весь свій одяг ізсукавши з диму, Він [Мефістофель. – В. М.] йшов на гору… (А. Свентах: НМД-2008:37 # ~2000-і)

Банячок-вороня, ім., ч. р., Застудилась піч – занедужала хата, / І кілочки клюють банячки-воронята. (ГД:27 # 06.01.2000)

Барадьба³, ім., ж. р., У цій юрбі mezczyzn і женщин, / В цій боротьбі меншин і menschen. / В цій баранячій барадьбі / Чим я зарадити тобі? (ОІрв2:68 # 13.05.1998)

Баран-екскурсант, ім., ч. р., <назва поезії> (ЮБ4:180)

Баран-керманич, ім., ч. р., <назва поезії> (ВГр7:16)

Баран-наступник, ім., ч. р., <назва поезії> (ЮБ2:10)

Бараноздібне, прикм., субст., <назва поезії>; Крутить вченості педалі, / Хоч бараноздібне: / “Я та інші, і так далі, / І тому подібне…” (ЮБ5:310)

Барвіти, дієсл., Барвіє барвінок барвисто в селі… (ВЛ:90 # 05.01.2000)

Барвочерпій, ім., ч. р., Уже скупіші барви квітника – / Вже барвочерпій брязкотить по денці. (ЄШм:109 # 29.05.1991)

Барліг-Острог, ім., ч. р., Побачить моя Гальшка більше світу, / Як виїде з барлога-Острога. (ВК2:16)

Бархатно-чорний, прикм., …на холоднім грудневім асфальті / цвіла бархатно-чорна троянда / жіночої вроди. (Бабій8:252)

Батечко-нахаба, ім., ч. р., Мов заєць батечко-нахаба, / Петляючи, ховає слід… (РС:4)

Батийченко, ім., ч. р., Води чисті будуть вічно – це, батийченку, / затям! (МПш:26)

Батьки-боягузи, ім., мн., <назва поезії> (РС:43)

Батьки-сектанти, ім., мн., І зрозумів без зайвих слів: / Йому ж бо зась – батьки-сектанти. (ББор2:157)

Батько-бідар, ім., ч. р., Я з тієї пори, / З сорок клятого року, / Коли батько-бідар опинивсь / в куркулях. (ВПоп1:6 # 1988)

Батько-комірник, ім., ч. р., Каже батько-комірник: / Мушу дітям торбу дати… (МК1:8)

Батькосин, ім., ч. р., Батькосинові нації, <назва поезії, присвяченої Д. Павличку> (ВПоп1:59 # 04.1991)

БАТЬКОМАТИ, ім., мн., – Гроші там на кожнім кроці / Видає нам банкомат. // Вчувши те зітхнула мати: / – Схоже щось у нас, мабуть. / Тільки тут копійку кляту БАТЬКОМАТИ видають. (ЮБ3:246)

Бахурсько-поетичне, прикм., субст., <назва поезії> (АКр3:7)

Бджілля, ім., с. р., збірн., Вирує барвами довкілля, / Полонить запах літніх трав. / Над ними гул хмаринок бджілля / Чарує марево заграв. (МЯк2:53)

Бджола-ельф, ім., ж. р., В ніжних пелюстках / Сховались клопітливі бджоли-ельфи. (ОЗ2:35)

Бджола-медоносиця, ім., ж. р., Дзвонять в роси бджоли-медоносиці… (НМ:13 # 07.2007)

Бджолина, ім., ж. р., Хто ж у грішному світі нестиме покуту, /…/ За убитого жайвора, мертву бджолину… (ВР2:75 # ~1990-і)

Бджолино, присл., Так як бачу я – за селом / Закипіли гречки бджолино… (ВР2:349 # 1970)

Бджолоконтора, ім., ж. р., Якось Оса, проворна / І вертка, / В бджолоконтору залетіла… (ВГр2:54)

Бебекати, дієсл., Тепер Баран бебека, / Як мудрець, / Немов наук і досвіду / Знавець; ...Бебекає щодня, / Ще й гонориться. (ВГр4:11); пор. з узуальним бекати

Бевзь-чолов’яга, ім., ч. р., Безхатько, безпутько, / Такий собі бевзь-чолов’яга. (СУ1:32)

Бедлам-тарарам, ім., ч. р., Ми вже не дивимось і Маріанну / Через отой ваш бедлам-тарарам. (ОІрв2:59 # 1992)

Без’язик, ім., ч. р., То рух, чи безладний хаос? / Наживи шалений зиск? / Вовтузилось і реготалось / Під музику без’язик! (НМ:35 # Зима.2006)

Без’язико, присл., А я тоді без’язико мовчатиму як і оті / мої газонні цивілізовані родичі бо / я просто трава… (ГЧ:29)

Безбар’єр’я, ім., с. р., Але так, як було, вже більше / не буде ніколи. / Безбар’єр’я і безкордоння, / безладдя і беззаконня, / безглуздя і безпардоння. / Безробіття, безправ’я і безбороння. (ВЛ:113)

Безбарв’я, ім., с. р., Де кольорів нема, лише безбарв’я сіре / Між обріями в рідній стороні, / У цім живому трепетнім вогні / Згоряє сумнів, не згасає віра. (ВБ5:24); пор. в О. Тетерятника: Це моє безбарв’я. / Сіре небо поміж хмар. (# 12.10.2009) [http://teteryatnik.livejournal.com/191163.html]

Безбатьківський, прикм., Село затис в збайдужених щупальцях / Руїнний безбатьківський холодок. (Пащук4:16)

Безбджолий, прикм., …Без неї [любові. – В. М.] поле вичахне безбджоле, / Не зазерніє житній колосок. (ВР1:288 # ~1980‑і)

Безбереж, ім., ж. р., Цю любов та взяти й поміняти, / Та щоб ярим криком – в безбереж. (АКр1:25 # 27.07.1996); …І в деміурга тихі очі вже зазирала безбереж // Розпуки, туги і зневіри… (АКр2:42 # 22–24.05.1999); пор. з узуальним безбережжя

Безборонь, ім., ж. р., Буде з тобою моя безборонь / любо невільна. (НД2:40)

Безве́́сло, присл., Тінню катамаранів – безве́сло, / проте не прозово / Повз цей оксамитовий, витканий / щойно сезон / Плине ціла хілляда созопільських, / вщент бірюзових / Нероздрібнених вражень… (Мейта2:45 # ~1990-і)

Безвимір, ім., ч. р., У безвимірі простору втомлені крила. (НД2:3)

Безводь (безвод), ім., ж. р., Земля Єгипетська у безводі живе / Зате на дні морському – буйнонивно… (АМ:40 # ~2000-і); пор. з узуальним безводдя, безвіддя

Безглибний, прикм., Їх погляд, безглибний на людях, / Залишить в серцях лише страх. (А. Свентах: НМД-2008:35 # ~2000-і)

Безголово-двоязикий, прикм., Телевізор суржик гонить – / Дехто ж пнеться узаконить / Той жаргон, брутально-дикий, / Безголово-двоязикий. (ВБ3:71)

Бездонно-прозорий, прикм., То небо блакиттю сіяло бездонно-прозоре, / А то в хмаровинні стрясала округу гроза… (ББор:62)

Бездумнокрилий, прикм., І, бездумнокрилі, / Лякаючись поголених лугів, / Зимують і літують вже на Нілі, / В папірусах чужинських берегів. (МПш:13)

Бездумно-строкатий, прикм., Бездумно-строкаті штори / Нас вводять обох в нірвану. (А. Свентах: НМД-2009:19)

Бездухів’я, ім., с. р., А бездухів’я кріпло і росло, / Усе частіш виходячи на лови… (МБер:22)

Бездушно-пихатий, прикм., У селах забутих, / Бездушно-пихатих столицях / готова війною чи мором / Узятись / Всякчас. (ББор2:122)

Безжалісно-злий, прикм., …І хмари блакити кругом закривають, / Регоче вітрисько безжалісно-злий. (Сташук:12)

Безжально-сповідальний, прикм., Чи ж байдуже, чому він бачить згубу / В словах, які ти так бездумно губиш, / В реальності безжально-сповідальній? (Мейта5:47)

Безжонний, прикм., Він стане навік безжонним, / Він звільнить мене з війни. (А. Свентах: НМД-2008:45 # ~2000-і)

Беззахисно-благальний, прикм., А біля них [криниць. – В. М.] – беззахисно-благальні / Журливо гаснуть вогнища калин… (Л. Литвинчук: ЛР-2010:235)

Безкордоння, ім., с. р., див.: Безбар’єр’я

Безкриліти, дієсл., Земля безкриліє: тікають журавлі, / Так легко вірячи старому вожакові. (Тимчак:56 # ~1980-і)

Безкрилля, ім., с. р., …Де замріяні янголи з палеозою / Стережуть неприкаяно наше безкрилля. (НД2:68); Боги в інкрустованих рамках / Премудро всміхались безкриллю / на вутлих дитячих плечах. (НД2:73)

Безлистя, ім., с. р., збірн., Зариюсь в кленове безлистя. / (Можливо, і я перетлію?) (А. Свентах: НМД-2009:22)

Безлюбов, ім., ж. р., Велика безлюбов життя, / Як вакуум у смерть втягає… / В яких стражданнях гине та, / Що одного тебе кохає? (АКр1:34 # 16.03.1997)

Безмежно-розмаїтий, прикм., І в нас вони [болота. – В. М.] безмежно-розмаїті, / Мабуть, найкращі в світі. (ВГр7:88)

Безмежно-солодкий, прикм., П’янкими вустами цілуй мої рани – / Безмежно-солодка печаль. (ВШв:17 # ~2000-і)

Безмов’я, ім., с. р., І променем завис / Мій одинокий голос у безмов’ї. (ГОл1:50); А я ж в чужі заглядала світи, / А я ж тебе шукала у Безмов’ї. (ГОл1:58); ...приречені кристали голосу, / розриваючись, показують дорогу / у спокій, / у нічого, / у безмов’я, у Любов… (ГОл2:57)

Безнебіти, дієсл., Дай руку! / Лелека повис на дротах. / В розіп’ятих крилах / безнебіє кров мого брата. (Тимчак:10 # ~1980‑і)

