
- •Тема . Предмет, межі доказування та докази у кримінальному провадженні
- •Задачі і завдання
- •Тема . Процес доказування у кримінальному провадженні та його
- •План заняття
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Додаткова спеціальна література
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання і задачі
- •План заняття
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”. (п.20).
- •Додаткова спеціальна література
- •Грошевий ю.М., Стахівський с.М. Докази і доказування у кримінальному процесі: Науково-практичний посібник . – к., 2006 – 272с.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання і задачі
- •Тема . Речові докази та документи як джерела доказів у кримінальному провадженні
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Додаткова спеціальна література
- •Грошевий ю.М., Стахівський с.М. Докази і доказування у кримінальному процесі: Науково-практичний посібник . – к., 2006 – 272с.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання і задачі
План заняття
1. Поняття і види показань осіб.
2. Показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста.
3. Свідоцький імунітет.
4. З’ясування достовірності показань свідка.
5. Особливості оцінки показань осіб.
6. Показання з чужих слів.
7. Підстави для призначення судової експертизи.
8. Види експертиз.
9. Поняття, структура, зміст і види висновку експерта.
10. Особливості оцінки висновку експерта.
Нормативний матеріал та судова практика
Конституція України від 28 червня 1996р. Із змінами і доповненнями. (ч.1 ст.63).
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012р. П.1 ч.1 ст.3, cт.42, ст..55, п.6 ч.1 ст.56, ч.3 ст.61, ч.3 ст. 62, ст..ст. 65-67, ст.ст. 69-70, ч.3 ст.71, 95-97, 101-102, п.2 ч.2 ст.105, 224-227, 242-245, 351-354, 356, 360, 469, 471..
Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001р. Із змінами і доповненнями. (ст. 384,385).
Кодекс України про адміністративні правопорушення. Із змінами і доповненнями.(ст.ст.185-3, 185-4).
Закон України про судову експертизу від 25 лютого 1994р Із змінами і доповненнями.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985р. №11 „Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ”. Із змінами і доповненнями.(п.п. 4, 5).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 N13 „Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів”. (п.п. 10, 12 ч.2, 15, 16, 17, 19, 20).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”. (п.20).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах". Із змінами і доповненнями. (пункти 11-16).
Додаткова спеціальна література
Анохін А.М. Про допустимість ймовірного висновку при встановленні обставин предмета доказування у кримінальному провадженні про дорожньо-транспортні пригоди // Митна справа. – 2013. – №1(85), частина 2, книга 1. – С.121-126.
Богдан Ольга Юріївна. Критерії оцінювання висновку експерта у кримінальному процесі // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – №.2. – С.247.
Волкотруб С.Г. Імунітет свідків і захист таємниці довірених відомостей в кримінальному процесі // Держава і право: Зб. наук. праць, вип. 16. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. 2002. – С.342-347.
Грошевий ю.М., Стахівський с.М. Докази і доказування у кримінальному процесі: Науково-практичний посібник . – к., 2006 – 272с.
Дячук Василь Іванович. Спеціальні знання у кримінально-процесуальній діяльності // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – №.4. – С.202.
Кузмічов В.С., Юсупов В.В. Алібі у розкритті злочинів. – К.: КНТ, 2007. – 264с.
Льовкін В. Поняття і види показань обвинуваченого в кримінальному процесі // Право України. – 2005. – №7. – С.112.
Марчак В.Я. «Консультації та роз’яснення спеціаліста» як новела в кримінальному процесуальному законодавстві України // Митна справа. – 2013. – №2(86), частина 2, книга 1. – С.100-105.
Нарійчук О.Д. Показання обвинуваченого як засіб захисту від обвинувачення // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2011. –№1(2). – С.314-319.
Нор В.Т. Свідок у кримінальному процесі України: коло осіб, предмет показань та свідоцький імунітет // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2002. – Вип.37. – С.491 – 498.
Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. – М.: 1973.
Ревака Віктор. Використання спеціальних знань у діяльності органів слідства та дізнання // Вісник прокуратури. – 2010. – №3. – С.34.
Ревака Віктор. Правова експертиза в кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2008. – №10. – С.88.
Рогатинська Н.З. Значення висновку експерта як джерела доказів у кримінальному процесі України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 46. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. –С.479-484.
Стахівський С.М. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі. – К.:Олан, 2001. – 96с.
Томин С.В. Показання анонімних свідків у кримінальному процесі України: поняття та умови допустимості // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 57. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – С.431-436.
Чурікова О.В., Гаврилюк Л.В. Проблемні питання визначення переліку осіб, які не можуть бути допитані як свідки за новим кримінальним процесуальним кодексом України // Митна справа. – 2013. – №2(86), частина 2, книга 1. – С.124-128.