3.2. Метод внутрішньої ставки доходності

Внутрішня ставка доходності (IRR) є найбільш складним показником оцінки ефективності інвестиційних проектів. Показник внутрішньої норми дохідності (IRR) характеризує максимально допустимий відносний рівень витрат, які мають місце при реалізації інвестиційного проекту. Це свідчить про те, що IRR є ставкою дисконту, в межах якої NPV проекту дорівнює нулю, що виражається таким рівнянням:

(5.3)

(5.4)

де r₁- значення ставки дисконтування, за якої NPV>0;

r2 - значення ставки дисконтування, за якої NPV<0.

Внутрішня норма рентабельності є тією границею, нижче якої проект засвідчує негативну прибутковість.

Якщо IRR більше вартості інвестиційного капіталу, то суб’єкти інвестування отримують прибуток; якщо IRR – менше, то в такому випадку відбувається зменшення поточного капіталу. Розрахунок IRR здійснюється методом послідовних наближень величини NPV до нуля за різних ставок дисконту.

Алгоритм знаходження IRR:

- знаходиться дисконтний множник шляхом ділення початкових інвестицій на щорічний грошовий потік;

- за отриманим значенням за допомогою фінансових таблиць шукають приблизну ставку, яка і буде IRR (ВСД).

Показник IRR є граничною нормою дохідності інвестиційного проекту, тому інвестори вважають за доцільне встановити для себе обумовлений критеріальний показник внутрішньої норми дохідності, який надалі прийматиметься як норматив для порівняння. Тобто, якщо IRR>r (критичної ставки дох-ті), то проект приймають, якщо менше – відхиляють.

Переваги:

- гарантує незалежність результату від абсолютного розміру інвестицій;

- придатний для використання для порівняння проектів з різним рівнем ризику;

- показник IRR непридатний для аналізу проектів, у яких грошовий потік чергується надходженнями і витратами.

- дає можливість правильно ранжувати інвестиційні проекти в порядку зменшення (збільшення) їх економічної ефективності.

Недоліки:

- складність розрахунків (за відсутності комп’ютерного забезпечення);

- IRR є відносним показником і за його величиною неможливо зробити висновок про розмір збільшення капіталу;

- IRR показує максимальний відносний рівень витрат на проект і можлива ситуація, коли значення показника є однакове для кількох проектів, у цьому випадку необхідно використовувати інші критерії;

- не можна визначити абсолютної вигоди від проекту.

3.3. Метод середньої ставки доходності

Основна ідея методу – порівняти чисті доходи з початковою вартістю проек­ту шляхом додавання всіх майбутніх чистих доходів і ділення цієї суми на суму середніх інвестицій.

(5.5)

Спрощено формулу визначення ССД можна записати так:

(5.6)

Переваги: спрощені розрахунки.

Недоліки:

1. ССД не враховує вартість грошей, пов’язану з часом.

2.ССД більше використовує балансові доходи, а не грошові потоки;

3.Методика ігнорує амортизаційні відрахування як джерело грошового потоку.

4.Теперішня вартість обладнання, що замінюється, не врахову­ється в середню ставку доходу.