Безневинно-провинно, присл., Не тримай мою душу на вітрі, / Полохка бадилино, / Бо зурочать задивлені вікна / Безневинно-провинно. (ЛПшен:46)

Безобороння, ім., с. р., див.: Безбар’єр’я

Безодня-одчай, ім., ж. р., …І душа наче чайка затужить – / Зупини крок в безодню-одчай. (ГЦ1:140 # 1996)

Безпардоння, ім., с. р., див.: Безбар’єр’я

Безпричалля, ім., с. р., Все одно ти будеш мимо йти / У свої і у чужі світи / До тих самих віщих безпричаль, / Де в нічийних ризах молочай. (СУ1:19)

Безпросвіть, ім., ж. р., Там учорашня безпросвіть, / Байдужість, виросла з презирства. (АКр1:39 # 05.12.1998)

Безпутько, ім., ч. р., див.: Бевзь-чолов’яга

Безсезонно, присл., Є у мене коло читачів / (Хочете, я з вами поділюся?) / Безсезонно – вперті шукачі / НТР та інших революцій. (Мейта5:78)

Безсонно-непроглядний, прикм., У безсонно-непроглядні ночі / Образ твій давав наснагу жить / І щасливі зустрічі пророчив. (АКр2:50 # 25.10.2001)

Безтурботно-празниково, присл., Реклося безтурботно-празниково, / Нікому не щеміло й не пекло. (МБер:22)

Безумно-чорний, прикм., Скінчилась ніч на втомлених зірках / І на очах, від сліз безумно-чорних. (ВК:11)

Безхмар’я, ім., с. р., І тільки безхмар’я / і ще голубінь вишини / Підкреслюють чітко: / Це не лихоліття, а осінь. (Дубов:31 # 25.09.1987)

Безхрестий, прикм., А скільки – / Безіменних / І безхрестих / Десь біля магаданів і воркут! (СПраск1:21)

Безчельність, ім., ж. р., Безчельність запитань, як носик кирпатий: / В усе б йому влізти, усе б йому знати! (Мейта2:26 # ~1990‑і)

Безчернетковий, прикм., Безчернетковий друк, ексклюзив. / Все – по білому. (Мейта3:88)

Бентеги-літа, ім., мн., Бентеги-літа / Біжать і біжать вдалину, / В яблуневу мою Україну. (СМатв2:27)

Берегиня-прочанка, ім., ж. р., Храму-Вівтаре Нації, / Берегине-прочанко, / Найчарівніша граціє, / Веснострунна коханко, // Я люблю тебе дуже / І пишаюсь тобою… (ГЦ3:51 # 1998)

Бережечок-берег, ім., ч. р., Що ж ви, бережечки-береги? / Ділять наше небо знов знамена. (ЮБонд:22)

Бережниця, ім., ж. р., А батьківська нива – земної наснаги бережниця – / В гречаному квіті вивершує свій медонос. (ВР2:20 # ~1990‑і); пор. з узуальним берегиня

Береза-краля, ім., ж. р., У прадавньому краю, / Де берези-кралі, / Збирала дівчина в гаю / Золоті коралі. (МЗ:32 # 15.11.2001)

Береза-мати, ім., ж. р., Береза-мати простягнула своїх дітей / з любов’ю догори… (АМ:56 # ~2000-і)

Береза-медсестра, ім., ж. р., Нині тиша дзвінка – / Вже берези-медсестри / Скрізь загоїли рани… (Ундір1:77)

Береза-сестричка, ім., ж. р., Оксамитились радо дуби, / Зеленіли берези-сестрички… (ГД:16)

Березеня, ім., с. р., Берези, берізоньки, березенята, / Добридень вам, рідні!; Берези, берізоньки, березенята, / Ну, що тут додати мені, що відняти?!. (МБер:102)

Березілля, ім., с. р., Пахне в клубі березіллям… (МН:52 # 02.2002–02.2005)

Березіти, дієсл., див.: Акаціти

Березнево, присл., ...А зими березнево пахнуть бростю... (МПш1:98); Березнево пахнуть квіти, березнево… (РБ:244)

Березневовітий, прикм., Біля частоколу чорнобривці / Заквітчали осінь золоту, / Нагадали посмутнілій жінці / Березневовіту наготу. (Г. Філонюк: НМД-2009: 48 # 12.08.2009)

Березнити⁴, дієсл., …У березні, звичайно, березню. (ЮБ1:145)

Березово, присл., Останній сніг березово лежить. / Замурзаний, немов дитя бідове. (АВ:87 # ~1980‑і)

Березограй, ім., ч. р., Березограй широколистяний / Втомлену душу парчею вкриває… (ВМ:76 # ~2000‑і)

Берізка-лебідка, ім., ж. р., То інше – берізка-лебідка⁵ / Ген, в далині – в самоті… (ГД:24 # 04.10.1998)

Берізка-підліток, ім., ж. р., До мами берізка-підліток тулиться. (ВКуч7:25)

Берізка-свічка, ім., ж. р., Дві берізки-свічки / Мріють у завулку. (ЄШм1:411 # 22.07.1962)

Берізонька-красуня, ж. р., Усі весні зраділи: звірі й люди, / Й берізонька-красуня чепуриться… (ЖАндр:7)

Бетонноликий, прикм., А я в містах бетонноликих / У чисті ранки і в імлі / Усе блукав. (Рачок1:5)

Бетонно-стальний, прикм., Я не зчулась, коли на моїх квітниках / Піднялися бетонно-стальні модернізми. (НД3:42)

Бешкетниця-подружка, ім., ж. р., Було ж дряпне за носик чи за вушко, / Де ти, мала бешкетнице-подружко? (ГД:17)

Билина-полинь, ім., ж. р., Я вовк-одинак, моя доля гіркіша билини-полині… (ВМ:52 # ~2000‑і)

Бистротічний, прикм., Ти – довічна печаль, / Що, як музика в храмі античнім, / Звеселяючи тишу, / Звучить без мажорних прикрас / І нагадує знову / Про наше життя бистротічне… (ВР1:357 # ~1980‑і); …І вірити: життя це бистротічне / Раптово не розвіється, як дим… (ВР2:416 # ~1980‑і); Магічні стихії / Каменю білого, вод бистротічних, / Трав незнищенних і зір опівнічних / Кину до ніг вам, розвихрю, знуртую. (НД2:38); пор. з узуальним бистротечний

Бистротічність, ім., ж. р., Коли за мить в бездонне море сну / Впаде ріки твоєї бистротічність… (ВР2:374 # 1975); І страх з’їдає душу, як іржа, / І часу трагедійна бистротічність. (ВР2:253 # 1992)

Біблійно, присл., Біблійно й бундючно / Назвали пророком. (ВКл3:38)

Бідак-співець, ім., ч. р., А хто без мови в світі цім захланім? / Бідак-співець і без’язика глупота. (АГр:82)

Біда-лобода, ім., ж. р., Там полин ріс, та ще / біда-лобода рання. (ГД:45 # 02.07.2003)

Біда-нужда, ім., ж. р., Ти мудрий: в тебе вже позаду / Вкраїни воля молода, / Безсилля й сила, дружні зради, / Біда-нужда й вогонь-вода. (ЄШм:36 # 24.04.1994)

Бідолаха-емігрант, ім., ч. р., …І верби плакучі підспівують їм, / Про долю важку бідолах-емігрантів, / Які полишили вітрам рідний дім. (ГЦ3:94 # 2006)

Бізнесмен-одиночка, ім., ч. р., …В “Податкову” йдуть рядочком / Бізнесмени-одиночки: / Шашликар, гіпнотизер, / Телемайстер, кіоскер, / Чоботар і маг-цілитель… (ЮБ2:37)

Бізнес-мова, ім., ж. р., Та нехай, хай переймає / Й бізнес-мови дар… (ЮБ5:369)

Бізнесувати, дієсл., То вже я згодом довідався, / Через роки, / Вгледівши, як лаштували / Броньовані двері / Двоє знайомих (Зізнаюся: теж – селюки!), / Що бізнесують, / Торгуючи... клозетпапером. (МБер1:31)

Білка-господиня, ім., ж. р., <назва поезії>. (Н. Самчук: НМД-2007: 116)

Білоангельський, прикм., Та опалих квіток білоангельська віхола / Промовляє до мене, як ти, “Прощавай!” (ВК1:29)

Білоблузий, прикм., Позлітались знову білоблузі бусли / У заплавах Усті половити жаб. (ВЯрм1:34)

Білогрудка, ім., ж. р., …Весь я в леті твоїм, / Білогрудко моя, / І в обіймах щасливої миті. (АГриг:35)

Біло-калиново, присл., Співали прикордонники. Ставали / Погони їхні схожі на листочки – / Здавалося, що навіть шелестіли / Під звуки прикордонного оркестру, / І зацвітали біло-калиново, / І пахли серед лютого весною. (МПш:73)

Білоквітий, прикм., Якби не ви, / Берізоньки мої, / Якби не ви , / Черемхи білоквіті… (СПраск2:4)

Білокровний, прикм., Принишкли котики, поблідли / В цій білокровній білизні… (Дубов:40 # 29.01.1984)

Білоносий, прикм., Коні гриви миють в росах, / Білі й чорні, білоносі, / Білоногі, карі й сиві – / Граціозні всі, красиві. (ББ:141 # 06.1998)

Білоозерний, прикм., Я зчарований, бо закоханий / В білоозерну голубінь. (АЛ:23 # ~1980‑і)

Білопінно, присл., Забіліли сніги… / Білопінно навкруг / Забіліли. (СПраск2:49); Сивіє злива аж за виднокруг, / Співає ручаями білопінно… (ЄШм1:569 # 01.04.2007); Цвітуть сади / рожево й білопінно… (Ундір2:14); пор. з узуальним білопінний

Біло-ромашковий, прикм., Ще кольору щастя не знає ніхто. / Чи то воно сонячне, жовтогаряче, / Чи біло-ромашкове, чи голубе… (ГЦ2:63 # 1993)

