11

Тема 6 Управління інвестиціями

1. Поняття інвестицій та класифікація їх видів

2. Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика підприємства

3. Методи оцінки ефективності реалізації інвестиційних проектів:

0. 3.1. Метод чистої теперішньої вартості

1. 3.2. Метод внутрішньої ставки доходності

2. 3.3. Метод середньої ставки доходності

3. 3.4. Метод періоду окупності

Питання для самостійного вивчення:

1. Управління капітальними інвестиціями.

2. Управління джерела фінансування реальних інвестицій.

1. Поняття інвестицій та класифікація їх видів

З метою ефективного функціонування підприємства здійснюють інвестиційну діяльність.

Термін “інвестиції” походить від латинського “investiо” – одягати; або “invest” – вкладати. Нині інвестиції – це вкладення капіталу з метою його збільшення.

В загальноекономічному розумінні інвестиції пов’язують з балансом підприємства. В такому розумінні інвестиції – це стан активів підприємства і уречевлення капіталу в активах.

Визначення інвестицій у фінансах пов’язують з використанням капіталу або довгостроковими капітальними вкладеннями з метою одержання прибутку. Отже, інвестиції мають фінансовий і виробничий аспекти.

Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції визначено як всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

кошти, цільові банківські вклади, акції та інші цінні папери;

рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих (“ноу-хау”);

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

інші цінності.

Метою інвестицій є не тільки створення прибутку або досягнення соціального ефекту, а й інші форми забезпечення розвитку і підвищення ринкової вартості підприємства, що знаходить своє відображення у зростанні суми вкладеного капіталу.

Наявність різних форм вкладення капіталу потребує класифікації інвестицій. Їх можна класифікувати за певними ознаками.

1. За видами інвестицій:

• виробничі інвестиції – вкладення у виробничі ресурси: основні засоби і предмети праці;

• фінансові інвестиції – вкладення коштів у цінні папери, цільові банківські вклади депозити, придбання паїв тощо;

• інтелектуальні інвестиції – вкладення коштів у об’єкти інтелектуальної власності. Якщо інвестиції здійснюються з метою створення новинок або їх впровадження у виробництво, то такі інвестиції називають інноваційними.

2. За цілями застосування інвестиції або спрямованості дійподіляють на:

– реінвестиції (повторні інвестиції за рахунок використання прибутку, отриманого від первинного капіталу);

- нетто-інвестиції (інвестиції на заснування проекту (початкові інвестиції);

- брутто-інвестиції – це нетто-інвестиції плюс реінвестиції;

- екстенсивні інвестиції – інвестиції на розширення (збільшення) виробничого потенціалу.

3. За характером участі в інвестуванні виділяють прямі і непрямі інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміють безпосередньо участь інвестора у вкладенні коштів у вибраний ним об’єкт. Непрямі інвестиції – це інвестиції, які пов’язані з інвестуванням, що опосередковуються інвестиційними або іншими посередниками.

4. За терміном інвестування розрізняють короткострокові і довгострокові інвестиції. Короткострокові – вкладення капіталу на період до одного року (короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів тощо). Довгострокові інвестиції – це вкладення коштів на період понад один рік.

5. За формою власності. Інвестиції поділяють на: приватні, державні, іноземні і спільні. До приватних інвестицій відносять вкладення коштів фізичними особами або недержавними підприємствами. Державні інвестиції – це вкладення коштів центральними або місцевими органами влади за рахунок бюджету, позабюджетних фондів і позикових коштів та вкладення державних підприємств. Іноземні інвестиції – це вкладення коштів іноземних громадян, юридичних осіб і держави. Спільні інвестиції – це вкладення коштів резидентів і нерезидентів.

6. За об’єктом вкладання коштів існують дві основні форми інвестицій: реальні інвестиції — це вкладання коштів в матеріальні та нематеріальні активи підприємств для забезпечення виробництва товарів, послуг з метою наступної їх реалізації; фінансові інвестиції — вкладання коштів у фінансові інструменти, переважно цінні папери.

7. За ступенем ризику інвестиції поділяються на такі види:

- безризикові інвестиції - характеризують вкладення засобів у такі об’єкти інвестування, в яких відсутній реальний ризик втрати капіталу або очікуваного доходу і практично гарантоване одержання розрахункової реальної суми чистого інвестиційного прибутку;

- низькоризикові інвестиції характеризують вкладення капіталу в об’єкти інвестування, ризик за якими значно нижчий від середнього;

- середньоризикові інвестиції – рівень ризику по об’єктах інвестування цієї групи приблизно співпадає з середньоринковим;

- високоризикові інвестиції – рівень ризику за об’єктами інвестування цієї групи зазвичай істотно перевищує середньоринковий.