Білорус-евакуйований, ім., ч. р., ...де живуть / Українці-туристи з Дубенщини, / Білоруси-евакуйовані з Хойницького району, / Росіяни-фронтовики з Сибіру, / Молдавани-спекулянти із Придністров’я, / Цигани-артисти із хтозна-звідки... (МПш1:104)

Біло-русий, прикм., Батьку Іване, / Перемовчу понад вами, / Бо що казати, / коли мене дзвонами будить Хатинь біло-руса… (Тимчак:30 # ~1980‑і); пор. з узуальним білорус

Біло-світлий, прикм., Жаль, не встигнем закохатись ми / У її рожевість біло-світлу. (А. Свентах: НМД-2009: 15)

Біло-сірість, ім., ж. р., Сніг розчинився, розтанувши в біло-сірість, – / Ну і нехай. (А. Свентах: НМД-2009: 26)

Біло-сліпучий, прикм., У біло-сліпучому крузі / Автографи перших завій. (НД1:27)

Білоснігий, прикм., Вітром хрипить в білоснігій Росії / Пушкін, упавши на кулю шалену… (Тимчак:52 # ~1980‑і); пор. з узуальним білосніжний

Білостінно, присл., Тендітні зорі, мов краплини, / Мов молодесенька роса: / І наша хата білостінно / Світила в темний сад. (ВБ:96 # ~1980‑і); пор. з узуальним білостінний

Білотканий, прикм., Чарують душу білоткані весни… (МЯк3:60 # ~1990‑і);

Білохмара, ім., ж. р., Я тобі напишу на шматках білохмар, / Що ти чиста зоря, я ж – непевний звіздар. (Бабій1:70)

Білча, ім., с. р., Маряться і вдень і серед ночі / Їй малі білчата – рідний, ліс… (ПВ1:45); пор. з узуальним білченя

Білявка-хата, ім., ж. р., Спішу до тебе, посивіла ненько, / В білявку-хату – світлий оберіг. (ГД:9); пор.: Білянка-хата

Білявогрудий, прикм., Мороз, немов пташа білявогруде, / Витупцює довкола джерела… (МБер:106); пор. з узуальним білогрудий

Білявокрилий, прикм., ...Білявокриле мудре пташеня... (МПш1:91)

Білявостінний, прикм., Тісненька і старенька наша хата / Завжди білявостінною була... (МПш1:85); пор. з узуальним білостінний.

Білянка-хата, ім., ж. р., В батьківськім краї / така привітна білянка-хата! (ГД:7); пор.: Білявка-хата

Біль-жаль, ім., ч. р., Як журавлики прощались над бараками – / Простягалося із неба дві руки, / І зникали за лісами, за байраками / Болем-жалем і курликанням терпким. (ОБ:142)

Біль-зітхання, ім., ч. р., Наспівало життя світле, вічне кохання, / І несуть журавлі щовесни біль-зітхання. (ГЦ3:99 # 2007)

Біль-кратер, ім., ч. р., Зачи́м вивершуєш біль-кратер / Двомовністю, мій рідний Київ?! (ГЦ2:183 # 2004)

Біль-мечі, ім., мн., Мене ніхто не розуміє, / Хіба лиш серця біль-мечі… (ГЦ1:114 # 1994)

Біль-тривога, ім., ч. р., Коли піду і… не вернусь, / Хай вас не мучить біль-тривога. (АГр:86 # 22.12.1998)

Біль-цвях, ім., ч. р., Ніжність, зґвалтована світом, / Вчуваючи в серці біль-цвях, / Сонцем розкрилено світить… (ГЦ2:139 # 2000)

Біль-щем, ім., ч. р., Де ж візьмись та хмаронька, грім приніс біль-щем, / Моє серце плакало дрібненьким дощем. (К. Росошик: ЕС-2006:155)

Біоток (біотік), ім., ч. р., Наші душі ґвалтує техніка / Телефонами й біотоками… (ВК1:53)

Бір-орган, ім., ж. р., Вечеряє земля: / П’є молоко туманів. / Ласує полуницями-зірницями, / Вслухається у світ борів-органів. (ОБ:66)

Бірюзово-голубий, прикм., …Вечір бірюзово-голубий / Ніжно обійняв мене за плечі. (ГОл1:19)

Бісер-град, ім., ч. р., Та я не відпущу, / Бо в бісер-град краплини замерзають… (ОЗ1:30)

Благати-плакати, дієсл., ...Все благали-плакали настирливо: / “Ну, впусти нас, хлопче, в гуртожиток!..” (МБер2:59)

Благовісно-дзвонний, прикм., Побіля цих величних стін, / Де ранки благовісно-дзвонні, – / Чому вони завжди отут, / Ці птахи безборонні? (ЛЛ:17)

Блаженно-босий, прикм., Хитаюсь на шляху блаженно-босий / І вгадую, / куди ж це йдемо ми? (ІС1:61)

Блаженно-дивний, прикм., Таке блаженно-дивне відчуття, / Коли легенько в губи поцілуєш… (П. Катеринич: НМД-2010:12)

Блакитногривий, прикм., І прилетять вітри блакитногриві, / І лунко вдарять сонячним копитом… (ВР1:336 # ~1980‑і)

Блакитногриво, присл., На думі в мене блакитногриво / Несуться коні у вир століть, / А наді мною всесвітнім дивом / Лесина пісня стоїть. (ВР1:84 # ~1970‑і)

Блакитно-петрів, прикм., Та журно того, / Що вже не прогнати свого удовиння / Блакитно-петровим цупким батогом. (НД2:51)

Блакитнотінь, ім., ж. р., День цвіте блакитнотінями, / На гілках – сніжинок рій. (ЛПшен2:137)

Блендаметний, прикм., <від назви зубної пасти “Blend-a-med”>, Головне – упору / Змить холодний піт, / Відхиливши штору, / Глянути на світ, / Блендаметну чергу / Дати по зубах… (ЮБ4:157); пор. з узуальним кулеметний

Близнята-камінці, ім., мн., Грає сріблом озелень травиці, / Шурхотять близнята-камінці… (АГриг:15)

Близнятко-слово, ім., с. р., Тож в мене також чи також гуля / Близнятко-слово інколи у віршах. (ЮБ2:109)

Близькозорий, прикм., Як ті близькозорі, невдалі й уперті шахісти – / У переважаючій більшості! – товариші комуністи. (Бабій6:26); пор. з узуальним короткозорий

Блискавка-ластівка, ім., ж. р., Тисячі фотоластівок, / Мокрих калюж розпластаних, / Спів – дощовими цівками, / Блискавками-ластівками! (Г. Журавська: ЗНЗ-2010:4 # ~2000‑і)

Блискітка-іскринка, ім., ж. р., Тільки блискітки-іскринки, / Мов розсипались із скриньки. (Дубов:105 # 24.01.1989)

Блиск-самоцвіт, ім., ч. р., Весь небосхил у блисках-самоцвітах / Ураз відкрився духом і єством. (АВ2:60)

Блищати-іскритися, дієсл., Сплати полям, степам сріблисту дань, / Блищи-іскрись в ясну морозну рань… (ББ:92 # 31.01.2001)

Блідизна, ім., ж. р., Була, мабуть, нестерпна мука – / Ця вистраждана блідизна… (Бабій2:103)

Блідолиця*, ім., ж. р., Мій найкращий Янгол відлетить колись, / Щоб зустріти в небі душі блідолиць. (С. Марчук: ЗНЗ-2010:113 # ~2000‑і)

Блукалець, ім., ч. р., Може, примружені очі / побачать ту далеч / Й того блукальця, що вийде / мене зустрічать... (Мейта4:14 # ~2000‑і); Знову блукальцеві, що задрімав в електричці / являться сни про пробудження; Чи знайди, чи блукальці – не рвачі... (Мейта4:48 # ~2000‑і); Любове, ми – розгублені блукальці. (ЛПшен1:69); пор.: Заблукалець та з узуальним блукач

Богоприхильний, дієприкм., Що зробив із землею моєю / такою масною, родючою, /…/ з душами богоприхильними, / в слово і працю закоханими?.. (Бабій7:6)

Богосхожий, прикм., О я, Богачук! Хай думок течія / Строфить-жебонить без кінця і без краю. / Хто дав мені це богосхоже ім’я? (ЮБ1:110)

Божевільно-ніжний, прикм., Ходи до мене, рідна, довгождана! / Твій божевільно-ніжний маніяк. (АКр1:26 # 14.09.1996)

Болісно-вразливий, прикм., Медовий сонячний напій / Із того цвіту – Боже диво, / І серце болісно-вразливе / Шукає в ньому заспокій. (Бабій6:89)

Болісно-ті́сний, прикм., …Світ навкруги стає болісно-тісним. (ГЦ1:39)

Болотно, присл., …Пахне медом вербовим і болотно – рікою, / Млосно від поцілунків і весь – у вогні… (Бабій11:29)

Болотуватися, дієсл., Знову в нардепи Яким балотується? / Не балотується, а болотується! (ЮБ3:369)

Болюче-переконливо, присл., І так болюче-переконливо, / Немов відкритий перелом, / Я після свого “кушать подано” / Отримав цілий монолог. (ОІрв1:24)

Борець-козак, ім., ч. р., Слава предків тут досі живе / і не вмерла, / В ній живуть відчайдушні / борці-козаки. (Рачок2:46)

Борода-щітка, ім., ж. р., Ну, а тим часом – “тато” як тато: / Бороду-щітку голить завзято. (ОБ:312)

Борщіший, прикм., вищий ст. пор., …Твій борщ зробивсь борщішим набагато. (ЛКЗ3:84)

Боян-орел, ім., ч. р., Хай піднімається / наша руїна, / І воскресає / із мертвих Вкраїна, / Щоб на твій поклик / кров ожила, / І Боянами-орлами / земля процвіла! (ЛБ:37)

Бразилець-маг, ім., ч. р., див.: Аргентинець-технар

Брат-бешкетник, ім., ч. р., А я тебе, земляче, пам’ятаю, / і братика-бешкетника твого… (МБер6:122)

Брат-букініст, ім., ч. р., Йдучи до свого брата-букініста / через ранковий ринок чи базар, / на лавочці у самім центрі міста / побачив книгу. (МБер6:25)

Брат-вітер, ім., ч. р., Це туман, а в тумані – вигадка, / Це картина зі сліз дощу, / Брата-вітру зітхання-відгуки… (НДем:36 # 02.2002)

Брат-гладіатор, ім., ч. р., Добий, щоб не мучився, – брат-гладіатор порадив. (ОІрв2:35 # ~2000‑і)

Брат-депутат, ім., ч. р., А для брата-депутата / Раєм є Верховна Рада. (ЮБ3:349)

Брат-Дніпро, ім., ч. р., …Чому вони [обличчя. – В. М.] не горді кличем, / Що сіє сивий брат-Дніпро… (ГЦ1:180 # 1999)

Брат-єдинокрівець (-єдинокровець), ім., ч. р., Нема вождів – лиш… мельниківці, / КУН, ДСУ, УКРП… / Замість братів-єдинокрівців – / Якесь помішання сліпе. (Бабій7:18)

Братик-барвінок, ім., ч. р., Підморгне фіалка мило / Братику-барвінку… (ЛБ:48)

Брат-козак, ім., ч. р., Брате Білаше, брате-козаче, / Квітка [Квітка Цісик. – прим. С. Бабія] співає “Два кольори”. (Бабій10:83 # ~2000-і)

Брат-малорос, ім., ч. р., …Тільки засіли наміцно брати-малороси, / Били прицільно і стримували, як могли. (Бабій2:86)

Братолюб-молодець, ім., ч. р., Якщо чужий – відразу і в начальники. / Хваліть нас, братолюбів-молодців! (ІС:11)

Брат-папуас, ім., ч. р., Я вам дякую щиро, брати-папуаси, / За виставу, за пам’ять, за погляд вперед… (МПш:96); пор.: Брат-малорос

Брат-подорожник, ім., ч. р., ...Не почув стогону / Рідного брата-подорожника?.. (МПш1:81)

Брат-соловей, ім., ч. р., Тільки де ж ти, мій брат-соловей? / Тільки де ж твій загублений щебет? (Є. Цимбалюк: ЛР-2010:443)

Браття-журавлі, ім., мн., Вставайте, браття-журавлі, / Зі сну будіть холодну землю. (ВК1:25)

Браття-земляни, ім., мн., Нам, браття-земляни, відводити градові тучі / І впевненість мати, аж поки не зійдемо в гріб… (ВР1:309 # ~1980‑і); Нам, браття-земляни, тривожна судилася доля; Нам, браття-земляни, сім’ю вибудовувать щиру… (ВР1:310 # ~1980‑і); Ляжемо в Землю, / Ляжем усі колись, браття-земляни… (ББ:85 # 11.05.1999)

Браття-підранки, ім., мн., Мої браття-підранки – в сибірських снігах – / Неприкрита, голодна малеча вмирала, / В чужині непривітній розкиданий прах, / Не по-людськи ховали і не оспівали. (Бабій11:86)

Браття-сурогати, ім., мн., В жилах вже не кров – грошва, / Браття-сурогати! (ЮБ4:27)

Брат-українець, ім., ч. р., Пильними будьмо, брати-українці. / Єднаймось! (МЯк3:7 # ~1990‑і)

Брат-християнин, ім., ч. р., …Богдану Стельмаху – людині / У п’ятдесятий рік звіздин, / Що в товаристві і в родині – / Як друг, як брат-християнин… (ВР2:313 # 1993)

Брехлик, ім., ч. р., Що любові моїй ті брехлики, / Що кричать з брехунця скоромовками? (ВК1:53)

Брехня-болото, ім., ж. р., Витягаймо долі, душі / Із брехні-болота... (ВПоп:58)

Брикливогривий, прикм., Свята, як той вербовий прутик, / Брикливогрива, як лоша. (МПш1:9); І в них – брикливогрива, як лоша, / Ота, що вчить, і та, що не вмирає, – / Душа. (ЮБонд1:96)⁶

Брова-гілка, ім., ж. р., А ще – берізка, як сестричка, / бровою-гілкою моргне. (МБер6:33)

Брова-хмаронька, ім., ж. р., День сьогодні видавсь – наче захмелілий дід Ничипір: / Брови-хмароньки насупив і подмухує-вітрить. (ЮБ3:438); пор. у Л. Яцури: Зима супила брови-хмароньки, / Вимітаючи сніг із закутків. [http://muza.dp.ua/?p=827]

Бронзоволитий, дієприкм., Їй сниться: пшениця стоїть проти війська, / І стебла шикуються бронзоволиті… (Бабій8:64)

Бронзокосий, прикм., То чи зможу я тоді / Не любити осінь, / І берізки молоді, / Верби бронзокосі? (ВЯрм1:79)

Брудно-жовтий, прикм., І приносиш на поріг / Із усім найкращим / Сніг, котрий на рівні ніг: / Брудно-жовту кашу. (ВКл:25)

Брудноязикий, прикм., А ми рабів брудноязиких / Тепер поетами зовем. (ЛЛ:9)

Бруднющо-липкий, прикм., Бруднющо-липкими руками / Твої портрети скрізь несуть…⁷ (МСт1:16 # 11.1992)

Бруд-ріка, ім., ж. р., Крізь часу долю нелегку / Свободи зранена вуаль / П’є політичну бруд-ріку. (ГЦ2:147 # 2001)

Бруківчатий, прикм., …Шептались про тебе сусідки, / Аж бруківчатий подіум / Марним чеканням пропах. (Мейта1:10 # ~1990‑і); пор. з узуальним брукований

Брунатитися, дієсл., Вже й малина соками брунатиться, / І сунички дзвонять в козуби. (НМ:13 # 07.2007)

Брунатноперий, прикм., Під молодими небесами у половіючих житах / Вмирав, отруєний добою, / брунатноперий жайвір-птах. (ВР2:117 # ~1990‑і)

Брутально-дикий, прикм., див.: Безголово-двоязикий

Брязкітливо-неспинно, присл., Розкотилися бісером дні – не збереш, / Брязкітливо-неспинно, грайливо-співучо / В оксамитно-вельветні декори одеж. (НД2:32); пор. в іншій редакції: Розкотилися бісером дні – не збереш, / Бразкітливо-неспинно… (НД3:31)

Буденно-звичний, прикм., Та тайга давно уже не пахне, / Вже вона така буденно-звична. (В. Басараба: ЛР-2010:12 # 2009)

Будинок-фортеця, ім., ч. р., І курликання вторилось скрипом / У під’їздах будинків-фортець. (РСл:25)

Будитель-поет, ім., ч. р., …Стоїть він [народ. – В. М.], сповнений тривог, / Як всі будителі-поети. (АГр:66)

Будь-якенний, займ., Цього автора казки / Розраховані таки / На дитячу вмору / В будь-якенну пору! (ЮБ5:347)

Бузиня, ім., с. р., <від прізвища укр. письменника О. Бузини>, Та не грак багатьом – вовк тамбовський товариш / Всім отим бузинятам, отим шуфричинам. (Бабій11:24)

Буйновійний, дієприкм., Точім із нього бурі буйновійні, / Пускаймо диво-птахом із руки… (ГЧ:122)

Буйновітрий, прикм., Та відлунює в горах пісня, / Буйновітра, чистоголоса… (Бабій8:42)

Буйновіття, ім., с. р., Спить листок, мов дитя, в буйновітті… (ВР1:188 # ~1970‑і)

Буйноводий, прикм., Плюндруєм річку буйноводу – / Осушуєм до рівчака… (ЄШм:33 # 05.01.1988)

Буйнодзвін, ім., ч. р., Я молодий, з бадьорою ходою, / здоровий, дужий, з буйнодзвоном сил… (Бабій2:14)

Буйноквітно, присл., Весна знов розгулялась буйноквітно. (АГр:42 # 01.05.2003); пор. у В. Сапона: Гай шумує буйноквітно, лунко. / Де Перун? Не наздогнать літа... [http://www.gorod.cn.ua/print/city_865.html]

Буйноквіття, ім., с. р., Травневе буйноквіття / Безжально серце рве… (ГЦ1:5 # 1979); Мені завжди замало / Секунд, що з буйноквіття, / Немов життя начало, / Нас звуть до верховіття. (ГЦ1:33 # 1989); пор. у В. Мартинова: Зоря любові через всі віки, / Зоря любові через всі століття, / Перемагаючи усі зірки, / Мені сяйнула в пору буйноквіття. [http://ukrart.lviv.ua/biblio1/martunov.php]

Буйнокрилий, прикм., Люблю тебе, мій Дніпре буйнокрилий, / Як і діди, і прадіди любили. (ОБ:22)

Буйнолистя, ім., с. р., А вгорі біля зір понад отчим вікном – / Буйнолистя весняного саду / Із палітри дитинства немеркнучим сном, / Незабутньо і без листопаду. (НД2:77)

Буйно-малиновий, прикм., І нашу волю буйно-малинову, / І нашу віру, і надії всі… (В. Басараба: ЛР-2010:12 # 2010)

Буйнонивно, предик., див.: Безводь (безвод)

Буйноплиння, ім., с. р., Не гордись, а треба – то й вклонись, / Бо ми ніщо у буйноплинні часу… (Бабій13:22)

Буйнотрав’я, ім., с. р., Волинський краю, у тобі зростав я: / Вбирав у душу пісню верховіть / І світло нив, і барви буйнотрав’я. (ВБ:3 # ~1980‑і); В буйнотрав’ї між волошок і ромену / Наймиліший цвіт очей твоїх для мене. (Бабій1:68); …Віджовтів буйнотрав’ям перстач. (ГД:19); пор. у М. Кіяновської: Не стара і не мертва, а просто якась не своя / Буйнотрав’я убрід переходила, ноги студила… [http://poetry.uazone.net/kijanovska/palest13.html]

Буйноцвіття, ім., с. р., збірн., А ми за буйноцвіттям вражень / не помічаємо “гостей”... (Мейта4:6 # ~2000‑і); У небі високому, / В просторі широкому, / В людськім середовищі / Весни буйноцвіття. (Пащук4:38); пор. з узуальним буйноцвіт

Буйночубий, прикм., Зелені буйночубі вогнища дерев, що / небо вимітають гілками своїми… (ВКуч7:3)

Буй-поток, ім., ч. р., І десь бере тополя силу, щоб стоять, / Не дивлячись на те, що буй-поток лютує… (АМ:76 # ~2000-і)

Буквогризний, прикм., Умер Іван Петрович – кандидат / Наук філологічних, буквогризних. (МПш1:97)

Буланчик, ім., ч. р., Як виріс із Буланчика Буланий / (Його плекали, чистили старанно, / І красенем зробився він аж-аж)… (Красюк1:46)

Булькотворець, ім., ч. р., О булькотворці, / до кети*⁸ / Ніколи вам не дорости! (ЮБ5:297)

Бумеранг-слово, ім., с. р., А якщо бумеранги-слова – / Це реальність, мовляв, не нова… (ОМ:36)

Бунтар-поет, ім., ч. р., Згоряють швидко бунтарі-поети, / Та слово їх живе. Воно звучить! (МСт1:65 # 22.11.1997)

Бунтарсько-молодий, прикм., В крові моїй бунтарсько-молодій / Хлібів пропаростився голос. (ЛЛ:12)

Бур’яниння, ім., с. р., збірн., Прадавній дот в пов’ялім бур’янинні... (Бабій5:46)

Бур’янитися, дієсл., Вже бур’янились окопи / І колошкав переляк. (ВПоп:46)

Бур’яніти-бур’янитися, дієсл., …а пагорбки бур’яніють-бур’яняться. / Ось що таке весна. (ВКуч7:27)

Бур’янний, прикм., Та й хоч би іскринка хитнулась / У бляклих бур’янних віях!.. (ЄШм:100)

Буревійно-колючий, прикм., Наче на долоні написано, щоб над колоссям / вічно звисав буревійно-колючий кортеж... (МБер1:12)

Бурштинка*, ім., ж. р., Сосна мене тут / Кожна пізнає, / Бурштинка кожна / Сонної живиці. (ПВ:45); пор. із катойконімом бурштинка – жителька м. Бурштин (Івано-Франківська обл.)

Буря-гроза, ім., ж. р., Чи ж минуть вже бурі-грози? (ІПл2:79 # ~2000‑і)

Бусленятко, ім., с. р., …Заховалось бусленятко / Під матусиним крилом. (ЛКЗ3:80)

Бюлетень-медпрепарат, ім., ч. р., А мене [симулянта. – В. М.] рятує тільки / Бюлетень-медпрепарат. (ЮБ5:318)

В’юн-спеціаліст, ім., ч. р., <назва поезії> (Красюк1:90)

Важкоповікий, прикм., дівча пухнасте у короні маковій / їсть пластівці й дурниці милі меле / між індіян оплачених-оплаканих / за те що ти украв її у мене / її володаря велично-воскобрового / ще й плюнувши в важкоповіке око… (ОІрв2:65 # 1991)

Валет-авторитет, ім., ч. р., <назва поезії>. (ЮБ5:314)

Валок-покіс, ім., ч. р., Задзвеніли гострі коси, / Завихрилися чуприни – / І лягла в валки-покоси / Рособризна конюшина. (ВЛ:247 # 21.07.1964)

Вампірство, ім., с. р., Призупиніть своє вампірство, / Душею добіжіть Христа… (ГЦ3:110 # 2009)

Вандально, присл., Повно скипати налитою чарою, / Як руки вандально до витвору просяться. (Бабій8:132)

Ванільно, присл., Ночі фіалка в горняті долонь / пахне ванільно. (НД2:40)

Вантажка, ім., ж. р., І легковички, і вантажки, / І автострада – як стріла… (МБер:38); пор. з узуальним вантажівка

ВАПовець, ім., ч. р., <від винищувальний авіаційний полк>, Подались в колгосп негайно / ВАПовці гуртом, / Щоб зиркнути чи врожайно буде з буряком… (ЮБ1:16)

Вареник-хваленик, ім., ч. р., – Вареники-хваленики, – / Каже жінка Каленику. / Обізвався з печі зять: / – Хвалять всі – та не їдять. (МК:67)

Вартовий-дебіл, ім., ч. р., …Над чистим блиском юної сльози / У будці вартовий-дебіл регоче. (Бабій4:37)

Вдова-дружина, ім., ж. р., І дітям його таким дрібненьким, / і вдові-дружині, / Якщо важко буде, – обіцялися, – допоможемо... (ББор3:30)

Вдовиця-хата, ім., ж. р., Прилетів лелека до вдовиці-хати…(МОстр:17 # ~1980‑і)

Вдосвітньо, предик., Окрім книжок, нічого і не маю, / Але так гарно, вдосвітньо мені. (МПш1:90)

Вежа-ветеран, ім., ж. р., Три гранчасті вежі-ветерани / Згадують, як у часи неволі / Боронили честь свою лучани / І грядущі дні своєї долі. (ОБ:77)

Велелюд, ім., ч. р., Прийде ранок, і між велелюду / Я твій погляд зловлю … і забуду, / Що зучора тебе забувала. (НД3:25)

Велемовити, дієсл., Мені санскритом велемовить Бог, Якого я не можу зрозуміти. (НД2:21)

Велетень-горіх, ім., ч. р., Ми знову дома: хата біла, пишна, / В дворі розлогий велетень-горіх. (ВЯрм4:16)

Велетень-дуб, ім., ч. р., Тут думається якось дуже легко, / Де велетнів-дубів могутній рід… (ББ:146 # 10.1999)

Велетень-млин, ім., ч. р., Мені махають з далини / Хрестами, врізаними в небо, / Сторукі велетні-млини. (ОІрв1:63)

Велетень-слон, ім., ч. р., За умовами – на все / Можна полювати, / Тільки велетнів-слонів / Щоби не стріляти. (МСт2:55)

Велет-народ, ім., ч. р., І ось вже вільна, / кроком гордим / Зі своїм велетом-народом / До осяйних ідеш вершин. (ББор1:32)

Велет-храм, ім., ч. р., І зводила велети-храми. / Хотіла – то руйнувала. (ЮБонд1:81)

Великозаврський, прикм., Раптом птеродон малий закашляв: / – Це – великозаврський шовінізм. (АКр:13 # 13.06.1988)

Величаво-гордий, прикм., ...Як величаво-гордий птах / Під куцим іменем курчати. (МПш1:46)

Величаво-чепуристий, прикм., Он який ти, кипарисе, / Он який: / Величаво-чепуристий, / Аж тремкий. (ЄШм:103)

Велично-воскобровий, прикм., див.: Важкоповікий

Вепр-нахаба, ім., ч. р., Вепр-нахаба тин ламав, / Лазив у городи… (ЮБ4:102)

Верб’яний, прикм., Верб’яні котики, / мов жовті пташенята, / На сонце вже погрітися спішать. (ІС:45); пор. з узуальним вербний

Верба-мавка, ім., ж. р., Хмільний дивограй / Із вербами-мавками снить / Про любисткову звабливу днину. (СМатв2:27)

Вербистий, прикм., Рожевів вербистий плакун⁹, / Піраміди цвіли іван-чаю… (ГД:16)

Вербичити, дієсл., див.: Акаціти

Вербокіс, ім., ч. р., Зазеленіли вербокоси, / Звисають пасмами до ніг. (ВЯрм2:23)

Вербокосся, ім., с. р., збірн., Вербокосся з-під моста вирвавшись, / розправляє чуби під сонцем. (ВКуч4:33)

Вербоярово, присл., Сіє рідною, не латиною, / Зерна духу, а ще – душі: / Вербоярово і калиново – / Не позичені, не чужі. (ЛПшен2:81); пор.: Медоярово

Вересити, дієсл., …Серпень вересить моє волосся, / І мій сад журбує біля тину. (БСт2:36)

Вересніти, дієсл., …У вересні вже вересніть пора. (ЮБ1:144)

Верлібрист, ім., ч. р., Відокремились від маси / Верлібристи хитрим ритмом… (МН:79 # 02.2002–02.2005)

Вертихвосто, присл., Хай же Пегас вертихвосто / Брикає із боку в бік. (ОБ:19)

Верховій, ім., ч. р., Хіба таке узрів би Київ, / Якби щось мали в голові / Свої батиї з верховіїв / Номенклатурно-кочові! (ОБ:12)

Верховно-зрадний, прикм., Вбивають чорноземи – / Одвічну сіль землі – / Верховно-зрадні схеми, / Запроданці лихі. (ГЦ3:56 # 1998)

Верховно-колорадівський, прикм., За традицією ватру / Лаштують, як у брежнєвські роки, / Мічурінці в кабмінівських краватках, / верховно-колорадівські жуки. (МБер1:8)

Верхолаз-смільчак, ім., ч. р., Де взялися верхолази, / Верхолази-смільчаки?.. (Дубов:107 # 14.12.1989)

Верхополий, прикм., Чуєш, як зітхають верхополі / Вітром наполохані гілки? (НМ:46 # 12.2006)

Веселий-сумний¹⁰, прикм., На білому, як сніг, полотні, / лягають нитками дні, / самі обираєм малюнок, / веселий-сумний візерунок. (ІТ:64 # 23.01.2007)

Веселковість, ім., ж. р., Вирує веселковість різнобарвна… (Пащук4:31)

Веселково-врочистий, прикм., Море то смугасте, то плямисте, / То похмуре все, то осяйне, / То якесь веселково-врочисте… (ВЯрм1:40)

Веселобровий, прикм., Чого ти дотепер іще сумна, / Веселоброва пісне українська? (МПш1:32)

Веселограй, ім., ч. р., Заспаний гай / (Захаращений хламом, що звозять всім світом), / Та пташиний прокинувся веселограй. (Бабій11:41)

Весело-літній, прикм., Без поглядів очі. / Весняно-лукаві. / Осінньо-похмурі. / Весело-літні. / Наче за муром, / десь за роками / Погляди бродять / воєнним літом. (ГЧ:117)

Весельчак-дідок, ім., ч. р., Зупинив таксі приватне / Весельчак-дідок… (ЮБ1:78)

Весільно-білий, прикм., Весна торкнеться лагідно до віт / (Вони ж до неї линули крізь зиму!) / І обдарує щедро одержимих – / Одягне у весільно-білий цвіт (АКр:3 # 30.05.1986)

Весна-загадка, ім., ж. р., <назва поезії> (ВК1:60)

Весновій, ім., ч. р., …Переорав осінній плуг / Зелену вдачу весновію. (Пащук1:45)

Весновійний, прикм., І весновійні принади / Весь сполонили окрай, / А дощова канонада – / Звістка про теплий розмай. (Пащук3:70)

Весновіння, ім., с. р., Сади квітують… / Весновіння… (Пащук2:27)

Весновіти, дієсл., Коли бачу світлі погляди / На серці / Весновіє. (Пащук2:46)

Весноквіт, ім., ч. р., І втікає навіки / весноквітом яблунь, / повертається у снах / поцілунком звабним // Вуст, що сіяли любов… (ГЦ1:184 # 1999)

Весноокий, прикм., Україно – мій розкутий краю, / Споконвічна вродо весноока… (ВР3:10)

Веснопровісниця, ім., ж. р., <назва поезії> (Ундір1:73 # 01.02.1981)

Весноптаха, ім., ж. р., А він [вогонь. – В. М.], як весноптаха водиться / Лише під дахом трударя. (ВЛ:26)

Веснорух, ім., ч. р., Поверни мене до життя, / Веснорухом наповни аорти… (ГЦ3:58 # 1999)

Веснострунний, прикм., див.: Берегиня-прочанка

Веснотрав’я, ім., с. р., Пливу барвистим веснотрав’ям, / Дивлюсь у небо голубе; Вдихаю пахощі всіх трав я, / Пливу барвистим веснотрав’ям… (ВЛ1:75 #10.06.1980)

Весночолий, весночол, прикм., Тож слався, покоління весночоле, / Бо вже цвістиме вічно день за днем / Блакитне небо і пшеничне поле… (ВР2:9 # ~1990‑і); Батьківщино, весночола Батьківщино, / З іменем, мов сонце, на знамені. (ВР3:8); Рожі й півонії, / Айстри й жоржини, /…/ Жар чорнобривців, / Настурцій крижини, – / Світку ти мій весночол! (ВР1:408 # ~1980‑і)

Веснянитися, дієсл., Але земля свою плекала вроду, / Веснянився навколо зимний світ… (ВР1:15 # ~1960‑і); …Та знов твоє [двадцятий віче. – В. М.] веснянилось чоло / Чоло любові і чоло печалі. (ВР1:279 # ~1980‑і)

Весняність, ім., ж. р., Щоб з нею [весною. – В. М.] йти крізь осені і зими, / Щоб в ній свою весняність зберегти. (ГЧ:126)

Весняніти, дієсл., Ви народились у травневий день, / Щоб весняніти все життя душею. (ОБ:43)

Весняноквітний, прикм., Світе весняноквітний, / Мій човен / пливе до тебе. (Ундір1:56)

Весняно-лукавий, прикм., див.: Весело-літній

Весняно-молодий, прикм., Чи залишалися б і досі / Такі ж весняно-молоді... (ББор:41); Моє ти справжнє диво, / Навіяне осіннє, / Таке геть незвичайне, / Весняно-молоде. (РБ:126)

Весняно-розхристаний, прикм., Кинь на землю біду свою й лихо / В цей весняно-розхристаний час... (ВБ3:92)

Весняно-синій, прикм., І зовсім близько біля губ гарячих / Весняно-сині очі – восени. (СЛ:22)

Весняно-фіалковий, прикм., А про тебе, весняно-фіалкову, / Настукав у вікно мені снігур. (ББор1:77)

Весняно-чистий, прикм., …Великдень Божий, / І дзвони в небі весняно-чисті! (ГД:7)

Вечір-брама, ім., ж. р., Та ось крізь зеніт подих сонця останній / Ковтає доби вечір-брама… (ГЦ1:122 # 1994)

Вечір-звабник, ім., ч. р., <назва поезії> (НМ:12 # Зима.2006)

Вечірньо-чорний, прикм., Я іду її зеленим містом, / Чи тошніш, вечірньо-чорним містом, / Чи її червоно-білим містом. (ВКл3:35)

Вечір-чорнобров, ім., ч. р., Тобі одній у цю квітневу хугу / на скрипці грає вечір-чорнобров. (ВР2:433 # 1989)

Вечір-шевчик, ім., ч. р., Вечір-шевчик / під наметом кленів / для зозулі / шиє черевички. (ПВ1:105)

Вечорів’я, ім., с. р., Не кличу, / стою безшелесного вечорів’я / у чебрецях пам’яті / і проводжаю поглядом / Молочний Шлях… (Дубов:63 # 23.09.1988)

Взаємограбування, ім., с. р., Я повний здивування: / Ну, де проходила ця трійця курс навчання / Взаємограбування? (Красюк:51 # ~1980‑і)

Взаємопожирання, ім., с. р., А в цілому – з вечора до рання / В цих рибин взаємопожирання. (ЮБ5:410)

Взолочено-лякливий, прикм., …і той садок взолочено-лякливий, / де кожен шелест сповнений сум’ять… (ГЧ:101)

Взуваночки, ім., мн., Взуваночки модні з пилами чужими / скиньмо на ріднім порозі. (Тимчак:48 # ~1980‑і)

Взятконосець, ім., ч. р., З милого краю війнуло теплом, / Жаром калини, пшеничним стеблом, / Медом запахло, немовби таки / Мчать взятконосці – живі літаки. (ВЛ:172)

Виборіада, ім., ж. р., <назва поезії> (ВТ:43)

Вибруньковувати, дієсл., Материнська любов / Осяває всі закутки днини, / Вибруньковує віру / У дусі і плоті синів… (ВР1:255 # ~1980‑і)

Вибуяність, ім., ж. р., Гадалось, вгляну вибуяність лав / (Коли народ підноситься в лавину)… (Бабій8:217)

Вибуянювати, дієсл., А червень, юний та кучерявий, / Рожево смілкою закипає / Та вибуянює в лузі трави. (ЄШм:46)

Вигойд, ім., ч. р., Серед житнього вигойду, ген за селом, / В парукрок від працюючих жниць, / Наполохано врізала небо крилом / Зграя вирійних птиць. (Тимчак:45 # ~1980‑і)

Видавальність, ім., ж. р., Вертання ж додому чогось у конверті, / Ймовірно, ознакою є видавальності. (ЮБ1:131)

Видавець-мороз, ім., ч. р., Це видавець-мороз її такою / Вихвалює на виставці своїй. (МБер1:48)

Видра-шапка, ім., ж. р., – Щось купили, тату, бачу… / – Видру-шапку. / – Покажіть…; Видра-шапка¹¹, бо останню / Видер з рук у продавця! (ЮБ1:52)

Визвіздитися, дієсл., Вже визвіздилось небо празниково: / Люби мене, Люби мене, / Люби… (ВР1:350 # ~1980‑і)

Викапусенький, прикм., А насправді цей Личина – / Викапусенький пішак… (ЮБ4:89)

Виквітний, прикм., Бо сп’яніла не од вин виквітних, / А змарніла не од літ неспинних – / Дихаю невиболеним квітнем, / В цьому – нагорода і провина. (Мейта2:51 # ~1990-і); А виквітні, рубінові вина захоплень... (Мейта4:58 # ~2000-і)

Вимога-наказ, ім., ж. р., Далі вимоги-накази / Значились попутні… (ЮБ2:50)

Вина-покута, ім., ж. р., Не наша в тім вина-покута, / Що в пустоту на сполох б’єм. / Не скрутить нас ніяка скрута – / Доб’є нас відеоотрута. (ВПоп1:24 # 1991)

Винахідливо-натхненний, прикм., Нині медики в роботі / Винахідливо-натхненні. (МК:32 # ~2000-і)

Винахід-розробка, ім., ч. р., В рембудтресті він трудивсь, / Інженер Коробка, / У якого народивсь / Винахід-розробка. (ЮБ2:14)

Виножлуктиння, ім., с. р., Усе окупувала сірість, – / На відкуп черні віддала, / Від виножлуктиння до ліри, / Від трону – / аж до помела. (ІС1:18)

Випадок-принада, ім., ч. р., В твоє життя хотілось увійти, / Могла мені лише допомогти / Твоя Величність, випадок-принадо! (АВ:105, 106, 114 # ~1980-і)

Виправданнячко-слово, ім., с. р., Виправданнячка-слова / Тануть, як отава. (ІС1:11)

Вирійний, прикм., див.: Вигойд

Виродливець, ім., ч. р., І залишити місто, розцвічене гронами черг, / виродливців бетонних і асфальтом поглинуту землю... (ЛР:23)

Виродок-чинуша, ім., ч. р., І скільки ще таких я знаю душ, / Які в житті ображені не долею, / А лиш свавіллям виродків-чинуш. (ВЯрм3:80)

Високоарфний, прикм., Як загуде високоарфна муза / На тросах збожеволілих вітрів, / З тривожним зовом я піду – до друзів, / А повернусь з мечем – до ворогів. (ВР1:27 # ~1960‑і)

Високовартий, прикм., Алмазні блиски бризкають у зал / З кольє високовартого намиста. (МСт1:37 # 07.1997)

Високодення, ім., с. р., <назва поезії>. (Бабій8:80)

Високозорий, прикм., Одного разу пізно уночі / Прийшли до мене верби із Волині / З високозорим небом на плечі… (ВР1:172 # ~1970‑і)

Високосно, присл., Мовчить барвінок синьокрилий / І високосно / Рветься / Ввись. (МПш1:119)

Високостість, ім., ж. р., Ні чорна хмара і ні грім, Ні сонця пригорщі гарячі / Не можуть зменшити порив / До високостості юначий. (Пащук2:24); пор. у М. Семенка: Нагнулась з неба високостість. [Цит. за: СМС-06, с. 147]

Високотонно, присл., Сам він сильнішав у звуках, / Високотонно ріс. (ВЛ:245 # 29.05.1965)

Високо-ясний, прикм., див.: Асфальтно-блакитний

Висонцюватися, дієсл., Висонцюється даль ясна… (АГр:18 # 05.04.1999)

Витинаюче-голосистий, прикм., Чи не кожної в нас неділі / Грає музика на весіллі, / Духова гримить і троїсті, / Витинаюче-голосисті. (Бабій1:80)

Витік-річище, ім., ч. р., Хто біди й напасті / в цей вік і коли приволік? / Де корені їхні, / з яких вони витоків-річищ? (ЮБонд:35)

Витоки-начала, ім., мн., А стара Воробинська / То ж іще дорога – / Витоки-начала / До людей, до світу... (ВПоп:59)

Витязь-поет, ім., ч. р., Бо любили молодиці / Цього витязя-поета / За ті строфи-блискавиці… (МН:104 # 02.2002–02.2005); пор. в А. Антікуза: Мой верный друг и мой избранник, / Немеркнущий в венце своем, / Вас не затмил бы и “Титаник”, / Если б он был поэтом-кораблем! (А. Антікуз: ЕС-2006:8)

Витьохкуватися, дієсл., …Бо весь я солов’ємізрання / Витьохкуюсь¹² з життя оков. (ГЦ1:176 # 1998)

Витьохкувати-щебетати, дієсл., І всюди й завжди співала, / То – про вузеньку кладку, / То – як в саду соловейко / Витьохкував-щебетав. (ІС:56)

Вишенятко, ім., с. р., Там біла хата мружить очі сині / В садку, де вишеняток наросло. (Бабій13:11)

Вишневогубо, присл., Розкрилься у мій вечір чорнобриво, / Вишневогубо в рань мою зійди… (ВР1:108 # ~1970‑і)

Вишневоокий, прикм., …І вірив, що ти з’явишся, мов лань, / Струнка, вишневоока і красива. (ВР1:197 # ~1970‑і)

Вишукано-мерехкий, прикм., В складках тіні сховані слова / Вишукано-мерехким узором. (НД2:39)

Вишум, ім., ч. р., Там, де сосен вишуми зелені, / Де піски в оточенні боліт… (МБер3:44)

Відбілинити, дієсл., Хоч уже й відбілинили анемони, / Скільки зору – всюди буйний різноцвіт. (ВЯрм3:44)

Відболено-чужий, прикм., Бісенятами не варто пропікати, / Бо вони мені відболено-чужі… (АЛ:18 # ~1980‑і)

Відболіло, присл., Водила сумовиця відболіло. / І тикала безвихідь через край. (ЯС:25)

Відболіти, дієсл., Відболіло й перестало – / Нічия вина. (ЄШм1:501 # 24.01.1993); Ми одна із націй, / Якої біль іще не відболів. (НД1:6)

Відбуряковіти, дієсл., Відбуряковіли, / відкомбайнили / солодковтомно / липні й серпні. (ВКуч7:21)

Відголубіти, дієсл., Відголубіли весни росами / В далекім батьковім саду. (ВЯрм4:38); Відголубіли на полях льони, / Сховалась в зарослях лілея. (БСт2:65)

Відгоміння, ім., с. р., Померкне промінь і затихне звук, / І цілий світ зіщулиться до грудки, / Що випорсне приречено із рук / На темне віко відгомінням смутку. (НД1:11); пор. з узуальним відгомін

Віддалено-близький, прикм., Той вечір був такий притишений і сніжний, / Той погляд був – мов крик віддалено-близький. (ЛЛ:33)

Віддалено-інформаційний, прикм., На столику – знов / Остогидле снодійне, / Газети – віддалено-/Інформаційні, / І тепле кашне… (НДем:27 # 06.2003)

Віддивитися, дієсл., Серед покоїв – телезоря – / не відірватися, / не віддивитися… (Тимчак:20 # ~1980‑і)

Віддощити, дієсл., Відзеленілось, відросилось, відгриміло, / віддощило... / Та й засніжило-забіліло... (ВКуч1:17)

Відеоотрута, ім., ж. р., див.: Вина-покута

Віджнивуватися, дієсл., Віджнивувалось, у снопи сплелося / Твоє життя. (НД3:9); пор. у В. Нестайка: Добре, що хоч віджнивуватися до дощів устигли. [http://www.e-reading.org.ua/chapter.php/1000318/65/Vsevolod_Nestayko_-_Toreadori_z_Vasyukivki._Trilogiya_pro_prigodi_dvoh_druziv.html]

Відзеленітися, дієсл., див.: Віддощити

Відзначальник¹³, ім., ч. р., <назва поезії>. (ЮБ5:311)

Відзоріти, дієсл., На дні душі зоря не відзоріла – / І знов, як завше, день мені зрадів. (БСт2:72)

Відімріти, дієсл., Відімріє, спливе, відлетить, відісниться, / Пізнім сонцем хлюпне на осінню траву… (Бабій8:270)

Відіскритися, дієсл., Вже й для мене відіскрились / Чисті плеса… (ЄШм1:540 # 27.09.1999)

Відіснитися, дієсл., див.: Відімріти

Відкомбайнити, дієсл., див.: Відбуряковіти

Відкопитити, дієсл., Відкопитили вітри по дорогах терпку пилюку. (ВКуч1:24)

Відкурлити, дієсл., А кохання… на поштамт… до запитання / Відкурлили горбогруді журавлі. (АЛ:18 # ~1980‑і)

Відлюстрований, дієприкм., Спалахнули свічки, / Відлюстровані блиском іконним... (ББор2:148)

Відмавзолеїтися, дієсл., Але – не склеїлось. / Відмавзолеїлось. / Двадцятий з’їзд. (М. Пшеничний: ЛР-2010:339)

Віднедавнечка, присл., То чого ж віднедавнечка, / без вороття / Перезвали / ТРАВОЮ НЕЗАБУТТЯ? (ЄШм:107)

Відпружити, дієсл., У проваллі сяйне / корона колишнього принца, / і відпружить під серцем / долі туга тятива. (ЛР:40)

Відроситися, дієсл., див.: Віддощити

Відсвітати, дієсл., Неокреслених мрій золоті напівсни / Відсвітали в мені, відцвіли карооко. (НД3:42)

Відслякотіти, дієсл., Відслякотіли, відморозили дні, місяці, роки... (ВКуч1:13)

Відстань-розлука, ім., ж. р., Покличу… Відстані-розлуки / Мені й луни не донесуть… (АКр1:17 # 08.02.1992)

Відсторонено-урочистий, прикм., Хрести. // Такі відсторонено-урочисті, / В купелі серпневих осонцених злив. (ББор:73)

Відтуманіти, дієсл., Там – / надвечір’ям хтось відтуманів, / Там – / хтось надрізав серце / осокою… (Тимчак:57 # ~1980‑і)

Відхурдити, дієсл., Відхурдила їх [мамонтів. – В. М.] епоха, / А вони й незчулися… (ЄШм1:565 # 26.01.2006)

Відціловуватися, дієсл., Не відціловуйся, лежи, / Розслабся, мов земля щаслива. (АКр3:54 # 06.11.2011)

Відчайдух-козак, ім., ч. р., Візьмуть тебе на байдаки / Ті відчайдухи-козаки… (НСв:25 # ~2000‑і)

Відьма-мегера, ім., ж. р., …І в дзеркалі бачити / Відьму-мегеру… (НДем:27 # 06.2003)

Візерунок-огорожа, ім., ж. р., За візерунком-огорожею / В куточку, за ослончиком – відро / Вверх дном; А вчора те відерце хтось украв / З-за візерунка-огорожі. (ВПоп1:43 # 1992)

Віз-тарантас, ім., ч. р, Мчить пам’яті віз-тарантас / По юності чистих літах… (ГЦ3:24 # 1988)

Вій-війна, ім., ж. р., Вій-війна – брила. / Я народилась. (А. Листопад: ЛР-2010:230)

Війна-людожер, ім., ж. р., Генеалогія – наука на віки, / Хоч геноцид і війни-людожери… / Відімкне час пташиний ключ легкий, / Аби почати хід нової ери. (АВ2:9)

Віковіччя, ім., с. р., …І знов ковтати подорожній пил / Не мить, не рік, а ціле віковіччя… (ВР1:212 # ~1970‑і); …Не спинить рух у віковіччя хресне, / Куди Христос веде тебе настійно… (ВР2:14 # ~1970‑і); Як насолоджувавсь я висотою, / Як віковіччя ловив голубе! (ВР2:423 # ~1980‑і)

Віконце-скло, ім., с. р., До газетного кіоска / Бабця підійшла. / Притулила лоба в зморшках / До віконця-скла. (ЮБ4:146)

Вік-шлях, ім., ч. р., Творця у молитві душа величає. / Віками-шляхами йдуть люди сюди. (ВЛ:151)

Віл-валун, ім., ч. р., …Чи знаки якісь / подала зоряниця найвища, / А може, чого намовчали воли-валуни? (Тимчак:15 # ~1980‑і)

Вільно-дужий, прикм., див.: Асфальтно-блакитний

Вільнокрилий, прикм., …І птахом увись вільнокрилим злітає… (ГЦ2:37 # 1990); пор. у П. Онишканича: …Чує голос, цей священний, / Цей єдиний й протилежний, / Цей найблищий і далекий, / Ніжний, простий і безмежний, / Вільнокрилий, мов лелеки… (20.10.1994) [http://virchi.pp.net.ua/publ/229-1-0-2935]

Вільнострій, ім., ч. р., І живе поет щодня / В білім світі у двобоях, / Та уся його рідня / У пісеннім вільнострої. (Пащук3:44)

Віночок-стрижень, ім., ч. р., І вже за короткий тиждень / Стануть снігу жмені, / І квіток віночок-стрижень / Сонцем стрілить в мене! (ГЦ3:4 # 1977)

Віолончельно-тонко, присл., А ти звучи собі понад усі дороги / Віолончельно-тонко у зимову ніч. (НД2:65)

Віра-зневіра, ім., ж. р., Чи то віра-зневіра, чи відчай / Що не втомиться зирити в вічі. (Є. Цимбалюк: ЛР-2010:441)

Вірно-чистий, прикм., …Щоб завжди було кохання, / Променисте, / Вірно-чисте / І високе, як зеніт. (ОБ:284)

Віроборець, ім., ч. р., Віроборці, <назва поезії> (ЮБ4:268)

Вірородний, прикм., Не сіє листоношина рука / гірчичних зерен – вірородних літер. (Мейта3:84)

Віртуоз-письменник, ім., ж. р., Проживає в місті / Віртуоз-письменник. (ЮБ2:94)

Вірусово-заразний, прикм., Поле моє позбиване /.../ з часом стає лиш латкою / в цьому страшному хаосі / (броунівському русі) / безцільовому, безладному, / скритному, небезпечному, / вірусово-заразному... (Бабій5:4)

Вірша, ім., с. р., …Скупай у росах світанкових / Ще ненароджених віршат. (Ундір2:38 # 24.03.2011)

Віршеня, ім., с. р., Біля Сарн в селі щодня / Бавить свіже віршеня, / Накрива копіркою, Називає збіркою. (ЮБ2:87); …Пора щось запустить в друкацію. / Натужуюсь… Є віршеня! (ЮБ3:421); Ось вчора збірку віршенят / В свої неповні шістдесят // Втяла Омелькова Улита. (ЮБ4:143); Власне, це – не вірш, а віршеня / І на тебе не підніме камінь. (Мейта5:56); Це зацьковане віршеня / Дуже схоже на образ Бембі. (Мейта5:72); …В тиші сиділа й творила / якесь віршеня… (ЮБ4:326); Віршенята сумні, / Ті, що пишеш мені… (Ю. Пшеничний: ЗНЗ-2010:8 # ~2000-і) є в І. Павлюка

Віршенятко, ім., с. р., Накуй іще, зозуле, віршеняток, / Простих і щирих, як травневий цвіт. (МПш3:60)

Віршикувати, дієсл., А пам’ятаєш, як удвох віршикували, / Ще й ображались: в риму не попали? (Л. Мельничук: НМД-2009: 144); пор. з узуальним віршувати

Вірші-квіти, ім., мн., Зійдуться вірші, велетні-дуби / І вірші-рани, вірші-каторжани – / Носії правди, запорука шани, / Зійдуться вірші-квіти і раби. (ЮБонд1:113)

Вірш-каторжанин, ім., ч. р., див.: Вірші-квіти

Вірш-месія, ім., ч. р., Крізь окрилені мрії / Серця зранений крок / Мчить до вірша-месії, / Бо Любов є пророк! (ГЦ1:31 # 1989)

Вірш-мрія, ім., ч. р., …Та зверхній увесь ти / Крізь віршів-мрій став. (ГЦ1:109)

Вірш-нота, ім., ч. р., Сплять у шухлядах вірші-ноти, / Ще непочатий край роботи. (ГЦ3:42 # 1994)

Віршомучення, ім., с. р., А причиною одне – / Віршомучення. (ЮБ5:433)

Віршотворець-соня, ім., ч. р., Що ж бачить в ту хвилину віршотворець-соня? (ЮБ1:108)

Вірш-причастя, ім., ч. р., Божечку милий, /…/ Не віджени вдаль тремтливості мить, / І вірш-причастя до тебе злетить! (ГЦ1:134 # 1996)

Вірш-рана, ім., ч. р., див.: Вірші-квіти

Вірш-соната, ім., ч. р., …І я, мов поранений лебідь, / Злітаю у віршах-сонатах. (ГЦ1:179 # 1999)

Вірш-співанка, ім., ч. р., …Крикну так, як чайка бую: // Що свої вірші-співанки / Сам народу прочитаю… (МН:57 # 02.2002–02.2005)

Вірш-струна, ім., ч. р., Вірші-струни ще звучать кохано: / Тільки розпрощатись не зумів. (Г. Філонюк: НМД-2010:49 # 09.08.2010)

Вістка-втіха, ім., ж. р., …Ця любов – майбутнього предтеча – / Наче вістка-втіха на Різдво. (ЮБонд1:63)

Вісточка-пташина, ім., ж. р., Та все ж, вісточка-пташина / До людей припхалася, / Що Горілочки родина / Назавжди розпалася… (ЮБ4:37)

Вітер-бандурист, ім., ч. р., …На сопілці грає вітер-бандурист. (Г. Філонюк: НМД-2010:48 # 27.07.2010)

Вітерець-пустунець, ім., ч. р., Вітерець-пустунець ніжив душу / півшепотом. (ОБ:280)

Вітер-кочівник, ім., ч. р., Ой застогнали стиха невільники / під нагаями, / Та заіржали вітри-кочівники, / тяті шаблями… (Тимчак:26 # ~1980‑і)

Вітер-легковій, ім., ч. р., І не тільки косами – / Б’є у дзвони вітер-легковій. (НМ:13 # 07.2007)

Вітер-передзвін, ім., ч. р., В цих пшеницях лиш вітер-передзвін / Чи вусом, чи бровою залоскоче… (Бабій2:99)

Вітер-провісник, ім., ч. р., У тихій розмові сумній не всякі схиляються віти / І слухає вітер-провісник на вічі розмову щиру. (ВК1:11)

Вітер-пустун, ім., ч. р., Чи вітер-пустун має наміри злі – / Поніс насінинку легку на крилі?.. (АКр1:30 # 16–21.11.1998)

Вітер-режисер, ім., ч. р., …Ти – мов сніжинка у небес полоні / Летиш кудись, а вітер-режисер / Тебе спускає на мої долоні. (ВР2:363 # 1975)

Вітер-самітець, ім., ч. р., Болять вітри-самітці журавлями, / Вирипує ворота небосхил… (Тимчак:58 # ~1980‑і); пор.: Самітник-вітер

Вітер-силач, ім., ч. р., Тільки моргну і до мене – / в ноги вітри-силачі… (ОБ:200)

Вітер-телесик, ім., ч. р., Може, з Полісся, / де вітер-телесик роззувсь; З краю твойого, / де вітер-телесик роззувсь. (МБер2:65)

Вітер-тур, ім., ч. р., …Вітер-тур по степах / Саме вістку преславну розвіяв, / Що у Києві-граді / Возноситься в небо Софія. (ВР1:251 # ~1980‑і)

Вітер-холод, ім., ч. р., …Ще повіває вітер-холод, / А павучок снує нитки. (ГФ2:7)

Віти-руки, ім., мн., А під ковдру зимню снігову, / Віти-руки спритно заховались? (О. Лінчук: ЗНЗ-2010:5 # ~2000‑і)

Вітреня, ім., с. р., Ти зауваж: як опадає цвіт, – / То вітренят літать навчає вітер. (ВР1:219 # ~1970‑і); Збіліли, бачу, кості окаянних – / У них вітри колишуть вітренят. (ВК1:16)

Вітрець-неборака, ім., ч. р., Засмужене хмарами небо, хоч липень… / Спинився вітрець-неборака. (ВЛ:82)

Вітрець-пустунець, ім., ч. р., Втік вітрець-пустунець і сховався / під стріхою… (ОБ:280), пор.: Вітерець-пустунець

Вітрило-крило, ім., с. р., Є у птаха вітрила-крила / І закон – що вони підносять. (Мейта4:53 # ~2000‑і); І вже байдуже, що то багрянить: / Вітрила-крила чи чортяча свитка… (ОЗ1:17); пор.: Крило-вітрило, також у В. Мельникова: У подружнім житті ви тепер два вітрила-крила. [http://www.pisni.org.ua/songs/6182879.html]

Вітри-овації, ім., мн., Аплодує дощ в дахи-долоні / І вітри-овації гудуть. (ГЧ:129)

Вітродуй, ім., ч. р., Пасемо змалку вітродуї. / Звіриний страх. Студена доля. (АЛист:161)

Вітряно-чистий, прикм., Ніби якийсь незнаний вітряно-чистий ангел / П’є зі священної чаші вічне своє забуття. (ВК:5)

Віття-крила, ім., мн., Берізка віття-крила опустила, / Немов від холоду зомліла… І стала мертво-сіро-біла… (МН:127)

Віце-труп, ім., ч. р., На шляху нахаби якось стрілась / Віце-чемпіонів група. / Випустив у них він гніву стріли… / І тепер світ має віце-трупа. (ЮБ4:217)

Вічнодужий, прикм., Знесе сніги та хвиля вічнодужа, / Зійде земля сподівано зелом… (ВБ:86 # ~1980‑і)

Вічно-старезний, прикм., Кажуть, що десь на околиці міста / в домику ветхому в заростях бузу / мешкає вічно-старезний конструктор, / що спорудив колись Ноїв ковчег. (НД2:28)

Вія-тичинка, ім., ж. р., …А з-під вій-тичинок голубіють очі, / Наче в їх бездонні синьо льон цвіте. (ВЯрм1:73)

Вкосичений, дієприкм., Тихий трепет дібров, журавлями вкосичений, / Вересневим ключем вдалину віднесло. (АЛ:24 # ~1980‑і); пор. з узуальним закосичений

Вкрадливо-сірий, прикм., Ніч була над землею не чорна, а вкрадливо-сіра. (СЛ:57)

Вкраїнець-рус, ім., ч. р., Мені соромно щоденно / За усіх вкраїнців-русів. (МН:76 # 02.2002–02.2005)

Влада-кліть, ім., ж. р., П’є запізніле каяття, / Крил розчерк гострить об століття / Й злітає пагоном життя, / Що рве наругу влади-кліті… (ГЦ1:74 # 1992)

Владар-багатій, ім., ч. р., Краще гризти маслак, ніж впиватись вином / За столом, де панує владар-багатій. (В. Ящук: ВП-2005:32)

Владник-Шакал, ім., ч. р., Отут є місце і моралі: / В тих колективах / Всі біду велику мали, / Де керували / Владники-Шакали. (ВГр7:84)

Владно-величний, прикм., Крізь сонця диск владно-величний / Любов’ю у серці біль сходить… (ГЦ1:37)

Владонька-потішниця, ім., ж. р., Гриць попався. Тож хвала / Владоньці-потішниці… (ЮБ3:377)